Технології. Повторне видання. 8 клас. Терещук (2025)

Термінологічний словник

Аксонометрія — спосіб наочного зображення тривимірної форми за допомогою паралельних проєкцій («аксон» з давньогрецької — «вісь»).

Апсайклінг — креативне повторне використання речей без їхнього повного руйнування.

Асиметрія (від дав.-гр. οσυμμετρίο — «неспівмірність», від дав.-гр. μετρέω — «вимірюю») — відсутність або порушення симетрії.

Біодизайн — напрям у дизайні, що використовує природу як джерело натхнення для створення естетичних та функціональних об'єктів, зокрема через використання екологічних матеріалів і принципів природного розвитку.

Біоніка — науковий напрям, що вивчає принципи організації живих систем і застосовує їх у технічних, інженерних або технологічних рішеннях.

Біоформа — природна форма, властива живим організмам, що використовується як основа для художнього чи дизайнерського втілення.

Бронза — сплав міді з оловом (як основний компонент).

Бюджет — фінансовий план, що визначає доходи та витрати на певний період або для реалізації конкретного проєкту.

Варення — продукт із цілих або нарізаних плодів і ягід, які варять із цукром чи медом, отримуючи насичений смак та аромат.

Варіння (варення) — процес нагрівання продуктів до температури кипіння у рідкому середовищі (воді, молоці, бульйоні, відварі, сиропі) або в атмосфері насиченої водяної пари.

Виробнича собівартість — сукупність витрат на виробництво одиниці продукції.

Витрати — все, на що ви витрачаєте кошти (їжа, транспорт, розваги).

Вісь симетрії — уявна геометрична лінія, відносно якої фігура або просторове тіло мають властивість дзеркального відображення або суміщення при повороті.

Гастрономічна культура — знання й правила про харчову поведінку групи людей, що охоплює традиційні практики приготування, споживання й осмислення їжі в межах певної спільноти.

Декорування — процес прикрашання, додавання естетичних елементів до виробу. Мета декору — зробити предмет або інтер'єр загалом естетично привабливим, виразним та індивідуальним.

Дизайн — спеціальний процес художнього і технічного конструювання предметного середовища, що відповідає потребам людей.

Дизайнер — фахівець, який створює концепцію власної ідеї та планує її втілення у вигляді виробу. Дизайнер працює як із матеріальними (меблі, одяг), так і нематеріальними продуктами (графіка, інтерфейси), поєднуючи естетику з практичністю для задоволення потреб користувачів.

Дизайнерський концепт — узагальнена ідея або система, що визначає загальний стиль, принципову функціональність і візуальні особливості майбутнього дизайнерського проєкту.

Дієта — науково обґрунтований раціон харчування, спрямований на досягнення певної мети (оздоровлення, лікування, корекція маси тіла тощо).

Доходи — кошти, які отримують від проєктної, технологічної або іншої трудової діяльності, яка не шкодить іншим та навколишньому середовищу.

Дошка ідей (mood board) — візуальна колекція зображень, матеріалів, кольорових та конструктивних рішень для майбутнього виробу, яка допомагає дизайнеру визначити настрій, стиль та загальну концепцію проєкту.

Економіка — способи діяльності, які дають змогу під час створення виробів чи послуг ефективно їх реалізувати.

Ескізування — швидке створення начерків або попередніх малюнків для візуалізації ідей, пошуку форми чи композиційного рішення.

Єдина система конструкторської документації (ЄСКД) — уніфікований комплекс державних стандартів, що визначає правила розробки, оформлення та обігу конструкторської документації на виріб.

Здорове харчування — науково обґрунтований раціон, що забезпечує оптимальне та збалансоване надходження поживних речовин для підтримання життєдіяльності організму.

Золотий перетин — математичне співвідношення (приблизно 1:1,618), що вважається ідеальним для гармонійного розподілу частин у мистецтві, архітектурі та природі.

Комбінаторика — принцип поєднання та варіювання елементів у мистецтві, дизайні та науці для створення нових ідей, рішень, творів, композицій, виробів тощо.

Композиційний центр — головний елемент композиції, що привертає й утримує основну увагу та навколо якого формується візуальна ієрархія і загальна структура твору.

Композиція (від лат. compositio — «складання, поєднання, зв'язування, зіставлення») — створення цілого з окремих частин — фундаментальна категорія художньої творчості, суть якої полягає у наявності певних правил, за якими митці створюють художні твори.

Конструкційні матеріали — матеріали, що використовуються для створення міцних, довговічних і функціональних конструкцій у будівництві, машинобудуванні, дизайні та інших сферах.

Контраст — художній або композиційний прийом, що базується на різкому протиставленні елементів (кольорів, форм, розмірів, текстур) для підсилення виразності та акцентування.

Кресленик — графічний документ, що відображає конструкцію виробу з дотриманням стандартизованих правил зображення та позначень.

Крихкість — властивість матеріалу руйнуватися під навантаженням без пластичної деформації.

