Хрестоматія з української літератури. 11 клас. Яценко

Сучасна українська література

Олександр Ірванець

(24 січня 1961)

...Хто ж він нарешті? Черговий фейлетоніст, так званий сатирик ... фонтануючий коміксами й куплетами конферансьє? Всього потроху. Та перш усього - поет з сумними очима і втомленим голосом, якого дуже хочеться слухати й чути.

Юрій Андрухович

ФРАНЦУЗЬКОГО ШАНСОНЬЄ

Це є поезія найвища,

Це є найвища простота,

Коли передаються вірші,

Як поцілунки - з уст в уста.

Твої пісні легкі і світлі

(їх так сприймають слухачі),

Та пам'ятай - у цьому світі

Є свистуни і стукачі.

А ти - гітара, гілка з дерева,

І ти сьогодні на кону.

Скажи, кому твоя заревана

Душа потрібна, ну, кому?..

Вдягайся модно, лайся модно,

Та час від часу пригадай,

Як слухав дзвона Квазімодо

В глухонімому Нотр-Дам.

Він припадав до дзвона тілом,

Він разом з ним літав, літав...

О, скільки тих, які хотіли

Тілами битися в тіла,

А язиками лізли в душі...

Я й сам колись таким грішив.

Пісні, мов кошенят задушених,

В зубах по вулицях носив.

Душа повільно прозоріла

Все по ночах.

А по очах

Боляче вдарило прозріння:

Про що кричав?

Кому кричав?..

Є вуха, що, немов корою,

Укриті суєтністю змін.

Хай серцем слухають і кров'ю,

Як Квазімодо слухав дзвін!..