Історія України. 7 клас. Галімов

§ 25. Історія Русі в контексті епохи середніх віків (узагальнення)

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ

1. Коли і як постала Русь? Якими були особливості її розвитку?
2. Чому історики називають державу Романовичів спадкоємцем Русі?
3. Які держави розділили між собою українські землі на початку XVI ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в середньовіччі;
який внесок зробило русько-українське суспільство IX—XV ст. у загальноєвропейську культурну спадщину;
що було спільного й відмінного в процесах і явищах загальноєвропейської та української історії середньовіччя.

1. Русь в історії Европи

• Із якими державами й народами підтримували зв'язки руські князі?

Русь залишила яскравий слід у світовій історії IX—XIII ст. Поступово вона перейшла від воєнних сутичок із сусідніми країнами до рівноправної участі в політичному житті Європи та Близького Сходу. Русь відігравала значну роль у міждержавних відносинах у Північній і Центрально-Східній Європі.

Руські князі підтримували династичні зв’язки із Францією, Швецією, Англією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею, Норвегією, Візантією та іншими країнами. Важливими для розвитку Русі були відносини з кочовими народами причорноморських степів. Вони коливалися від збройних сутичок до династичних угод. Деякі кочівники постійно перебували на службі в князів Русі. Із половцями в князів сформувався своєрідний союз.

Великий міжнародний авторитет і військова міць держави поєднувалися з економічним зростанням. Розвивалися землеробство і скотарство, ремесла й промисли. На думку дослідників, за рівнем розвитку міст і торгівлі в X—XI ст. Русь випереджала країни Західної Європи.

Цікаві факти

Доцільно звернути увагу на віротерпимість, яка панувала в Русі. Зокрема, у багатьох руських містах існували поселення євреїв, німців, поляків, вірмен, варягів та інших народів.

Значну роль відігравали міжнародні торговельні зв’язки Русі. Її землями проходив важливий торговельний шлях «із варягів у греки», який поєднував Західну і Північну Європу з Близьким Сходом. Київ був центром міжнародної торгівлі.

Русь мала багату самобутню духовну і матеріальну культурну спадщину. Своєрідна й неповторна, вона також увібрала в себе зразки Заходу і Сходу. Далеко за межами Батьківщини були відомі вироби руських ювелірів, іконописців, зброярів тощо.

Залишки фундаменту Десятинної церкви в Києві

2. Історичне значення Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського)

• Коли Галицько-Волинське князівство стало королівством?

Держава Романовичів відіграла важливу роль в українській історії. Після занепаду Києва саме вона протягом століття після монгольської навали зберігала традиції державотворення на українських землях. Через зв’язки із Центральною та Західною Європою українські землі долучалися до західної культури. При цьому зберігалися власні культурні традиції, що перебували під значним візантійським впливом.

У 40-ві рр. XIV ст. територія держави Романовичів була розділена між сусідніми державами.

Галицький замок XIV—XVII ст. (Івано-Франківська область)

3. Українські землі під владою іноземних держав

• До складу яких держав входили українські землі в XIV—XV ст.?

Із середини — другої половини XIV ст. українські землі увійшли до складу сусідніх держав. До Великого князівства Литовського було приєднано Волинь, Київщину, Переяславщину, Чернігівщину, Сіверщину. Галичина стала частиною Польського королівства, а Поділля розділили між собою Польське королівство й Велике князівство Литовське.

Наприкінці XV ст. про право на всі ці землі заявило Велике князівство Московське, стверджуючи, що воно є спадкоємцем Русі. Після низки воєн Московська держава зуміла захопити у Великого князівства Литовського Чернігово-Стародубське і Новгород-Сіверське князівства. Закарпаття ще з другої половини XI до початку XVI ст. перебувало під владою Угорського королівства. На короткий час у XIII ст. воно потрапило під владу галицько-волинських правителів. Після загибелі Угорської держави Закарпаття було розділене між Трансільванією та Австрією. Буковина теж переходила від однієї держави до іншої: Польського та Угорського королівств, Молдавського князівства і зрештою стала частиною Османської імперії.

Отже, у XIV—XV ст. українські землі були об’єктом територіальних претензій для сусідніх держав.

Аскольдова могила в Києві. Сучасний вигляд

4. Крим у середні віки

• Які держави й народи мали вагомий вплив на історію Криму в середні віки?

За часів середньовіччя Крим був важливим осередком, де перетиналися різні культури й цивілізації. Завдяки своєму розташуванню він став місцем зустрічі античності (Візантія), християнського й мусульманського світів, а також кочових народів. Через Кримський півострів проходили основні торговельні шляхи, які кожна держава Чорного моря прагнула взяти під свій контроль.

