Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 8 клас. Терещук
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Розділ 2. Технологія виготовлення швейних виробів
§ 3. Художнє конструювання швейного виробу
Поговоримо...
- Назви вироби, які можна виготовити з тканини.
- Які з цих речей найнеобхідніші в гардеробі кожної дівчини?
- Назви фактори, що впливають на вибір одягу.
- Пригадай, які пропорції тіла людини ти знаєш, як вони впливають на вибір одягу.
Модні тенденції повертаються до нас через певний проміжок часу. Кожне покоління має в гардеробі речі, які є універсальними, хоч з роками трансформуються, актуалізуються відповідно до моди. Є серед нашого одягу річ із тисячолітньою історією, без якої неможливо уявити гардероб сучасної жінки. Ідеться про спідницю. Як обрати фасон, сконструювати, виготовити і правильно носити спідницю? Про це й поговоримо.
Творчий процес художньої розробки нового зразка швейного виробу називають художнім конструюванням. Художнє конструювання на виробництві - це обов'язково колективний процес, у якому беруть участь фахівці: дизайнери, конструктори, мистецтвознавці, гігієністи, економісти та ін. Сьогодні ми пропонуємо тобі самостійно навчитися створювати власний виріб. Найважливішим завданням художнього конструювання є проектування виробу, який точно виконує свою функцію, є естетично досконалим, що визначається його формою, кольором, видом обробки та низкою інших ознак.
• Одяг поділяють на дві основні групи: поясну і плечову. Самі назви говорять, що плечові - це вироби, які тримаються на плечах, а поясні - на талії, де має бути пояс.
• Назви вироби, які можна віднести до поясної групи. Що, на твій погляд, зручніше: спідниця чи штани?
Види поясних виробів
Аргументи на користь штанів можуть бути такі: зручно, «підтягують», «молодять», у них тепліше. Однак жінки з півночі можуть заперечити: у люті морози довга пряма спідниця з товстої вовняної тканини тепліша, ніж штани.
Спідниця поблажливіша до жіночої статури. Правильний фасон скорегує будь-які недоліки, підкреслить принади, приверне увагу силуетом, деталями, декором. Спідницю (як і штани) носять у комплекті з сорочкою, жилетом, жакетом, вона може слугувати частиною сукні, пальта.
Форма спідниці багато разів змінювалася протягом століть.
У XX ст. спідниця змінювалася майже кожне десятиліття. Насамперед - довжина. Законодавець моди Коко Шанель прогнозувала, що спідниця «зупиниться» на лінії середини колін, але вона помилилася. З'явилися міні-спідниці, які досягли свого апогею в 70-ті роки. Оптимальною вважалася довжина на рівні опущених рук. Після міні довжина знову дійшла до максі, але протрималася недовго. Крім довжини, змінювався і силует, конструкція, засоби формоутворення.
Сьогодні спідниця - виключно жіночий одяг, винятком є лише кілт - коротка картата спідниця, традиційний національний одяг шотландських чоловіків. Спідниця дозволяє підкреслити витонченість, грацію жіночої постави. Залежно від крою, тканини, стилю її вдягають у будні, на свято, вечірку, вона є предметом дрес-коду (правил, регламенту в одязі, який показує належність людини до певної професійної чи соціальної групи).
Отже, спідниця - предмет одягу, що покриває нижню частину тіла.
