§ 26. Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ. Протидія стигмі і дискримінації

Обміркуйте й обговоріть ситуацію. Під час обговорення проблеми захворюваності ІПСШ Віктор сказав, що це захворювання спричиняють бактерії, вони є дуже небезпечними, тож людей, які захворіли, треба обов'язково ізолювати від суспільства. Оцініть достовірність інформації, яку повідомив Віктор.

Значення моральних цінностей для профілактики ІПСШ

Велике значення для профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом, має рівень морального розвитку людини. У разі відсутності моральних цінностей і принципів, аморальної поведінки, нехтування нормами й правилами суспільства ризик інфікування ІПСШ значно зростає.

Незважаючи на те що збудники ІПСШ сьогодні добре вивчені, лікувати захворювання, які вони спричиняють, дуже складно, оскільки симптоми виявляються не відразу. Людина тривалий час може бути носієм інфекції й інфікувати вірусом інших людей.

Чисельність людства невпинно збільшується, понад 50 % населення нашої планети є мешканцями міст. Чи впливатиме така тенденція на поширення ІПСШ? Як людина може запобігти інфікуванню?

Головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика. Відсутність інформації, невміння захищати власні інтереси збільшує небезпеку інфікування. До груп ризику належать люди, які порушують норми моралі, ведуть безладне статеве життя. Необхідно формувати в молоді поняття про серйозність небезпеки та забезпечити наявність об’єктивної інформації щодо захворювань і способів їх попередження. Низький рівень загальної культури, невміння захищати власні інтереси й берегти своє здоров’я — усі ці чинники сприяють поширенню ІПСШ серед молоді.

Протидія стигмі і дискримінації осіб за будь-якою ознакою

Дискримінація — це обмеження прав частини населення за певного ознакою. Такою ознакою може бути будь-яка значуща відмінність особистості, наприклад раса, національність, стать, релігійні переконання, інвалідність, рід занять, стан здоров’я.

Стигма (від грец. stigma — тавро, пляма, ярлик) — це характеристика людини або групи, що є свого роду вадою та спричиняє прагнення покарати, ізолювати або якось інакше принизити людей.

Стигма є надзвичайно сильним соціальним ярликом, що змушує ставитися до людини як до носія небажаної риси.

Учені виокремлюють три загальні ознаки стигматизації:

1. Відмінності між людьми підкреслюють і вважають важливими. Людей поділяють на протилежні категорії: чорні й білі, здорові й хворі, сліпі й зрячі тощо.

2. Людям з відмінностями часто приписують негативні риси. Наприклад, дехто вважає, що люди, які страждають на аутизм, є небезпечними. Є ті, хто переконаний, що ВІЛ-інфекцією заражаються виключно через аморальну поведінку. Тобто людям, яких об’єднує тільки одна риса (наприклад, наявність вірусу в крові), приписують негативні ознаки, що з вірусом жодним чином не пов’язані: небезпека для інших, бажання завдати шкоди. Іноді приписування небажаних ознак зовні може мати вигляд доброзичливого і навіть протилежного стигматизації. Але при цьому мається на увазі, що такі люди — жертви, вони несамостійні, усі їхні проблеми пов’язані тільки із захворюванням і вони не можуть бути повноцінними членами суспільства.

Усім вам відомий вираз «біла ворона». Як він пов’язаний з поняттями «стигма» і «дискримінація»?

3. Людей поділяють на «нас» та «їх», тобто тих, які є інакшими. Коли ми когось стигматизуємо, то мислимо категоріями «ми» і «вони». Це дозволяє вважати, що «вони» не такі, як «ми», й обов’язково в чомусь гірші від нас.

Отже, якщо люди вважають певну відмінність дуже важливою, приписують іншим, у яких вона є, негативні риси і можуть легко розділити людей за цією ознакою на «нас» і «їх», то йдеться саме про стигматизацію.

Треба знати, що дискримінація осіб за станом здоров’я та у зв’язку з інвалідністю є неприпустимою. Прийнято «Конвенцію про права осіб з інвалідністю», яка набрала чинності для України у 2010 році. Мета цієї Конвенції полягає в забезпеченні повного й рівного здійснення всіх прав людини незалежно від стану її здоров’я.

Дискримінація і стигматизація ґрунтуються на незнанні й страху. Знання допомагає людині переглянути свої страхи й уявлення, що не відповідають дійсності. Тобто важливо оволодівати інформаційною культурою.

Опорні точки. Головним засобом у боротьбі з поширенням ІПСШ є профілактика. Наявність достовірної інформації, уміння захищати власні інтереси значно зменшує небезпеку інфікування. Для профілактики ІПСШ також велике значення мають моральні цінності людини. У цивілізованому суспільстві недопустимі такі явища, як стигма і дискримінація. Необхідно протидіяти стигматизації та дискримінації осіб за будь-якою ознакою.

Запитання для повторення й обговорення

I рівень

1. Що ви знаєте про такі явища, як стигматизація й дискримінація?

2. Які існують ознаки стигматизації?

II рівень

3. Які групи людей належать до групи ризику інфікування ІПСШ?

4. У чому полягає складність лікування ІПСШ?

III рівень

5. Із якими проблемами стикаються люди, що зазнали дискримінації?

6. Що важливо знати про права людей щодо дискримінації за станом здоров’я?

7. Доведіть, що стигматизація ґрунтується на незнанні й страху.

IV рівень