Трудове навчання (для дівчат). 7 клас. Терещук

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 2. Технологія в'язання виробів гачком

§ 2. В'язання гачком як вид декоративно-ужиткового мистецтва

Поговоримо...

Як ти вважаєш, які функції виконує в’язання як вид мистецтва?
Які інструменти і матеріали необхідні для в'язання серветок, іграшок та ін.?
Наведи приклади декоративних виробів чи одягу, вив'язаних гачком.

Ручне в’язання гачком відоме з давнини. Проте і сьогодні цей вид мистецтва популярний.

З першого погляду тобі може здатися, що в’язання - це дуже нудно. Втім, коли ти поринеш у цей світ, зможеш в’язати різні вироби, використовуючи найрізноманітніші візерунки, - зміниш свою думку. Для роботи тобі знадобляться схеми, які знайдеш у підручнику. Спочатку ти навчишся в’язати прості практичні речі для дому. Це може бути чохол для телефона або набір підставок під гаряче, прихватки і маленькі сумочки. Після того, як трохи вдосконалиш свої вміння, зможеш в’язати і складніші речі вже для свого гардероба.

З історії в'язання гачком

В’язання гачком (тамбуром) - один із найпоширеніших видів рукоділля, що існує понад три тисячі ровів. В’язані речі були знайдені у стародавніх похованнях Єгипту, Греції, Риму. Особливо мистецтво в’язання поширилося в середні віки в Англії та Шотландії. У XIII ст. ручне в’язання стало прибутковим ремеслом у країнах Західної Європи, але найвищого рівня розвитку досягло наприкінці XIV ст. Масовим цей вид рукоділля став на початку XX ст.

• Протягом століть в’язання гачком вважалося суто чоловічим заняттям. У Празі, наприклад, у 1612 році стягувалися грошові штрафи, якщо роботодавець брав жінку на посаду в’язальниці гачком. У 1946 році відбувся національний американський конкурс, на якому перший приз за якість і красу виконаної роботи було вручено чоловікові.

В’язання гачком зародилося в Аравії, поширилося на схід до Тибету і на захід до Іспанії, звідки проходили арабські торговельні маршрути до інших країн Середземномор'я.
У Південній Америці первісні племена як символ статевої зрілості використовували прикраси, зв’язані гачком.
У Китаї першими відомими зразками були об’ємні ляльки, зв’язані гачком.
В’язання гачком було відоме ще в 1500 р. в Італії під назвою «чернеча робота» або «чернечі мережива», оскільки так черниці в’язали церковний текстиль.

В'язання гачком в Україні

В’язання - популярний в Україні вид домашніх жіночих занять. Воно існувало з давніх часів, але до нашого часу зразки цього виду народного мистецтва не дійшли. Однак літературні джерела засвідчують наявність в’язаних виробів уже в XI ст. Витвори пізніших часів (ХІХ-ХХ ст.) зберігаються в музейних колекціях.

В’язане гачком народне вбрання

Ручне в’язання виконувалося за допомогою гачка (дерев’яного, кістяного або металевого). Матеріалом для в’язання слугували ручнопрядені лляні, конопляні, вовняні, а згодом фабричні - бавовняні, вовняні, шовкові, металеві та синтетичні нитки.

Техніки ручного в’язання в західних областях України, зокрема на Гуцульщині, називають плетінням. Цим доволі поширеним видом ремесла і художньої творчості споконвіку займалися в домашніх умовах жінки й дівчата. Вони розробили численні варіанти технік плетіння. Найпоширенішими техніками ручного в’язання гачком є «ланцюжок», «стовпчики», «зубці» та ін.

Застосовуючи різноманітні техніки ручного в’язання, українські жінки здавна виготовляли компоненти народного вбрання.

• Учені не можуть точно сказати, коли з’явилося в’язання на території сучасної України. Археологи знайшли перші мідні гачки для в’язання, датовані VII-VI ст. до н. е.

Види виробів, в'язаних гачком

В уявленні багатьох людей в’язання - це шапки, шалики, берети та кофти, і чомусь обов’язково все має бути теплим, для зимової пори. Але в’язати можна як одяг, так і безліч цікавих речей. Різноманітні в’язані речі можна з успіхом використовувати у повсякденному житті.

Гачком можна виготовити найрізноманітніші вироби, починаючи з маленьких іграшок, аксесуарів та мережив і закінчуючи верхнім одягом і ковдрами. Унікальність кожного виробу, зв’язаного своїми руками, не потребує додаткових коментарів.

