Історія України. 7 клас. Галімов

Розділ II. Становлення Київської держави. Русь

§ 4. Утворення Київської держави. Русь

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Покажіть на карті (с. 18): 1) основні напрямки Великого розселення слов'янства; 2) шлях «із варягів у греки».
2. Хто такі нормани (варяги)?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про особливості розвитку слов'янства у VIII—IX ст.;
чому Київ став центром Русі;
про розвиток Русі за правління князів Олега та Ігоря;
що таке «етнічні процеси», «племінні княжіння», «Куявія», «князівство», «династія», «данина», «повстання», «грецький вогонь», «внутрішня політика», «зовнішня політика»; хто такі «воєвода», «печеніги».

1. Зміни в розвитку слов’янства у VIII—IX ст.

• Визначте основні події розвитку слов'янства в цей період.

Нестор Літописець у «Повісті минулих літ» повідомляв, що у VIII ст. у слов’янства виникли спільноти, які вважають союзами окремих племен. Терени сучасної України заселяли сім таких спільнот — деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і хорвати. На землях сучасної Білорусі жили дреговичі й полочани, Росії — кривичі, радимичі, словени і в’ятичі. Особливу увагу Нестор приділив полянам. За його свідченнями, із цього племені походили перші київські князі — брати Кий, Щек і Хорив. Саме за їх правління почалося будівництво міста Києва.

Після завершення Великого розселення слов’янства етнічні процеси його розвитку залишалися майже тотожними. Деякі дослідники вважають, що відмінності в мові між слов’янами тривалий час були незначними. Одночасно із цим, починаючи жити на вже заселених землях, слов’яни зазвичай потрапляли під вплив місцевого населення. Із VIII—IX ст. поступово ставали помітними етнічні відмінності між віддаленими союзами племен та головним слов’янським осередком на його ймовірній прабатьківщині між Дніпром і Віслою.

Шляхом об’єднання окремих слов’янських союзів племен виникали нові утворення — племінні княжіння на чолі з князями.

Словник

Етнічні процеси — зміни, що відбуваються в культурі, мові, традиціях, нормах поведінки історично сформованих груп людей упродовж їхнього існування.

Племінні княжіння — об'єднання декількох союзів племен, які за певних умов ставали зародками державної організації.

Арабські й перські географи IX—X ст. Аль-Бахрі, Аль-Істахрі та Ібн Хаукаль називали три ймовірні тогочасні слов’янські племінні княжіння Куявією, Славією та Артанією. Вважають, що племінне княжіння полян у Середньому Подніпров’ї, відоме як Куявія, стало осередком, навколо якого формувалася державність слов’ян, що оселилися на теренах сучасної України. На його основі близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. Воно охоплювало переважно землі полян навколо Києва. У літописі князівство згадувалося як «Руська земля», а його правителями називали князів Аскольда й Діра. Їх вважали представниками династії Києвичів, що походили від князя Кия.

За літописом, князь Аскольд здійснив морський похід проти Візантії. У 860 р. його дружинники на 200 лодьях прибули до стін Константинополя (слов’яни називали його Царгород) та взяли місто в облогу. Результати походу достеменно невідомі. Однак ці події стали приводом до появи християнського свята Покрови Пресвятої Богородиці. Імовірно, населення Константинополя було впевнене, що Діва Марія захистила місто, огорнувши своїм покровом.

У візантійських джерелах повідомлялося, що в 60-х рр. IX ст. Аскольд прийняв християнство із частиною воєнної дружини у Візантії. Існує версія, що після повернення додому він спробував охрестити своїх підданих. Це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона підготувала змову, щоб усунути князя від влади. Проте немає достовірних даних, які це підтверджують.

Словник

Куявія — одне з трьох племінних княжінь слов'янства, про яке повідомляли арабські географи та історики IX—X ст.

Князівство — державне утворення або територія на чолі з князем.

Династія — низка правителів з одного роду, що змінюють один одного за правом успадкування влади.

Християнство — одна з трьох світових релігій, що виникла в І ст. у східних провінціях Римської імперії (у Палестині). Християнство ґрунтується на вченні про Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування гріхів людства. Із часом у християнстві виокремилися три напрями: католицизм, православ'я, протестантизм.

