Технології. Повторне видання. 8 клас. Терещук (2025)

3.4. Як порахувати бюджет проєкту

Кожен проєкт, незалежно від його мети та завдань, потребує ретельного планування витрат. Це означає, що перед початком роботи над ним необхідно скласти бюджет, виконати елементарні обрахунки й організувати контроль витрат.

Перші кроки перед втіленням проєкту

1. Скласти бюджет проєкту
2. Виконати необхідні обрахунки
3. Організувати контроль витрат

Бюджет проєкту — це план, який відображає, скільки коштів потрібно для успішної реалізації всіх його етапів. До цього плану можуть входити не лише витрати на проєкт, а й прибуток від нього.

Для успішного фінансового планування корисно розуміти базові економічні поняття.

Економіка, або економічні науки (від дав.-грец. οίκος — «дім» та дав.-грец. νόμος — «закон»), — це способи діяльності, які дають змогу під час створення виробів чи послуг ефективно їх реалізувати.

Завданням елементарного економічного обґрунтування проєкту є вивчення та аналіз організаційних і фінансово-економічних аспектів проєктної діяльності, планування та реалізації проєкту.

Економічне обґрунтування допомагає передбачити можливі ризики та підготуватися до них.

Собівартість виробу — це загальна сума витрат на виробництво одиниці товару або надання послуг.

Виробнича собівартість — це сукупність витрат на виробництво продукції.

Собівартість виробу VS Виробнича собівартість

Уявіть, що печете торт

Виробнича собівартість — це всі витрати, які потрібні, щоб спекти сам торт:

інгредієнти за рецептом;
ресурси для випікання (світло або газ для техніки);
зарплата пекаря, який його готує.

Собівартість виробу — це не тільки витрати на випікання торта, а й усе потрібне для його продажу:

красива коробка для паковання;
реклама в інтернеті або оформлення вітрини;
доставка торта в магазин чи до замовника.

Тобто виробнича собівартість — це витрати на створення торта, а собівартість виробу — це всі витрати для досягнення покупця.

На етапі підготовки до роботи ми визначили матеріали та їхню необхідну кількість. Використовуючи інформаційні джерела, переглянули пропоновані ціни на потрібні для реалізації проєкту матеріали.

Розглянемо приклади визначення кількості фанери:

1. Порахувати площу всіх деталей (для цього потрібно мати кресленики).

2. До отриманого числа додати припуски на обробку (10-20 %).

3. Вивчити пропозиції ринку щодо розмірів листа фанери (у різних країн стандарти виробництва різні). Вибрати оптимальний варіант фанери за площею.

4. Щоб визначити площу деталей, потрібно використати відповідну формулу. Для прямокутного зразка площа обчислюється як добуток його довжини та ширини за формулою:

S = а • b,

де а — довжина, b — ширина.

Щоб визначити площу готового виробу, необхідно мати його викрійку або намалювати її самостійно. Найзручніший спосіб обчислення — поділити виріб на прості геометричні фігури (прямокутники, трикутники, кола тощо), окремо знайти площу кожної з них, а потім підсумувати отримані значення. Такий підхід дає змогу точно визначити загальну площу виробу незалежно від його складної форми.

Однак якщо потрібно дібрати текстуру та напрямок волокон (як у меблевих фасадах), складні криволінійні деталі чи особливі технічні обмеження обладнання, витрати можуть зрости до 40-50 %. Також стандартна формула не враховує технологічних відстаней між деталями при розкрої.

Мал. 99. Виріб із фанери

Якщо для свого проєкту ви вибрали технологію в’язання, то потрібно вирахувати необхідну кількість ниток для роботи. Для цього потрібно:

1. Зв’язати зразок із вибраних ниток вибраним для проєкту візерунком.

2. Визначити вагу зразка (можна користуватися кухонними вагами).

3. Встановити площу зразка (для прямокутника S = а • b).

4. Визначити площу готового виробу за допомогою його викрійки (найпростіше вирахувати площу виробу, розбивши його на прості фігури, обчислити їхні площі окремо, а потім підсумувати їх).

5. Вирахувати вагу необхідної для роботи пряжі за формулою:

Вага пряжі = (площа виробу • вага зразка) / площа зразка

Можна обчислити в інший спосіб і розрахувати необхідний метраж пряжі. Для цього використовують формулу:

Необхідна довжина пряжі = (площа виробу • довжина нитки для зразка) / площа зразка

Щоб визначити, скільки використано пряжі на зразок, необхідно перед в’язанням зробити на пряжі відмітки з кроком в 1 метр. Кожен матеріал потребує окремого алгоритму для визначення потрібної кількості. Крім матеріалів для роботи, необхідно дібрати інструменти.

Мал. 100. В'язаний виріб

Мал. 101. Інструменти для роботи з пряжею

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Алгоритм роботи

1. Аналіз бюджету проєкту

Визначте основні матеріали, необхідні для реалізації проєкту.

Дослідіть ціни на вибрані матеріали (онлайн або в місцевих магазинах) і складіть орієнтовний бюджет.

Запишіть отримані результати у вигляді таблиці:

Таблиця 1. Аналіз бюджету проєкту

Найменування	Кількість	Ціна за одиницю	Загальна вартість
Картон	2 листи	20 грн	40 грн
Фарба	1 банка	50 грн	50 грн
Клей	1 тюбик	30 грн	30 грн
Разом:			120 грн