Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Гісем

§ 20. Залізний вік на території України: кіммерійці та скіфи

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

• Висловіть припущення, чому давні люди почали масово користуватися залізними виробами.

1. Залізний вік

Близько XIII ст. до н. е. в Анатолії (регіон сучасної Туреччини) люди навчилися виплавляти залізо у великій кількості. Виготовляти залізні вироби вміли й раніше, але в масовому виробництві не було потреби. Здебільшого використовували бронзові вироби, що були гострішими й міцнішими. Проте коли на Близькому Сході вичерпалися родовища олова, необхідного для виплавлення бронзи, її замінило залізо. Так розпочався залізний вік.

Цікаво знати

У Давньому Єгипті було багато родовищ олова та свинцю, тому там не поспішали заміняти бронзу залізом.

Також у XIII—XII ст. до н. е. клімат став набагато посушливішим, і займатися в степах землеробством стало неможливо. Проте тут можна було випасати худобу. Тому на території України сформувався поділ на дві зони: лісостепову, де мешкали землероби, та степову, де оселилися кочівники-скотарі.

• Які дві господарські зони сформувалися на території України у залізний вік?

2. Кіммерійці

Українські причорноморські степи були складовою частиною Великого степу, який простягався від Дунаю до західних кордонів сучасного Китаю. Тут жили різні кочові народи, які з часом змінювали один одного.

Словник

Великий степ — степові простори на північ від Дворіччя та Іранського нагір'я. Вони сягають на захід до Дунаю та Карпат, а на схід — аж до Китаю.

У IX—VII ст. до н. е. у степах на північ від Чорного моря жив кочовий народ, відомий як кіммерійці (сусідні народи їх називали «ґміррі»). Це перший народ на українських землях, чия хоча б приблизна назва збереглася. Самі кіммерійці були іраномовним народом.

Зображення кіммерійських воїнів на вазі.

Кіммерійці здійснювали набіги на держави Кавказу та Дворіччя. Коли один із кіммерійських правителів надумав зрадити союзника — ассирійців, ті розгромили його військо. Тому кіммерійці були змушені переселитися в причорноморські степи та до Криму. Деякі з них залишалися на півострові досить надовго. У V ст. до н. е. вони взяли участь у будівництві тут грецького міста-колонії Кіммерік. Більшість кіммерійців була підкорена й розчинилася серед нового народу — скіфів.

Поселення, знайдене поблизу сучасного Миколаєва. 1250—925 рр. до н. е. Сучасна реконструкція. Через рів, що огороджував центральну частину поселення, було перекинуто найдавніший у Європі кам'яний міст. Історики вважають, що це поселення належало кіммерійцям. Хоча кіммерійці й були кочівниками, вони організовували постійні поселення для ремісників.

Кіммерійський кинджал. Знахідка зберігається в Київському археологічному музеї.

3. Скіфи

У VII—III ст. до н. е. у причорноморських степах оселилися кочові племена, які давні греки називали скіфами. Скіфи воювали верхи, озброєні луками та короткими мечами — акінаками. До VII ст. до н. е. ці племена кочували від річки Дон до Кавказьких гір, контролюючи торговельні шляхи з Іранського нагір’я в Причорномор’я. Як і кіммерійці, вони здійснювали спустошливі набіги на держави Близького Сходу, добігаючи аж до Єгипту.

Кістяні та бронзові наконечники кіммерійських стріл. Знахідка зберігається в Національному музеї історії України.

• Про що свідчать ці знахідки?

Це тривало, поки мідійці, а потім перси не змусили скіфів шукати собі нові кочів’я. Так скіфи опинилися в Північному Причорномор’ї. Тут вони, підкоривши землеробські племена лісостепової зони, заснували державу, відому як Велика Скіфія. Вона досягла своєї найбільшої могутності в IV ст. до н. е. за правління Атея. Він навіть карбував власну монету.

Велика Скіфія.

Основним заняттям скіфів було скотарство.

Також вони брали з підкорених племен лісостепової території сучасної України данину рабами та зерном, які продавали грецьким містам-колоніям на узбережжі Чорного моря. У греків вони купували віно, маслинову олію, ремісничі вироби.

Цікаво знати

Скіфська тематика цікавила і продовжує цікавити українських митців. Яскравим прикладом є історичні повісті Івана Білика «Дикі білі коні», «Не дратуйте грифонів», «Цар і раб», присвячені різним періодам історії скіфів.

Монета Атея.

Скіфське суспільство складалося з трьох основних верств: воїнів, жерців, рядових общинників (землеробів і скотарів). Кожна з верств вела родовід від одного із синів першопредка і мала власний священний атрибут. Для воїнів це була сокира, для жерців — чаша, для общинників — плуг з ярмом. Геродот розповідає, що особливою пошаною у скіфів користувалися сім богів, саме їх вважали прабатьками людей і творцями всього сущого на Землі.

Скіфські воїни. Художник Джейсон Бутера. Скіфські воїни добре володіли технікою верхового бою. Серед них були й жінки. Це породило легенди про амазонок — племена войовничих жінок.

Геродот описав обряд поховання скіфського царя: перш ніж поховати свого царя на священній території — у Геррах (Придніпров’я, на рівні Дніпровських порогів) — скіфи возили його забальзамоване тіло всіма скіфськими племенами, де над ним здійснювали обряд пам’яті. У Геррах тіло ховали в просторій гробниці разом із дружиною, найближчими слугами, кіньми тощо. Біля небіжчика клали золоті речі, коштовні прикраси. Над гробницями насипали величезні кургани — чим знатніший був цар, тим вищим був курган. Це свідчить про майнове розшарування в скіфів.