Розглянь ілюстрації на наступній сторінці й ознайомся з видами в’язаних виробів, які ти зможеш виготовити своїми руками, освоївши мистецтво в’язання гачком.

Отже, шановна майстрине, натхнення тобі для створення нових неповторних див!

Види виробів, зв’язаних гачком: одяг для дорослих, дітей і тварин, іграшки, головні убори та взуття, аксесуари для дому, біжутерія

Матеріали, інструменти та пристосування для в'язання

В’язати можна як спицями, так і гачком. Для цього використовують різноманітні нитки.

Гачок та його будова

Гачок - це в’язальний інструмент, який складається з ручки, стрижня і голівки з борідкою.

Гачок - це як чарівна паличка в «Гаррі Поттері»: у кожного має бути свій або принаймні добре знайомий, тоді своєю роботою ти зможеш пишатися.

Будова гачка

Види гачків

За матеріалом виготовлення:

дерев’яні
пластмасові
кістяні
алюмінієві
стальні
комбіновані

За довжиною:

короткі 12...15 см
довгі 34...45 см

За номером:

Номер 3

Виготовляють гачки з різних матеріалів - металу, пластмаси, деревини тощо. Розрізняють гачки короткі (12...15 см) і довгі (35...45 см). Залежно від товщини гачки мають номер. Номер гачка - це діаметр його голівки в міліметрах (наприклад, гачок № 3 має діаметр голівки 3 мм).

Купуючи гачок, особливу увагу потрібно звертати на якість голівки. Надто гостра проколюватиме палець. Тупою незручно вводити гачок у петлю.

Для в’язання виробів гачком використовують різні нитки: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові, синтетичні (див. довідку, с. 32).

Пристосування для в’язання гачком

Пряжа продається в клубках або мотках. Варто розрізняти такі поняття, як клубок, моток, пасмо.

Клубок - це нитки, змотані у формі кулі.
Моток - нитки або пряжа, укладені рівними кільцями, зазвичай з перетяжкою в центрі. Також використовується як одиниця вимірювання кількості пряжі.
Пасмо - частина мотка.

На сьогодні дизайнери не обмежуються лише пряжею. Цікавим прийомом є в’язання з ниток нанизаного бісеру однакового або різних діаметрів; з клаптиків тканин, розірваних тоненькими смужками; зі шнурів; з поліетиленових пакетів. А нещодавно з’явилося в’язання зі смужок натурального чи штучного хутра.

Для в’язання гачком використовують не лише нові нитки, а й пряжу зі старих речей, які необхідно ретельно випрати, видалити ґудзики, відпороти накладні кишені, пришиті коміри, розпороти плечові та бокові шви. Після цього необхідно визначити, у якому напрямі були зв’язані деталі виробу. Наприклад, ліф, вив’язаний знизу, потрібно розпустити від горловини. Нитки з протертих місць викинути, а міцні - зв’язати вузлом.

Матеріали для в’язання гачком

Нитки з розпущеного полотна хвилясті. Для вирівнювання такої пряжі пасмо зволожують і під час сушіння прикріплюють до нього тягарець. Можна зробити інакше: пасмо розтягнути, накрити вологою тканиною і пропарити, ледве торкаючись до нього гарячою праскою.

Не розпускаються вироби з шерстяної пряжі, що звалялася, зроблені машинною в’язкою з тонкої пряжі в кілька кольорів та з трикотажного полотна, що має вигляд фланелі. З них можна шити вироби меншого розміру, комбінуючи з тканиною.

Анілінові фарбники і відбілювачі використовують для того, щоб освіжити пряжу зі старих речей.

Незвичайне «диво-дерево» росте в місті Сан-Матео (Каліфорнія). Квітуча магнолія нічим не відрізнялася від інших, поки дизайнер Джил ет Лорна Ват не причепурила її в’язаним одягом.

Вибір гачків і пряжі (ниток)

Товщину гачка добирають відповідно до товщини нитки, з якої в’яжуть виріб.

• Нитка має бути в півтора рази товща від товщини гачка в місці заглиблення біля його борідки.

Найкраще перевірити відповідність гачка вив'язуванням петель. Гачок має легко і повністю захоплювати нитку, не розділяючи її на волокна. Нитка під час в'язання не повинна зіскакувати із гачка.

