Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Гісем

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Основні поняття і терміни

Антропогенез — процес формування сучасної людини.

Аристократи — привілейована верства населення, знать.

Археологічна культура — сукупність характерних рис, притаманних виробам певної людської спільноти на визначеній території в певний проміжок часу.

Археологія — наука, що вивчає минуле людства за матеріальними залишками його діяльності.

Варна — верства в індійському суспільстві.

Великий степ — степові простори на північ від Дворіччя та Іранського нагір'я. Вони сягають на захід до Дунаю та Карпат, а на схід — аж до Китаю.

Демократія (у перекладі з грецької мови — «влада народу») — спосіб управління державою, за якого джерелом влади є народ, а управління здійснюють виборні органи влади.

Держава — форма організації суспільства, покликана регулювати відносини всередині й захищати від зовнішніх ворогів.

Династія — тут: представники одного і того самого роду, які послідовно змінюють одне одного на престолі.

Домінат — форма правління державою, за якої влада імператора є необмеженою.

Еволюція — процес поступових закономірних змін у природі й суспільстві.

Еллінізм — період в античній історії, що тривав від смерті Александра Македонського в 323 р. до н. е. до падіння держави Птолемеїв у 31 р.

Закон — встановлене владою загальнообов'язкове правило.

Зикурат — східчаста культова споруда в Месопотамії.

Ієрархія — поділ суспільства на вищі й нижчі верстви.

Імперія — держава з єдиним центром, який керує багатьма завойованими народами.

Іригаційне (зрошувальне) землеробство — вид землеробства, заснований на зведенні споруд та пристосувань для зрошення (іригації) землі.

Колонія (у Стародавньому світі) — окреме поселення жителів країни або міста, організоване за його межами.

Метрополія — місто або держава, вихідці з якого (якої) створили колонію.

Місто — поселення з адміністративними будівлями, у якому живуть різні групи населення: ремісники, чиновники, робітники, владна верхівка.

Місто-держава — держава, яка складається з одного міста та навколишньої території.

Монарх — верховний правитель, який передає свою владу у спадок молодшим членам родини.

Монотеїзм — релігія, заснована на вірі в єдиного бога.

Мораль — система неписаних норм і правил, що регулюють поведінку людей у суспільстві.

Оаза — ділянка рослинності біля водойми посеред пустелі.

Обряд — традиційні символічні дії, що в образній формі передають важливі для конкретної людської спільноти події.

Ополчення — військо, зібране з пересічного населення, яке не є професійними воїнами.

Пантеон — група богів, що належать до якоїсь однієї релігії.

Податки — обов'язкові платежі, які органи влади стягують із населення в обмін на захист і допомогу.

Поліс — назва міста-держави в Давніх Греції та Римі.

Політеїзм — віра в багатьох богів.

Провінція — залежна від Риму територія, розташована за межами Апеннінського півострова.

Протоміста — великі поселення доби неоліту та енеоліту.

Раса — група людей, що склалася в певних географічних умовах і представники якої мають деякі спільні спадкові ознаки.

Революція — докорінна порівняно швидка зміна.

Релігія — спосіб світогляду, що полягає у вірі в існування надприродних божественних сил, а також пов'язаних із нею звичаїв, традицій, обрядів, цінностей і правил поведінки.

Савана — тропічний степ, у якому серед високих трав ростуть поодинокі групи дерев або чагарників.

Суспільство — організоване в певний спосіб стійке об'єднання різних соціальних груп.

Федерати — племена варварів, що жили в прикордонних областях Римської імперії та отримували за службу землі та певні привілеї.

Фреска — зображення, виконане фарбами по вогкій штукатурці.

Цивілізація — спосіб організації суспільства, господарства, культури, поширений на певній території у визначений проміжок часу.

Чиновник — людина, яка здійснює управління від імені держави та отримує за це платню.

Шах — титул монарха Іранської держави.


buymeacoffee