Фасони спідниць: 1 - футляр; 2 - олівець; 3 - трапецієподібна; 4 - саронг; 5 - із запахом; 6 - балон
ЕВОЛЮЦІЯ СПІДНИЦІ
1. Прототип сучасної спідниці - пов'язка на стегнах первісних людей
2. Пов'язка-спідниця (схенти) - атрибут чоловічого гардеробу в Стародавньому Єгипті, Греції та Римі
3. XV ст. - спідниця з довгим шлейфом, що визначав статус жінки
4. XVI ст. - під спідницю на стегна одягали кринолін - каркас із металевих ободів чи з китового вуса
5. XVII ст. - жінки під спідницями носили вердюгани (валики навколо стегон, які візуально збільшували їх)
6. Кінець XVII ст., з'являється фіжма - широка спідниця на каркасі у вигляді обруча з китового вуса, а також сам каркас
7. XVIII ст. - з'являються спідниці з великою кількістю оздоблення (шлярки, квіткові гірлянди, мереживо, драпіровки)
8. Перша половина XIX ст. - спідниця з криноліном, прикрашена воланами, зубчиками, вишивкою, тасьмою, стрічками та оксамитом
9. Друга половина XIX ст. - кринолін замінюють нижньою спідницею зі шлярками і подушкою турнюр, на якій драпірується тканина
10. Початок XX ст. - спідниця «модерн», розширена ззаду і подовжена спереду
11. «Кульгава» спідниця - довга і дуже вузька, перехоплена біля щиколоток так, що пересуватися в ній проблематично
Народний поясний одяг українських жінок
Запаска (дерга, опинка, горботка, обгортка, фота) - незшитий поясний жіночий одяг, прямокутний кусок вовняної або шовкової тканини із зав'язками на верхніх кутах. Цими зав'язками прив'язували одну запаску спереду, а другу ззаду таким чином, щоб з обох боків та знизу було видно сорочку.
Плахта - незшитий поясний святковий одяг, виготовлений із довгого (до 4 м) полотнища, витканого з фарбованої вовни, у клітинку, інколи з вишивкою в клітинках. Плахти виготовляли також із шовку, вишиваючи поверху золотими та срібними нитками. Плахту носили подібно до запаски. До плахти спереду, де був розріз, завжди носили фартух (попередницю).
Фартух (передник, попередниця) - передня частина поясного жіночого одягу. На Київщині до плахт носили червоні або сині попередниці, а до спідниць - білі вишиті фартухи.
Плахти і запаски завжди підперізували поясом, тканим переважно з вовни, найчастіше червоного, зеленого, синього, білого, чорного кольорів або смугастим.
Спідниця (літник, димка, фарбанка) була тканою або полотняною, з вибитим узором або без нього, внизу прикрашалися галунами золотистого або сріблястого кольору.
Кожна місцевість України мала свої особливості, традиції у виготовленні й оздобленні одягу, які зберігалися століттями.
На малюнках Тимофія Калинського, виконаних у 1778-1782 рр., зображено українських селянок, міщанок та панянок (з книги О. Рігельмана «Літописне повіствування про Малу Росію, її народ і козаків узагалі», 1847 р.)
• Дізнайся більше про особливості народного жіночого одягу були в місцевості, де ти мешкаєш.
Вимоги до спідниці
Обирають фасони спідниць і шиють їх, враховуючи такі вимоги:
- естетичні - відповідність моді, статурі та віку, правильний добір тканини за кольором і візерунком, оздоблення, дотримання пропорцій між частинами одягу;
- гігієнічні - здатність тканини вбирати вологу (гігроскопічність) і пропускати повітря (повітропроникність), теплозахисні властивості;
- експлуатаційні - зручність у користуванні, міцність, зносостійкість, здатність зберігати форму.
Додаткові елементи спідниці
Спідниці можна видозмінювати за допомогою додаткових елементів: складок, кокеток, воланів, оборок (шлярок), рюшів, кишень тощо.
Складки - це рівно складені вдвоє смужки тканини одягу, утворені призбируванням, стягненням, прошиванням чи прасуванням: однобічні, зустрічні, бантові, віялові.
Спідниця на кокетці з однобічними складками
Кокетка - відрізна деталь виробу, яка може бути різної форми: прямою, овальною та фігурною. Кокетку на спідниці розташовують зверху на задньому та передньому полотнищах спідниці з основної або оздоблювальної тканини.
Оборка (шлярка) - смужка тканини, призібрана з одного боку, яким вона пришивається до виробу.
Спідниця з оборками
Волан (від фр. voler - літати) - деталь декоративного оформлення швейного виробу у вигляді широкої смуги тканини, яка викроєна по колу чи спіралі та з'єднана з виробом одним краєм; а вільний край утворює вертикальні хвилеподібні складки, що надає одягу святковості та легкості.
Рюш - смужка тканини, призібрана й прикріплена до виробу посередині.
Кишені - у боковому шві, накладні, з відрізним бочком, прорізні з клапаном.
