Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

§ 48. Люблінська унія 1569 року. Утворення Речі Посполитої

На минулому уроці ви дізналися про спробу відновлення Руського князівства та початок боротьби українців за свої права. Пригадайте, кого було обрано литовським князем після смерті Вітовта. У якому році це відбулося? Чому політика нового князя роздратувала поляків? Між ким розгорнулася міжусобна боротьба за владу в Литві? На які частини поділилася ця держава? Хто отримав перемогу в боротьбі за великокнязівський престол? У якому році Михайло Глинський підняв повстання? Що вам відомо про цю людину? Чим закінчилося повстання?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про Люблінську унію 1569 року та утворення нової держави — Речі Посполитої, до якої ввійшла більшість українських земель.

У першій половині ХVІ (16) століття Литовська держава в боротьбі з Московською державою втратила значну частину своєї території. До Московії відійшла Смоленщина та Чернігіво-Сіверщина. Із заходу на Литовську державу також тиснули вороги. У такій ситуації Литві необхідно було знайти союзника.

Документ Люблінської унії

Литовці традиційно підтримували тісні стосунки з поляками, тому розпочали переговори з ними про допомогу. Переговори були складними. Багато литовських можновладців були проти тісної співпраці з поляками. Але влітку 1569 року в Любліні було підписано договір, який ввійшов в історію як Люблінська унія.

За умовами цієї унії, Велике князівство Литовське та Польське королівство об’єднувалися в єдину державу — Річ Посполиту. Столицею нової країни став Краків (пізніше її перенесли до Варшави). Керував Річчю Посполитою король, якого обирали довічно на спільному польсько-литовському з’їзді.

Річ Посполита

За умовами Люблінської унії, переважна більшість українських земель, які входили до складу Литовської держави, відійшли Польщі. Польські пани отримували від короля щедрі наділи українських земель. Нові господарі зверхньо ставилися до всього українського: віри, мови, традицій і звичаїв українців. На українські землі поширилася дія польських законів. Відповідно до них, селяни повинні були бути закріпаченими та відбувати панщину. Селяни стали повністю безправними й залежними від польських панів.

Герб Речі Посполитої

Люблінська унія (картина Я. Матейка)

Поляки були католиками, тому вони переслідували православних священників, забороняли будувати нові церкви, закривали храми або перетворювали їх на католицькі. За їхніми вимогами, православні церкви не повинні бути вищими за католицькі.

Що більше посилювалося панування поляків, то більших утисків зазнавали українці. За польським законодавством, православним українцям заборонялося обіймати будь-які державні посади. Православним юнакам не дозволяли навчатися в університетах Речі Посполитої, адже вони були тільки для католиків. Українським ремісникам було заборонено займатися деякими ремеслами, їх не приймали до ремісничих цехів та обкладали більшими податками.

У містах українців змушували проживати тільки на дозволених вулицях. А українським купцям забороняли торгувати поруч із поляками, їх витісняли на околиці міст і змушували продавати товар за низькими цінами.

Українське панство зазнавало утисків, боялося втратити свої землі та багатства, тому приймало католицтво, переймало польську мову і звичаї та поступово відчужувалось від рідного народу. Лише невелика кількість українських можновладців залишилася вірною рідній вірі та батьківській мові.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Річ Посполита — об’єднана держава, до складу якої входили Польське королівство та Велике князівство Литовське (з українськими землями).

1569 рік — підписання Люблінської унії.

З історичних джерел

Постанова Люблінського сейму про унію Великого князівства Литовського і Корони Польської (1 липня 1569 року)

«...Королівство Польське і Велике князівство Литовське віднині складають вже одне, неподільне тіло, а також одну, спільну Річ Посполиту, в якій дві держави і два народи поєднались і злились в один народ і одну державу. Цим подвійним народом віднині на вічні часи має управляти одна голова, один пан і один спільний король, який буде обиратися спільними голосами поляків і литовців, а місце обрання в Польщі, а потім буде помазаний на Королівство Польське і коронований у Кракові...».

ЗАПИТАННЯ

1. Чому Литовська держава шукала союзників?
2. Пригадайте, що таке унія.
3. У якому році було підписано Люблінську унію?
4. Які держави об’єднувалися за умовами Люблінської унії?
5. Як називалася нова держава?
6. Які зміни відбулися на українських землях після передачі їх Польщі?
7. Як вчинило українське панство після укладення Люблінської угоди?
8. Яке значення для українців мала Люблінська унія 1569 року?

ЗАВДАННЯ

1. Визначте століття, у якому було підписано Люблінську унію.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Після підписання Люблінської унії на багатьох українських землях запанували польські магнати й шляхтичі. Але значні простори належали й українським магнатам. Найбагатшою магнатською родиною в той час були князі Заславські.

Щоб не втратити своє багатство, члени цього роду прийняли католицтво та влилися до польської еліти.

Якщо в 1529 році Заславським належало близько 700 дворів, то через століття вони були власниками 33 тисяч дворів. На початку XVII (17) століття важко було знайти родину в усій Речі Посполитій, яка була б багатшою за Заславських. Основні прибутки їм давала торгівля худобою, житом і пшеницею. Заславські мали власні кораблі, на яких відправляли свої товари до Європи.

Представниця цього роду Анастасія Заславська сприяла створенню у 1556-1561 роках однієї з найдорожчих українських святинь — Пересопницького Євангелія. На ньому з 1991 року Президенти України присягають на вірність народу.

Пересопницьке Євангеліє

Мініатюра Євангеліста Луки

Зміст