Історія України. 7 клас. Струкевич
§ 16. Кочові народи степів Русі в X—XIII ст. Візантійські володіння в Криму
1. Як відбувалася взаємодія Русі з печенігами?
Які знахідки свідчать про культуру печенігів? Яким був їхній спосіб життя та озброєння? Які були відносини Русі та печенігів? Як Русь захищалася від нападів печенігів?
Історія нашої Батьківщини доби раннього Середньовіччя не обмежується кордонами Руської держави. Величезні простори євразійських степів від Подунав’я аж до узбережжя Тихого океану населяли неспокійні степові народи, що жили насамперед із кочового скотарства, розводячи коней, велику та дрібну рогату худобу, а також полювали на степову звірину, птаство та займалися рибальством. Протягом X—XIII ст. Русі доводилося вступати з кочівниками в найрізноманітніші відносини.
Першим степовим народом, з яким активно контактувала Руська держава, стали печеніги. На сучасні землі України із Заволжжя печенігів відтіснили їхні давні вороги — торки.
Археологічні розкопки свідчать, що печеніги вели кочовий спосіб життя. Вони були озброєні шаблями, луками із стрілами. Зрідка мали кольчуги. З побутових предметів найчастіше трапляються ліпний посуд, пряслиця, ножиці. Серед прикрас — намиста, бляшки для прикрашання взуття та кінських вуздечок. У поховання печеніга клали коня або ж набите травою його опудало.
Печеніги. Сучасна реконструкція
Перша зафіксована літописцями зустріч руських воїнів із печенігами відбулася в 915 р.: «Прийшли вперше печеніги на Руську землю і створили мир з Ігорем, ідучи до Дунаю». У 920 р. справа дійшла до воєнного конфлікту, але в 944 р. печеніги-найманці взяли участь у поході князя на Царгород.
Загалом відносини Русі та союзу племен печенігів розвивалися нерівномірно. Під час дії мирних угод Русь купувала в печенігів корів, коней та овець. Коли ж візантійці підбурювали печенігів дарами, вони могли «легко нападати на землі русі... , забирати в рабство їхніх жінок і дітей та розорювати їхню землю». Печеніги торгували з Візантією, продаючи худобу та рабів.
У 968 р. печеніги наважилися напасти на Київ, і лише вдалі дії воєводи Претича та вчасне повернення Святослава з Балкан врятували місто, матір-княгиню Ольгу й малолітніх княжичів.
За QR-кодом і посиланням https://bit.ly/3rOquvm прочитайте літопис про напад печенігів на Київ 968 р.
Уклавши союзний договір, Святослав залучив печенігів до другого Балканського походу. Проте візантійські дипломати зуміли перекупити зрадливих союзників. Саме вони вбили Святослава на Дніпровських порогах.
Нова хвиля нападів печенігів припала на часи правління Володимира Святославича. Для захисту від степу князь змушений був відновити старі й створити нові «Змієві вали», збудувати нові фортеці на Десні, Острі, Трубежі, Сулі та ін.
Печеніги вбивають князя Святослава Ігорьовича. Мініатюра Мадридського рукопису хроніки Іоанна Скіліці
Після смерті Володимира степовики втрутилися в боротьбу за владу між його синами. Проте двічі зазнали поразок від Ярослава. Новий київський князь продовжив будувати нові фортеці на Русі, а в 1036 р. зумів завдати печенігам вирішальної поразки під стінами Києва. Одна частина печенігів переселилися до Візантії та Угорщини, інша поселилася на південно-східних кордонах Руської держави й виконувала прикордонну службу.
2. Хто такі торки (огузи) та чорні клобуки? Якими були їхні відносини з Руссю?
Які були відносини юрків і чорних клобуків із Руссю. Чим це було обумовлено?
Торки були споріднені з печенігами, однак майже завжди залишалися непримиренними ворогами. Спочатку вони населяли північні степи Центральної Азії. У IX ст. створили державу, кордони якої сягнули волзьких степів.
У X ст. торки з’явилися в степах Надазов’я і Надчорномор’я. Перші контакти русі з торками припадають на 985 р., коли вони виступили союзниками Володимира Святославича під час походу проти Волзької Булгарії.
У середині XI ст. торки намагалися взяти місто Воїнь, але зазнали поразки від трьох Ярославичів. Коли ж невдовзі в степах з’явилися половці, торки попросили захисту великого князя київського. Упродовж другої половини XI та в XII ст. вони розселилися переважно у Верхньому та Середньому Пороссі із центром у місті Торчеськ (нині Корсунь), а також на Канівщині та лівому березі Дніпра, південніше Переяслава.
