Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Гісем
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Основні поняття і терміни
Антропогенез — процес формування сучасної людини.
Аристократи — привілейована верства населення, знать.
Археологічна культура — сукупність характерних рис, притаманних виробам певної людської спільноти на визначеній території в певний проміжок часу.
Археологія — наука, що вивчає минуле людства за матеріальними залишками його діяльності.
Варна — верства в індійському суспільстві.
Великий степ — степові простори на північ від Дворіччя та Іранського нагір'я. Вони сягають на захід до Дунаю та Карпат, а на схід — аж до Китаю.
Демократія (у перекладі з грецької мови — «влада народу») — спосіб управління державою, за якого джерелом влади є народ, а управління здійснюють виборні органи влади.
Держава — форма організації суспільства, покликана регулювати відносини всередині й захищати від зовнішніх ворогів.
Династія — тут: представники одного і того самого роду, які послідовно змінюють одне одного на престолі.
Домінат — форма правління державою, за якої влада імператора є необмеженою.
Еволюція — процес поступових закономірних змін у природі й суспільстві.
Еллінізм — період в античній історії, що тривав від смерті Александра Македонського в 323 р. до н. е. до падіння держави Птолемеїв у 31 р.
Закон — встановлене владою загальнообов'язкове правило.
Зикурат — східчаста культова споруда в Месопотамії.
Ієрархія — поділ суспільства на вищі й нижчі верстви.
Імперія — держава з єдиним центром, який керує багатьма завойованими народами.
Іригаційне (зрошувальне) землеробство — вид землеробства, заснований на зведенні споруд та пристосувань для зрошення (іригації) землі.
Колонія (у Стародавньому світі) — окреме поселення жителів країни або міста, організоване за його межами.
Метрополія — місто або держава, вихідці з якого (якої) створили колонію.
Місто — поселення з адміністративними будівлями, у якому живуть різні групи населення: ремісники, чиновники, робітники, владна верхівка.
Місто-держава — держава, яка складається з одного міста та навколишньої території.
Монарх — верховний правитель, який передає свою владу у спадок молодшим членам родини.
Монотеїзм — релігія, заснована на вірі в єдиного бога.
Мораль — система неписаних норм і правил, що регулюють поведінку людей у суспільстві.
Оаза — ділянка рослинності біля водойми посеред пустелі.
Обряд — традиційні символічні дії, що в образній формі передають важливі для конкретної людської спільноти події.
Ополчення — військо, зібране з пересічного населення, яке не є професійними воїнами.
Пантеон — група богів, що належать до якоїсь однієї релігії.
Податки — обов'язкові платежі, які органи влади стягують із населення в обмін на захист і допомогу.
Поліс — назва міста-держави в Давніх Греції та Римі.
Політеїзм — віра в багатьох богів.
Провінція — залежна від Риму територія, розташована за межами Апеннінського півострова.
Протоміста — великі поселення доби неоліту та енеоліту.
Раса — група людей, що склалася в певних географічних умовах і представники якої мають деякі спільні спадкові ознаки.
Революція — докорінна порівняно швидка зміна.
Релігія — спосіб світогляду, що полягає у вірі в існування надприродних божественних сил, а також пов'язаних із нею звичаїв, традицій, обрядів, цінностей і правил поведінки.
Савана — тропічний степ, у якому серед високих трав ростуть поодинокі групи дерев або чагарників.
Суспільство — організоване в певний спосіб стійке об'єднання різних соціальних груп.
Федерати — племена варварів, що жили в прикордонних областях Римської імперії та отримували за службу землі та певні привілеї.
Фреска — зображення, виконане фарбами по вогкій штукатурці.
Цивілізація — спосіб організації суспільства, господарства, культури, поширений на певній території у визначений проміжок часу.
Чиновник — людина, яка здійснює управління від імені держави та отримує за це платню.
Шах — титул монарха Іранської держави.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України