Історія України. Всесвітня історія. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (H54.1-54.2). Частина 2. 6 клас. Щупак

§ 45. Давній Рим: від царства до республіки. Римське право

Пригадайте, чим республіканська форма правління відрізняється від монархічної.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Започаткуйте проєкт «Історія Давнього Риму на лінії часу»: протягом вивчення розділу 4 позначайте на лінії часу важливі події та періоди римської історії. Проілюструйте свій проєкт тематичними малюнками. проєкт можна виконати як за допомогою канцелярського приладдя, так і з допомогою онлайн-сервісів для створення ліній часу.

Історія міста Рим — це цікавий шлях від «міста на семи пагорбах» до столиці величної імперії. На розвиток Рима вплинули етруски. До 509 р. до н. е. в Римі, за легендами, правила етруська царська династія. Політичні та культурні традиції етрусків були значною мірою запозичені римлянами, які остаточно підкорили Етрурію на початку III ст. до н. е.

1. РИМСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЗА ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

Ромул був першим правителем Рима. Після Ромула правили шість царів. Так званий царський період тривав понад два століття — протягом 753-509 рр. до н. е.

У цей час римляни жили общинами, які складалися з великих родин (латиною — «фамілій»). На чолі родини стояв батько (патер), а членів родини називали патриціями.

Патриції були привілейованою верствою населення в Римі. Вони пишалися тим, що їхні діди й батьки заснували Рим.

Іншу частину населення, що походила зі скорених племен завойованих територій або переселених з інших общин, називали плебеями. Плебеї займалися землеробством і ремеслами. Вони повністю залежали від патриціїв. У господарстві використовували також працю рабів/рабинь.

На чолі общини стояв довічно обраний цар. Разом із царем правив сенат — рада старійшин. Народні збори вирішували найважливіші справи.

Статуя римлянина з погруддями предків (І ст. до н. е.)

До якої категорії громадян Рима ми можемо віднести цього чоловіка? Обґрунтуйте свій вибір.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ДІОНІСІЙ ГАЛІКАРНАСЬКИЙ ПРО ВЛАДУ ЦАРЯ

Ромул дав цареві такі права: щоб він очолював священнодійства і жертвопринесення, щоб зберігав закони та звичаї батьків, тяжкі злочини розбирав сам, а легші доручав сенатові, збирав сенат і скликав народ та мав вищу владу під час війни...

Які обов’язки перед суспільством мав цар? Які обов’язки мали члени суспільства?

У 510 р. до н. е. через зловживання владою римляни скинули останнього царя Тарквінія Гордого й проголосили республіку. Період з кінця VI до І ст. до н. е. в історії Давнього Риму називають республіканським.

2. БОРОТЬБА ПЛЕБЕЇВ З ПАТРИЦІЯМИ

ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО

Прочитайте навчальний текст і законспектуйте матеріал у схему.

Спочатку влада в римській республіці належала виключно патриціям. Під час розподілу нових земель саме їм надавали перевагу. Багато плебеїв потрапляли в боргове рабство й піддавалися жорстким покаранням.

Боротьба плебеїв за свої права тривала понад 200 років. Протягом 450-451 рр. до н. е. на вимогу плебеїв правові норми були записані в законах XII таблиць, виставлених на Форумі для загального огляду й обов’язкових до виконання.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ В РИМІ

Органи влади в Римі були виборними. Робота на всіх посадах не оплачувалася, тому управляти державою могли тільки багаті громадяни.

Зміни, що відбувалися в суспільстві, сприяли зміцненню влади та єдності держави. Стабільне становище в державі Рим використав для подальшого розширення територій шляхом загарбницьких воєн.

4. РИМСЬКЕ ПРАВО. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН

Усе населення Риму поділялося на дві великі групи — римських громадян та іноземців. Громадяни Риму здобули важливі права: брати участь у народних зборах, бути обраними на державні посади, мати та набувати власність, право на захист від несправедливих рішень, брати участь у релігійних обрядах і святах. Певні обмеження у правах мали жінки, діти, вільновідпущені раби, плебеї.

Служба у війську, сплата податків, дотримання законів держави були основними обов’язками громадян.

Деякий час суспільство Давнього Риму керувалося звичаями, але з утвердженням республіканської форми правління виникла потреба у фіксуванні правових норм. Так з’явилися відомі нам закони XII таблиць.

Поступово в Давньому Римі сформувалася система правових норм, що увійшли в історію під назвою римського права. Розвиток римського права охоплює понад тисячу років, від законів XII таблиць (451-450 рр. до н. е.) до римського цивільного права імператора Юстиніана І.

ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ!

Римське право — правова система Давнього Риму, що діяла в Римській державі, розвивалася понад тисячу років і вплинула на законодавство багатьох сучасних країн світу.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Ознайомтеся з принципами римського права. Поясніть, як ви розумієте їх зміст. Чи актуальні (мають значення) ці принципи в наші дні?

Принципи Римського права (уривки)

• Нікого не виправдовує незнання закону.

• Ніхто не може бути покараний двічі за той самий злочин.

• Ніхто не може бути суддею у власній справі.

• Треба вислухати й протилежну сторону.

• Під час війни закони мовчать.

• Закон ухвалений і встановлений для всіх і заради блага всіх.

• Благо народу — вищий закон.

• Договори треба виконувати.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Давній Рим: від царства до республіки. Римське право». Дайте відповіді на запитання.

1. Чим республіканська форма правління приваблювала римлян?

2. Які верстви суспільства сформувалися в римському суспільстві?

3. Чи досконалою була демократія в Римській республіці?

4. Як римське право захищало права громадян Риму?

2. Виконайте онлайн-вправу.

https://cutt.ly/owrqpgkG

II. Обговоріть у групі

1. Які наслідки мав той факт, що робота на всіх посадах у Римі не оплачувалася?

2. Обговоріть і прокоментуйте давньоримську правову норму. Про які особливості розвитку римського суспільства вона свідчить: «Якщо рукою або палицею переламає кістку вільній людині, нехай заплатить штраф 300 ассів, якщо рабу — 150 ассів».

III. Мислю творчо

Цицерон згадував, що коли він був хлопчиком, то школярі закони XII таблиць учили напам’ять.

Чи варто, на вашу думку, використовувати цей приклад у сучасних школах для ознайомлення учнів із правовими нормами?

Як ви розумієте висловлювання Цицерона: «Знання законів полягає не в тому, щоб пам’ятати їхні слова, а в тому, щоб осягнути їхній сенс».