Торки та берендеї, одягнені в чорні ковпаки (клобуки), утікають із Русі. 1121 р. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.
Тут торки, а також споріднені з ними берендеї та печеніги утворили союз чорних клобуків. Русь стала називати їх «своїми поганими». Вони охороняли південні кордони від нових хвиль кочівників, брали участь у князівських міжусобицях. У них чорні клобуки завжди виступали як союзники київських князів.
Пізніше залишки чорних клобуків перетворилися на частину українського народу.
3. Хто такі половці та як вони впливали на історію Русі?
Чому половці стали найбільшою загрозою для Русі в середині XI ст. та як Русь реагувала на цю небезпеку? Які наслідки мали половецькі набіги для Київської держави? Як руські князі намагалися захистити свої землі від половців?
На початку XI ст. і до монгольської навали в степах Євразії від Алтаю до Нижнього Дунаю панували половці. Їхні окремі орди очолювали хани, що мали спадкову владу.
Пересувні юрти-вежі. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.
Напад руських воїнів на половців. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.
Вони мешкали в повстяних юртах, одні з-них встановлювали на землі, інші — на возах. Іноді це були досить громіздкі й високі конструкції, для перевезення яких упрягали по 22 бики. У руських літописах вони отримали назву «вежі».
Мандрівник із Західної Європи Петахій Реґенсбурзький записав у своєму щоденнику: «Половці живуть у шатрах... хліба не їдять у тій землі, а тільки рис і просо, зварені в молоці, а також молоко та сир. Що стосується м’яса, то шматки його половці кладуть під сідло коня, женуть його до поту, і коли м’ясо нагріється, вони його так і з’їдають».
Половецькі ремісники плавили й обробляли метал, виготовляли зброю, прикраси, вироби зі шкіри, кістки, дерева, каменю. Шили одяг із тканин і шкіри, виготовляли на гончарному крузі керамічний посуд, робили сідла, реманент, упряж та ін. Використовували токарний верстат для обробки дерева.
Половці мали торговельні зв’язки з усіма своїми сусідами, уключаючи й міста Північного Надчорномор’я та Крим.
Підготуйте (з використанням кількох джерел) презентацію (п’єсу, «живу картинку», пригодницьку ситуацію) з повсякденного життя печенігів, торків, половців (на вибір). Використовуйте діалоги, деталі одягу та середовище.
1055 р. половці вперше з’явилися на кордонах Переяславського князівства. Їхній напад успішно відбив князь Всеволод.
Однак згодом нова потужна хвиля половців переправилася через Дон, опанувавши всі степи від Волги до Дунаю. Відтоді вони здійснювали регулярні набіги на Русь, грабували міста й села, гнали в степ худобу, захоплювали в полон мешканців. Основним товаром, який половці постачали на ринки Чорномор’я, були саме руські бранці.
За свідченнями літописів, протягом 1055-1236 рр. половці здійснили 12 великих походів на Русь. Майже стільки ж походів у відповідь організували руські князі.
За QR-кодом і посиланням https://bit.ly/46Q0gHT ознайомтеся з літописом про боротьбу руських князів проти половців (1093-1096 рр.).
1096 р. на Київ напав хан Боняк, розоривши околиці столиці, уключаючи Печорський і Видубицький монастирі. У цей період відносини Русі та половців розвивалися нерівномірно з багатьма перемогами й поразками. Унаслідок тривалого співжиття русів і половців почали з’являтися русько-половецькі шлюби. Святослав одружив сина Олега, родоначальника Олеговичів, з дочкою хана Шарукана. Дружин-половчанок мали Олег Святославич, Ізяслав Давидович, Всеволод Ольгович та інші князі. За половецьких князів ви
ходили заміж і руські князівни. Це сприяло залагодженню конфліктів і зменшенню кількості набігів половців. З іншого боку, руські князі набували союзників для спільних походів. Наприклад, Володимир Мономах використовував половців для стримування Польщі й Угорщини. У часи перемир’я поступово міцніли торгові контакти Русі з половецьким степом. Вони ставали дедалі ширшими й різноманітнішими.
У 1223 р. руські князі відгукнулися на заклик хана Котяна, і разом із половцями стали до бою проти монголів на річці Калці.
Чому руські князі об’єднували зусилля з половцями під час монгольського нашестя?
Прибуття половців до Угорщини. «Ілюстрована хроніка». XIV ст.
Кам’яна половецька баба. Парк-музей половецьких баб. м. Луганськ (фрагмент)
4. Яку політику проводила Візантія в Криму?
