Історія України. 7 клас. Галімов

§ 8. Русь за правління князя Ярослава Мудрого
ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ
- 1. Як розгорталася боротьба за владу синів Святослава?
- 2. Як формувалася державна територія Русі за князювання Володимира?
- 3. Що зробили для зміцнення князівської влади Святослав і Володимир?
- 4. У чому полягала правова реформа князя Володимира?
- 5. Із якою метою Володимир вдавався до «шлюбної дипломатії»?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- чим завершилася міжусобна війна між синами князя Володимира;
- про політику князя Ярослава, його внесок у культурно-освітнє й церковне життя Русі;
- про князя Ярослава Мудрого як особистість і державного діяча;
- що таке «орда», «собор», «Руська правда», «кодифікація», «монастир», «лавра», «митрополія»; хто такий «митрополит».
1. Боротьба синів Володимира за владу. Утвердження Ярослава в Києві
• Як розгорталася боротьба за владу синів Володимира Великого та яким був її результат?
Після смерті в 1015 р. князя Володимира в Русі розпочалася боротьба за владу. У ній загинули його сини Борис, Гліб і Святослав. Ярослав, який княжив тоді в Новгороді, виступив проти Святополка та вигнав його з Києва. Проте Святополк звернувся по допомогу до свого тестя польського князя Болеслава Хороброго. Під приводом допомоги зятю той спочатку підкорив «червенські міста», а потім разом зі Святополком — Київ. Проте взимку 1018—1019 рр. Ярослав знову захопив місто. Святополк утік до печенігів і навесні 1019 р. з великим військом знову рушив на Київ. У вирішальній битві на річці Альта в Переяславській землі Ярослав розгромив Святополка.
У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав із Тмуторокані. За підсумками Лиственської битви 1024 р. брати домовилися поділити територію Південної Русі по Дніпру й правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава в 1036 р. Ярослав почав правити одноосібно та став «самовладцем Руської землі».
Навчальний фільм

rnk.com.ua/107463
Перегляньте відеоролик «Ярослав Мудрий. Таємниці великих українців». Яке враження він на вас справив?
2. Внутрішня політика князя Ярослава
• Якими були основні заходи внутрішньої політики князя Ярослава?
Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала періодом розквіту й найвищого піднесення Русі.

Києво-Печерська лавра. Сучасний вигляд
• Яке значення, на вашу думку, мало заснування лаври для тогочасної Русі?
На початку свого князювання Ярославу довелося докласти чимало зусиль для захисту Русі від нападів печенігів. Він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Проте печенізькі орди подолали ці укріплення й у 1036 р. прорвалися до Києва (існує також думка, що ці події могли відбутися в 1071 р.).
Здобувши перемогу, Ярослав назавжди відігнав печенігів від кордонів Русі. Літопис стверджує, що на місці битви було збудовано Софійський собор (назва походить від грецького слова «софія» — «мудрість»). Проте це не підтверджено дослідженнями. Сучасні вчені вважають, що собор почав споруджувати ще Володимир Великий.
За князювання Ярослава було укладено писемний збірник норм звичаєвого права Русі, що дістав назву «Правда Ярослава». Збірник містив положення, що захищали людське життя, установлювали штрафи за вбивства й приниження людської гідності. Смертної кари не передбачалося, але звичай кровної помсти залишався. «Правда Ярослава» стала основою «Руської правди» — першої писемної кодифікації норм тогочасного права Русі.

