Географія України. 10-11 клас. Топузов

§ 40. Політика народонаселення

Політика народонаселення як основний комплекс заходів у регулюванні демографічних процесів. Важливою складовою соціально-економічної політики в кожній країні світу є політика народонаселення. Основними сферами діяльності держави в даному аспекті є умови праці (додаткові виплати, штрафи, податки, відпустки тощо) та життя людей (особливий статус тощо), що впливають на відтворення населення та міграції. Основними напрямками політики народонаселення є міграційна та демографічна політика, що виділяються на основі демографічних процесів.

Мал. 79. Складові політики народонаселення (з усіма складовими та заходами)

Встановіть взаємозв’язок між типами відтворення населення та основними напрямками політики народонаселення.

Демографічна політика (сімейна) в Україні. Для того, щоб держава могла забезпечити населення засобами для життєдіяльності та створити умови для певного рівня життя завжди виникає необхідність підтримувати певні пропорції населення (чисельність, статево-віковий склад тощо), які вона могла б контролювати та прогнозувати. Демографічна політика має давню історію, багатий досвід практичної реалізації, є частиною політики народонаселення і являє собою спрямовану діяльність на регулювання відтворення населення. Однак, через те, що в останній час основний об’єкт, на який вона спрямована є сім’я, її часто називають саме сімейною політикою країни. Сьогодні у світі більшість країн проводять активну політику, що впливає на природній рух населення, яку можна об’єднати у три основні напрямки: підвищення народжуваності, скорочення народжуваності та стабілізація народжуваності.

У різних країнах використовують як прямі засоби впливу на контроль народжуваності (засоби медичного обмеження народжуваності), такі і непрямі. До непрямих заходів можна віднести культурно-ідеологічні (реклама, семінари, конференції тощо), економічні (пільги, штрафи, субсидії, виплати тощо), адміністративно-правові (зміна шлюбного віку, створення умов реєстрації дітей тощо) та інші.

Поміркуйте, чому у світі переважно використовують непрямі засоби впливу на відтворення населення, а ніж прямі?

Одними із найбільш помітних у світі є напрямок із скорочення народжуваності, що характерно країнам із II (перехідним) типом відтворення населення, переважно тими, що розвиваються. В них спостерігаються високі темпи відтворення населення (більше 10‰) та, явище демографічного вибуху. Дані країни сконцентровані найбільше в Африці, а також у Азії та Латинській Америці. Найбільш яскравими представниками у світі, що впроваджують вектор демографічної політики на скорочення народжуваності, є Китай, Індія, Туніс, Єгипет, ПАР, Мексика тощо. У більшості країн, що реалізують стримуючу сімейну політику немає чіткої вибірковості за потребою — вона є загальнообов’язковою по державі.

Знайдіть ці країни на політичній карті світу та запропонуйте свої варіанти.

Міграційна політика. Як ви вже зрозуміли після опрацювання попередніх параграфів на кількісний та якісний склад населення впливає не тільки особливості відтворення населення, а й міграційні процеси. Багато країн у світі, в процесі їх формування, різними методами намагаються регулювати міграційні потоки пов’язані з країною. Тому спрямовану діяльність держави на регулювання міграційних потоків, що пов’язані з нею прийнято називати міграційною політикою. Вона складається із двох основних складових, що розрізняють за напрямком механічного руху населення: еміграційна та імміграційна політика. На різних етапах розвитку у міграційній політиці, у різних країнах світу, переважала та чи інша її складова, яка і визначала в цілому її сутність у певний період. У сучасних умовах такою складовою стає імміграційна політика, яка характерна для більшості найбільш розвинених країн у різних регіонах світу (США, Канада, Австралія, країни Західної та Центральної Європи, ПАР, Азії (ОАЕ, Катар, Сінгапур)). Основними засобами регуляції міграційної політики у світі є: адміністративно-правові (заборони, закони тощо), економічні (штрафи).

У США вже довгий час проводиться програма «Зелена карта» (United States Permanent Resident Card), що підтверджує наявність дозволу на проживання в США людини, що не є громадянином США, але постійно проживає та працює на території країни. Серед основних аргументів є сімейні питання, міграційна лотерея та найчастіше запрошення на роботу від американського роботодавця, що дозволяє виокремити найбільш ефективну категорію мігрантів за конкретними характеристиками.

У Європі діє спеціальна міграційна політика, що проявляється як «Шенгенська зона» з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні — при в’їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх рубежах держав, що входять у цю зону. З іншого боку Європейська директива дозволяє висилати європейців-імігрантів у середині шенгенської зони, які не можуть надати істотних доказів пошуку роботи.

З’ясуйте які саме країни Європи входять до шенгенської зони, а які ні?

Міграційна політика України сконцентрована переважно на боротьбі з нелегальною міграцією, виконання міжнародних зобов’язань України щодо захисту шукачів притулку.

Доповни висновок

1. Політика народонаселення являє собою частину ____, у сферу якої входить спрямована діяльність на регулювання ____ для контролю ____ та якісного складу населення; основними її напрямками є ____ та ____ політика, що виділяються на основі ____.
2. Для реалізації демографічної (сімейної) політики у різних країнах використовують як прямі засоби впливу на контроль народжуваності (____), такі і непрямі: культурно-ідеологічні (____), економічні (____), адміністративно-правові (____) та інші.
3. Демографічну (сімейну) політику можна об'єднати у три основні напрямки: ____, що є характерна країнам, що розвиваються із ____ типом відтворення населення; ____, що є характерна деяким розвиненим країнам та країнам що розвиваються із ____ типом відтворення населення; стабілізуюча, що є характерна таким країнам як ____.

Самоперевірка

1. Як ви розумієте політику народонаселення.
2. Який взаємозв'язок між демографічною (сімейною) політикою та міграційною політикою країни ви можете виділити?
3. Виділіть основні напрямки демографічної (сімейної) політики у світі та покажіть на політичній карті світу країни-представники?
4. Дайте характеристику сучасної демографічної (сімейної) політики в Україні.
5. Дайте характеристику сучасної міграційної політики у світі.
6. Які засоби впливу на відтворення населення, на вашу думку, є найбільш ефективними, а які — ні? Чому? Обґрунтуйте.
7. Які б ще перспективні напрямки демографічної політики України ви могли б запропонувати?

Зміст