Географія України. 10-11 клас. Топузов

§ 20. Несприятливі погодно-кліматичні явища

Які несприятливі погодно-кліматичні явища були в вашій місцевості у минулому році? Відомості можна отримати з офіційного сайту Укргідромецентру

Стихійні метеорологічні явища — це атмосферні явища, які за інтенсивністю, періодами виникнення, тривалістю та площею поширення можуть завдавати збитків населенню і господарству

Особливості географічного положення України, атмосферних процесів та велика різноманітність кліматичних умов спричинюють часті виникнення стихійних метеорологічних явищ і зумовлюють надзвичайну складність їх розподілу у просторі і часі.

За результатами досліджень українських метеорологів, що здійснювалися протягом 1986-2005 рр., можна зробити висновок про те, що кожного року (у 100% років) спостерігається дуже сильний дощ, дуже сильний снігопад, град діаметром 20 мм і більше, сильний вітер та шквал на території тієї чи іншої області, району, пункту Майже щорічно (з 90%-ною ймовірністю), тобто у 9 із 10 років — сильна хуртовина та сильна ожеледь; сильний туман та сильне налипання мокрого снігу — у 80% та 75% років відповідно, а сильне складне відкладення та смерч фіксуються лише у половині років (відповідно 50% і 45%).

Найпоширенішим стихійним явищем є дуже сильний дощ. Значної шкоди господарству можуть завдати дощ з кількістю опадів понад 50 мм на рівнинній території та 30 мм в гірських районах тривалістю менше 12 годин. Сильна злива — це випадання інтенсивного короткочасного дощу кількістю більше 30 мм за період часу менше години.

Сильні дощі мають яскраво виражений річний хід. Найбільша їх повторюваність (більше 70%) припадає на червень — серпень. По кількості сильних дощів виділяється гірський Крим, де в середньому буває 10 випадків за рік із сильними дощами, в Закарпатській області — 8 таких випадків. Тільки в горах України Криму щорічно спостерігають дощі з кількістю опадів 50 мм і більше протягом 12 годин. Найбільша добова кількість опадів (278 мм) була зафіксована Карадазькою обсерваторією (Крим) 02 вересня 1991 року.

Разом із зливовими дощами, переважно під час гроз, з купчасто-дощових хмар випадає град. Степінь небезпеки граду залежить від діаметру самих градин (20 мм в діаметрі і більше) і територією, охоплюваною цим процесом. Частіш за все він проходить вузькою (не більше 10 км), проте довгою (інколи на сотні кілометрів) смугою. Град зламує гілки плодових дерев, збиває з них плоди, знищує посіви сільськогосподарських культур, руйнує дахи будинків в сільській місцевості, пошкоджує транспортні засоби. 26 липня 2000 р. в Кобеляках на Полтавщині спостерігали град величиною з гусяче яйце, 22 серпня того ж року — величиною з куряче яйце у двох селах Камінь-Каширського району Волинської області. Нерідко від ударів градин гине домашня птиця, дрібна, а інколи і велика рогата худоба.

Мал. 43. Затоплений Луцьк

Мал. 44. Град, що випав у Сімферополі 1 червня 2011 р.

Завдати матеріальних збитків господарству може і вітер з максимальною швидкістю 25 м/с. Сильні вітри найчастіше в Україні спостерігають у холодний період року. За період з 1986 по 2005 рр. це стихійне явище спостерігали в середньому у 14 областях країни. Максимальна швидкість вітру 50 м/с (180 км/год) була зареєстрована 24 грудня 1947 р. на метеостанції Ай-Петрі в Криму. Ця гора є взагалі найвітренішим місцем в Україні.

До атмосферних явищ, пов’язаних з енергією вітру, відносяться шквали. Шквал представляє собою вихор з горизонтальною складовою, який характеризується різким короткочасним посиленням швидкості вітру і раптовою зміною його напрямку Шквали виникають головним чином при проходженні холодних фронтів.

