Історія України. Всесвітня історія. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (H54.1-54.2). Частина 1. 6 клас. Щупак

§ 11-12. Спільноти землеробів і скотарів на українських землях

Українці належать до тих народів, у житті яких сільське господарство (землеробство та скотарство) відігравало важливу роль протягом всієї історії. Розуміння значення вирощування хліба та розведення домашньої худоби відображене в усній народній творчості нашого народу. Наші пращури говорили:

«Як буде жито, то всім буде сито»,

«Корова на дворі — харч на столі».

1. Поясніть, як у прислів’ях розкрито значення землеробства й скотарства в житті українського народу.

2. Назвіть, які відомі вам особливості природних умов України є сприятливими для ведення сільського господарства.

1. КОЛИ І ЗВІДКИ ЗЕМЛЕРОБСТВО ПРИЙШЛО НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

На території України перші осередки землеробства сформувалися за доби неоліту. Досліджені такі хліборобські археологічні культури: буго-дністровська, лінійно-стрічкової кераміки, дніпро-донецька. Хліборобсько-скотарські племена мешкали в північному Прикарпатті та західній Волині.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Уявіть себе дослідниками/дослідницями давньої історії людства. Користуючись додатковими джерелами інформації й картою «Початок землеробства і скотарства на Землі» (с. 64), з’ясуйте:

а) коли на українських землях поширилися землеробство (рільництво) і скотарство;
б) які культури вирощували й яких тварин розводили наші предки;
в) яким шляхом поширювалося землеробство на землях нинішньої України;
г) де в Україні були осередки перших землеробів.

2. За підсумками роботи з картою складіть коротку розповідь про поширення землеробства і скотарства на українських землях.

2. ТРИПІЛЬСЬКА І СЕРЕДНЬОСТОГІВСЬКА АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Поступово під впливом природних умов на українських теренах сформувалися осередки відтворювального господарства. У лісостеповій зоні люди переважно займалися землеробством, а скотарство відігравало допоміжну роль. А от жителі степових регіонів, навпаки, розвивали скотарство при допоміжній ролі землеробства. Про особливості світу землеробів і скотарів можна дізнатися, порівнюючи трипільську та середньостогівську археологічні культури.

ІСТОРИЧНЕ ПОРІВНЯННЯ

Об’єднайтеся в дослідницькі групи та виконайте завдання.

1. Прочитайте історичні довідки про трипільську і середньостогівську археологічні культури.

2. Зіставте особливості життя носіїв трипільської і середньостогівської культур і визначте, що між ними спільного, а що — відмінного.

План дослідження

1. Час існування та територія розселення.
2. Головне заняття носіїв культури.
3. Матеріали для виготовлення предметів побуту та знарядь праці.
4. Особливості кераміки.
5. Спосіб життя.
6. Релігійні уявлення.

Група 1

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА

У період енеоліту, наприкінці VI—III тис. до н. е., на території України, Молдови та Румунії жили племена трипільської археологічної культури. Її назва походить від назви с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка під час розкопок знайшов давнє поселення.

Головним заняттям трипільців було землеробство. Для рихлення ґрунту застосовували рогові та дерев’яні рала, сучкуваті колоди дерев, а для розбивання грудок — рогові й кам’яні мотики. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо та бобові. Урожай збирали за допомогою кремінних серпів.

Розводили велику і дрібну рогату худобу, свиней, коней. Важливу роль відігравали також мисливство, рибальство та збиральництво. Як транспортний засіб трипільці використовували запряжені одним чи двома волами сани.

Головними матеріалами для виготовлення знарядь праці залишався камінь, а також кістка й ріг. Проте трипільці виготовляли й речі з міді. Важливим матеріалом у побуті була глина. Її широко застосовували для будівництва жител, виготовлення посуду, речей хатнього вжитку та культових атрибутів. Трипільська кераміка вражає розмаїттям форм та загадковим орнаментом.

Оселялися трипільці біля річок, у місцях, що містили природні захисні елементи. Деякі з поселень були додатково укріплені ровами. Будинки розташовувалися по колу в кілька рядів від центру поселення. У межах замкнутого контуру житла з’єднувалися глинобитними стінами, утворюючи суцільну стіну захисту. Поселення забудовувалися переважно наземними одно- чи двоповерховими будинками та заглибленими землянками чи напівземлянками.

Реконструкція хати трипільців в музеї трипільської культури в селі Легедзиному (Черкащина). Дерев’яні стіни обмазували з обох боків глиною. У таких помешканнях влітку прохолодно, а взимку тепло. Стіни фарбували та оздоблювали стародавнім барвником — вохрою.

Ранні поселення трипільців складалися з 10-15 жител. У період розквіту трипільської культури будували великі поселення, які називають протомістами — попередниками міст. У поселеннях налічувалося від 1600 до 2700 будівель. Про це свідчать археологічні дослідження стоянок трипільців біля сіл Майданецьке й Тальянки на Черкащині.