Нитки добирають залежно від призначення виробу та візерунка в’язання. Товстими вовняними нитками можна в’язати шапочки, шарфи, шкарпетки, диванні подушки, верхній одяг. Для серветок, комірців, занавісок використовують тонкі нитки - бавовняні, синтетичні. Для в’язання ажурних виробів випускають спеціальні нитки, найчастіше білого кольору.

Вибір гачків та пряжі для виготовлення виробу

Послідовність добору інструментів та матеріалів для в’язання:

добирають нитки залежно від призначення виробу та виду візерунка
добирають гачок відповідно до товщини нитки

• Кожну другу суботу червня починаючи з 2005 року у світі відзначається незвичайне свято - Всесвітній день в'язання на публіці (World Wide Knitting Public Day). Проходить воно цілком відповідно до своєї назви: усі, хто любить в’язати спицями або гачком, збираються в якому-небудь громадському місці міста (парку, сквері, кафе) і віддаються своєму улюбленому заняттю. Уперше Всесвітній день в'язання на публіці пройшов у Парижі. Придумала цю забаву, що стала традицією, шанувальниця в'язання Даніель Лендес. З часом публічним в'язанням захопилися не лише француженки, а й мешканки інших країн - свято проводиться у США, Великій Британії, Швеції, Фінляндії, Естонії, Україні та ін.

Види візерунків

Принцип в’язання полягає у виготовленні суцільного полотна або окремих мотивів переплітанням нитки у вигляді петель. Різноманітність візерунків отримують чергуванням повітряних петель, стовпчиків та накидів. Усі візерунки поділяються на щільні, ажурні та філейні.

Види візерунків:

щільні
ажурні
філейні

Ажурні візерунки утворюються за допомогою великої кількості арок із повітряних петель. Для виконання ніжних жіночних моделей ажурне в’язання передбачає використання тонких, рівних ниток. Пряжу можна брати і м’яку, і більш жорстку, залежно від обраної моделі та твоєї фантазії. Техніку ажурного в’язання застосовують під час виготовлення серветок, скатертин, різних моделей одягу.

Щільні візерунки - це комбінація в’язання стовпчиків різної висоти, без використання повітряних петель, тобто без ажурних пропусків. В’язане полотно виходить щільним, рівним, не розтягується, що ідеально підходить для в’язання теплого одягу - жакетів, пальт, теплих светрів.

За допомогою щільних візерунків гачком в’яжуть іграшки, подушки, пледи, ковдри.

Філейне в’язання - це «сіткова» система в’язання. У цій техніці можна виконати ажурні хустки, кофти, шалі, палантини, елегантні сукні, ефектні топи, стильні предмети інтер’єру і навіть одяг для немовлят. Основою філейного в’язання є сітка, виконана зі стовпчиків і повітряних петель. Шляхом заповнення окремих клітинок стовпчиками вив’язується візерунок. Зазвичай філейні візерунки виконують нитками одного кольору.

ОБГОВОРІТЬ У ТВОРЧИХ ГРУПАХ

Що спільного між вишивкою хрестиком та філейним в’язанням?

В’язання гачком потребує великої обережності, зосередженості й уваги, точних і вмілих рухів. Щоб менше втомлюватися під час в’язання та виконувати роботу чітко й охайно, необхідно правильно організувати своє робоче місце, дотримуватися правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

Рушник, виконаний філейним в’язанням та вишивкою хрестиком

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги під час в'язання гачком

1. Під час в’язання сиди прямо, не напружуючись і не сутулячись, спиною опирайся на спинку стільця.

2. Тримай в’язання на відстані 30-35 см від очей.

3. Забезпеч достатнє освітлення робочого місця - світло має падати зліва.

4. Працюй гачком обережно, не розмахуй ним у повітрі, не піднось близько до обличчя.

5. Лікті під час роботи тримай опущеними.

6. Клубок ниток розмісти внизу (у кошику чи коробці), щоб нитка легко розмотувалася.

7. Після закінчення роботи гачок поклади до скриньки рукоділля.

• А чи знаєш ти, що в'язання може мати лікувальну дію? Багато медиків вважає, що рукоділля взагалі, а зокрема в’язання, надзвичайно добре впливає на психіку людини.

Творча робота

ОПИС ВИРОБУ, В'ЯЗАНОГО ГАЧКОМ

Інструменти та матеріали:

малюнки або фотокартки в’язаних виробів
зошит
підручник

Послідовність виконання роботи

1. Обери в’язаний виріб (серветка, сумка тощо).

