Історія України. 7 клас. Струкевич
Розділ 2. Русь наприкінці X — у першій половині XI ст.
§ 8. Русь за Володимира Великого
1. Як Володимир прийшов до влади?
Завдяки чому Володимиру вдалося здобути владу? Яку політику проводив князь стосовно київської знаті?
Після загибелі Святослава розпочалася запекла міжусобна війна між його синами — Ярополком, Олегом і Володимиром. Старший із братів — київський князь Ярополк — вирішив правити одноосібно. У 977 р. він рушив на брата, князя древлян Олега. Поблизу Овруча військо Олега зазнало поразки, а сам князь загинув.
Дізнавшись про долю брата, новгородський князь Володимир утік «за море». Повернувшись через рік на чолі численної варязької дружини, він переміг Ярополка і, як зазначає літописець, «став княжити Володимир у Києві один». Так Володимир став великим князем київським (980—1015).
Володимир був сином Святослава та ключниці князівського двору Малуші (імовірно, доньки древлянського князя Мала). Оскільки Володимир був позашлюбним сином князя Святослава, то в юному віці зазнав багатьох образ і принижень. Його нерідко називали «робочичем», «холопищем». Проте батько не цурався сина й посадив його князювати в Новгороді, де певний час князював сам.
У набраній дружині провідну роль уже відігравали місцеві воїни. Князь Володимир намагався спиратися на місцевий люд у всій своїй діяльності. Вирішуючи державні справи, він дослухався до думки і «луччих людей» та «княжих людей», тобто земельної аристократії, бояр і дружинників-урядовців.
Бояри (від давньотюрк. бояр, боіла — шляхетний, знатний) — панівний (поряд із князями) прошарок людності Русі й середньовічної України.
Час від часу Володимир у князівському дворі влаштовував бенкети для дружинників, бояр, київських «луччих людей». Щоб здобути повагу киян, Володимир надавав щедру допомогу тим, хто зазнав втрат унаслідок князівських міжусобиць. Містом розвозили харчі цілими возами. У такий спосіб Володимир зміцнив свою владу й забезпечив собі підтримку та повагу громадян Києва.
2. Як Володимиру вдалося об’єднати державу?
Чим, на вашу думку, була зумовлена управлінська реформа Володимира? Яку роль вона відіграла в об’єднанні держави?
Утвердившись при владі, Володимир розгорнув енергійну діяльність заради об’єднання держави. Князь розумів, що, допоки Русь поділялася на землі окремих родів і племен, очолених місцевими князями та племінними старійшинами, над державою нависала загроза відокремлення цих земель. Тому Володимир провів адміністративну (управлінську) реформу, позбавив місцевих князів влади, а землі — самоврядування. Владу над землями передав своїм синам — князям-намісникам, щоб вони вирішували справи щодо управління, чинили суд, збирали данину.
В. Лопата. Портрет князя Володимира Великого
Розгляньте малюнок. Які риси характеру Володимира втілив художник у цьому зображенні?
Так влада стала централізованою1. З того часу «руські землі» були об’єднані навколо князівських центрів. Саме від них землі й отримували нові назви: Переяславська, Чернігівська, Галицька, Волинська, Полоцька, Смоленська, Новгородська.
Завдяки централізації влади в скарбниці було зосереджено значні кошти. Адже кожне князівство виділяло частку своїх прибутків у загальнодержавну скарбницю. Це дало змогу Києву вирішувати вагомі суспільні справи.
Частка, яку Київ отримував для спільних справ, була досить великою. Наприклад, у всій Новгородській землі за часів Володимира збирали 3 тисячі гривен. 2 тисячі передавали київському князю на загальносуспільні справи й лише одну тисячу залишали Новгороду.
3. Які заходи вжив Володимир для захисту державних рубежів?
Ви — «військові експерти». На прикладі діяльності Володимира та теперішньої російської агресії проти України поясніть, чому важливо дбати про оборону державних рубежів.