«Руська правда». Фотокопія
Словник
Орда — у тюркомовних народів спочатку назва військово-адміністративної організації, згодом — стоянки кочівників, об'єднання кількох племен.
Собор — головна церква міста або монастиря.
«Руська правда» — збірник правових норм, складений на основі звичаєвого права в Русі в XI—XII ст.
Кодифікація — спосіб упорядкування правових норм або якого-небудь тексту.
Працюємо з джерелом
«Повість минулих літ» про битву князя Ярослава з печенігами біля Києва (1036 р.)
А коли ж Ярослав перебував у Новгороді, то прийшла йому вість, що печеніги стоять, обложивши Київ. І Ярослав, зібравши воїв многих, варягів і словенів, прийшов до Києва і ввійшов у город свій. А було ж печенігів без числа, Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні.
• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. Як князь Ярослав розташував свої війська перед битвою? 2. Де вона відбулася? 3. Яким був результат битви?
Князь Ярослав сприяв зміцненню центральної влади, що послабилася під час міжусобної війни. Опорою князя стали бояри, а в головних руських містах він посадив правити своїх синів.
Багато зусиль Ярослав докладав для створення нових і розбудови старих міст. Він наказав звести в Києві «місто Ярослава» — ще одну систему укріплень. Вона складалася з ровів і земляних валів заввишки 14 м, дубових стін та веж і простягалася на 3,5 км. За площею «місто Ярослава» в сім разів перевищувало «місто Володимира».

Пам'ятник князю Ярославу Мудрому, в місті Біла Церква (Київська область), заснованому ним як фортеця Юр'їв. 1983 р.
• Які риси характеру Ярослава Мудрого прагнули передати творці пам'ятника?
Постать в історії
Князь Ярослав (983 (987)— 1054 рр.) — син Володимира Святославича. Після смерті батька він переміг братів у боротьбі за владу та став великим князем київським. Ярослав увійшов в історію Русі як правитель, що докладав багато зусиль для її зміцнення, захисту кордонів, розвитку господарства й розширення зв'язків з іншими державами.
За зразком візантійської столиці звели Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва. Місто прикрашали Софійський собор, Георгіївський та Ірининський монастирі. Імовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру.
Словник
Монастир — місце проживання ченців, відокремлене стінами від зовнішнього світу.
Лавра — великий православний чоловічий монастир.
• Працюємо в малих групах. Обговоріть і порівняйте внутрішню політику князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Софійський собор у Києві. Сучасний вигляд (1) і реконструкція (2)
• Порівняйте зображення реконструкції Софійського собору часів Ярослава Мудрого та його сучасний вигляд.
3. Церковне та культурно-освітнє життя
• Якими були особливості церковного й культурно-освітнього життя Русі за князя Ярослава Мудрого?
З ім’ям Ярослава Мудрого пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. У «Повісті минулих літ» Нестор стверджував, що князь самостійно переклав багато книжок і зібрав велику книгозбірню при Софійському соборі.
Ярослав піклувався про розвиток церкви, віддаючи їй десяту частину своїх прибутків. Церкви й монастирі стали осередками освіти — при них працювали школи.
У 1051 р. за підтримки князя собор руських єпископів без погодження з Константинопольським Патріархом уперше обрав загальноруським митрополитом русина Іларіона. На жаль, його подальша доля невідома, а в 1054 р. Київську митрополію знову очолив грек, якого призначив Константинопольський Патріарх.
Словник
Митрополит — вище звання православних єпископів.
Митрополія — церковно-адміністративний округ, що перебуває у віданні митрополита.
Відомо, що Іларіон був автором богословського твору «Слово про закон і благодать» — найдавнішої пам’ятки літератури Русі.
Цікаві факти
У 2017 р. команда українських фахівців закінчила проєкт зі створення 3D-реконструкції обличчя Ярослава Мудрого. У березні 2021 р. цю роботу було представлено в експозиції Софійського музею в Києві.

Французькі посли в Ярослава Мудрого. Художник П. Андрусів
4. Зовнішня політика князя Ярослава
• Якою була зовнішня політика князя Ярослава?
Князь Ярослав значну увагу приділяв зовнішній політиці. Скориставшись міжусобицями після смерті польського короля Болеслава Хороброго, він у 1030-1031 рр. остаточно закріпив контроль Русі над «червенськими містами». На північному заході князь розширив кордони своєї держави до Фінської затоки.
За Ярослава провідним напрямком зовнішньої політики Русі залишався південний.
У 1043 р. спалахнула війна між Руссю та Візантією через погіршення відносин візантійців із руськими купцями. Морський похід руських військ на Константинополь зазнав поразки. Проте через деякий час візантійці пішли на примирення з київським князем, оскільки потребували його допомоги в боротьбі з печенігами.