Спідниця з накладними кишенями
Пояс - резинка, куліска, обшивка, тонкий пояс, широкий пояс.
Застібка - ґудзики, кнопки, гачки, блискавка, шнур.
Оздоблення спідниці
Завершеності будь-якій спідниці надасть різноманітне оздоблення: шнуром, тасьмою, машинною чи ручною вишивкою, аплікацією тощо.
• Більшість правил для добору одягу ґрунтуються на оптичних ілюзіях.
Ефект іррадіації, або біле більше від чорного
Ілюзія полягає в тому, що чорне здається меншим і тоншим за біле, чорне робить статуру стрункішою, а біле повнішою.
Який квадрат більший: білий чи чорний?
Якщо в тебе невеликі груди й повні стегна, можна вдатися до варіанта «білий верх, чорний низ».
Проста чорна спідниця допоможе витягнути повну фігуру і додасть ще більшої худорлявості стрункій. Чорний пояс або ремінь зробить талію тоншою
Горизонтально-вертикальна ілюзія. За однакового розміру горизонтальне здається більшим, ніж вертикальне. Ілюзія насамперед стосується одягу в смужку. Вертикальна смужка (зокрема, блискавки, строчки, стрілки тощо) подовжує фігуру, горизонтальна (горизонтальні строчки, кишені та інші оздоби) надає фігурі повноти й укорочує її.
Якщо ти маєш пишні форми і невисокий зріст, забудь про горизонтальну смужку назавжди!
З діагональними лініями треба бути обережною: якщо вони ближчі до горизонтальних, фігура буде здаватися ширшою, якщо до вертикальних - вищою і стрункішою.
Ілюзія стосується також пропорцій в одязі. Якщо ти одягла блузу та спідницю однакової довжини, то верхня частина (блуза) буде здаватися більшою, а це створить дисгармонію в образі та візуально вкоротить нижню частину тіла - ноги. Спідниця із завищеною талією - навпаки - подовжить ноги і візуально зменшить верхню частину тулуба. Пропорції в одязі потрібно добирати індивідуально, залежно від особливостей статури, але однакового по довжині «верху» та «низу» слід уникати майже всім.
Ілюзія гострого кута. Дуже важливо враховувати особливості ілюзії гострого кута. Тупі кути на спідниці, що «дивляться вгору», допоможуть зменшити стегна, а от гострі кути, спрямовані вниз, - навпаки, збільшать їх.
Ілюзія заповненого простору. Одяг з малюнком або якимись прикрасами сприймається більшим і об'ємнішим, ніж однотонний. Наприклад, картатий одяг допомагає збільшити об'єм грудей, а однотонна проста спідниця приховає повноту стегон. Обираючи малюнок, слід зважати на таку деталь, як плавність або кутастість ліній. Плавні лінії надають більшого об'єму, ніж кутастості.
Ілюзія кольору. Можна досягти ефекту стрункості фігури, якщо розділити виріб чітко по вертикалі на два кольори (наприклад, чорний і білий).
Як планувати роботу з виготовлення виробу
Процес виготовлення швейного виробу передбачає декілька етапів, з якими ти ознайомишся в процесі роботи.
ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ
Створення нового зразка моделі одягу починається з її проектування.
Проектування - це створення нового зразка виробу, що включає дослідження ринку, економічні розрахунки та обґрунтування, підготовку ескізу моделі, а також побудову кресленика.
Ескіз виробу
Початковий етап дизайну одягу - ескіз.
Ескіз (від фр. esquisse - нарис) - спрощене графічне зображення, що фіксує принциповий задум, конструкцію предмета, виконане від руки, з приблизним дотриманням пропорцій між його частинами.
Будинок не зводять без проекту, а одяг не шиють без ескізу, адже виготовлення вбрання - процес творчий, тут важливо не тільки врахувати різні технічні нюанси, а насамперед - чітко зрозуміти та уявити, який вигляд матиме виріб на кінцевому етапі. Створюючи ескіз, зважають на тенденції моди, стиль, зовнішність, вік і особливості статури.
Отже, ескіз виконує дві основні функції:
- дозволяє ретельно продумати ідею та варіант одягу;
- слугує інструкцією для втілення цієї ідеї в життя.