Однією з найвагоміших загальнодержавних справ був захист від уторгнень степовиків-печенігів. Вони постійно кочували, а їхні загони стрімко переміщалися з місця на місце. Тому розгромити й вигнати ворога зі степів не вдавалося. Щоб організувати оборону, «став він [Володимир] городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став набирати мужів ліпших зі словен, і з кривичів, із чуді, і з в’ятичів і ними населив він городи, бо була війна з печенігами. І воював він із ними, і долав їх».
За наказом Володимира було збудовано чотири лінії оборони: на шляхах із півдня і сходу, біля бродів, на річках були зведені нові городи-фортеці. Вони були сполучені між собою земляними валами із засіками на гребені та ровом біля основи. Нерідко будівельники використовували давні Змієві вали, уключивши їх у нові лінії оборони.
1 Централізація влади — зосередження державної влади в єдиних руках.
У народі і старі, і нові вали отримали назву Змієвих. За легендою, їх проорав Змій, переможений і запряжений у гігантського плуга богатирем Микитою Кожум’якою.
- • Скільки праці та ресурсів потрібно було затратити, щоб насипати «Змієві вали». Пригадайте, які оборонні споруди будували в давні часи для захисту від набігів кочівників. Яку роль вони відігравали?
Внутрішня будова «Змієвих валів». Сучасна реконструкція
4. Територія Русі за часів Володимира
Визначте за текстом і картою, які території та племена були підкорені за часів правління князя Володимира. Що мав на меті Володимир, розширюючи територію своєї держави?
Володимир доклав значних зусиль для розширення території Русі, зосередивши увагу на підпорядкуванні Києву східнослов’янських земель.
Для Русі вагоме значення як постачальники солі, родовища якої знаходилися в Підкарпатті (назва різних регіонів по обидва боки Карпатських гір), мали західні землі, де мешкали волиняни, хорвати й тиверці. Через західні землі проходили також торговельні шляхи з Криму та західного берега Чорного моря до Польщі, Німеччини й Угорщини.
Успішний західний похід князя Володимира завершився здобуттям «Червенських градів», що знаходилися на лівому березі Західного Бугу, — Перемишля, Белза, Червеня, Волиня та ін. Для зміцнення західного кордону князь заклав нове місто Володимир1.
1 До 2021 р. місто мало назву Володимир-Волинський. Нині — м. Володимир.
РУСЬ ЗА КНЯЗЮВАННЯ ВОЛОДИМИРА ТА ЯРОСЛАВА (98-1054)
Щоб убезпечити західний кордон від нападів войовничого племінного союзу ятвягів, Володимир підкорив межиріччя Західного Бугу й Німану. Наприкінці X ст. князь уключив до складу Русі Закарпаття та землі хорватів, що проживали в Подністров’ї.
Приєднавши племена іжора та водь на півночі, Володимир здобув вихід до Балтійського моря. На сході князь приборкав племена радимичів і в’ятичів, що повстали. Після цього продовжив наступ на Волзьку Булгарію та уклав з нею мирну угоду.
Після розпаду Хозарського каганату Русь продовжувала утримувати Білу Вежу (хозарський Саркел) у Надазов’ї. Для захисту південних рубежів держави на Таманському та Керченському півостровах із містами Тмуторокань і Корчев (Керч) утвердилося потужне Тмутороканське князівство.
Русь за Володимира стала справжньою імперією — могутньою державою, що, крім народу-засновника, уключала й різні завойовані народи.
Чи погоджуєтеся ви з думкою авторів підручника, що можна вважати Русь імперією? Аргументуйте свою відповідь.
Русь перетворилася на найбільшу за територією державу тодішньої Європи. Вона простяглася від межиріччя Оки й Волги на сході до Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану та Західної Двіни на заході, від Чудського, Ладозького й Онезького озер на півночі до Дону, Сули та Південного Бугу на півдні.
5. Які завдання вирішував Володимир Великий за допомогою зовнішньої політики?
Які підходи було взято за основу зовнішньої політики князя Володимира? Висловте судження про важливість дипломатії в зовнішній політиці.