Пам'ятник Анні Ярославні в місті Санліс (Франція)
Важливе місце в зовнішній політиці Ярослава зберігала «шлюбна дипломатія». Зокрема, він віддав заміж за польського короля Казимира І свою сестру Марію-Добронегу, а сина Ізяслава одружив із дочкою польського короля Мешка II Гертрудою. Дружиною Святослава Ярославича стала принцеса Ода, дочка німецького графа Леопольда. За європейських правителів вийшли заміж дочки князя: Анна — за французького короля Анрі І, Анастасія — за угорського короля Андраша І, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда III Суворого, Агата — за англійського короля Едварда Вигнанця. За це князя Ярослава прозвали «тестем Європи».
Великий князь київський підтримував союзні відносини з імператорами Священної Римської імперії Генріхом II, Конрадом II та Генріхом III.
• Працюємо в парах. За допомогою методу «Два—чотири—усі разом» порівняйте зовнішню політику Ярослава Мудрого, Володимира Великого і перших князів Русі.

Сватання Анни Ярославни. Художник П. Андрусів
Цікаві факти
У Франції Анна Ярославна відома як «дочка короля Русі». Після смерті свого чоловіка Анрі І вона жила у французькому місті Санліс та заснувала там жіночий монастир і церкву. У 2005 р. Анні Київській встановили пам'ятник у цьому місті.
Навчальний фільм

rnk.com.ua/107464
Перегляньте відеоролик «Анна Київська. Таємниці великих українців». Напишіть есе про цю історичну особистість.
Навчальний фільм

rnk.com.ua/108278
Перегляньте відеоролик «Інгігерда, принцеса шведська, велика княгиня київська». Напишіть есе про цю історичну особистість.

Борис і Гліб — перші руські святі. Ікона. Середина XIII ст.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- період князювання Ярослава Мудрого, що завершив становлення державності Русі;
- місце, яке посіла в міжнародних відносинах Русь за правління Ярослава Мудрого.
Працюємо з хронологією
- 1036 р. Розгром Ярославом печенігів під Києвом
- 1051 р. Перша згадка в літописі про Києво-Печерський монастир (лавру)
Запитання і завдання
Знаємо
1. Софійський собор у Києві, за літописом, збудували на місці битви князя Ярослава з військом
- А угрів
- Б половців
- В печенігів
- Г поляків
2. Яким роком датується перша згадка в літописі Києво-Печерського монастиря (лаври)?
3. Укажіть назву головного парадного в’їзду до «міста Ярослава», додавши відповідні літери в порожні клітинки.
![]()
Аналізуємо і пояснюємо
4. Якими були причини, перебіг і результати міжусобної війни між синами князя Володимира Великого?
5. Визначте внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя держави. Дайте розгорнуту відповідь.
6. Порівняйте зовнішню політику князя Ярослава Мудрого та його попередників. Що в ній було спільного й відмінного?
Застосовуємо і творимо
7. За картою (с. 47) проаналізуйте, як змінилися кордони Русі на кінець князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
8. Розв’яжіть хронологічні задачі.
- 1) Складіть хронологічну послідовність основних подій правління Ярослава Мудрого.
- 2) Коли відзначатиметься 1000-ліття від року заснування Києво-Печерського монастиря (лаври)?
- 3) Скільки років князь Ярослав одноосібно правив Руською землею?
9. Працюємо разом. За допомогою методу «Барометр» обговоріть проблемне питання. Чи погоджуєтеся ви з тим, що за князювання Ярослава Мудрого Русь перетворилася на одну з могутніх і впливових держав середньовічної Європи, ставши в один ряд із Візантійською та Священною Римською імперіями?
10. Працюємо в парах. Продовжте складання таблиці «Князі Русі» (с. 30).
11. Працюємо в малих групах. До практичного заняття за розділом виконайте одне із завдань (на вибір).
- 1) Підготуйте повідомлення «“Руська правда”: основні принципи».
- 2) Складіть екскурсійний (туристичний) маршрут «містом Ярослава» у Києві.
- 3) Проведіть віртуальну екскурсію «Таємниці Софійського собору».