Ескізи одягу розрізняють:
- за видом (технічний, художній, модельєрський);
- технікою виконання (олівець, фарби, туш та ін. матеріали);
- способом подачі (малюнок від руки, комп'ютерна графіка, колаж).
Технічний ескіз - це робочий малюнок виробу спереду, ззаду і, якщо необхідно, збоку. Ескіз передає аспекти детального процесу виробництва, надає інформацію про пропорції, конструкції, шви й прикраси дизайнерського одягу. Його створюють для конструктора, закрійника, технолога та швачки. Малюнок має бути лаконічним, без зайвих деталей.
Технічний ескіз
Художній ескіз - це малюнок із природними пропорціями фігури в одязі, виконаний з тінями, які підкреслюють основні деталі крою, форму виробу, нюанси його посадки на фігурі, декоративні елементи, фактуру тканини. Художній ескіз потрібен, щоб максимально наблизити ідею костюма до фігури конкретної людини. У художньому ескізі можна передати всі необхідні особливості статури і точніше зобразити виріб.
Художній ескіз
Модельєрський (дизайнерський) ескіз - це стилізований малюнок із витягнутими й перебільшеними пропорціями фігури в одязі для увиразнення силуету. Пропорції фігури на ескізі залежать від виду виробу, тканини і стильового напряму зображуваного одягу. Тональне опрацювання одягу на фігурі допомагає інформативнішому сприйняттю й розумінню ідеї ескізу.
Модельєрський (дизайнерський) ескіз
Модельєрський ескіз використовують для створення колекцій, візуалізації ідей дизайнера.
Колаж - це спосіб виконання ескізів одягу за допомогою нетрадиційних матеріалів (кольоровий папір, фольга, тканина, бісер).
Створити ескіз швейних виробів можна також із використанням графічного редактора Paint.
Самостійно намалювати ескіз одягу може кожен, але важливо врахувати основні пропорції тіла та вигадати красиву модель.
Правила виконання ескізів швейних виробів
1. Ескіз починають малювати з основних пропорцій людської фігури. На аркуші паперу проведи пряму вертикальну лінію, на ній познач 2 точки силуету: верхню і нижню.
2. Вертикальну лінію розділи на 8 рівних частин. Довжину однієї частини відклади вправо і вліво від верхньої точки - так визначиш ширину моделі.
1-й верхній відрізок буде позначати довжину голови, 2-й відрізок розділи навпіл і проведи горизонтальну лінію - це лінія плечей. Через точку 2 проклади горизонтальну лінію грудей, а через точку 3 - лінію талії. Лінія стегон - це 4-та частина згори. Коліна розташовуються між 3-м і 2-м відрізком знизу. До найнижчого відрізка вертикальної лінії додай половинку - це буде лінія ступень.
3. Ескіз одягу вимагає цілковитого промальовування силуету. Однак якщо ти створюєш спідницю, то можеш малювати його тільки від поясу. Обов'язково дотримуйся пропорцій.
4. Після опрацювання всіх головних ліній намалюй основні обриси фігури людини. Оптимальне співвідношення плечей і стегон промальовують для середньої стандартної фігури. Якщо ж ти створюєш модель для конкретної людини, то в ескізі передай її пропорції.
5. Коли промалюєш основні лінії, виконай лінію рук. Лікті повинні бути приблизно на лінії талії. Легкими короткими штрихами промалюй весь ескіз фігури.
6. Тепер переходь до промальовування самого одягу. Але спочатку продумай, яким він буде в готовому вигляді: довжина, фасон тощо. Наміть головні обриси та визнач довжину виробу.
7. Потім берися до ретельного промальовування деталей. Уяви, як розміщуватимуться головні частини. Пунктирними штрихами наміть місця пришивання частин одягу. Потім визнач місце для застібки; подумай, чи необхідний пояс, кишені та яку форму матимуть усі деталі виробу.
8. Завершальний етап створення ескізу - декорування. Не обов'язково докладно промальовувати в найдрібніших деталях елементи оздоблення. Але неодмінно наміть місця, де і як буде розташований декор, а також зроби замальовку його головних частин. Кожен елемент, яким ти прикрасиш одяг, потрібно промальовувати окремо від основного ескізу. Більш м'якими, пунктирними штрихами познач напрямок складок.
