Київ

Київ - це особливе місто. Воно лежить у просторі, де ліс зустрічається зі степом. Ліс і степ, високий правий берег і низький лівий, Захід і Схід зустрічаються тут і зливаються в гармонії, а між ними - величний Дніпро.

Історія Києва сягає корінням у глибину тисячоліть. Перші поселення людей на території сучасного міста з’явилися близько 20 тис. років тому. На місці однієї з таких стоянок - Кирилівської, за назвою київської вулиці, - було знайдено кістки 67 мамонтів.

За переказами, Київ заснували три брати - Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. За їхніми іменами було названо місто, гори Щекавиця й Хоревиця та ріка Либідь.

Заснування Києва історики зачисляють до кінця V - початку VІ ст. Саме тоді започатковано документовану історію міста, яке у X ст. стало столицею величезної держави - Русі-України й перетворилося на впливовий політичний центр Європи. Багатство і вплив Києва пов’язані з торгівлею. Він був на перехресті найвизначніших міжнародних торговельних шляхів - легендарного «з варягів до греків» і з Регенсбурга через Прагу, Київ і далі до Середньої Азії та Ірану. Про вагомість і значення Києва свідчать численні родинні зв’язки київських князів із династіями, що правили в Європі.

Софія Київська

У XI ст. у Києві налічувалося 400 церков, 8 ринків і 50 тис. мешканців, тобто більше, ніж у Лондоні або Гамбурзі, де проживало по 20 тис. мешканців. Із західноєвропейських міст за чисельністю населення він поступався тільки 100-тисячному Парижу.

Хан Батий у 1240 р., здолавши запеклий опір городян, захопив Київ і майже повністю зруйнував його. Тільки у другій половині ХІУ ст., після входження міста до складу Великого князівства Литовського, життя у Києві стало відновлюватися. Наприкінці ХІV ст. князь Володимир Ольгердович зводить на 80-метровому пагорбі з крутими схилами фортецю і замок, звідси й назва гори - Замкова. Протягом трьох століть Київ відігравав важливу стратегічну роль, обороняючи землі Великого князівства Литовського, а з 1569 р. і Речі Посполитої, від жорстоких і спустошливих набігів військ Золотої Орди та Кримського ханства. Київ називали «воротами всієї держави Литовської».

Маріїнський палац. Біла зала (1745, 1868)

Майдан Незалежності

У XVII ст. під захистом козацького війська Київ починає активно розбудовуватися і відновлювати церкви та монастирі, яких у місті було безліч.

1797 р. у Києві відновлюється Магдебурзьке право, яким місто володіло з кінця XV ст. Розквітає міжнародна торгівля. У XVIII ст. зводяться величні споруди Софійської (1740-ві рр.) і Лаврської (1745 р.) дзвіниць, комплекси споруд Флорівського і Видубицького монастирів, забудовується центр Подолу. У 1815-1817 рр. споруджується Контрактовий будинок як центр київських контрактових ярмарків. Чи уявляєте ви, що в концертному залі цієї будівлі виступали всесвітньовідомі - співачка Анжеліка Каталані й композитор-віртуоз Ференц Ліст. Цей концертний зал відвідували Шевченко, Пушкін, Гоголь, Міцкевич, Бальзак. Останній назвав Київ вічним містом Півночі, Північним Римом.

Києво-Печерська лавра. Вигляд з боку Святих воріт (XI-XIX ст.)

1834 р. у Києві відкривається Університет. Починає забудовуватися Хрещатик, поєднуючи в єдине ціле три самостійні міста - Верхнє місто, Поділ і найбільшу на той час у Європі Печерську фортецю із запасом зброї для 100-тисячної армії. Хрещатик стає центральною магістраллю міста з чудовими будинками. Проспект дуже постраждав під час Другої світової війни, але й нині про розкіш дореволюційного Хрещатика нагадують будинки Гінзбурга та Городецького, Жовтневий палац, філармонія (колишній будинок Купецьких зборів), зала якої відзначається чудовою акустикою. На її сцені виступали такі видатні музиканти, композитори й співаки, як Чайковський, Рахманінов, Шаляпін, Скрябін, Собінов, Глієр, знаменитий киянин Горовиць та багато інших. У 2001му філармонія стала місцем зустрічі киян з Папою Іваном Павлом ІІ.

1898 р. було засновано Київський політехнічний інститут (КПІ), один з найбільших і найвідоміших технічних вищих навчальних закладів не тільки в Україні, а й у світі. Тепер тут навчається понад 40 тисяч студентів. У КПІ здобував освіту Сергій Корольов, майбутній славетний конструктор космічних кораблів. Тут створив свої перші літальні апарати зачинатель вітчизняного авіабудування й американського вертольотобудування Ігор Сікорський.

Київський академічний театр ляльок

Софійський собор. Головний вівтар з мозаїкою Богородиці-Оранти

У Києві народився і сформувався видатний художник, засновник супрематизму Казимир Малевич. З Києвом пов’язана і творчість Михайла Булгакова, у будинку якого, на чарівній вулиці Андріївський узвіз, відкрито музей.

1898 р. зустрічає перших глядачів театр Соловцова (нині - Національний український драматичний театр ім. Івана Франка). У гімназії навпроти будинку театру навчався майбутній соліст і хореограф французького балету киянин Сергій (Серж) Лифар.

