Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

Розділ VI. Волинсько-Галицьке князівство (Держава Романовичів)

§ 38. Об’єднання Волинського і Галицького князівств Романом Мстиславовичем

Вам уже багато відомо про князівства Київської держави, про те, як князі вели міжусобні війни та як такі конфлікти ослаблювали Русь. Важкий тягар випав на долю Києва. Багато разів його захоплювали, руйнували та грабували. З часом це місто втратило значення центру Русі. Удільні князівства припинили платити київському князю данину й почали жити самостійно.

Про події в одному з таких князівств ітиметься у цьому розділі.

На заході Київської держави розташувалися Галицька і Волинська землі. Вони ввійшли до складу Русі з давніх часів, коли князь Володимир Великий відвоював їх у поляків. На Волині було засновано місто Володимир, яке згодом стало столицею цих земель. У Галичині головним містом був Галич.

Галичина і Волинь мали вигідне географічне положення. Вони розташовувалися на перехресті торгових шляхів. Місцеві купці торгували з Угорщиною, Польщею, Чехією та землями Русі. У Галичині були великі запаси солі, якої потребували всі сусіди.

Воїни цих земель обороняли кордони від угорців та поляків. Галичани боронили свою землю й від київського князя, не бажаючи платити йому данину.

Галицьке князівство, на відміну від інших, завжди трималося незалежно від Києва. На цій землі великий вплив мали бояри, які були заможними й володіли великими маєтками і землями. Бояри мали свої дружини та замки. Вони втручалися в діяльність галицьких князів, змушували їх робити так, як їм було вигідно. Були випадки, коли бояри проганяли князів і запрошували на їхнє місце більш покірних.

Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за часів Ярослава Осмомисла. Він приборкав непокірних бояр. При ньому будувалися нові фортеці, зміцнювалися укріплення міст, розвивалися ремесла й торгівля.

Пам’ятник Ярославу Осмомислу в місті Володимирі (Волинська обл.). Скульптор Л. Яремчук, архітектор А. Микита

Волинське князівство досягло своєї могутності за часів Романа Мстиславовича. Цей князь здійснив декілька вдалих походів проти половців, успішно воював із поляками та литовцями. Князь Роман був справедливим і користувався великою повагою серед мешканців Волині.

У 1199 році після смерті галицького князя Роман Мстиславович здобув Галич. Мешканці міста, дружинники та деякі бояри визнали Романа за свого князя. Решту галицьких бояр Роман Мстиславович прогнав із князівства. Об’єднавши галицьку та волинську землі, князь Роман Мстиславович заснував нову державу — Волинсько-Галицьке князівство. Ця держава простяглася від Карпатських гір і Дунаю до Дніпра, від Прип’яті до Чорного моря.

Князь Роман Мстиславович

Князю Роману вдалося приєднати до своїх володінь Київське та інші князівства, об’єднавши під своєю владою майже всі давньоруські землі.

Волинсько-Галицька держава

Обірвалося життя Романа Мстиславовича у битві з поляками в 1205 році.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Замок — фортеця.

1199 рік — утворення Волинсько-Галицької держави.

ІМЕНА

Князь Роман Мстиславович — засновник Волинсько-Галицької держави.

З історичних джерел

«Літопис руський» про князя Романа Мстиславовича

«...По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих. Він бо кинувся був на поганих (половців), як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив їх, як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих...».

ЗАПИТАННЯ

1. Де розташовувалися Галицьке і Волинське князівства?
2. Чому галицькі бояри втручалися у справи князів?
3. Хто заснував Волинсько-Галицьку державу?
4. У якому році було утворено Волинсько-Галицьку державу?
5. У якому році загинув Роман Мстиславович?

ЗАВДАННЯ

1. Запишіть у зошит уривок тексту, у якому розповідається про територію Волинсько-Галицької держави.
2. Користуючись картою, запишіть сусідні з Волинсько-Галицьким князівством держави.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Наші західні сусіди, мешканці Польщі та Угорщини, сповідують католицтво. Католики — це християни, які підпорядковуються Папі Римському. У 1204 році до волинсько-галицького князя Романа Мстиславовича прибули посли від Папи Римського Інокентія ІІІ із проханням прийняти королівську корону за умови покатоличення населення. Князь відмовився від такої пропозиції і зберіг православну віру в цьому краї.

Зміст