Постать в історії

Нестор (близько 1056 — близько 1113 рр.) — чернець Києво-Печерського монастиря, ймовірно, упорядник «Повісті минулих (врем'яних) літ» — найдавнішого літопису, що зберігся до наших днів. Назву літопис отримав за вступним реченням: «Ось повісті врем'яних літ, звідки пішла земля Руська...». Цей твір є в багатьох випадках єдиним джерелом з історії Русі. Нестор зміг пов'язати історію Русі зі всесвітньою, проголосивши її важливу роль у світовому історичному процесі. День ушанування пам'яті преподобного Нестора Літописця за православним церковним календарем у сучасній Україні визнано Днем української писемності і мови.

Працюємо з джерелом

«Повість минулих літ» про заснування Києва

Поляни ж жили в ті часи осібно й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім'я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоривицею. І збудували городок в ім'я старшого свого брата, і назвали його Київ.

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, як, за літописом, виник Київ.

Прибуття Аскольда і Діра до Константинополя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Словник

Воєвода — воєначальник, правитель у слов'янських народів. У Русі він відомий спочатку як ватажок варязьких дружин, згодом як командувач загонів військ князя.

2. Утвердження в Києві норманської династії Рюриковичів. Правління Олега

• Якими були основні заходи діяльності князя Олега?

Коли в Середньому Подніпров’ї виникло Київське князівство, на півночі земель, заселених слов’янством, єдності не було. Літопис наводить схожу на легенду версію про те, що ільменські словени й кривичі запросили до себе норманського вождя Рюрика «княжити та володіти ними».

Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор (слов’янська форма скандинавського імені Інгвар), яким опікувався воєвода Олег (скандинавське ім’я Гельгі). У 882 р., зібравши велике військо, Олег вирушив у похід на Київ. Наблизившись до міста, він заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які прямують до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег вийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, за допомогою місцевої знаті захопив владу в Києві.

Постать в історії

Князь Олег (? — близько 912 рр.), імовірно, правив у 882-912 рр. як опікун малолітнього сина Рюрика Ігоря. Вважають, що Олег був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. У літописах його називають і київським князем, і просто воєводою Ігоря.

Князь Олег. Сучасний малюнок. Обставини смерті князя не з'ясовані. За однією з версій, він помер від укусу гадюки, за іншою — загинув у поході.

rnk.com.ua/108266

Для вас, допитливі

Унаслідок цих подій припинилося правління династії Києвичів та утвердилася норманська династія Рюриковичів. Розпочався новий етап розвитку Київського князівства.

Своїм «стольним градом» (столицею), «матір’ю міст руських» Олег оголосив Київ. Олег поступово поширював своє правління на союзи племен і племінні княжіння вздовж шляху «із варягів у греки». У 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян і радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати.

Збирання данини у слов'ян у формі полюддя. Сучасний малюнок

Данина як форма стягнення податку з населення набула поширення в середньовічній Європі в період завоювань норманів. За відсутності коштовних металів київський князь за допомогою дружини стягував данину з підлеглого населення натурою (продуктами, речами, виробами, рабами тощо) у насильницькій формі — полюддя. Потім усе зібране везли на продаж до Візантії.

За літописом, у 907 і 911 рр. Олег здійснив успішні походи на Візантію. Необхідність походів обумовлювалася тим, що Константинополь був для Київського князівства головним центром збуту зібраної з підкореного населення данини, а воєнні перемоги забезпечували кращі умови для торгівлі. Так, Олег домігся укладення вигідної угоди з Візантією.

Словник

Данина — форма стягнення податків із населення в Ранньому середньовіччі; у Русі збір податків до князівської скарбниці з підвладних навколишніх земель.

Полюддя — збирання данини в Русі з підлеглих земель продуктами, речами, виробами, яке здійснював щоосені князь за допомогою воєнної дружини. Під час полюддя дружинники чинили насильство та грабували населення.

3. Правління князя Ігоря

Після смерті Олега князем став син Рюрика — Ігор (911-945 рр.). Він продовжував справу свого попередника, намагаючись посилити особисту владу. У внутрішній політиці Ігор діяв жорстокіше за Олега. Він розпочав своє правління боротьбою з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. Силою приборкавши їхні повстання, Ігор наклав значно більшу, ніж раніше, данину. Однак уличі, не бажаючи коритися, переселилися на правий берег Південного Бугу.

