Біологія. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (Н54.1–Н54.2). Частина 1. 8 клас. Соболь

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ?

Підручник, який ви тримаєте в руках, ознайомить вас із особливостями життєдіяльності, будови й поведінки людини. Але перед тим, як розпочати вивчення, запам’ятайте, що організм людини - це не лише біологічна система, що складається клітин, тканин, органів і систем органів. Людина - найдосконаліший витвір природи з дивовижним внутрішнім світом. Кожна людина - неповторність, якої не було, немає в даному часі й не буде в майбутньому. Цей підручник дасть вам не лише нові знання, а й допоможе сформувати власні способи діяльності, для того щоб ви змогли реалізувати одну з найвищих людських потреб - потребу творити. А для цього потрібно пізнати самих себе. «Пізнай себе і ти пізнаєш світ», - говорили древні мудреці. Пізнання самого себе відкриє вам можливості власного прогресу, успіху, щастя та поваги самих до себе й до людей, які вас оточують.

Матеріал підручника поділено на теми й окремі параграфи. Основними частинами параграфів є такі рубрики.

Вступна частина містить цитату до параграфа, рубрики «Основні поняття й ключові терміни», «Пригадайте!», «Знайомтеся!», «Цікаво знати», «Новини зі світу науки», «Поміркуйте!» та ілюстративні завдання, ввідні вправи, класичні експерименти для формування мотивації до навчання. У цій частині також подано завдання, ілюстрації, відомості про організм людини, кросворди тощо.

«ЗМІСТ» містить матеріал для засвоєння й формування нових знань, умінь, навичок, способів діяльності. У змісті великими літерами синього кольору

виділено ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, що організовують найважливішу інформацію, а малими синіми літерами - ключові терміни, що узагальнюють якусь частину інформації. Основні поняття й ключові терміни є обов’язковими для запам’ятовування на відміну від понять, поданих курсивом. За їхньою допомогою виділяються визначення, назви явищ, поняття, що ви їх вивчатимите пізніше. Матеріал змісту поділений на розділи, до яких подається запитання, а в кінці - узагальнювальний висновок.

«ДІЯЛЬНІСТЬ» містить матеріал для формування способів продуктивної діяльності, розвитку творчої активності й дослідницьких умінь. Метою цієї частини параграфа є зміцнення, поглиблення, розширення знань шляхом самостійного виконання завдань та створення власних освітніх продуктів, якими є: проекти, малюнки, рисунки, висновки, дослідження, презентація, власні рекомендації тощо. Ця частина містить теми проектів, творчі завдання, міжпредметні завдання «Біологія + ...», тестові завдання у форматі ЗНО тощо. Для формування практичних й дослідницьких умінь у рубриці «Навчаємося пізнавати» подано інструктивні картки до практичних робіт, дослідницьких завдань і лабораторних досліджень.

«РЕЗУЛЬТАТ» містить завдання для закріплення, контролю й корекції знань та самооцінки навчальної діяльності. Ці завдання подаються із зазначенням рівня їхньої складності й оцінки в балах.

Щиро зичимо вам успіхів у навчанні й здійсненні інтелектуальних відкриттів!

Вступ

Дивних багато у світі див, а найдивніше з них - людина.

Софокл. Антігона (переклад Б. Тена)

§ 1. Біосоціальна природа людини

Основні поняття й ключові терміни: БІОСОЦІАЛЬНА ПРИРОДА ЛЮДИНИ. Людина розумна. ЛЮДИНА.

Пригадайте! Які ознаки будови й життєдіяльності тваринного організму?

Вступна вправа

На світі так багато природних чудес - мальовничі озера, глибокі каньйони, фантастичні водоспади, неймовірні печери. Але є й такі, що створені руками людини. Це сім чудес стародавнього світу: Александрійський маяк на острові Фарос (Е), висячі сади Семираміди (И₁), піраміда Хеопса в Гізі (В), статуя бога Геліоса на острові Родос (Р), статуя Зевса в Олімпії (С), усипальниця царя Мавсола в Галікарнасі (И₂), храм Артеміди в Ефесі (Н). Увідповідніть назви цих чудес із їх зображеннями на ілюстраціях (1-7) й отримайте назву одного з чудес України. Як ви думаєте, чому давньогрецький драматург Софокл назвав людину найбільшим із чудес світу?

Іл. 1. Сім чудес світу

ЗМІСТ

Які особливості природи людини?

