Історія України. 7 клас. Струкевич

§ 7. Князь Святослав та його походи

Практичне заняття

Практичне заняття перенесе вас у часи, коли Русь переживала період великих змін і перетворень. За допомогою історичних джерел та інформації з підручника ви дізнаєтеся про таємниці життя і діяльності князя Святослава, його військові походи.

Об’єднайтеся в групи й оберіть для дослідження одну з тем (кожну може досліджувати кілька груп). Використовуючи подані в підручнику матеріали (текст, ілюстрації, уривки з історичних документів) і додаткові джерела, виконайте поставлені завдання. Результати свого дослідження обговоріть з однокласницями й однокласниками на уроці.

І група. Вдача князя Святослава.

Запитання та завдання

1. Про які риси характеру князя ідеться?
2. Які із цих рис допомагали йому стати видатним полководцем?
3. Які риси Святослава як політика та воїна потрібні сучасним українським політикам і військовим?
4. Порівняйте композицію Музею становлення української нації і словесний опис зовнішності князя Святослава.

Історична довідка. Князювання Святослава (957—972) літописці зображають як найбільш героїчні роки в історії Русі. Святослав став першим князем у династії Рюриковичів, який отримав слов’янське ім’я. Переважну більшість часу князь віддавав військовим вправам, приготуванням і походам, дуже мало цікавився питаннями внутрішньополітичного життя Русі.

Мету свого князювання Святослав убачав в утвердженні Русі як держави на міжнародній арені. Найкращим засобом цього утвердження він вважав зброю та воєнні походи.

Уривок із літопису «Повість минулих літ». «...Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав збирати багато хоробрих воїнів, бо й сам був хоробрий та легкий. Багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, тонко нарізавши конину або дичину, чи воловину та на вугіллі спікши, він їв. Навіть шатра він не мав, а підстеляв для спання кінський пітник, а в голови клав сідло. Такими ж були і його воїни. А коли йшов на яку країну, відряджав туди послів зі словами: “Іду на ви!..”»

Візантійський історик Лев Диякон про князя Святослава: «Імператор згодився на переговори. У позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переправився через річку в човні й, сидячи за веслом, гріб разом з іншими.

Він був середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду;

шия кремезна, міцна, плечі широкі й увесь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі стриміла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

Композиція в Музеї становлення української нації, присвячена славним переможним походам князя-воїна Святослава Хороброго та періоду творення держави Русі. м. Київ

II група. Походи князя Святослава на Хозарський каганат та Волзьку Булгарію.

Запитання та завдання

1. Як проявив себе Святослав у походах на схід? Аргументуйте свій висновок.
2. Якими були наслідки знищення Хозарського каганату? Подумайте, які історичні обставини не врахував Святослав, розгромивши Хозарський каганат і Волзьку Булгарію — східних сусідів Русі. Поміркуйте, чому, незважаючи на ворогування, існування обох держав було корисне для Русі.

У перші роки князювання Святослав спрямував воєнні зусилля Русі на схід. Він задумав довершити справу своїх попередників Олега й Ігоря і розгромити торгового конкурента — Хозарський каганат. У такий спосіб князь прагнув зміцнити державу та перетворити її на єдиного в Східній Європі посередника в торгівлі між Азією та Європою.

Протягом 964—966 рр. він здійснив походи, щоб опанувати торговельний шлях «із варягів в араби». Уже 964 р. він підкорив в’ятичів над Окою — данників Хозарського каганату.

В. Кірєєв. Узяття Хозарської фортеці Ітиль князем Святославом

Спустившись човнами вниз по Волзі, Святослав розгромив поспіхом зібране військо кагана. Далі погромив володіння хозарів на Північному Кавказі, розбив ворожі племена ясів (осетинів) і косогів (черкесів) і підійшов до Дону, де грізно височіла збудована за допомогою візантійських інженерів фортеця Саркел (Біла Вежа). Тривалий час вона слугувала воєнною базою для нападів на Русь, а тепер була перетворена на руїни. Після цих ударів Хозарський каганат припинив своє існування.

Святослав розширив кордони Русі до Волги, західного узбережжя Каспійського моря, уключаючи й землі Північного Кавказу. Проте князь не закріпив ці території ні організацією торгівлі, ні будівництвом укріплень, ні налагодженням управління. Невдовзі волзькі булгари зуміли відновити свою державу, а на місці хозарів осіли азійські кочівники — печеніги.

