§ 36. Види з’єднань. Нерухомі з’єднання

Роззирнись. Назви предмети, які складаються з кількох частин (деталей). Як вони утримуються цілими?

Частини предметів, деталі механізмів з’єднуються різноманітними кріпленнями: від цвяхів, гвинтів і болтів до зшивання, склеювання, спаювання та зварювання. Особливо складними є кріплення деталей машин і механізмів.

Будь-яка машина — це складний пристрій. Він складається з деталей і механізмів. Деталі, залежно від конструкції та призначення машини, скріплені між собою

різними способами. Одні деталі з’єднують міцно, назавжди. Інші — так, щоб їх можна було розібрати та скласти знову. А треті — щоб вони могли вільно рухатись одна відносно одної.

З’єднання деталей — це вид зв’язку між деталями у механізмах та їхніх частинах. Можуть бути рухомими й нерухомими, роз’ємними й нероз’ємними (мал. 127).

Нерухомим вважається з’єднання, в якому дві деталі скріплені статично (нерухомо) одна до одної. Вони можуть переміщуватися у цілому механізмі. Проте між собою вони скріплені міцно й не рухаються.

Нерухомі з’єднання деталей машин необхідні для спрощення виготовлення і складання машин, забезпечення ремонту, відновлення й заміни деталей, для транспортування машин та їх елементів, монтажу, установки тощо.

Нерухомі з’єднання можуть бути роз’ємними (розбірними) і нероз’ємними (нерозбірними).

Роз’ємними називають з’єднання, які можна неодноразово розбирати і знову збирати без руйнування або ушкодження з’єднуваних елементів. До таких з’єднань належать: різьбові, шпонкові, штифтові та шліцьові (зубчасті).

Мал. 127. Типи з’єднання деталей

Мал. 128. Види різьбових з’єднань: а — болтове; б — гвинтове; в — шпилькове

Роз’ємні з’єднання, як правило, роблять за допомогою болтів з гайками або гвинтів. Такі з’єднання називають різьбовими (мал. 128).

Деталі часто кріплять за допомогою шпонки. Таке з’єднання називається шпонковим (мал. 129).

Шпонка — деталь, яку встановлюють у пазах двох дотичних деталей. Вона перешкоджає повороту чи зсуву цих деталей.

Штифтове з’єднання (мал. 130, б) поширене в машинобудуванні. Його здійснюють за допомогою додаткової деталі — штифта (мал. 130, в).

Є й інші типи роз’ємних з’єднань. Шківи, зубчасті колеса та інші обертові деталі з’єднують з валом за допомогою виступів. Виступи є на одній із деталей, яка входить у пази іншої деталі. Такі виступи називаються шліцами. А з’єднання — шліцьовим.

Шліцьове з’єднання (мал. 130, а) іноді дає змогу переміщувати обертові деталі уздовж осі валу. У цьому разі його називають рухомим з’єднанням.

Мал. 129. Шпонкове з’єднання

Мал. 130. З’єднання: а — шліцьове; б — штифтове; в — штифт

Мал. 131. Заклепкове з’єднання

Мал. 132. Види нероз’ємних з’єднань: а — заклепкове; б — зварне; в — клейове

Нероз’ємними називають такі з’єднання, розбирання яких неможливе без руйнування з’єднаних елементів. До них належать: заклепкові, зварні, клейові з’єднання (мал. 132).

Заклепкове з’єднання — це нероз’ємне з’єднання деталей за допомогою заклепок (мал. 131).

Здавна заклепки встановлювали вручну. Залізний стержень закладали в отвори й розплющували його молотком. Сьогодні заклепування відбувається автоматично.

Зварними називають з’єднання, утворені за допомогою зварювання спеціальним апаратом.

Клейове з’єднання — нероз’ємне з’єднання деталей машин, будівельних конструкцій, меблів, виробів легкої промисловості. Виконують за допомогою клею.

Висновки

З’єднання деталей — це вид зв’язку між деталями у механізмах та їх частинах. З’єднання можуть бути рухомими й нерухомими. Рухомі з’єднання допускають необхідний рух з’єднуваних деталей. Нерухомі з’єднання деталей поділяють на дві основні групи: роз’ємні й нероз’ємні. Роз’ємні з’єднання передбачають розбирання і повторне збирання з’єднуваних деталей. Нероз’ємні з’єднання розібрати без їх пошкодження неможливо.

Від призначення механізму, деталей залежить вибір виду з’єднання. Також він залежить від матеріалу, з якого виготовлені деталі, або від умов використання механізму чи машини. Потрібно зважати й на необхідність транспортування і ремонту, частоту обслуговування та підтримку в належному стані деталей і всього механізму.

Конспект учня

Нерухомим вважається з’єднання, у якому дві деталі скріплені статично (нерухомо) одна щодо одної.

Роз’ємними називають з’єднання, які можна неодноразово розбирати й знову збирати без руйнування або ушкоджень з’єднуваних елементів.

Нероз’ємними називають такі з’єднання, розбирання яких неможливе без руйнування з’єднуваних елементів.

Шпонка — деталь, яку встановлюють у пазах двох дотичних деталей. Вона перешкоджає повороту чи зсуву цих деталей.

Заклепкове з’єднання — це нероз’ємне з’єднання деталей за допомогою заклепок.

Зварними називають з’єднання, утворені за допомогою зварювання спеціальним апаратом.

Клейове з’єднання — нероз’ємне з’єднання деталей машин, будівельних конструкцій, меблів, виробів легкої промисловості. Виконують за допомогою клею.

Запитання і завдання