Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 9 клас. Косенко

§ 26. Ліквідація неписьменності дорослих. Розвиток освіти і культури в україні у 30-40 роки XX (20) століття

На минулому уроці ви дізналися про сталінські репресії. Пригадайте, що таке репресії. Хто був організатором масових репресій у СРСР? У якому році розпочалися репресії в Україні? Що вам відомо про справу «Спілки визволення України»? На який рік припадають найбільш масштабні репресії в Україні? Куди відправляли засуджених? Що робили засуджені у виправно-трудових таборах? Яка доля чекала рідню репресованих осіб?

Сьогодні ви дізнаєтеся про розвиток освіти й культури в Україні в 30-40 роках минулого століття.

На початку двадцятих років у Радянському Союзі значна частина людей не вміла читати й писати. Успішний економічний розвиток СРСР був неможливий без освіти дорослого населення. Першочерговим завданням більшовиків була ліквідація неписьменності. Для боротьби з цим явищем створювали школи лікнепу. Лікнеп — це скорочення від слів «ліквідація неписьменності». У цих закладах навчалися особи віком від 8 до 50 років. Хто не хотів учитися, того змушували. У школах лікнепу вчителями були не тільки професійні педагоги, а також звичайні громадяни, які вміли читати й писати. Боротьба з неписьменністю мала вагомі результати. На 1939 рік лише 15 % населення України віком до 50 років залишилося неписьменним.

У 30-40 роках XX (20) століття в Радянській Україні швидкими темпами розвивалася освіта. Більшовики розглядали школу як дієвий засіб впливу на дітей. У школах створювали піонерські та комсомольські організації. Вони виховували у школярів більшовицькі ідеали та вірність комуністичній партії.

У 1930 році більшовицьке керівництво ухвалило постанову про обов’язкове чотирикласне навчання дітей. Було запроваджено школи трьох типів: початкову (з чотирирічним терміном навчання), неповну середню (семирічну) та середню (десятирічну). У цей час в Україні працювало майже 22 тисячі шкіл. У них навчалося близько 4,5 мільйонів дітей. Українські школи переважали, тобто українські діти навчалися рідною мовою.

Заняття в школі лікнепу

У школах не вистачало вчителів. Багатьох педагогів було репресовано. Також відчувалася нестача приміщень для шкіл. Учні навчалися в три зміни. Радянська влада прискореними темпами будувала заклади освіти. Протягом 1933-1937 років в Україні було збудовано майже 2 тисячі шкіл. Навчання в третю зміну було скасовано.

Урок фізкультури в школі (1937 рік)

Наприкінці 30 років у школах України стало обов’язковим вивчення російської мови. На її опанування виділяли 4-5 уроків на тиждень. А вивчення інших предметів істотно скорочувалося. У кінці 40 років розпочалася русифікація української школи. Російська мова стала основним шкільним предметом для дітей.

У 30-40 роки на нову сходинку в Україні піднялася наука. У цій галузі провідною установою стала Академія наук УРСР. У її лавах працювали видатні українські науковці: Олександр Богомолець, Валентина Радзимовська, Володимир Філатов, Євген Патон та інші. У цей час широкого визнання набули твори українських письменників і поетів Остапа Вишні, Павла Тичини, Володимира Сосюри та інших. Успішно розвивалося кіномистецтво. Українське кіно збагатили роботи режисерів Олександра Довженка, Івана Кавалерідзе та Ігоря Савченка. Помітні здобутки були в образотворчому мистецтві, скульптурі та архітектурі Радянської України.

Олександр Довженко на зйомках фільму «Земля» (1930 рік)

У 30 роках більшовики визнали літературу й мистецтво однією із ділянок ідеологічної боротьби. Українську творчу інтелігенцію радянська влада жорстоко переслідувала. Жертвами сталінського терору стали відомі українські літератори Михайло Хвильовий, Борис Антоненко-Давидович, Михайло Яловий, режисер Лесь Курбас та багато інших. За роки масових репресій жертвами більшовицького режиму стало близько 500 українських письменників та письменниць.

Запам’ятайте

Лікнеп — ліквідація неписьменності.

З історичних джерел

З постанови уряду УРСР та Центрального Комітету КП(б)У про обов’язкове вивчення російської мови в школах України (1938 рік)

«Нами відмічено, що внаслідок підривної роботи контрреволюційних і буржуазно-націоналістичних елементів, які орудують у наркоматі освіти УРСР і органах народної освіти, викладання російської мови в школах України визнано незадовільним».

Запитання

1. Що таке лікнеп?
2. Неписьменні особи якого віку повинні були відвідувати школи лікнепу?
3. Навіщо в радянських школах створювалися піонерські та комсомольські організації?
4. У Радянському Союзі навчання в якій школі було обов’язковим?
5. Чому діти України навчалися в три зміни?
6. Вивчення якої мови стало обов’язковим у школах України?
7. Опрацюйте історичне джерело. Розкажіть, як влада пояснювала введення російської мови в українські школи.
8. Скільки українських письменників було репресовано в роки сталінського режиму?

Завдання

1. Опрацюйте текст. Накресліть у зошиті таблицю та заповніть її.

№ з/п	Прізвище, ім’я діяча	Сфера діяльності

Цікаво знати

У 30-40 роках минулого століття багато українців та українок зробили значний внесок у розвиток науки. Зокрема це й Валентина Радзимовська. Вона народилася на Полтавщині у 1886 році. З малечку хотіла допомагати людям, тому після закінчення гімназії вирішила стати лікарем.

Ще під час навчання в університеті Валентина Радзимовська бере активну участь у громадському й політичному житті, пропагує українську культуру.

Валентина Радзимовська

Під час роботи лікарем проводить наукові дослідження, вивчає фізичний стан дітей у різних місцевостях України. Валентина Радзимовська друкує результати своїх спостережень і експериментів. Розробляє методи лікування туберкульозу кісток у дітей. Також навчає студентів — майбутніх лікарів.

У 1929 році її заарештовують за вигаданою справою «Спілка визволення України». Валентину Радзимовську звинувачують у спробі повалення більшовицької влади, шпигунстві та зв’язках з українськими діячами за кордоном. Валентина Радзимовська своєї вини не визнала. У 1930 році її звільнили, але залишили під наглядом як «політично неблагонадійну».

У 1944 році Валентина Радзимовська переїздить до Чехословаччини. Пізніше перебирається до Сполучених Штатів Америки (США). Тут вона продовжує наукову діяльність, досліджує фізіологію людини та свійських тварин.

Зміст