Утворення смерчу (вертикального атмосферного вихору у грозовій хмарі, поширюваного до земної поверхні у вигляді стовпа з воронкоподібними розширеннями) пов’язане із входженням тропічного повітря в південних циклонах і розповсюдженням холодних повітряних мас з Арктики. В зоні розділення цих повітряних мас виникають великі контрасти температури — до 10-15°. Велика вертикальна нестійкість теплої повітряної маси поблизу холодного фронту створює умови для утворення динамічної і термодинамічної конвекції. Така синоптична ситуація сприяє розвитку смерчів.

Як правило, смерч супроводжується сильною зливою і градом, що посилює його небезпеку. Найчастіше всього (до третини випадків) смерчі бувають в серпні. Значна їх повторюваність (до 25% в місяць) в червні — липні. За період 1960-1999 рр. в Україні було виявлено 46 випадків з проявами смерчів. Їх осередки: Азово-Причорноморське узбережжя, степові райони Криму, район перетину р. Дніпро Українського кристалічного щита (дніпровських порогів), західна частина Харківської, південна частина Київської та південно-західна частина Черкаської областей, Волинська та Львівська області. У Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Полтавській, Кіровоградській областях протягом зазначеного періоду цього стихійного лиха не спостерігали. Натомість у Баштанському районі Миколаївської області смерчі спостерігали тричі у 1993 р. та четвертий раз — у 1997 р.

За період 1986-2005 рр. повторюваність, тривалість і площа розповсюдження пилових бур (зафіксований лише один випадок сильної пилової бурі) набагато зменшилась порівняно з попередніми роками.

Посухи призводять до сильної спеки, підвищення температури повітря й ґрунту, зневоднення, пригнічення й навіть загибелі сільгоспкультур на великих площах, до масового скорочення кількості худоби через вигорання травостоїв і брак корму, вітрової ерозії, зниження рівня ґрунтових вод, висихання озер, водойм і боліт, до порушення роботи гідроелектростанцій, систем водопостачання й промислових підприємств, до лісових пожеж, загорання торфовищ. Особливо сильними вони були в 1891, 1901, 1906, 1911, 1921, 1922, 1938, 1939, 1946, 1957, 1959, 1963, 1965, 1968, 1972, 1975, 1979, 1983, 1992, 1996, 1999, 2003, 2007 роках. Жорсткими й катастрофічними за наслідками (загибель урожаю, голод і людські жертви) були посухи 1891, 1921 і 1946 років.

Опускання температури повітря нижче 0 °С у вегетативний період пізньої весни і ранньої осені призводить до утворення заморозків. В Україні заморозки виникають в основному в антициклонах, сформованих в масах арктичного повітря, а також в малоградієнтних областях підвищеного тиску, орієнтованих із заходу на схід. На розподіл і інтенсивність заморозків, крім атмосферних процесів, великий вплив здійснюють місцеві умови (форми рельєфу, близькість великих водойм і міст, а також фізичні властивості ґрунту). Заморозки іноді фіксують і в кінці травня, як це сталося 26.05.1997 в Шепетівці.

У холодний період року досить часто буває дуже сильний снігопад, сильна хуртовина, створюються умови для відкладання сильної ожеледі й налипання мокрого снігу. Це час найсприятливіших умов для виникнення сильного туману.

До сильних снігопадів відноситься кількість опадів 20 мм і більше за 12 годин і менше. Проте такі снігопади можуть безперервно продовжуватися добу, дві і більше, погіршуючи негативний вплив цього явища. Сильні снігопади можуть супроводжуватися хуртовинами. Найчастіше (50%) сильні хуртовини в Україні обумовлені переміщенням циклонів з півдня і південного заходу, тобто південних циклонів. Дещо рідше (40%) сильні хуртовини пов’язані з проходженням циклонів із заходу і північного заходу.

До стихійних явищ відносять ожеледь потужністю 20 мм і більше. Нашарування щільного льоду утворюється на поверхні землі та предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки, туману. Спостерігається ожеледь при від’ємних температурах (від 0° до -3°).