Латунь — сплав міді та цинку.

Макет (від фр. maquette — «модель», «ескіз») — об'ємно-просторове відтворення об'єкта в будь-якому матеріалі та масштабі.

Макетування — створення об'ємної або плоскої моделі об'єкта для його попереднього аналізу, випробування чи візуалізації перед остаточним виготовленням.

Маринування — занурення продуктів у розчин оцту, солі, спецій та інших інгредієнтів.

Маркетинг — діяльність, метою якої є виявлення та задоволення потреб користувачів.

Маркетолог — особа, яка професійно займається маркетингом.

Метал — хімічно проста речовина (сплав), яка характеризується особливим блиском та певними механічними властивостями.

Модуль — уніфікований розмірний параметр, що слугує базовою одиницею для розрахунку та проєктування виробів.

Мозаїка — художня техніка створення зображень або орнаментів через укладання дрібних різнокольорових фрагментів каменю, скла, кераміки чи інших матеріалів.

Мосяжництво (від пол. mosiądz — «червона мідь» або mosiądz — «латунь») — вид художнього металооброблення, пов'язаного з виготовленням виробів із міді, латуні, бронзи та інших сплавів із цим металом.

Нюанс — ледь помітний відтінок, відмінність або деталь, що надає композиції глибини та виразності.

Об'ємне проєктування — створення на основі ескізних замальовок пошукового (чорнового) макета виробу з пластичних матеріалів.

Оздоблення — процес надання виробу або поверхні завершеного вигляду, його захисту від зовнішніх впливів та поліпшення його експлуатаційних характеристик. Інакше кажучи, це функціональне покриття, яке виконує певні завдання.

Орнамент — ритмічно повторюваний узор із геометричних, рослинних або інших мотивів, що використовується для декорування поверхонь.

Пластичність металів — здатність металів змінювати форму під дією зовнішніх сил і зберігати її після деформації не руйнуючись.

Портфоліо проєкту — збірка досягнень (ідеї, малюнки, кресленики, статті, власні замальовки, фото, відео), які з'являються на кожному етапі проєктування.

Похибка вимірювання — різниця між запланованим розміром деталі або виробу та дійсним (справжнім) значенням його розміру, після обробки або виготовлення усього виробу.

Проєктна діяльність — тимчасова спеціально організована діяльність, спрямована на розробку й реалізацію унікального виробу, продукту. Він охоплює весь процес створення нового об'єкта — від задуму до його практичного втілення.

Пропорційність — гармонійне співвідношення частин і цілого, що забезпечує естетичну збалансованість об'єкта.

Ресайклінг — повна переробка сировини з метою виготовлення нових виробів.

Ритм — повторення елементів об'ємно-просторової і площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками (тотожними, нюансними і контрастними співвідношеннями властивостей тощо).

Робочий ескіз — попередній технічний малюнок із приблизними розмірами та деталями, що використовується для подальшого доопрацювання та виготовлення виробу.

Симетрія (від грец. συμμετρεν — «міряти разом»), чи рівнобіччя, — закономірне розташування частин цілого відносно центра, осі або площини, внаслідок чого утворюється пропорційне, врівноважене співвідношення протилежних частин фігури або тіла.

Скетчинг (з англ. «нарис», «ескіз», «замальовка») — техніка виконання швидких малюнків від руки.

Снек (з нім. snack — «перекус») — їжа для швидкого вгамування голоду.

Собівартість виробу — загальна сума витрат на виробництво одиниці товару або надання послуг.

Сплав — однорідна речовина, утворена сплавленням кількох металів або металів із неметалами.

Сталий розвиток — шлях розвитку суспільства, за якого люди забезпечують свої потреби сьогодні, але дбають про те, щоб у майбутньому інші покоління також мали все необхідне для життя.

Сталь — сплав заліза із вуглецем із вмістом вуглецю до 2,14 %.

Стилізація — художній прийом узагальнення та спрощення форм з акцентом виразності та символічності образу.

Текстура (лат. textura, від texo — «тчу») — видимий малюнок поверхні.

Технічне завдання — документ, який описує основні вимоги до виробу, проєкту.

Технічний малюнок — аксонометричне зображення предмета, яке виконується окомірно від руки, за основними правилами побудови аксонометричних проєкцій із врахуванням джерела світла, розташованого зліва.

Фінансова грамотність — сукупність знань і навичок, що дають змогу ефективно розподіляти фінанси, планувати бюджет, заощаджувати та ухвалювати обґрунтовані економічні рішення.

Харчове обмеження — уникання певних продуктів або груп їжі.

Художнє конструювання — творчий процес проєктування промислових виробів, що гармонійно поєднує інженерно-технічні та естетичні принципи для створення функціональних і візуально привабливих об'єктів масового виробництва.

Художній ескіз — зображення форми виробу і, можливо, й кольору, яке передає його естетику та загальний образ.

Чавун — сплав заліза з вуглецем із вмістом вуглецю у межах 2,14-6,67 %.