Із IX—XII ст. Крим перебував у сфері впливу Русі. Із 1261 до 1475 р. його південне узбережжя контролювала Генуезька республіка. За національним складом населення Кримського півострова було строкатим і не раз зазнавало змін. На цей процес особливо впливали кочові народи причорноморських степів. Після завоювання монголами Крим перетворився на окремий улус Золотої Орди.

Цікаві факти

Населені українцями регіони належали до складу різних держав, жодна з яких не була українською. Це зумовило такі особливості становища українських земель у XIV—XV ст.

• Між окремими регіонами українських земель послабилися культурні й господарські зв'язки.

• Більшість міського населення, а також основну частину землевласників становили іноземці.

• Руська знать була знищена або розчинилася серед знаті країн-завойовників.

• На українських землях з'явилося магдебурзьке право (право міст на самоврядування).

• На українські землі поширила вплив католицька церква.

• Набули розвитку європейські архітектурні й мистецькі стилі.

• Зберігалася культурна й духовна єдність українського народу, що згодом забезпечила відновлення і державного життя.

Вежа консула в генуезькій фортеці в Судаку. Сучасний вигляд

Дюрбе Хаджі Герая в Бахчисараї. Сучасний вигляд

Унаслідок змішування монголів із половцями та іншими народами півострова тут виникла нова етнічна спільнота — кримські татари. У 1441 р. їхня держава — Кримський ханат — здобула незалежність і стала вагомим чинником розвитку Центрально-Східної Європи аж до XVIII ст.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Виконайте історичний диктант.

1) Який київський князь першим прийняв християнство?
2) Похід на Київ якого князя сприяв установленню династії Рюриковичів?
3) Як називали збірник законів Русі?
4) Із якими кочовими племенами вів боротьбу князь Володимир Мономах?
5) Навколо якого міста спалахнула боротьба в роки дроблення Русі?
6) Яке князівство стало центром об’єднання українських земель?
7) Навала яких племен призвела до занепаду й розпаду Русі?
8) Який галицько-волинський князь став королем?
9) Які держави боролися за галицько-волинську спадщину?
10) Коли відбулася битва на Синіх Водах?
11) Яка держава прагнула загарбати всю спадщину Русі?
12) Коли утворився Кримський ханат?

Аналізуємо і пояснюємо

2. Порівняйте процеси та явища загальноєвропейської та української історії середньовіччя. Зверніть увагу на систему васалітету та землеволодіння.

3. Укажіть роль і місце державних утворень на теренах України для подальшого розвитку українського суспільства: 1) Русь; 2) Галицько-Волинське князівство (Королівство Руське); 3) Велике князівство Литовське; 4) Польське королівство; 5) Молдавське князівство; 6) Московська держава; 7) Золота Орда; 8) Кримський ханат.

4. Скористайтеся переліком дат основних подій історії України середніх віків (с. 220). Зробіть висновок про місце Русі в загальноєвропейських політичних, економічних і культурних процесах.

Укріплення «міста Володимира» у V—XIII ст. Реконструкція в «Парку Київська Русь» у селі Копачів (Київська область)

Застосовуємо і творимо

5. Виконайте завдання на контурній карті.

1) Простежте територіальні зміни Русі від правління перших князів до Мстислава Великого.
2) Позначте межі Королівства Руського за правління короля Данила.
3) Підпишіть держави, які претендували на спадщину держави Романовичів.
4) Зафарбуйте територію Кримського ханату.

6. Укажіть хронологічні межі Середньовічної історії України. На які періоди її поділяють? Що ви поклали б в основу запропонованої періодизації?

7. Визначте основні цивілізаційні здобутки українського суспільства в IX—XV ст. за планом: 1) державотворення; 2) господарський розвиток; 3) ремесло; 4) церковне життя; 5) духовний та освітній розвиток; 6) військова справа. Відповідь подайте у вигляді таблиці.

8. Складіть перелік із десяти подій, які були визначальними для Середньовічної історії України. Підготуйте презентацію.

9. Працюємо разом. Навчальна гра «З вуст в уста». Правила гри. У грі беруть участь чотири учні та учениці. Трос з них виходять із класу. Учень (учениця), що залишається, разом з класом уважно слухає текст одного з пунктів параграфа, який зачитує вчитель (вчителька). Учень (учениця) має переказати текст запрошеному до класу другому учаснику (учасниці). Потім він (вона) передає інформацію третьому учаснику (учасниці), який (яка), своєю чергою, — четвертому (їх по черзі запрошують до класу). Останній (четвертий) учасник (учасниця) переказує текст класу. Гра має проходити у швидкому темпі, без пауз. Після цього вчитель (вчителька) повільно читає первинний варіант розповіді. Насамкінець доцільно ще раз розібрати те, що виявилося складним для переказу.

Зміст