Географія України. 10-11 клас. Топузов

§ 44. Урбанізація

Урбанізація як світовий процес. В процесі розвитку суспільства зростає роль міст, які поступово перебирають на себе все більше функцій та концентрують все більше населення, що в останні століття стало справжнім феноменом. Люди як у світі, так і в Україні, які проживають навіть у сільській місцевості, у містах проводять все більше часу: проводять дозвілля, навчаються, працюють, чим самим викликають велику кількість проблем спричиненим міським способом життя великої кількості людей одночасно на обмеженій території. Такі проблеми є наслідками урбанізації, наприклад забруднення довкілля, стреси, надмірний шум, інтенсивний та постійний рух й інші.

Як будь-який світовий процес урбанізація все більше проникає у всі країни світу та впливає на всі сфери людської діяльності. Отже, урбанізацію слід розуміти не у вузькому розумінні як збільшення міст і міської людності, а як багатогранний соціально-економічний процес, який має значний вплив на суспільні відносини: від особливостей поведінки до формування смаків.

Спробуйте пояснити як урбанізація впливає на людські відносини, використовуючи приклади з життя.

Щоб описати урбанізаційні процеси та явища в сучасному світі використовується багато показників, але основними з них є рівень урбанізації (показує частку міського населення (у відсотках)) та темпи урбанізації (показує на скільки змінюється (збільшується чи зменшується) частка міського населення (у відсотках) за певний період часу (місяць, рік)). Умовно рівні урбанізації прийнято розподіляти наступним чином:

• Низький рівень урбанізації — менш 20%;

• Середній рівень урбанізації — від 20% до 50%;

• Високий рівень урбанізації — від 50% до 72%;

• Дуже високий рівень урбанізації — понад 72%.

Хоча урбанізаційні процеси за цими показниками є досить індивідуальними для кожної країни, регіону чи навіть міста, але можна виділити декілька рис урбанізації, що характерні для всіх країн.

Визначте рівень урбанізації сьогодні у світі.

В останній час міське населення зростає кожен рік на 60-80 мільйонів осіб, тобто темпи зростання сягають в середньому по світі близько 2%.

Характерною особливістю урбанізації є концентрація великої кількості видів людської діяльності саме у містах, які потребують великої кількості робочої сили. Особливо до цієї групи можна віднести промисловість (зосереджуються заводи, фабрики, комбінати тощо) та сферу послуг (зосереджуються заклади освіти, охорони здоров’я, культури, фінансові установи тощо). Важливим чинником урбанізації є спеціалізація та розподіл праці у містах, порівняно із сільськими населеними пунктами. Тобто в містах люди виконують один або декілька видів переважаючої діяльності (робота, що приносить дохід за який вони купують потрібні товари та послуги), а в селі люди виробляють більшість товарів та послуг для власного споживання самостійно, що потребує багато часу та праці.

Ще однією особливістю урбанізації на сучасному етапі е розмивання ядер міст та поширення міського способу життя на околиці навколо них. Навколо центральних міст починають утворюватися міста-супутники, які розвиваються під впливом міст-ядер. У цих містах також починає зростати чисельність населення та розширюватися територія міста, таким чином починають формуватися міські агломерації.

В останній час деякі агломерації у регіонах, що активно розвиваються, де концентрується велика кількість населення, зростаються у мегалополіси. Вони формуються поступово та стихійно об’єднуючи декілька найближчих агломерацій. Часто мегалополіс називають великим містом, складові частини якого пов’язані в першу чергу економічними та транспортними взаємозв’язками. Однак хибною є думка вважати, що мегалополіс це суцільна міська забудова — у переважній більшості сучасних мегалополісів забудовано менше 1/5 території, а більша частина використовується у сільському господарстві, або взагалі не обробляється.

Агломерації та мегалополіси як світове суспільне явище. На території, що охоплює міська агломерація селища міського типу та сільські населені пункти починають також розвиватися під впливом навколишніх міст, а їх населення поступово переймає від них міський спосіб життя. Тому агломерацією часто ще називають територію із міським способом життя. В межах агломерації діє густа сітка (мал. 107) транспортної інфраструктури (аеропорт, залізничні та автомобільні шляхи сполучення), що забезпечу ефективну маятникову міграцію населення в середині агломерації. Економічні взаємозв’язки, наприклад Харківської агломерації проявляються розміщенням дочірніх підприємств Харкова (завод ім. Малишева, завод «Точприлад», машинобудівний завод «ФЕД») у містах-супутниках таких, як Чугуїв, Валки, Зміїв.