Бурхливий розвиток Києва був загальмований під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Влада в місті змінювалася 18 разів. Місто перетворилося на арену кривавої бойні. Величезної шкоди Києву завдала Друга світова війна. Тільки в Бабиному яру було знищено понад 100 тис. киян, а саме євреїв, циган, членів ОУН, підпільників та ін. Усього місто під час війни втратило 500 тис. мешканців.

У 1970-ті рр. Київ перетворюється на могутній науковий центр СРСР. Тут працюють видатні вчені В.М. Глушков, Б.Є. Патон, М.М. Амосов, О.К. Антонов. Інститути кібернетики, електрозварювання, надтвердих матеріалів тощо виходять на провідні позиції у світовій науці. У Києві була створена перша в Європі й друга у світі ЕОМ (електорнно-обчислювальна машина).

24 серпня 1991 р. Верховна Рада України проголосувала за Акт проголошення незалежності України, яка була підтверджена 1 грудня 1991 р. на Всеукраїнському референдумі. Київ стає столицею незалежної держави.

Будинок з химерами (1903, арх. В. Городецький)

Музей народної архітектури і побуту в Пирогово

Києво-Печерська лавра

Гордістю Києва є унікальні історико-архітектурні ансамблі, що входять до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, - Софійський собор і Києво-Печерська лавра.

У центрі комплексу Софійського монастиря розміщується найцінніша споруда давньоруської архітектури — величний 19-верхий Софійський собор (1037 р.). Останні дослідження графіті собору вказують на більш ранній рік його заснування - 1011-й. Його назва повторює назву собору Святої Софії у Константинополі (від грецького слова «софія» - «премудрість»). Усередині собору збереглося 260 м² мозаїк і близько 3000 м² фресок XI ст. У склепінні головного вівтаря у всій своїй величі постає шестиметрова фігура Богородиці Оранти (тобто тої, що молиться). Ікону-мозаїку Богоматері Оранти називали Непорушною стіною, оскільки вона непідвладна руйнуванню і зберігається у первісному вигляді. Кияни вважають, що цей храм із зображенням Богоматері Оранти є оберегом міста, і доки храм стоятиме, місту нічого не загрожує. На другому поверсі Софії відкрито унікальну експозицію автентичних мозаїк і фресок з Михайлівського Золотоверхого собору (початок XII ст.).

Визначні пам’ятки

Софійський собор з екпозицією фресок Михайлівського монастиря (XII ст.)
Києво-Печерська лавра з Ближніми та Дальніми печерами (XI-XVIII ст.)
Михайлівський Золотоверхий собор (XII-XX ст.)
Володимирський собор (1862-82)
Андріївська церква (1747-1753)
Андріївський узвіз з оглядовими майданчиками на сусідніх пагорбах, Музеєм однієї вулиці та будинком Булгакова
Кирилівська церква (XII ст.)
Видубицький монастир (XII-XVIII ст.)
Флорівський монастир (XVI ст.)
Парк і монастир у Феофанії
Музей народної архітектури і побуту в Пирогово
Національний музей Тараса Шевченка
Музей «Косий капонір»
Національний музей мистецтв ім. Б. і В. Ханенків
Національний художній музей України
Музей історичних коштовностей України
Київська картинна галерея
Національний музей українського народного декоративного мистецтва
Державний музей авіації України
Оперний театр
Національний музей історії України у Другій світовій війні
Зоопарк
Парк «Володимирська гірка»
Маріїнский палац і парк
Ботанічний сад ім. академіка О.В. Фоміна
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

Михайлівський Золотоверхий монастир (XII-XVIII ст.)

Києво-Печерська лавра займає площу близько 28 га. Тут є 120 пам’яток архітектури з XI до початку XX ст., 20 храмів, не враховуючи підземних. Довжина печер сягає 1000 м.

Слово «лавра» походить від грецького - «вулиця», «селище». Такий статус надавали найбільшим і найвпливовішим монастирям. 1051 р. чернець Антоній оселився в невеликій відокремленій печері. Довкола нього почали селитися ченці. Так виник монастир, і з’явилися Дальні печери Лаври. Печери Києва - це особливий сакральний простір. У Києві їх відомо понад сорок п’ять.

1062 р. Антоній пішов з монастиря, викопав печеру під горою і поклав початок Ближнім печерам, де і був похований 1071 р. А ігуменом монастиря Дальніх печер ченці обрали Феодосія. Він запровадив суворий Студійський статут. Цей Статут прийняли всі монастирі Русі-України. З того часу Києво-Печерський монастир отримав славу «матері монастирів Руських». 1073 р. ігумен Феодосій і єпископ Михайло заклали храм на честь Пресвятої Богородиці. З лаврою пов’язаний початок літописання на Русі. 1113 р. літописець Нестор закінчив тут видатний літопис «Повість минулих літ».

Андріївський узвіз

Лавра також була центром медицини Русі-України. Поруч із Лаврою стоїть храм Преображення Господнього, відомий як Спас на Берестові. Тут похований засновник Москви князь Юрій Долгорукий. У церкві зберігся фресковий живопис ХІІ ст.

Київ славиться своїми парками і скверами, пляжами і зонами відпочинку, музеями, а найголовніше - доброзичливими мешканцями. Він чудовий у будь-яку пору року, особливо навесні, коли пахне магнолія, квітнуть бузок і каштани. Недарма День міста відзначається в останні вихідні травня.