Мірки для побудови кресленика спідниці
Зняття мірок - справа відповідальна. Чи буде спідниця елегантно обрамляти вигини тіла, чи настовбурчиться некрасивими складками, залежить насамперед від точності вимірювань фігури.
Пам'ятай! Від точності мірок залежить:
- правильність побудови кресленика виробу;
- зовнішній вигляд готового виробу, його посадка на фігурі.
Правила знімання мірок з фігури людини
1. Приготуй ручку і зошит, де будеш записувати мірки, сантиметрову стрічку, шнурок, лінійку та калькулятор.
2. Роздягнись до легкого одягу або до нижньої білизни. Стій прямо, без напруги.
3. Не вимірюй себе сама - попроси помічницю.
4. Зафіксуй лінію талії шнуром - це буде балансова лінія під час зняття мірок для спідниці.
5. Спочатку зроби тренувальні вимірювання як мінімум тричі, а краще шість разів. Якщо розбіжності в мірках мінімальні (0,2-0,1 мм), то результати просто чудові, бери їх за основу.
6. Під час вимірювання не послабляй і не натягуй сантиметрову стрічку.
7. Результати вимірювань зафіксуй у зошиті.
Усі мірки мають умовні позначення великими та маленькими літерами. Велика літера позначає назву мірки, а маленька - ділянку вимірювання:
От - обхват талії: сантиметровою стрічкою оперізують талію точно по лінії, позначеній шнуром.
Ос - обхват стегон. Вимірюють по горизонталі: ззаду - по точках сідниць, які найбільше випинаються, спереду - враховують опуклість живота. Для цього приклади до точки живота, що найбільше випинається, лінійку і тримай її вертикально. Переконайся в цьому перед дзеркалом або за допомогою помічниці. Стрічку-сантиметр накладай поверх лінійки. Якщо в тебе плоский живіт, то вимірюй без лінійки.
Дв - довжина виробу. Сантиметрова стрічка проходить збоку від лінії талії через найбільш опуклі точки стегон до рівня бажаної довжини виробу.
Повні мірки обхвату талії та стегон ділимо навпіл, результати записуємо в зошит: Ст - півобхват талії, Сс - півобхват стегон.
Практична робота
ПРОЕКТУВАННЯ ВЛАСНОГО ВИРОБУ
Матеріали та інструменти: зошит, аркуш формату А4, ручка, олівець, шнурок, сантиметрова стрічка, лінійка, журнали мод тощо.
Послідовність виконання роботи
1. Проаналізуй запропоновані в підручнику моделі спідниць. Обери ту, що тобі до вподоби, яка відповідає моді, стилю та особливостям статури.
2. На аркуші формату А4 виконай художній ескіз обраної спідниці, керуючись зазначеними на с. 32 підручника правилами виконання ескізів.
3. Зроби письмовий опис моделі за зразком:
— силует спідниці (за довжиною та кроєм);
— стиль (класичний, романтичний, спортивний);
— конструкція та її особливості (елементи фасону);
— бажана тканина (походження, колір, щільність, візерунок);
— тип поясу й застібки;
— оздоблення.
4. Зніми мірки, дотримуючись правил, а отримані результати запиши в зошит у вигляді таблиці «Мої мірки».
Мої мірки |
|
Мірка |
Числове значення |
Ст |
|
Сс |
|
Дв |
Запитання та завдання для повторення
1. Обери із перелічених виробів ті, що належать до поясної групи одягу:
- а) сукня;
- б) спідниця;
- в) сарафан;
- г) пальто;
- д) піджак;
- е) жилет;
- є) шорти;
- ж) нічна сорочка;
- з) штани.
2. Які фактори впливають на вибір майбутньої моделі спідниці?
3. Дай визначення
- а) Міні - це спідниця ... ;
- б) Максі - ...;
- в) Miдi - ...
4. На які три групи поділяються спідниці за кроєм?
5. Визнач відповідність між назвою додаткових елементів спідниці та зображенням:
- 1) рюш;
- 2) волан;
- 3) оборка.
6. Які мірки необхідні для побудови кресленика основи прямої спідниці?