Користуючись інформацією параграфа, складіть хронологічну схему основних подій, пов’язаних із візантійськими провінціями в Криму. Зробіть короткі описи подій.
Через середньовічний Крим проходило багато торгових шляхів, які сполучали схід і захід, північ і південь Євразії. Це спонукало Візантію міцно утримувати південь півострова у своїх руках. Вона пильно спостерігала та протидіяла всім спробам зацікавлених держав посилити свій вплив у Криму.
Однією з провінцій Візантії в Криму стало колишнє Боспорське царство. Через Боспор Кімерійський (нині Керченська протока, Україна) проходив важливий торговельний шлях з Європи на Схід. Через Боспор Константинополь отримував велику кількість цінного хутра від степових народів. Напередодні X ст. Візантія змушена була розділити владу над Боспором із Хозарським каганатом, проте імперія ніколи не втрачала контролю над цим важливим торговим і воєнно-стратегічним перехрестям. До речі, саме ця провінція постачала нафту до Константинополя для виробництва «грецького вогню».
З розгромом Хозарського каганату Святославом Ігорьовичем Візантія відновила свій контроль над Боспором. Водночас перемога Святослава та взяття Херсонеса Володимиром посилили в Криму позиції Русі. Як наслідок, наприкінці X ст. в азійській частині Боспорської провінції виникло Тмутороканське князівство. Історики припускають, що певний час до князівства входив і Боспор (Корчів). З ослабленням Русі в 1094 р. територія князівства знову перейшла під владу Візантії. А у XII ст. візантійський Боспор захопили половці, і він надовго втратив своє політичне значення.
Роль провідної візантійської провінції в Криму відігравала Клімата. До неї входили Херсонес з околицями та гірський Крим. Центром провінції був Херсонес. Як торговий центр, місто відігравало дуже вагому для імперії роль пункту спостереження за степами Північного Надчорномор’я. Херсонес отримував від Константинополя постійну політичну й економічну підтримку, уключаючи кошти для тисячного військового гарнізону з місцевих мешканців. Територія провінції Клімата вздовж Чорноморського узбережжя тягнулася на схід аж до міста Сугдея (нині Судак, Україна). Поступово це місто перетворилося на головний центр торгівлі Криму з Руссю та половцями.
Генуезька фортеця в Судаку, побудована генуезцями в 1371-1460 рр. Сучасний вигляд
Генуезька фортеця в Кафі, побудована генуезцями в XIV ст. Сучасний вигляд
Прийняття Руссю християнства від Константинополя посприяло виникненню військово-політичного союзу двох православних держав. Візантія стала використовувати руські полки у війнах, які вела наприкінці X — на початку XI ст. на півдні Європи.
На початку XIII ст., коли хрестоносці в 1204 р. взяли Константинополь, Херсонес утратив належну підтримку від столиці імперії та почав занепадати. Близько 1239 р. Крим завоювали монголи. У 1266 р. Генуезька республіка отримала від Золотої Орди та Візантії дозвіл на створення в Криму своєї факторії Кафи (Феодосія, Україна), яка в наступні століття перетворилася на найбільше в Європі багатонаціональне торгове місто.
Залишки фортеці Алустон. м. Алушта. АР Крим, Україна. Сучасний вигляд
Присутність Візантійської імперії в Криму призводила до того, що всі завойовники та переселенці різних часів — германці, алани, хозари, булгари, печеніги, половці, адиги, лази, абхази, монголи та татари — досить швидко підпадали під вплив візантійської культури та християнства й брали участь у господарських відносинах цивілізованого світу.
Перевіряємо засвоєне на уроці
Знаємо. 1. Хто такі печеніги, торки, чорні клобуки, половці? 2. Як чорні клобуки стали «своїми поганими» для Русі? Розуміємо. 3. Якими були відносини Русі зі степовими народами? 4. Яку роль для народів, що населяли Крим, відіграла присутність Візантії? Уміємо. 5. Покажіть на карті території кочування печенігів, торків і половців, візантійські провінції в Криму. 6. Складіть хронологічну таблицю основних подій взаємодії степових народів із Руссю. 7. Чим були подібні та чим відрізнялися спосіб життя, побут, озброєння печенігів, торків і половців? Висловлюємо своє ставлення. 8. Як ви оцінюєте роль степових народів в історії Русі, зокрема їхній вплив на події та культурні обміни? 9. У чому, на вашу думку, важливість взаємодії Русі зі степовими народами? Досліджуємо. 10. Які висновки можна зробити з історії відносин Русі та печенігів для розв’язання сучасних проблем і підтримання миру й взаєморозуміння між народами?