ЗМІНИ В РОЗВИТКУ СЛОВ'ЯНСТВА, ЯКЕ ЖИЛО НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

У 915 р. біля кордонів Русі вперше з’явилися нові кочівники — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мир.

Завдяки великим воєнним походам південний напрямок у зовнішній політиці князя став визначальним. У 941 р. Ігор організував воєнний похід проти Візантії, залучивши до нього 10 тис. лодій (хоча це повідомлення літописця вважають сумнівним). Проте похід зазнав поразки: візантійці спалили руський флот «грецьким вогнем».

У 943 р. Ігор зібрав ще більше військо, найнявши варязькі дружини, і знову вирушив у похід. Однак цього разу битися не довелося, Візантія відкупилася значною даниною. Нова угода підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії.

Князь Ігор. Сучасний малюнок

• Чим уславився князь Ігор?

У 943-944 рр. Ігор здійснив похід до Каспійського моря та Південного Кавказу проти місцевих племен, які були союзниками Візантії. Здобувши перемогу, руські війська захопили й пограбували багаті міста Дербент, Шарван і Бердаа та з великою здобиччю повернулися додому.

Далекі походи потребували значних витрат. Мабуть, саме це спонукало київського князя повторно (усупереч традиції) зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Восени 945 р. деревляни вбили Ігоря та його дружинників.

Словник

Внутрішня політика — перетворення, які здійснюють представники влади всередині держави.

Повстання — масовий збройний виступ населення проти влади або поневолення.

Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уральськими горами та річкою Дунай.

Зовнішня політика — заходи держави, спрямовані на захист її інтересів у відносинах з іншими державами.

«Грецький вогонь» — горюча суміш, яка під тиском вивергалася з мідних труб на кораблі (або ж суміш наливали в мушлі, а потім кидали з метальних машин). «Грецький вогонь» горів навіть на поверхні води.

Мідна труба, із якої вивергався «грецький вогонь». Стамбульський військовий музей (Туреччина)

• Працюємо в малих групах. Складіть характеристики діяльності князів Олега та Ігоря.

РУСЬ ЗА ПРАВЛІННЯ ОЛЕГА ТА ІГОРЯ

• 1. Порівняйте територію Русі наприкінці правління князів Олега та Ігоря. 2. Перелічіть руські міста, що існували станом на 945 р. 3. Для яких земель Русі печеніги становили найбільшу небезпеку?

Цікаві факти

Під час походу 907 р., згідно з літописом, Олег використав воєнну хитрість проти візантійців, які захищали свою столицю. Наблизившись до Константинополя, князь наказав витягнути човни на берег і прикріпити до них колеса. Завдяки цьому військо Олега з'явилося з несподіваного боку, що й забезпечило йому успіх. Як символ перемоги Олег прибив до воріт Константинополя свій щит. Похід завершився підписанням вигідної для київського князя угоди.

Похід Олега на Константинополь у 907 р. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Ігор збирає данину з деревлян. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

4. Походження назви «Русь»

• Якими є основні уявлення про походження назви «Русь»?

Деякі вчені схиляються до думки, що слово «русь» мас фінське або скандинавське походження. Руссю спочатку називали варягів, які утворювали торговельно-військові загони. Вони вели торгівлю та захоплювали здобич на землях, заселених слов’янством, а пізніше стали дружиною руських князів. Поступово ці загони поповнювалися слов’янами. Термін «русь» почав поширюватися на всіх князівських дружинників. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то території, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому розумінні так називали насамперед землі полян у Середньому Подніпров’ї.

Зверніть увагу

Дотепер немає одностайної думки щодо походження назви «Русь». У літописах та інших джерелах її використовували в різних значеннях:

етнічне значення — народ, плем'я тощо;
соціальне значення — суспільна верства або стан;
географічне значення — територія, земля;
політичне значення — держава.