Творче завдання на вибір
1. «Я - підприємець». Вигадай власне підприємство або фірму з пошиття модного жіночого одягу. Добери назву, фірмовий знак та підготуй рекламу продукції.
2. «Я - художник-модельєр». Запропонуй моделі спідниці дівчині твого віку для дискотеки, дому, школи.
3. Розроби спідниці майбутнього. Які властивості, на твою думку, вони повинні мати?
4. Ознайомся з біографією відомих українських та закордонних дизайнерів та створи презентацію з їхніх колекцій спідниць одягу (на вибір).
5. Представ результати творчої роботи класові.
ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ
Яку ж спідницю обрати? Це залежить від багатьох факторів: статури та зросту, форми стегон, сідниць і ніг, дрес-коду, сезону.
Коротка пряма спідниця закінчується значно вище колін і відкриває більшу частину ніг. Пряма міні-спідниця щільно облягає статуру по талії і стегнах. Вона підійде пропорційно складеним дівчатам зі стрункими ногами. Якщо зріст високий, вона може зробити фігуру непропорційною. «Виграшна» така спідниця для дівчат середнього й невисокого зросту.
Поєднувати міні-спідницю варто з блузкою, що облягає тулуб, светром або футболкою.
Спідниця-олівець. Її класична довжина - до коліна. Такий фасон і довжина візуально подовжують статуру і створюють вертикаль. Головна вимога до пошиття цієї спідниці - забезпечити ідеальну посадку по фігурі. На ній не повинно бути складок або мішкуватості. Якщо форма колін не ідеальна, спідницю краще подовжити, прикривши їх. Є багато варіантів цієї спідниці, й один із них - спідниця-олівець із завищеною талією. Така спідниця візуально подовжує ноги, вертикальні шви «витягують» статуру, додаючи стрункості й візуально зменшуючи об'єми.
Спідниця-олівець чудово поєднується з жіночними блузами і светрами-«водолазками».
Спідниця А-силуету (трапеція). Така спідниця облягає талію та розширюється донизу; пасує більшості типів жіночих статур: вузькі стегна та широкі плечі візуально врівноважить, а широкі стегна приховає й зробить стрункішими. Довжину спідниці потрібно обирати, враховуючи форму ніг, тому вона може бути і міні, і міді, і максі. Спідниця А-силуету дуже жіночна, оскільки має розширення. Верх бажано вибирати по статурі, взуття краще мати на підборах.
Пишна спідниця до колін додає образу романтичності, кокетливості, але найбільше личить дівчатам високого зросту, зі стрункими стегнами. Об'єм спідниці обтяжить широкі стегна, візуально зменшить зріст, якщо вона зшита із щільних важких тканин. Такий фасон не рекомендують при низькому зрості.
Запам'ятай просте правило: об'ємний низ - вузький верх. Чим пишнішу спідницю ти надягаєш, тим лаконічніший верх добирай до неї.
Спідниця до середини гомілки. Така спідниця небезпечна тим, що закінчується на широкому місці ноги. Тому її вигляд залежить від форми ніг і зросту. Категорично не рекомендується вона дівчатам, які мають повні, спортивні литки, так само й тим, у кого ноги дуже худі. Спідниця до середини гомілки невисоку дівчину зробить ще нижчою, а високу власницю красивих струнких ніжок прикрасить.
Пряма спідниця максі. Ідеальна довжина - до щиколотки - не буде вкорочувати довжину ніг. Для зручності ходьби на спідниці роблять розріз ззаду, спереду або в бічному шві вздовж ноги.
Максі прекрасно «маскує» недоліки ніг, не створюючи одночасно зайвого об'єму, а вертикаль візуально витягує статуру. Така спідниця не рекомендується при низькому зрості, бо візуально його зменшує. Поєднувати спідницю максі можна і з об'ємним верхом, і таким, що щільно облягає.
Розширена спідниця максі. Широка довга спідниця робить статуру масивнішою, тому підійде високим власницям струнких стегон. Головне правило: обираючи тканину на спідницю, пам'ятай, що тканини темних кольорів візуально зменшують об'єм і «витягують» статуру. З чим поєднувати? Бажано топ до такої спідниці обрати максимально лаконічним у деталях, а взуття на високих підборах.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України