Цікаво знати

Скіфи ховали померлих правителів і найкращих воїнів під насипами із землі — курганами. Деякі із цих поховань були надзвичайно пишними. До них клали зброю та прикраси.

І зараз в українських степах можна побачити скіфські кургани. Багато з них мають власні назви: Солоха, Товста могила, Гайманова могила тощо. Проте деякі їхні багатства були розграбовані. Частину курганів було втрачено через розорення земель під час сільськогосподарських робіт уже в наш час.

Більшість вчених вважає, що скіфи самостійно не виготовляли прикраси, а замовляли їх у грецьких майстрів. Стиль, у якому були виконані ці вироби, називають «звіриним» через численні зображення тварин.

• Ознайомтеся із зображеннями теми та доведіть доречність того, що скіфський стиль називають «звіриним».

Чаша зі сплаву золота й срібла з кургану Гайманова могила в Запорізькій області. IV ст. до н. е.

Зображення оленя з кургану в Черкаській області. VII—VI ст. до н. е.

4. Похід Дарія I у Велику Скіфію

Приблизно в 514—512 рр. до н. е. перський шахиншах Дарій І здійснив похід у Велику Скіфію, прагнучи помститися скіфам за минулі набіги та забезпечити собі запілля під час походу в Грецію.

Зібравши величезне військо, він переправився наплавним мостом через Дунай і рушив углиб Скіфії, прагнучи вступити у вирішальний бій. Проте скіфи вирішили уникати відкритого двобою з персами і, повільно відступаючи, заманювали ворога вглиб країни, знищуючи на його шляху криниці та пасовища, здійснюючи стрімкі напади. Ця «скіфська тактика», як назвали її пізніше, виявилася вдалою. Долаючи величезні відстані, перська армія марно намагалася відшукати ворога. Коли скіфи зрозуміли, що сили персів підірвані, вони почали діяти більш рішуче.

Скіфський золотий гребінь із кургану Солоха в Запорізькій області. IV ст. до н. е.

Напередодні вирішальної битви скіфи надіслали цареві персів дивні дари: птаха, мишу, жабу та п’ять стріл. Зміст «скіфського дару» радник Дарія І витлумачив так: «Якщо, ви, перси, не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і не сховаєтесь у землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетесь до себе, вас згублять оці стріли». Невідомо, про що думав Дарій І, дивлячись на ці дари та скіфів, які шикували загони до бою. Однак уночі, залишивши в таборі поранених, які мали підтримувати багаття, він із залишками своєї армії втік.

Більське городище. Пам'ятка VIII—III ст. до н. е.

Це найбільше поселення в Європі часів раннього залізного віку. Його площа становить 4400 га, а довжина валів — 33 833 м. Воно розташоване в межиріччі річок Ворскли та її правої притоки річки Суха Груня у Котелевському районі Полтавської області. Поселення було розорене перськими військами в 512 р. до н. е. під час походу Дарія І до Великої Скіфії. На ілюстрації зображено розкопки і реконструкцію частини оборонного валу.

Завдяки перемозі над перською армією, яка вважалася тоді найсильнішою, скіфи здобули славу непереможних воїнів.

Скіфський меч — акінак. V ст. до н. е.

Проте на межі IV—III ст. до н. е. Скіфія почала занепадати. Наприкінці III ст. до н. е. під натиском сарматів Велика Скіфія поступово припинила своє існування. Частина скіфського населення відійшла на південь і створила дві Малі Скіфії. Одну, що називалась Скіфським царством (III ст. до н. е. — III ст. н. е.) зі столицею в Неаполі Скіфському, — у Криму, іншу — у нижній течії Дніпра.

Нашийна скіфська прикраса — золота пектораль, знайдена в кургані Товста могила археологом Борисом Мозолевським.

Джерела повідомляють

З опису життя скіфів у давньогрецьких джерелах (IV ст. до н. е.)

Скіфи... не мають будинків, але живуть у маленьких критих возах на чотирьох колесах. Більші, на шести колесах, вкриті повстю; ці вози облаштовані наче будинки, вони захищають від вітру та дощу... Жінки й діти живуть у цих возах, але чоловіки весь час проводять верхи.

• У яких помешканнях жили скіфи? Висловіть припущення, чому вони обрали саме їх.

Запитання та завдання

1. Що спонукало людей переходити від масового використання бронзи до заліза?

2. Які дві господарські зони остаточно сформувалися на території України в залізний вік?

3. Складіть «асоціативний кущ» до поняття «кіммерійці».

4. Обговоріть у парах причини, чому в українських степах у залізний вік оселилися саме кочові скотарі.

5. У який спосіб скіфи опинилися на українських землях?

6. Для чого скіфи насипали кургани? Підготуйте коротке повідомлення про скіфські кургани та зроблені під час їх дослідження археологічні знахідки.

7. Гра «Правда — неправда». Виберіть правильні твердження.

• 1) Скіфи були землеробськими племенами, які завжди жили на території України.
• 2) Кіммерійці здійснювали набіги на народи, що населяли території сучасної Західної Європи.
• 3) Кіммерійці та скіфи мешкали в степовій частині України.

8. Давньогрецький поет Гомер у поемі «Одіссея» називав кіммерійців «бідними молокоїдами», «найсправедливішим народом на Землі». Він зазначав, що їхня країна розташована біля входу в потойбічний світ: «Зайшло сонце, і вкрила темрява всі шляхи, а корабель наш досягнув меж океану. Там народ і місто людей кіммерійських». Спираючись на слова Гомера, висловіть припущення, як давні греки уявляли місця, де жили кіммерійці, та яке враження на них справив цей народ.