2. Укажи матеріал, який, на твою думку, доцільно використати.

3. Зазнач властивості обраного матеріалу. Обґрунтуй свій вибір.

4. Визнач, відповідно до обраного матеріалу, номер гачка.

5. Перелічи додаткові пристосування, необхідні для виготовлення виробу.

6. Обери вид візерунка, обґрунтуй свій вибір.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Назви види в’язаних виробів.

2. Які види гачків існують?

3. Що означає цифра, позначена на гачку?

4. Як добирають номер гачка для в’язання?

5. Які матеріали використовують для в’язання гачком?

6. Знайди пару - вкажи позначені цифрами елементи гачка.

Стрижень
Ручка
Щічки
Нитконапрямляч
Тримач
Борідка
Голівка

7. Як повинен гачок захоплювати нитку?

8. На що потрібно звертати увагу, купуючи гачок?

9. Яка послідовність добору інструментів і матеріалів?

10. Підбери відповідну назву до візерунка.

11. Для в’язання яких виробів характерне застосування ажурних узорів?

12. Що є основою філейного в’язання?

13. Які правила безпечної праці з гачком ти знаєш?

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Добери ілюстрації сучасного сезонного одягу, вив’язаного гачком. Зроби власну презентацію.

• В американському місті Пітсбургу група художників запустила проект Knit-the-Bridge (з англ. «в’язання - міст»), метою якого є створення в’язаних прикрас для величезного моста.

ДОВІДКА

Вибір ниток для в'язання

Для того, щоб створити виріб не лише красивий, а й практичний, використай знання, набуті під час вивчення попередньої теми, про види текстильних матеріалів, їх склад та властивості.

Нитки для в’язання можуть бути натуральними, синтетичними, а також змішаного типу.

Натуральні

Вовна буває різної товщини та кольору. Виріб із овечої вовни добре носиться; прати його треба в теплій воді

Альпака. Цінна пряжа з м’якої тонкої вовни перуанської лами (альпаки). За властивостями схожа на кашемір. Ця дорога пряжа рідко буває в чистому вигляді. Шерсть альпаки жорстка, і тому її в основному змішують із мериносовою вовною чи поліакрилом. Порівняно з овечою вовною альпака втричі міцніша

Мохер (козина шерсть) має довгі пухнасті волокна, які не звалюються; мало зсідається. Волокно змішують зі звичайними вовняними або штучними нитками для того, щоб воно не розпадалося на волосинки. Найчастіше ми можемо зустріти пряжу із вмістом мохеру 10, 20, 35, 50 та 80 %

Мериносова пряжа. Високоякісна пряжа з вовни тонкорунних овець. Має термостатичні властивості, не подразнює шкіру. Така пряжа добре підходить для в’язання дитячих речей

Ангора (пух кролика) має властивість випадати та звалюватися, тому потрібно обирати нитки із невеликим вмістом ангори, хоч вона тонка, легка, гігроскопічна. Її використовують у суміші з мериносовою та звичайною вовною чи акрилом. Вироби з ангори прати не бажано, їх краще віддавати в хімічну чистку

Пряжа з верблюжої вовни. М’яка, тепла і легка, має цілющі властивості. Перевага цієї пряжі в тому, що вона не викликає алергії. Чутлива до сонця

Кашемір - одні з найдорожчих ниток. М’яка тонка пряжа. Для в’язання потрібно обирати нитки з невеликим вмістом кашеміру, оскільки він має властивість розтягуватися під власного вагою, особливо під час прання. Також використовується в суміші з вовняними волокнами

Шовк - одні з найдорожчих ниток. Натуральний шовк пружний, не зминається, швидко вбирає вологу. Пряжа для в’язання використовується в суміші з бавовною, вовною та іншими волокнами

Бавовна підходить для в’язання легких літніх виробів, які потрібно правильно прати та сушити, бо вони важкі й можуть легко втратити форму

Льон підходить для виготовлення переважно літніх речей. Пряжа з нього жорстка та важка, легко мнеться

Синтетичні та штучні нитки

До штучних ниток належать віскозні. Вони м’які, під час прання їх не варто викручувати та терти, оскільки нитки можуть розтягуватися

Акрил має високу міцність, світлостійкість, не вицвітає та не вигорає. Це одне із найкращих вовноподібних волокон. Речі з акрилу практично не звалюються та майже не зсідаються. Акрил є як 100 %-й, так і в поєднанні з іншими нитками