Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

Розділ VII. Українські землі у складі Великого князівства Литовського

§ 41. Князь Любарт. Загарбання Волині й Галичини сусідніми державами

Ви вже ознайомилися з життям у Волинсько-Галицькій державі. Дізналися про нові міста, які були засновані в цей час, про князів, які керували країною, про боротьбу за незалежність Волині й Галичини з монголами та іншими ворогами.

Опрацювавши матеріали цього розділу, ви дізнаєтеся про завоювання українських територій іноземними загарбниками та їхнє панування на нашій землі.

На північ від українських земель сформувалося Литовське князівство. У жорстокій боротьбі з німецькими лицарями, польськими та давньоруськими воїнами Литва відстояла свою незалежність і збільшила володіння. Литовські правителі були тісно пов’язані з давньоруськими князями династичними шлюбами. Унаслідок таких зв’язків внутрішній устрій та законодавство Литви були дуже схожим на давньоруські. Багато документів писалося давньоруською мовою. У побуті литовське панство багато в чому наслідувало наших князів і бояр.

Після того, як бояри отруїли останнього волинсько-галицького князя Юрія ІІ Болеслава, держава Романовичів розпалася на декілька частин. У 1340 році Волинь загарбав литовський князь Любарт. А на Галичині владу захопили місцеві бояри. Вони обрали правителем боярина Дмитра Дедька.

Литовський князь Любарт (картина А. Слапшиса)

Із цього часу розпочинається кривава та жорстока боротьба за волинсько-галицькі землі між литовцями та поляками. Страшний час настав для місцевих жителів. Майже кожного року приходили чужі війська, грабували, спалювали міста. Литовці та поляки воювали між собою.

Замок Любарта в Луцьку. Заснований за час правління князя Любарта, був його столицею (реконструкція П. Троневича, ілюстрація О. Дишка)

Луцький замок (сучасний вигляд)

У 1349 році польський король Казимир ІІІ зібрав велике військо й розпочав наступ на Галичину та Волинь. Поляки прогнали литовців, утвердили свою владу майже на всій території колишньої Волинсько-Галицької держави.

Наступного року литовці зібрали своє військо й пішли походом на поляків. Вони відвоювали в поляків усю Волинь та багато міст Галичини. Литва й Польща підписали мирну угоду. Згідно з угодою, Волинь закріплювалася за Литовським князівством, а Галичина — за Польським королівством. Але це не зупинило ворожих сторін. Того ж року литовці вдерлися в Галичину й пограбували її міста. У відповідь поляки здійснили декілька воєнних походів на Волинь.

Польський король Казимир ІІІ

Такі грабіжницькі набіги не призводили до зміни територій, а лише завдавали великої шкоди мешканцям Галичини й Волині.

На завойованих територіях загарбники захоплювали величезні земельні маєтки. У Галичині переважно панували поляки. Тож щоб зберегти свої володіння і землі, місцеві бояри переходили в католицьку віру, переймали польські звичаї та мову. У Галичині відкривалися католицькі церкви й монастирі. Земельні володіння та право займатися торгівлею і ремеслами отримували лише поляки. Поступово з Галичини українських купців та ремісників витісняли поляки.

На Волині, де князював литовський князь Любарт, православну знать не обмежували у правах. Князь Любарт був православним і перебував у родинних зв’язках із колишніми волинсько-галицькими володарями. На цих землях литовські князі особливо не втручалися у життя мешканців. Місцеве населення повинно було вчасно платити данину та йти на службу до литовського війська за потреби.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Литовське князівство — північний сусід Волинсько-Галицької держави.

Польське королівство — західний сусід Волинсько-Галицької держави.

1340 рік — початок загарбання земель Волинсько-Галицької держави сусідніми країнами.

ІМЕНА

Князь Любарт — правитель Волинського князівства.

Дмитро Дедько — управитель (староста) Галицької землі.

Польський король Казимир ІІІ — загарбник Галичини.

ЗАПИТАННЯ

1. Розкажіть про Литовське князівство.
2. Хто був останнім князем держави Романовичів?
3. У якому році розпочалося загарбання земель Волині й Галичини?
4. Хто захопив Волинь після смерті останнього волинсько-галицького князя?
5. Який боярин керував Галичиною?
6. Як звали польського короля, який захопив Галичину?
7. Що робили поляки в Галичині?
8. Як ставилися литовці до місцевого населення на Волині?

ЗАВДАННЯ

1. Запишіть, у якому столітті розпочалося загарбання сусідніми країнами земель Волинсько-Галицької держави.

ЦІКАВО ЗНАТИ

У квітні 1340 року волинсько-галицький князь Юрій ІІ Болеслав прибув до міста Володимир. Місцевий боярин Юрій Лисий організував пишний бенкет на честь приїзду князя. Під час святкування підсипали отруту до княжої чаші з вином. Отрута була настільки сильною, що Юрій ІІ Болеслав одразу помер.

Через декілька днів польський король Казимир ІІІ вирішив скористатися цією ситуацією і захопив Львів. Галицькі бояри на чолі з їхнім лідером, воєводою Дмитром Дедьком, швидко зібрали військо і прогнали поляків із захоплених земель. Польський король визнав владу на Галичині боярина Дмитра Дедька. А цей боярин офіційно визнавав владу над собою трьох сусідніх правителів — польського й угорського королів та литовського князя. Фактично Дмитро Дедько самостійно й незалежно керував Галичиною під титулом «управитель (староста) Руської землі». Дмитро Дедько помер у 1349 році. До самої смерті цього боярина ніхто з сусідніх правителів не зазіхав на галицькі землі.

Дмитро Дедько (ілюстрація С. Борейка)

Зміст