Усі живі істоти Землі унікальні й неповторні, але унікальність людини особлива. Поза сумнівами, що кожна людина неповторна з огляду її біологічних ознак будови організму (статура тіла, вага, зріст), його процесів життєдіяльності (особливості травлення, тип дихання) та поведінки (тип темпераменту, реакції на стрес «бий або втікай»). Також безперечним є й те, що людина - істота соціальна, її унікальність зумовлена й соціальним середовищем життя. Будь-який прояв життєдіяльності організму людини супроводжується соціальним. Наприклад, живлення людини через вплив традицій, етикету, рекомендацій називають харчуванням, біологічні інстинкти розмноження пов’язані із вищими емоційними почуттями дружби, кохання.

Саме нерозривна генетична єдність біологічних і соціальних особливостей є основною умовою існування людини, що визначає її біосоціальну природу та відмінності від інших організмів.

Отже, БІОСОЦІАЛЬНА ПРИРОДА ЛЮДИНИ - це сукупність істотних біологічних і соціальних особливостей, що відрізняють людину від інших організмів та формуються у людському суспільстві.

Які ознаки людини пов’язані з її біологічною природою, а які - із соціальною сутністю?

Умовно відокремимо біологічне від соціального та зрозуміємо найістотніші ознаки біосоціальної природи людини.

Особливості біологічної природи людини

1. Основними виявами біологічної природи людини є особливості будови, життєдіяльності та поведінки ОРГАНІЗМУ. Людина - це біологічна система, якій притаманні молекулярний, клітинний та організмовий рівні організації. Такі ознаки як: клітинна будова, наявність тканин, органів, систем органів, життєві функції, вроджені прояви поведінки є свідченням єдності людини з живою природою, і передусім із тваринами. Проте у людини наявні й такі особливості, що відрізняють її від усіх інших організмів. Так, у будові можна відмітити відносні більші розміри головного мозку (близько 2 % від маси тіла), розвинені мімічні м’язи, гнучкі кисті рук, вертикальне положення тіла, вигини хребта, сплощеність грудної клітки спереду назад та ін.

2. Основними біологічними чинниками еволюції, які визначили формування біологічних особливостей людини в процесі антропогенезу, є природний добір та спадкова мінливість.

3. Основними чинниками онтогенезу, які визначають появу біологічних особливостей упродовж індивідуального розвитку, є генотип, чинники внутрішнього середовища та умови зовнішнього середовища існування.

4. Значення біологічних особливостей для людини полягає у біологічній адаптації організму до природних умов середовища. Розрізняють два типи біологічних адаптацій людини: генотипові (спадкові, вроджені, видові) й фенотипові (неспадкові, набуті, індивідуальні). Прикладом генотипових адаптацій людини є прямоходіння, особлива будова гортані, особливості процесів збудження й гальмування, що визначають певний тип вищої нервової діяльності. Фенотипові адаптації людини - це засмага, акліматизація після переїзду в нові умови існування, адаптації до умов високогір’я.

5. Діяльнісні прояви біологічного у поведінці людини мають безумовно-рефлекторний характер, пов’язані з біологічними потребами (потреби в їжі, воді, відпочинку, сні, теплі, збереженні здоров’я, відтворенні потомства), вродженими нижчими емоціями (радість, страх, гнів, горе). Усе це в сукупності визначає вроджений тип поведінки.

6. Зв’язок людини з середовищем на рівні біологічного відбувається завдяки подразливості та сприйняттю інформації за участю сенсорних систем та першої сигнальної системи у вигляді відчуттів.

Ознаки соціальної сутності людини

Людина - істота соціальна, сутність якої розкривається у суспільстві, у взаємодії й спілкуванні з іншими людьми.

1. Основними виявами соціальної природи людини є соціальні якості ОСОБИСТОСТІ, що формуються під впливом соціальних відносин у процесі діяльності людини. Людина народжується з біологічними передумовами соціальності (наприклад, високорозвинений головний мозок, нервові центри мови, здібності), а її соціальна сутність формується упродовж життя завдяки научінню, навчанню, вихованню у людському суспільстві.

2. Основними соціальними чинниками еволюції, які визначили формування соціальних особливостей людини в процесі антропогенезу, є праця, суспільний спосіб життя, мова. Для людини характерний принципово новий, властивий лише їй спосіб взаємодії з природним середовищем, який полягає у створенні людиною умов свого існування під час праці. Прямоходіння звільнило у предків людини від ходіння передні кінцівки, унаслідок чого з’являються рука як орган праці та вміння виготовляти знаряддя праці, формується S-подібний хребет, склепінчаста стопа. Людина в суспільстві вступає в якісно нові, порівняно з тваринним світом, відносини, що визначають соціальний спосіб життя.

3. Основними чинниками онтогенезу, які визначають появу соціальних особливостей упродовж індивідуального розвитку, є научіння, навчання, виховання, культура в людському суспільстві. Процес входження індивіда в соціальне середовище, що супроводжується засвоєнням знань, умінь, навичок, способів діяльності, ціннісних норм поведінки, має назву соціалізації.