Похід Святослава на хозарів. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.

III група. Перший похід Святослава на Балкани.

Запитання та завдання

1. Що, на вашу думку, спонукало князя до здійснення походу на Балкани?
2. Складіть і запишіть план до поданої теми.

Розгромивши східних сусідів Русі, але не закріпивши там свої здобутки, Святослав запланував завоювати дунайську Болгарію, через яку проходили важливі торговельні шляхи. Дещо пізніше Святослав скаже: «Тут всяке добро сходиться: від греків — паволоки (шовкові тканини), золото, вино й овочі різні, від чехів і угрів — срібло і коні, з Русі — і шкіри, і віск, і мед, і челядь».

У 967—968 рр. Святослав здійснив перший похід на Балкани. Руський флот без перешкод увійшов у гирло Дунаю, піднявся вгору проти течії річки й висадив поблизу м. Переяславця (нині Мала Преслава в Болгарії) 10-тисячне військо. У першій битві руські полки розбили збройні сили болгарського царя Петра. Після цього Святослав без труднощів здобув 80 болгарських городів у нижньому Подунав’ї. Окрилений успіхами, він вирішив облаштувати на Дунаї нову столицю своєї держави. На цю роль князь обрав Переяславець. Князь сподівався, що він «...сяде, княжачи тут, у Переяславці, беручи данину в греків».

Похід Святослава на Балкани. Мініатюра з Ватиканського манускрипту (рукопису). XIV ст.

Проте посилення Русі в Подунав’ї не влаштовувало Візантію. Візантійські посли намовили нових господарів Надчорноморських степів — печенігів — навесні 968 р. здійснити похід на Русь. Печеніги взяли Київ в облогу. Щоб урятувати юних синів і матір, яка за відсутності Святослава продовжувала управляти Руссю, князю довелося перервати бойові дії в Болгарії і повернутися до Києва.

IV група. Облога Києва печенігами.

Запитання та завдання

1. Чому Київ потрапив в облогу? Яким було становище міста?
2. Як киянам вдалося зв’язатися з військами на другому березі?
3. У чому воїни вбачали найбільший сором?
4. Як киянам вдалося зняти облогу?
5. У чому кияни звинувачували Святослава?

З «Повісті минулих літ». «У літо 968. Уперше прийшли печеніги на Руську землю, а Святослав був тоді в Переяславці на Дунаї. І зачинилась Ольга в Києві з онуками своїми. І обступили печеніги місто великою силою. Безліч їх стояло навкола міста. І не можна було ні вийти з Києва, ні звістку послати, ні коня напоїти. Знемагали люди без їжі та води. І зібралися люди тієї сторони Дніпра на човнах і стояли на тому березі. І не можна було їм пробратися в Київ, ні з Києва до них.

І стали тужити люди в місті й питали: “Чи немає кого, хто б міг перепливти на той бік Дніпра й сказати їм: коли не підступлять вони на ранок до міста й не допоможуть нам, здамося печенігам”. І сказав один отрок: “Я перепливу”. І відповіли йому: “Іди”. Він вибрався з міста й побіг із вуздечкою в руках через стійбище печенігів, питаючи їх: “Не бачив хто мого коня?” І коли він проскочив до річки, то швидко зняв одежину, кинувся в Дніпро й поплив. Побачивши це, печеніги метнулися за ним, стріляли в нього з луків, та нічого не могли зробити.

На тому березі помітили його, випливли навпроти човном, забрали й привезли до дружини. І сказав їм отрок: “Якщо завтра не підійдете до міста, то люди здадуться печенігам”. Промовив же воєвода їхній Претич: “Підійдемо завтра на човнах, заберемо княгиню і княжичів і помчимо на цей бік. Якщо не врятуємо їх, то ганьбою покриємо себе, і Святослав усіх нас погубить”. Ранком, як тільки почало світати, сіли вони в човни й голосно засурмили. А на горах весь Київ озвався гуками. Печенігам же здалося, що то прийшов сам князь, і вони побігли від міста, хто куди.

Послали кияни до Святослава зі словами: “Ти, князю, шукаєш чужої землі та про неї турбуєшся, а свою занехаяв. А нас мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо не прийдеш і не оборониш нас, то нас таки візьмуть. Невже тобі не жаль вітчизни своєї, ані матері старої, ані дітей своїх?” Почувши те, Святослав сів на коня і помчав у Київ із дружиною своєю. Поцілував він матір свою та дітей і пожурився з того, що натерпілися вони від печенігів. І зібрав воїнів, і прогнав печенігів у поле, і настав мир».