Агломерація урбанізує зачну територію та поглинає суміжні населені пункти. Наприклад, сучасний Київ поглинув колишні навколишні села такі, як Біличі, Пирогів, а деякі дослідники вважають, що скоро він може почати поглинати і найближчі міста — наприклад, Бровари чи Ірпінь. Агломерації справляють вирішальний перетворювальний вплив на навколишнє середовище, змінюючи економічну структуру території та спосіб життя населення. В кожній країні на процес урбанізації впливають своєрідні культурні особливості та традиції населення, десь процеси проходять швидше, а десь повільніше, але, щоб виділити агломерацію, її межі, можна користуватися наступними критеріями, що характерні для більшості країн світу:

постійні масові маятникові міграції (трудові, навчальні, побутові, культурні, рекреаційні);
доступність до центру агломерації протягом 1,5-години транспортними шляхами та функціонування соціального транспорту на них;
наявність допоміжних поселень в межах агломерації;
наявність спільних аеропортів та інших великих транспортних коридорів;
висока густота населення вздовж транспортних шляхів.

Оцініть густоту транспортної інфраструктури Мінської агломерації.

Особливості агломерацій залежать від розвитку на відповідній території суспільно-економічних процесів (розвиток господарських об’єктів: великих фінансових, промислових та інших підприємств), на основі яких можна виділити (мал. 91) певні типи агломерацій. До моноцентричних агломерацій належать ті, в яких можна виділити одне місто-ядро до якого тяжіють більшість суспільно-економічних процесів в межах агломерації, тобто всі інші населені пункти розвиваються під його впливом. У світі до такого типу можна віднести Ньюйоркську агломерацію (США), в якій проживає більше 20 мільйонів осіб, а в самому місті Нью-Йорк — 8,4 мільйона осіб, тобто майже 2/3 населення агломерації проживає у багатьох містах-супутниках (Ньюарк (280 тис. осіб), Джерсі Сіті (247 тис. осіб), Елізабет, Патерсон, Нью-Рочдейл), що розташовані у навколишніх штатах (Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Конектикут), Ріо-де-Жанейро (12,6 млн. осіб (Ріо-де-Жанейро 6,5 млн. осіб)), Паризьку (11 млн. осіб (Париж 2,3 млн. осіб)), Нагойська (10 млн. осіб (Нагоя 2,3 млн. осіб)). В Україні до такого типу агломерацій можна віднести, наприклад Київську (4 млн. осіб), Харківську (2 млн. осіб), Одеську (1,5 млн. осіб) чи Львівську (1,2 млн. осіб).

Мал. 91. Міські агломерації

Знайдіть за картами атласу найбільші міста-супутники найбільшої агломерації України.

У більшості випадків у світі можна виділити міста-центри агломерації, але трапляються конурбації, тобто багатоцентричні (поліцентричні) агломерації, де неможна виділити ядро агломерації і більшість суспільно-економічних процесів концентрується навколо декількох міст. Одна з найбільших конурбацій утворилася в Японії — Хансін (Осака, Кобе й Кіото), з населенням близько 17,5 мільйонів осіб; у Європі — до такого типа належить Рурська агломерація (7,5 млн. осіб) в Німеччині. В Україні, в промисловому регіоні сформувалася Центрально-Луганська агломерація (500 тис. осіб), в яку входить більше 10 практично рівноцінних міст. Формування мегаполісів відбувається ще стрімкіше ніж зростання населення на планеті: у 1950 році їх було всього 2, на початку XXI століття їх вже виділяли більше 20-ти і за прогнозами науковців їх кількість буде зростати. В останні десятиліття сформувався молодий та досить потужний мегаполіс на сході Китаю — «Золотий трикутник Янцзи» із загальною чисельністю населення близько 150 мільйони осіб