4. Значення соціальних особливостей для людини полягає у її соціальній адаптації до життя у людському суспільстві. Окрім того, завдяки трудовій діяльності, соціальності та свідомості людина стає унікальним представником біосфери, що створила, на думку В. Вернадського, своє власне середовище існування - сферу розуму або ноосферу.

5. Діяльнісні прояви соціального у поведінці людини мають умовно-рефлекторний характер, пов’язані з соціальними потребами (потреби в самоствердженні, спілкуванні, творчості, самовираженні), вищими емоціями (моральні, інтелектуальні, практичні й естетичні почуття). Усе це в сукупності визначає набутий тип поведінки. Основною відмінністю набутої поведінки людини є розвинена розумова діяльність, пов’язана з високим розвитком кори великого мозку.

6. Зв’язок людини із середовищем на рівні соціального відбувається за участю чіткої мови, та пов’язаними з нею другою сигнальною системою й абстрактним мисленням. Усе це стало основою особливої соціальної ознаки, специфічно людської форми відображення дійсності - свідомості. Усвідомлення людьми свого ставлення до природи й соціальних умов життя знаходить вираження в цілепокладанні та передбаченні результатів діяльності.

Отже, ЛЮДИНА - біосоціальна істота, наділена членороздільною мовою, розвиненою розумовою діяльністю, свідомістю, яка завдяки праці здатна цілеспрямовано перетворювати світ і саму себе.

Яке місце людини в системі органічного світу?

Усі сучасні люди належать до біологічного виду Людина розумна (Homo sapiens), який в системі органічного світу займає особливе місце (див. табл. 1), що вказує на спорідненість з іншими групами організмів.

За сучасними уявленнями, вид Людина розумна разом видами людей, які існували раніше (наприклад, Людина випрямлена, Людина неандертальська), входить до роду Людина в складі родини Людинові (або Гомініди). Представникам родини властиві великий мозок, випрямлене положення тіла, наявність рухливої кисті з великим протиставленим пальцем та ін. Родина Людинові разом із родиною Гібонові входять до ряду Примати. Ознаками приматів є відносно великий головний мозок, п’ятипалі кінцівки з нігтями на пальцях, кольоровий зір, наявність пари молочних залоз на грудях. Як і всі представники класу Ссавці, людина вигодовує своїх малят молоком, має диференційовані зуби, волосяний покрив і шкірні залози у покривах, діафрагму, теплокровність тощо. Такі ознаки, як хорда, зяброві щілини у глотці, трубчаста нервова система, серце в черевній частині тіла, свідчать про належність людини до типу Хордові. З іншими представниками царства Тварини представників виду Людина розумна об’єднує гетеротрофність, активний рух, багатоклітинна будова тіла, наявність зародкових листків та ін. Належність до еукаріотів пов’язана з ядром в клітинах, парним набором хромосом, мейозом, статевим розмноженням.

Таблиця 1. Місце людини розумної в сучасній системі органічного світу

Домен	Еукаріоти
Царство	Тварини
Тип	Хордові
Клас	Ссавці
Ряд	Примати
Родина	Людинові (Гомініди)
Рід	Людина
Вид	Людина розумна

Отже, Людина розумна - це біологічний вид, місце якого в системі органічного світу визначається рядом біологічних особливостей.

ДІЯЛЬНІСТЬ

САМОСТІЙНА РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ

Виявлення ознак біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах

Заповніть таблицю та поясніть особливості біологічної природи людини та її соціальної сутності.

Таблиця 2. ОЗНАКИ БІОСОЦІАЛЬНОЇ ПРИРОДИ ЛЮДИНИ

Ознаки	Особливості біологічної природи	Особливості соціальної природи
Основні вияви
Основні чинники формування ознак в еволюції
Основні чинники формування ознак в онтогенезі
Значення упродовж життя
Діяльнісні компоненти, що є основою поведінки
Зв’язок із середовищем

РЕЗУЛЬТАТ

1-6 балів • 1. Що таке біосоціальна природа людини? 2. Наведіть приклади біологічних особливостей, що зближують людину з тваринами 3. Назвіть ознаки соціальної сутності людини, що відрізняють її від тварин. 4. Назвіть соціальні чинники формування природи людини. 5. Наведіть приклади біологічних особливостей людини. 6. Назвіть головний біологічний чинник формування біологічних особливостей людини.

7-9 балів • 7. Які особливості природи людини? 8. Які чинники визначають природу людини в людських спільнотах? 9. Які біологічні особливості характеризують місце людини в системі органічного світу?

10-12 балів • 10. Доведіть роль біологічної мінливості у формуванні індивідуальності кожної людини.