V група. Другий похід князя Святослава на Балкани.

Запитання та завдання

Підготуйте розповідь про другий похід князя Святослава на Балкани від імені його учасника-воїна. Опишіть враження, почуття та емоції вашого персонажа від цього походу. Як ваш персонаж оцінює значення цих подій для своєї країни та для історії в цілому?

Відігнавши печенігів і призначивши своїх синів на князювання: старшого Ярополка — у Києві, Олега — у Древлянській землі, наймолодшого Володимира — у Новгороді, Святослав розпочав збирати військо для нового походу на Балкани. На спроби оточення відмовити князя від походу той відповів: «Не любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславці на Дунаї, тому що то є середина землі моєї».

Під час другого походу 970—971 рр. князь поставив собі за мету цілковито підкорити Болгарію, а потім помірятися силою із самою Візантією. Святославу вдалося оволодіти майже всією Болгарією. Перейшовши Балканські гори, князь уже погрожував самому Константинополю. І цього разу Святослав виграв перший великий бій під Філіппополем (сучасний Пловдив), проте в битві під Аркадіополем візантійці організували гідну відсіч і примусили Святослава вперше відступити з поля бою. Князю довелося повернутися на Дунай і закріпитися в Доростолі.

Навесні 971 р. візантійська армія на чолі з імператором Іоанном Цимісхієм оточила Доростол. Облога тривала три місяці. Святослав раз у раз намагався вивести своє військо з города, щоб вийти з оточення, проте візантійці стояли на своїх позиціях твердо. 21 липня 971 р. між візантійськими та руськими військами відбулася грандіозна битва. Напередодні битви Святослав виголосив палку промову, закликавши воїнів не осоромити «землі Руської».

З «Повісті минулих літ». «І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти русі. І коли побачила це русь, то убоялася вельми множества воїв. І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітися, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо Руської землі, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже — тоді самі подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”».

За свідченнями візантійських джерел, у ході генеральної битви під Доростолом загинуло 15 тис. руського війська. Зазнав поранення і князь. Урешті він змушений був попросити миру.

За новим договором із Візантією, Святослав брав на себе зобов’язання не нападати на Візантійську імперію, на її міста в Криму та на Болгарію. Водночас київський князь мав надавати Візантії військову допомогу в разі її війни з іншими державами. Візантійський імператор, зі свого боку, погодився випустити руське військо з оточеного Доростолу зі зброєю в руках і надати продовольство для зворотного шляху.

Відповідно до дипломатичних норм тих давніх часів, угоду було скріплено присягою перед образами з боку візантійців-християн і перед фігурою Перуна — покровителя князя та дружини — з боку русі-язичників.

Водночас візантійці за чималі гроші найняли печенігів, щоб ті зненацька напали на ослаблене поразками військо Святослава. Навесні 972 р. Святослав вирушив до Києва. Проте на Дніпрових порогах печеніги хана Курі підстерегли й легко здолали виснажені голодом рештки руського війська. Святослав загинув у бою.

Перевіряємо засвоєне на уроці

1. Висловте свої думки щодо ролі князя Святослава в історії Русі та позитивного або негативного впливу його походів на державу. 2. Що мав на увазі літописець, підсумовуючи життєвий шлях князя такими словами: «Чужого шукаючи, своє загубив»? 3. Продовжте речення: «На цьому практичному занятті я дізнався/дізналася про ..., навчився/навчилася ... , зрозумів/зрозуміла...» 4. Продовжте роботу, розпочату на уроці, опрацювавши завдання: «Розкриваємо таємниці Святослава: діалог зі штучним інтелектом». Уявіть, що ви «історичний детектив», який має підготувати й провести інтерв’ю зі Святославом, використовуючи можливості штучного інтелекту (наприклад, ChatGPT). Підготуйте запитання для діалогу зі штучним інтелектом, щоб дізнатися про цікаві факти із життя історичного діяча: походження, мотиви його рішень і вчинків, репутацію серед сучасників тощо. 5. Висловте своє враження від роботи: як змінилися ваші уявлення про історичну постать після діалогу зі штучним інтелектом.

Зміст