Українська література. Хрестоматія-довідник. 8 клас. Паращич
Василь Голобородько
(Нар. 1945 р.)
Василь Голобородько — самобутній поет в українській літературі. Він з’явився на світ на Луганщині. Після закінчення школи працював на шахті, потім навчався в Київському державному університеті та Донецькому університеті, звідки був відрахований за слова на захист української мови. Служив в армії, працював на різних роботах. З п’ятнадцяти років мав захоплення — збирав і вивчав фольклор. Друкуватися почав у 19 років й одразу привернув до себе увагу читачів. У його поезіях ожив світ народної казки, народної пісні, українських звичаїв та обрядів. І все це в досить незвичній формі вільного вірша.
Поет-філософ намагається осмислити наше непросте життя через призму вічних істин, через фольклорні образи й мотиви. Як це часто в нас буває, талановиті люди отримують визнання спочатку за кордоном, а потім уже й у себе на батьківщині. Збірка В. Голобородька «Летюче віконце» видана в США, тому що в одному з київських видавництв, де готувалася до друку, була знищена вже набраною, бо автор відмовився співробітничати з радянськими спецслужбами.
Потім з-під пера автора вийшли збірки «Зелен день», «Ікар на метеликових крилах», «Соловейків теремок», «Калина об Різдві», «Слова у вишиваних сорочках».
Поет продовжує плідно працювати й нині.
Напевно, поезія Василя Івановича Голобородька не кожному може сподобатися, бо вона незвична, не «реалістична». Проте, як пише відомий літературознавець Іван Дзюба, усі неживі предмети в поета оживають і поводяться, як добрі й милі істоти, як цікаві й пустотливі діти. І цими гомінливими, балакучими, всюдисущими та думаючими речами-істотами густо виповнений поетичний світ Василя Голобородька.
Багато віршів поета в різний час перекладалися іноземними мовами: російською, польською, французькою, німецькою, румунською, хорватською, сербською, іспанською, естонською, литовською, шведською. Окремими виданнями поезії з’являлися португальською (у Бразилії), англійською (у Канаді). У 2001 році поет переїхав із рідного Адріанополя до Луганська, де нарешті здобув вищу освіту в місцевому педінституті. Там і досі займається науковою роботою — досліджує українські казки.
Василь Голобородько — лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії ім. В. Симоненка.
Вільний вірш, або верлібр — це вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів, частіше без рими. Необов’язковою є однакова кількість наголосів у рядках, відсутні одноманітні повторювані строфи, але вірш має свій власний ритм. Такі риси наближають його до прози.
Контраргументи — докази на захист думки, поглядів, протилежних до існуючих чи висловлених.
Я ВПЛЕТЕНИЙ ВЕСЬ ДО НИТКИ
Я вплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
вплетена дорога, по якій я іду,
вплетена хата моя, що на горб, як птах,
вплетені прямокутники дерев,
вплетена річка
невеличка,
як стрічка,
вплетене стадо корів рудобоких
під дубами.
А небо вплетене і плете
Зелене волосся дощу.
Але усім тепло,
Усі знають — дощ перестане.
І хто напасеться,
хто набігається,
хто нахитається,
хто насидиться на горбі,
хто належиться,
а хто прийде додому
у хату, яка наповнена теплом, як гніздо.
Початковий рівень
- 1. Яким віршем написана ця поезія?
- 2. Які картини постали перед вами при читанні вірша? Які асоціації виникли?
- 3. Чи відчули ви особливий внутрішній ритм цієї поезії?
Середній рівень
- 4. Чому «волосся дощу» зелене?
- 5. Яке слово «недомовлене» в рядку «Вплетена хата моя, що на горб, як птах»?
- 6. Чому поет говорить про дерева — «прямокутники»?
Достатній рівень
- 7. Яка картина уявляється вам за поданим рядком?
Я вплетений весь до нитки в зелене волосся дощу...
- 8. Які рядки найбільше говорять про любов автора до рідного краю, отчого дому, батьків?
- 9. До якого виду лірики належить цей вірш?
Високий рівень
- 10. Які художні засоби допомагають яскравіше змалювати образ дощу й самого ліричного героя?
- 11. Схарактеризуйте ліричного героя вірша.
- 12. Визначте ідею твору, його настрій. Опишіть почуття, які він у вас викликає.
НАША МОВА
кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо
кожне слово нашої мови
записане у Літописі
тож хай знають вороги
якими словами
на самоті мовчимо
ТЕПЛІ СЛОВА
Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово «Дунай»,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово «коровай»,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово «Змій» —
наповнюймо
цей холодний всесвіт
теплими словами нашої мови,
які народжуються разом із диханням.
Початковий рівень
- 1. Яким віршовим розміром написані твори «Наша мова» та «Теплі слова»?
- 2. Про яких побратимів ідеться у творі «Наша мова»?
- 3. До кого звертаються у вірші «Теплі слова»?
Середній рівень
- 4. Чому автор порівнює мову з піснею, із літописом?
- 5. Хто, на ваш погляд, найбільші (і найпідступніші) вороги рідної мови?
- 6. Що значить поняття «теплі слова» в однойменному вірші?
Достатній рівень
- 7. Звідки, за автором, беруться «теплі слова» ?
- 8. Чому автор називає всесвіт «холодним»? Чи доречне таке узагальнення?
- 9. На які народні традиції натякається у вірші «Теплі слова»?
Високий рівень
- 10. Що зможе зігріти холодний всесвіт і яким чином (за віршем «Теплі слова»)?
- 11. До яких джерел закликає автор звертатися за теплими словами?
- 12. Які головні думки цих творів, що об’єднує ці поезії?