Також, одні з найбільших мегалополісів у світі сформувалися у найбільш розвинених країнах світу, наприклад США, Японія та країнах, що входять до Європейського Союзу (ЄС). Через країни ЄС (Велику Британію, Нідерланди, Францію, Бельгію, Німеччину, Швейцарію та Італію) простягнувся другий за розмірами мегалополіс у світі «Блакитний Банан» (мал. 92) з населенням більше 100 мільйонів осіб. Він з’єднує не тільки багато агломерацій, а мегаполіси в одну велику смугу економічної активності Європи. У США сформувався не один мегалополіс — населення стягується у найбільш розвинені регіони країни. Найбільший з них Північно-Атлантичний (БосВаш) (мал. 93), який об’єднує біля 40 агломерацій, основними центрами яких є Бостон, Нью-Йорк, Філадельфія, Балтімор, Вашингтон з загальним населенням майже 55 мільйонів осіб. Серед інших можна виділити Каліфорнійський (СанСан) та Приозерний (ЧіПітс) в яких сконцентрувалося більше 25 та 35 мільйонів осіб відповідно. В Японії протягнувся Токайдо (біля 75 млн. осіб), а в Бразилії СанРіо (Сан-Паулу — Ріо-де-Жанейро) з населенням більше 40 мільйонів жителів.

Знайдіть найбільші мегаполіси світу на карті.

Поміркуйте яка велика європейська агломерація не входити до «Блакитного Банану».

Світові міста. Значення міста визначається вже не стільки чисельністю його населення або обсягом промислового потенціалу, скільки розмірами фінансових ресурсів в його банках, числом транснаціональних корпорацій, рівнем життя тощо. Сьогодні на перший план виходить діяльність міст в розрізі міжнародної співпраці (економічної, політичної, культурної), на основі якої сьогодні виділяють світові (глобальні) міста. Тобто це ті міста, що включені в активну міжнародну діяльність (економічну, політичну, культурну) і мають вплив на цілі країни, або навіть регіони світу. Чим вищий рівень світового міста, тим вони мають вищий «ефект притягування» населення та суспільно-економічної діяльності.

Мал. 92. Картосхема «Блакитний Банан»

Мал. 93. Вигляд на Босваш з Міжнародної космічної станції вночі (2011)

Особливості урбанізаційних процесів в Україні. Сьогодні в Україні урбанізаційні процеси взаємопов’язані із економічною кризою та депопуляцією населення, що є характерним як для міст, так і сільським поселенням. Тому в Україні в більшості міст та сіл абсолютна кількість населення зменшується, хоча є деякі населенні пункти, в яких спостерігається зростання.

Після здобуття незалежності України найбільші темпи урбанізації мали місто Київ, як столиця України, а також центри областей, де частка міського населення досі є однією з найнижчих. За десять років, з 2006 по 2016, можна виділити, що зростання населення та значення міст відбувається найбільша на півночі (Чернігівська область — 0,4%/рік та Київська область — 0,3%/рік), на заході (Хмельницька область — 0,4%/рік) та в центрі (Вінницька область — 0,3%/рік) країни. Причини цього процесу дуже різноманітні: від індустріалізації та розвитку сфери послуг до «притягування» великих міст ринком праці та умовами життя. Так, за цей період найбільші темпи приросту населення спостерігались у Києві, Львові, Вінниці, Хмельницькому, Рівному, Черкасах, Чернівцях, Івано-Франківську, Білій Церкві, Євпаторії.

Незважаючи на скорочення населення в багатьох містах, деяким регіонам України, поблизу великих міст (Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Кам’янське, Львів, Вінниця, Хмельницький, Рівне, Івано-Франківськ, Біла Церква), спостерігається субурбанізація.

Мал. 94. Транспортне районування міста Києва та передмістя

Назвіть та покажіть на карті найбільші агломерації України.

Поблизу Київської та інших найбільших агломерацій (Харківської, Дніпровської, Одеської, Львівської тощо) спостерігається рурбанізаційні процеси, що супроводжується проникненням міського способу життя та міського типу забудови у сільську місцевість. Близькість міських поселень між собою приводить до поширення міських видів діяльності (промисловість, сфера послуг) у сільській місцевості, а велика частка сільського населення цих регіонів все більше користується суспільними благами у містах.

Чому саме в цих сільських поселеннях спостерігається міський спосіб життя?

Поміркуйте поблизу якого найбільшого міста у вашій місцевості сільським населеним пунктам притаманна реурбанізація?

Кризові суспільно-економічні явища в Україні призводять до поширення дезурбанізаційних процесів. Вони проявляються у відтоці населення до сільської місцевості, посиленні зайнятості міських жителів сільськогосподарською діяльністю та послабленні впливу міст на природне довкілля внаслідок зменшення потужностей чи зупинення багатьох підприємств, припиненні розширенні міст.

Сучасні урбанізаційні процеси в Україні постійно впливають на формування системи розселення населення, що виражається у збільшенні впливу найбільших міст та формуванні регіональних систем розселення за рахунок опорних міст регіонального значення.

Самоперевірка