Українська література. Хрестоматія-довідник. 8 клас. Паращич
Вступ
Пролетіло красне літечко, залишивши по собі незабутні враження про приємний відпочинок, захоплюючі мандри, спілкування з товаришами. І дуже добре, якщо серед ваших друзів були гарна книга, художнє слово! Напевне, ніхто не буде заперечувати того важливого значення, яке мала і має книга в житті людства. Перш за все, це невичерпне джерело інформації, завдяки якому ми пізнаємо як навколишній, так і внутрішній, духовний світ людини. Герої улюблених книг змушують читачів думати про них, уболівати, переживати за них, любити чи осуджувати, навіть ненавидіти їх, порівнювати із собою, брати за взірець або вважати протилежністю. Таким чином книга допомагає людині в самопізнанні, виховує в ній кращі якості характеру на основі загальнолюдських цінностей. Врешті-решт, ми просто отримуємо задоволення від красивих поетичних рядків, влучного, дотепного слова, по-філософськи глибокої, афористичної думки, тонкого спостереження над природою чи світом людської душі.
Видатний арабський письменник IX століття Аль-Джахіз писав про книгу: «Я не знаю більш доброго сусіда, більш справедливого друга, більш покірного супутника, більш слухняного вчителя, більш обдарованого товариша; я не знаю нікого менш нудного й набридливого і в той же час нікого, чий характер був би глибшим та повнішим».
Художній образ — це специфічна для літератури форма відображення дійсності, відтворена уявою письменника.
Різновиди художніх образів: образ-персонаж, образ-символ; словесний, зоровий, слуховий, нюховий та ін.
За іншою класифікацією виділяють образ-пейзаж (картини природи), образ-річ (опис предмета), образ-інтер’єр (опис обстановки).
Аналіз художнього твору включає в себе виділення елементів, частин твору, детальний їх розбір та визначення особливостей, а також визначення теми, жанру, сюжету, позасюжетних елементів, композиції, охарактеризування образів, визначення, за допомогою яких художніх засобів вони створені, осмислення проблем, ідеї чи ідей та власного ставлення до літературного твору.
Прочитайте уривки з вивчених раніше творів, визначте, до яких різновидів належать змальовані в них образи (образ-персонаж, образ-символ, словесний, зоровий, слуховий тощо).
1) Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстаріший віком у цілій тухольській громаді. ...Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний. Правда, він не робив уже коло поля, не гонив овець у полонину, ані ловив звіра в лісових нетрях, — та проте працювати він не переставав. Сад, пасіка й ліки — се була його робота.
(І. Франко. «Захар Беркут».)
2)
Кудись пішла, не повертає,
Хоч біля серця стеле світ,
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
(А. Малишко. «Стежина».)
3)
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
(В. Симоненко. «Лебеді материнства».)
4)
Защебече соловейко
В лузі на калині, —
Заспіває козаченько,
Ходя по долині.
(Т. Шевченко. «Тополя».)
5)
Кожне слово
нашої мови
проспіване у пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо.
(В. Голобородько. «Наша мова».)
