Географія України. 10-11 клас. Топузов

Тема 3. Україна на карті годинних поясів

§ 11. Час в Україні та світі

Місцевий час. Довгий час, ще з давніх часів, людей цікавили питання не тільки визначення часу, а й синхронізація його із рухом Землі в космічному просторі. Для визначення місцевого часу довго використовували сонячний годинник. Внаслідок обертання навколо своєї вісі на Землі в різних точках, на різних меридіанах, день та ніч наступають не одночасно — якщо в Україні ранок то на Американському континенті ще ніч. Таким чином, час на одному меридіані в даний момент називають місцевим, або сонячним часом. Тобто, з перетином кожного меридіана, хоч і не суттєво, але змінюється час. Давайте практично з’ясуємо як змінюється час із перетином кожного меридіану. Згадайте, що Земля робить коло навколо своєї вісі за добу, тобто за 24 години, а коло сягає 360°. Таким чином, на планеті 360 повних меридіанів. Для того щоб дізнатися як змінюється час на кожному меридіані потрібно:

1440 хв (24 год.) : 360° = 4 хв (тобто, за цей час Земля робить оберт на 1°)

Вам вже відомо, що Земля рухається навколо своєї вісі із заходу на схід, тому чим східніше ми знаходимося тим раніше бачимо схід Сонця, воно раніше підіймається в зеніті. Якщо у Львові (24° сх. д.) за місцевим (сонячним) часом 12:00, то у Чернівцях (26° сх. д.) 12:00 настане ((26°-24°) х 4 хв) на 8 хв раніше, тобто буде 12:08.

Давайте розглянемо задачу: як буде різниться час відкриття квітів у квіткових годинниках Карла Ліннея, що будуть вирощені у Харкові та Львові?

1. Для початку потрібно визначити довготу Львова (24° сх. д.) та Харкова (36° сх. д.);

2. Далі, з’ясувати яка різниця в градусах між містами: 36° - 24° = 12°;

3. Дізнаємося різницю у часі: 12° • 4 хв = 48 хв.

Відповідь: часова різниця у відкритті квітів між Львовом та Харковом буде сягати 48 хвилин тому, що квіти реагують на сонячний час.

Поясний час. Завжди час був для людини важливим регулятором режиму життя, але до початку поширення залізничного транспорту, територіальні відмінності в часі були мало помітними і більшість людей на них не зважала, адже і вітрильники і гужовий транспорт рухалися доволі повільно. Але вже у XIX столітті розбіжності у часі між містами (тоді кожне місто мало свій відлік часу) Європи створювала проблеми у русі залізничних потягів та спричиняла до аварій. Тому у Великій Британії вперше була здійснена спроба упорядкувати відлік часу та 1852 року сигнали часу почали передаватися з Королівської Гринвіцької обсерваторії. Відчувши перевагу однакового часу більшість громадських годинників Британії були встановлені за Гринвічем, а до Грінвічського часу до кінця XIX століття почали приєднуватися багато країн світу, одними із перших були: Нова Зеландія, США та Канада.

З іншого, із розвитком техніки, технологій, транспорту та розширенням взаємозв’язків (торгівлі) між державами, країни все більше стикалися із проблемою відмінності в використанні місцевого часу та переваги у Грінвічському часі. Тому вже у 80-х роках XIX століття було обґрунтовано та, за ініціативи канадського інженера та винахідника Стендфорда Флемінга, впроваджено систему часових поясів у світі. Від так для зручності відліку часу вся поверхня земної кулі поділена меридіанами на 24 годинні пояси.

360° : 24 год. = 15° (тобто, цю відстань Земля проходить за 1 годину)

Розгляньте карту часових поясів та уважно ознайомтесь із її легендою.

Всі годинні пояси нумеруються від 0 (Грінвічського) до 23. Під час руху з одного поясу в інший потрібно переводити годинник на 1 годину. В напрямку обертання Землі навколо своєї осі, із заходу на схід, стрілку годинника переводять на одну годину вперед, а під час руху із сходу на захід — навпаки, на одну годину назад. В усіх населених пунктах певного поясу час умовно вважається однаковим, що закріплюється на законодавчому рівні. Тобто поясний час — це місцевий час меридіана, що проходить через середину часового поясу (по умовній лінії 7° 30' в межах часового поясу, або близькій до неї). З іншого боку, фактичні межі годинних поясів проходять по державних і адміністративних кордонах, близьких до меж визначених меридіанами, що спричинено регулюванням часу в межах державних чи адміністративних кордонів певної країни. На теренах Європи виділяють (мал. 38): час нульового поясу або західноєвропейський, першого поясу — середньоєвропейський, другого — східноєвропейський час до якого відноситься і Україна.

Мал. 33. Часові пояси світу

Державні спеціалізовані служби та установи України врахували ту обставина, що 93% території нашої держави перебуває в другому часовому поясі, який в межах України є київським часом (30° 30' сх. д.). За межами II часового поясу розташовані тільки Луганська, частини Донецької, Харківської областей (III часовий пояс) та частина Закарпатської (І часовий пояс), але на державному законодавчому рівні ці особливості узгоджені.

Доповни висновок:

1. Місцевий — це час на ____ в даний момент, але він є незручним для користування тому, що ____.
2. За поясний час кожного годинного поясу береться ____ час центрального меридіана цього поясу, а нумерація годинних поясів ведеться ____ меридіана.
3. В Україні, як і в близько ____ країнах світу використовується літній час — це ____ який встановлюється на певній території на ____ період року.

Самоперевірка

1. Що таке місцевий час та особливості його зміни?
2. Що таке поясний час та особливості його зміни?
3. Розташування території України щодо системи годинних поясів та їх місцеві, сезонні особливості часу, та їх значення?
4. З'ясуйте, як різниться Київський та Бухарестський час (Румунія), в межах однакового II часового поясу?

Зміст