Зовнішню політику Володимир підпорядкував зміцненню рубежів княжої Русі та встановленню добросусідських відносин з європейськими державами. На заході Володимир установив приязні стосунки з монаршими дворами Чехії, Угорщини, Польщі та Священною Римською імперією. Підтримував дружні відносини і зі Скандинавськими країнами.
На сході після воєнного походу проти Волзької Булгарії було укладено мирний договір, що розмежував території та торгівлю двох держав. На півдні «була боротьба велика безперестанку». Цими словами літописця можна передати сутність політики Володимира щодо печенігів.
Князь принципово змінив політику щодо Візантії, яку проводив його батько Святослав. У 987 р. імператори-брати Василь і Костянтин попросили у Володимира допомоги проти заколотників. Київський князь надіслав імператорам на допомогу численну дружину. За збереження трону імператори пообіцяли віддати Володимиру за жінку свою сестру Анну. У такий спосіб князь зумів налагодити дружні відносини з найпотужнішим сусідом Русі.
Найвеличнішою справою Володимира Святославича стало впровадження християнства. Ушановуючи князя за цивілізаційну діяльність, його проголошено святим і рівноапостольним. У народній пам’яті — історичних переказах і легендах — князь поставав як володар справедливий, щедрий, турботливий захисник і засновник богатирських застав. Його називали Володимир Красне Сонечко.
6. У чому проявлялися ознаки могутності Русі за часів правління князя Володимира?
Багатства, які направляли із цих територій до Києва, дали можливість Володимиру надати своїй владі й столиці імперського блиску. Князь завів власний монетний двір. Там карбували златники та срібники, які засвідчували, що Володимир є суверенним (незалежним) володарем. На монетах зображали Ісуса Христа, а з іншого боку — князя Володимира, що сидить на троні з хрестом у руці й короною на голові. Зображення підсилюють написи: «Володимир на столі», «Володимир на столі, а се його срібло».
Про що свідчить той факт, що саме за князя Володимира почали карбувати власну монету? На златниках і срібниках Володимира зображено так само, як імператора на візантійських монетах. Про що це свідчить? Який князівський знак зображували на тодішніх монетах?
Златник князя Володимира (лицьовий бік) — умовна назва золотої монети, яку карбували в Русі наприкінці X ст.
Срібник князя Володимира (лицьовий і зворотний боки) — умовна назва срібних монет, які карбували в Русі наприкінці X — на початку XI ст.
Економічне зміцнення дало змогу Володимиру подбати й про столицю імперії. У центрі Києва виріс «град Володимира». Це була фортеця-дитинець, площею в 10 га, оточена дерев’яно-земляними укріпленнями. Тут зводили найбагатші будівлі, князівські палаци, побудували головний храм тодішньої Русі — Десятинну церкву. Перед нею було встановлено бронзову квадригу — бойову колісницю та мідні статуї з візантійських колоній у Криму.
Київ став багатим і культурним містом, яке викликало захоплення чужоземців. Це засвідчують, наприклад, нотатки єпископа Тітмара Мерзебурзького, що побував у Києві через три роки після смерті Володимира. Мандрівник оповідає про 400 церков, 8 базарів і «незліченну силу мешканців».
«Місто Володимира». Макет Д. Мазюкевич
Десятинна церква. Фрагмент макета Д. Мазюкевич
Перевіряємо засвоєне на уроці
Знаємо. 1. Розкрийте зміст поняття «бояри». Розуміємо. 2. Поясніть зміст державної реформи Володимира Великого. 3. Установіть відмінність між метою походів Святослава та Володимира. Уміємо. 4. За картою (с. 64) визначте географічні кордони Русі, використавши назви географічних об’єктів (річки, моря, міста, гори тощо). 5. Створіть історичний портрет князя Володимира. Висловлюємо своє ставлення. 6. Розкрийте значення централізації для зміцнення держави. 7. Чи згодні ви з думкою, що князь Володимир не тільки переможець своїх братів та успішний завойовник Києва, а й справжній державний діяч? Аргументуйте свою думку. Досліджуємо. 8. Чи потрібна централізація влади в умовах війни? Яку роль відіграють у державі військо та дипломатія?