Багату інформацію про культуру й духовний світ трипільців містить їхня кераміка. Антропоморфні (схожі на людей) глиняні вироби здебільшого передають образ жінки, з якою пов’язують існування культу родючості землі. Жіночі образи в кераміці свідчать про вагому роль жінок у трипільському суспільстві. Зооморфні (схожі на тварин) статуетки найчастіше зображували бика. Виготовляли ліпні моделі жител і транспортних засобів. Серед археологічних знахідок також є вироби, призначення яких вченими не встановлено. Наприклад, біноклевидні посудини (знайдіть цей малюнок на с. 79). Ймовірно, трипільці використовували їх під час релігійного обряду напування землі, щоб викликати дощ. Очевидно, землероби розуміли, що від опадів залежить урожай.

Група 2

СЕРЕДНЬОСТОГІВСЬКА КУЛЬТУРА

Про життя племен скотарів на теренах України розповідають пам’ятки середньостогівської археологічної культури, що існувала із середини V до середини IV тис. до н. е. Назва цієї спільноти походить від трьох скель (стогів) у м. Запоріжжя. Тут вчений Аркадій Добровольський відкрив пам’ятки поселення, якому дали назву Середній Стіг.

Середньостогівська культура була поширена в степу та на півдні лісостепу України, у Північному Приазов’ї.

Основу господарства середньостогівців становило скотарство. Розводили велику та дрібну рогату худобу, коней і свиней. Найбільшу частку домашньої худоби становили коні.

За однією з версій середньостогівці першими в Європі приручили коня, за іншою — полювали на коней, або випасали їх у напівдикому стані.

Землеробство в господарстві середньостогівців відігравало допоміжну роль. Навесні вони засівали поля, а потім вирушали випасати худобу. Восени поверталися зібрати врожай і підготуватися до зимівлі. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох.

Для виробництва предметів побуту й знарядь праці використовували кремінь, кістки тварин, глину. Серед речей — високогорлі гостродонні посудини, оздоблені у верхній частині гребінцевим, шнуровим та іншим орнаментом, бойові молоти з рогу оленя, тесла, мотики, дрібні крем’яні вироби, глиняні статуетки людини, фігурки кабана, риби тощо. Середньостогівці послуговувалися й більш досконалим трипільським посудом. Це свідчить, що племена землеробів і скотарів контактували між собою.

Скотарі також будували житла, хоча й вели напівкочовий спосіб життя.

Знахідки решток воза в похованнях наштовхнули вчених на висновок, що люди, які населяли українські терени в добу енеоліту, використовували колесо.

Худоба була найбільшою цінністю та центром релігійних уявлень скотарських племен. Середньостогівці започаткували практику поховання померлих у курганах і встановлення на могилах кам’яних скульптур.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Покажіть на карті «Землероби та скотарі на українських землях»:

а) територію розселення землеробів і скотарів;
б) місця виявлення поселень, які дали назви трипільській і середньостогівській археологічним культурам.

2. Запропонуйте доповнення до легенди карти: доберіть до умовних позначень тлумачення.

ЗЕМЛЕРОБИ ТА СКОТАРІ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

На основі відомої інформації про особливості трипільської та середньостогівської культур упорядкуйте історичне лото: поєднайте історичні ілюстрації з відповідними текстовими картками.

ФАКТ ЧИ ФЕЙК?

Любителі історії висувають багато гіпотез щодо унікальної ролі трипільців. Мовляв, вони створили першу землеробську культуру на планеті, винайшли плуг і писемність, були предками сучасних українців.

Оберіть одне з вищеперелічених досягнень трипільців та за допомогою додаткових історичних джерел інформації спростуйте або доведіть правильність гіпотези.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Спільноти землеробів і скотарів на українських землях».

1. Коли і яким шляхом землеробство і скотарство поширилися на теренах України?

2. Що вплинуло на формування особливого способу життя спільнот землеробів і скотарів на теренах України?

3. Які характерні риси притаманні трипільській і середньостогівській археологічним культурам?

4. Яким видом історичних джерел послуговуються вчені, досліджуючи життя давніх спільнот землеробів і скотарів?

2. Історія на лінії часу

Позначте на лінії часу хронологічні межі існування трипільської та середньостогівської археологічних культур. Визначте: а) скільки тисячоліть розвивалася трипільська культура; б) скільки тисячоліть/століть минуло до наших днів від часу появи середньостогівської культури.

3. Виконайте онлайн-вправу.

https://cutt.ly/D8CoNFJ

ІІ. Обговоріть у групі

Об’єднайтеся в групи й складіть по три запитання до тем «Трипільська культура», «Середньостогівська культура». Запропонуйте однокласникам/однокласницям дати на них відповіді.

ІІІ. Мислю творчо

1. Підготуйте творчий інформаційний проєкт (презентацію, лепбук тощо) про одну із згаданих у параграфі археологічних культур.

2. Трипільська культура надихає не лише істориків, а й митців. Підготуйте творчий проєкт (презентацію, лепбук, виставку) «Трипільські мотиви в художній культурі».

Зміст