Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 9 клас. Косенко

§ 49. Чорнобильська катастрофа та її наслідки

На минулому уроці ви дізналися про Михайла Горбачова та зміни в країні у роки «перебудови». Пригадайте, у якому році прийшов до влади Михайло Горбачов. Що означала політика «перебудови»? Що таке гласність? Чого добивався Народний Рух України? Яка акція була проведена в Україні 22 січня 1990 року? Що символізував «живий ланцюг»?

Сьогодні ви дізнаєтеся про Чорнобильську катастрофу та її наслідки.

Великим лихом для українського народу стала Чорнобильська катастрофа. Вночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) відбувся вибух реактора. Вибухнуло 190 тонн атомного палива, шкідливого для здоров’я людей. У зоні аварії виникла пожежа. На її гасіння прибула пожежна команда на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком. Пожежники не були попереджені про радіаційну небезпеку й боролися з вогнем більше як три години. Вони отримали великі дози опромінення. Стан їхнього здоров’я швидко погіршився. Дехто помер вже через два тижні.

Зруйнований реактор Чорнобильської атомної електростанції

Внаслідок вибуху утворилася радіаційна хмара. Вона забруднила радіацією величезні території. Керівництво СРСР намагалося приховати масштаби Чорнобильської катастрофи. Перше повідомлення про аварію було зроблено лише через декілька днів. Воно містило мало інформації й створювало враження відсутності небезпеки для людей.

Евакуація населення з Чорнобильської зони

У цей час у Києві та інших містах України проводили демонстрації й святкували День солідарності трудящих. На ці заходи залучали школярів, батьки брали із собою дітей. Радянська влада боялася відповідальності й замовчувала реальний стан справ. Лише на дев’ятий день після Чорнобильської катастрофи офіційно було повідомлено про небезпеку радіоактивного опромінення.

Було визнано небезпечною для життя людей тридцятикілометрову зону навколо ЧАЕС. Розпочалася евакуація населення. Евакуація — це вивезення населення з території можливої загрози від катастрофи. Переселенців розміщували у школах, дитячих таборах, санаторіях, лікарнях тощо.

Евакуація населення залізницею

Дезактивація радіоактивних речовин

До Чорнобильської атомної електростанції були направлені інженери-фахівці та військові. Вони займалися ліквідацією наслідків аварії. На допомогу ліквідаторам було мобілізовано близько 600 тисяч осіб. У радіоактивній зоні було багато автомобільної та спеціальної техніки. При в’їзді та виїзді її обробляли спеціальними розчинами.

Наслідки Чорнобильської катастрофи стали разючими для України. 10 % ліквідаторів аварії померли, третина стали недієздатними. Сотні тисяч людей почали хворіти на лейкемію та на рак щитоподібної залози. Тисячі гектарів орної землі та лісу, води річок Дніпра та Прип’яті були забруднені. Понад тисячу українських міст і сіл стали радіоактивно забрудненими. Десятки тисяч осіб були змушені назавжди покинути свої помешкання.

За міжнародними домовленостями, наприкінці 2000 року Чорнобильська атомна електростанція припинила свою роботу. Проте наслідки Чорнобильської катастрофи спостерігаються і сьогодні як в Україні, так і за її межами.

Запам’ятайте

Атомна електростанція — станція, де атомна енергія перетворюється на електричну.

Ліквідатори — учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Евакуація — вивезення населення з території можливої загрози від катастрофи.

Дезактивація — видалення радіоактивних речовин (із будівель, одягу, техніки, води, продуктів).

26 квітня 1986 року — аварія на Чорнобильській АЕС.

2000 рік — закриття Чорнобильської АЕС.

Імена

Володимир Правик — командир пожежного караулу, Герой Радянського Союзу.

З історичних джерел

Зі спогадів учасниці ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ніни Возної

«...Вимірювальні прилади зашкалювали... Два рази на день мали митися, щоб хоч якось змити радіоактивний бруд, якого там понабиралося... Пересувалися по тридцятикілометровій зоні транспортом, аби якнайменше перебувати на відкритому повітрі. Але іноді транспортних засобів не вистачало, тоді долали відстані пішки... У дворах розкидані дитячі іграшки, на мотузках висіла давно висохла покинута білизна, дитячі пелюшки, повзунки».

Запитання

1. Коли відбулася аварія на Чорнобильській атомній електростанції?
2. Хто командував пожежниками під час ліквідації аварії?
3. Чому керівництво СРСР приховувало реальні загрози Чорнобильської катастрофи?
4. Яку зону навколо Чорнобильської АЕС було визнано небезпечною?
5. Що таке евакуація?
6. Де розміщували переселенців?
7. Які наслідки Чорнобильської катастрофи?
8. Коли була зупинена Чорнобильська АЕС?

Завдання

1. Порахуйте, скільки років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС до наших днів.
2. Складіть речення зі слів та запишіть у зошиті: ядерна, на, Чорнобильській, в, сталася, Найбільша, атомній, аварія, світі, у, 1986 році, електростанції.

Цікаво знати

Сумарний вихід радіоактивних матеріалів після Чорнобильської катастрофи дорівнював 500 таких атомних бомб, як ті, що американці скинули у 1945 році на Хіросіму.

Забруднені радіацією території було названо Зоною Відчуження. З неї було вивезено всіх людей. Але вже через місяць деякі відчайдухи повернулися додому й продовжили жити тут. Проте до них протягом 20 років нікого не пускали, навіть родичів.

У 2002 році в ООН було оголошено доповідь про відносну безпечність для людського здоров’я перебування в Прип’яті та Чорнобильській зоні. Після цього тут почали з’являтися перші туристи. Збільшила кількість туристів комп’ютерна гра «Сталкер». Її шанувальники хотіли на власні очі побачити місця, зображені у грі.

У 2009 році журнал «Форбс» заявив, що зона Чорнобильської АЕС є найбільш екзотичним місцем для туризму на Землі.

Місто Прип’ять розташоване за 2 кілометри від Чорнобильської АЕС. Тут ніхто не живе — це мертве місто. До недавнього часу воно було улюбленим місцем для багатьох туристів, особливо з-за кордону. Мертве місто власне тим і приваблює, що в ньому ніхто не живе. Будівлі залишаються в занедбаному стані. Такий собі музей радянської епохи.

Зміст