ОСНОВНІ ВЕРСІЇ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «РУСЬ»

Скандинавська	Від назв округів у Скандинавії зі схожою назвою
Фінська	Від слова «ruotsi», яким фінські племена називали варягів
Слов'янська	Від назв річок із коренем «рос» у Середньому Подніпров'ї та на землях ільменських словенів
Сарматська	Від назви «руси», яку араби й візантійці використовували щодо слов'ян і слов'янізованих сарматів — роксоланів, що належали до антського союзу племен

Розграбування руськими дружинами прибережних міст Малої Азії. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Укладення угоди Русі з Візантією. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Після смерті Рюрика та захоплення Олегом влади в Києві, який було проголошено столицею єдиної держави, її почали називати Руссю. Відтоді назву «Русь», або «Руська земля», вживають у широкому розумінні для позначення всієї території, на яку поширювалася влада київських князів. Для підтвердження провідної ролі Києва сучасні вчені іноді вживають назву «Київська Русь».

• Працюємо в парах. Чому, на вашу думку, сучасні історики здебільшого поділяють версію про фінське або скандинавське походження назви «Русь»? За необхідності зверніться до додаткових джерел.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

зміст і результати етнічних і державотворчих процесів у слов'янства у VIII—IX ст.;
походження назви «Русь».

Працюємо з хронологією

860 р. Похід руських дружин на Константинополь, укладення першої відомої угоди Русі з Візантією
882 р. Загибель князя Аскольда, захоплення влади в Києві Олегом
915 р. Перша поява печенігів біля кордонів Русі
941, 943 рр. Походи князя Ігоря на Константинополь

Зверніть увагу

Датою заснування Києва вважають 482 р. Так зазначено в «Повісті минулих літ» Нестора Літописця та «Історії Тарона» вірменського історика Іоанна Маміконяна. Проте люди заселяли ці землі набагато раніше. Так, відкрита на території Києва Кирилівська стоянка має вік близько 25 тис. років. Під час археологічних досліджень у межах міста було знайдено чимало давньоримських монет. Отже, уже в І ст. н. е. Київ був значним центром торгівлі в Центрально-Східній Європі.

rnk.com.ua/108360

Для вас, допитливі

Запитання і завдання

Знаємо

1. Згідно з літописом, Київ виник на землях слов’янського союзу племен

А деревлян
Б в’ятичів
В полян
Г сіверян

2. Коли Олег захопив князівську владу в Києві та встановив там владу норманської династії Рюриковичів?

3. Прочитайте назву терміна, розташувавши літери у правильній послідовності. Що він означає?

Аналізуємо і пояснюємо

4. Висловіть оцінне судження про значення діяльності перших князів для розвитку Руської землі.

5. Із якою метою, на вашу думку, вчені прагнуть з’ясувати походження назви «Русь»? Навіщо нам знати походження назв минулого? Поясніть свою відповідь.

Застосовуємо і творимо

6. Покажіть на карті (с. 27) напрямки походів перших київських князів.

7. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років тому відбувся перший похід князя Аскольда на Константинополь?
2) Визначте, скільки років розділяють проголошення Карла Великого імператором Франкської імперії та утвердження в Києві норманської династії Рюриковичів.
3) Обчисліть, через скільки років після появи біля Києва племен угрів на кордонах Руської землі вперше з’явилися печеніги.

8. Працюємо разом. За допомогою методу «Прес» порівняйте виникнення перших середньовічних держав у Західній Європі (варварські королівства, імперія Карла Великого) та Русі.

9. Працюємо в парах. За допомогою методу «Удвох» розпочніть складання таблиці «Князі Русі».

Князь (княгиня), роки правління	Внутрішня політика	Зовнішня політика	Значення діяльності

10. Працюємо в малих групах. За допомогою методу «Спільний проєкт» за додатковими джерелами підготуйте мініпроєкти за темами:

1) Таємниці давнього Києва.
2) Перші київські князі.
3) Походи київських князів на Константинополь.

11. Працюємо в парах. Підготуйте уявний діалог, який міг відбутися між руським дружинником князя Аскольда, що прийняв християнство під час візантійського походу, і киянином-язичником.

12. За додатковими джерелами складіть характеристику діяльності одного з руських князів (на вибір): Аскольда, Олега, Ігоря.

Зміст