Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Щупак

§ 11. Китай та Японія в Середньовіччі

• Пригадайте з курсу історії Стародавнього світу, коли виникла держава в Китаї. Поясніть, про які сторінки життя давньокитайського суспільства можна розповісти за допомогою хмаринки слів.

1. ДЕРЖАВА В СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ КИТАЇ

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Об’єднайтеся в групи та проведіть дослідження історії розвитку Китаю та Японії в Середні віки за планом: 1) влада та суспільство; 2) господарство; 3) релігійні вчення; 4) культурні надбання; 5) відносини з іншими народами. Представте своє дослідження в класі у формі лепбука, ілюстрованої карти пам’яті, рекламного буклета туристичної мандрівки (на вибір).

Китайці називали свою країну Піднебесною імперією, вважаючи її центром світу. Китайський імператор вважався посередником між Небом (як син Неба) і землею. На початку VII ст. у Китаї (див. карту на с. 71) утвердилася династія Тан (618-907 рр.). На чолі держави стояв імператор, влада якого була необмеженою.

У зовнішній політиці правителі династії Тан головну увагу приділяли забезпеченню контролю над Великим шовковим шляхом.

Міжусобна боротьба, яка точилася після падіння династії Тан, завершилася приходом до влади династії Сун (960-1279 рр.).

На підвладній цій династії території південного Китаю розташовувалися основні центри вирощування рису, чаю, виготовлення шовку, порцеляни. У державі Сун уперше використовувалися паперові гроші як платіжний засіб.

Юанська банкнота (1287 р.)

Порцеляновий чайник династії Сун. На ньому зображені піони, що було характерним для рельєфного розпису того часу

Важливі винаходи було здійснено у військовій справі. Утім, передова військова техніка не змогла врятувати імперію від загибелі.

У XIII ст. Китай завоювали монголи, які встановили тут свою династію — Юань (1271-1368 рр.). Для того щоб упоратися з управлінням великою захопленою територією, монголи були змушені прийняти китайську систему управління — від імператора до найнижчого службовця. Проте найвищі посади в державі обіймали монголи. Їхня політика викликала загальне обурення, що у середині XIV ст. переросло в антимонгольське повстання червоних пов’язок. У результаті повстання було відновлено незалежність Китаю на чолі з новою династією Мін (1368-1644 рр.).

Імператори династії Мін намагалися утвердити вплив своєї «Серединної Держави», як тоді казали, «в усіх чотирьох країнах світу». Кордони Китаю були розширені до Тибету та Індокитаю.

І сьогодні на цих територіях та в інших країнах живуть десятки мільйонів китайців.

2. КУЛЬТУРА І НАУКА В СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ КИТАЇ

Китайська цивілізація створила оригінальну й багату культуру, яка стала справжньою скарбницею для культур інших народів і цивілізацій.

Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування. На початку VIII ст. в Китаї почала виходити газета «Столичний вісник», яка проіснувала аж до XX ст. Діяли великі бібліотеки.

Китайцям належить першість у винайденні компаса і пороху. У VIII ст. в країні відкрилась Академія наук.

VIII-IX ст. називають золотою добою китайської поезії. Поет Лі Бо написав близько 30 томів ліричних творів.

Китайські архітектори будували пагоди — буддійські храми у вигляді високих багатоповерхових веж. Одна з найвідоміших таких споруд — Велика пагода диких гусей.

Заборонене місто у м. Пекін (Китай) — найбільший палацовий комплекс у світі, збудований за наказом імператора Чжу Ді (1406-1420 рр., сучасне фото)

ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ

Найбільша енциклопедія людства

Розквіт науки в Китаї відбувався у XV ст. за правління Чжу Ді. За наказом імператора була видана «Енциклопедія Юнле», у якій описані всі досягнення людства, відомі на той час китайцям. До створення фундаментальної праці було залучено понад дві тисячі вчених. Енциклопедія складалась із 23 тис. сувоїв, які містили 8 тис. статей (до сьогодні збереглося близько 400 томів енциклопедії). Чжу Ді толерантно ставився до різних релігій. Він підтримував і даосизм, і конфуціанство, і буддизм.

3. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ У ЯПОНІЇ

На межі III—IV ст. в Японії внаслідок об’єднання племен виникла держава під назваю Ямато. Її очолював «цар» — оокімі, який одночасно був і верховним жерцем синтоїзму — етнічної японської релігії.

За японськими міфами, оокімі був нащадком богині Сонця Аматерасу. Сама держава дістала назву Ніппонабо Ніхон («Корінь Сонця»), звідки пішла європейська назва «Японія» (див. карту на с. 71).

У XII ст. сміливий полководець і політик Йорітомо Мінамото здобув титул верховного правителя —сегуна. За сегунату імператор залишався верховним жерцем синтоїзму і лише вважався главою держави, натомість вся влада в країні зосереджувалась у руках сегуна. Сегун керував країною за допомогою службовців, спираючись на військову силу самураїв, подвиги яких оспівувались у героїчних поемах.

Камікадзе знищує монгольський флот

Завдяки своєму географічному положенню Японія в середні віки нечасто зазнавала вторгнень чужинців. В останній чверті XIII ст. Японію намагалися завоювати монголи. Країну врятував тайфун, що розтрощив монгольський флот Хубілай-хана біля японських берегів. Залишки загарбників були знищені самураями при спробі врятуватися на березі. Вдячні японці назвали те стихійне лихо «камікадзе» — божественний вітер.

4. ЯПОНСЬКА СЕРЕДНЬОВІЧНА КУЛЬТУРА

Середньовічна японська культура розвивалася під впливом китайської та корейської. Китайська мова виконувала роль мови імператора та його оточення і освічених японців. Була поширена китайська писемність.

У VIII ст. виникла японська писемність. Ця подія сприяла розвитку японської літератури. Популярним поетичним жанром стала танка (коротка пісня) — знаменитий донині японський п’ятивірш без рим та певного ритму.

З VI ст. буддизм, що проник з Китаю та Кореї, став державною релігією Японії. Наприкінці VI ст. починається створення скульптурних зображень Будди та культових споруд. Буддійські ченці привозили з Китаю не тільки релігійні книги, а й навчальні посібники з географії та астрономії. Вже у VII ст. в Японії створена державна служба часу, побудована перша обсерваторія, складена загальна карта Японських островів.

Такий шанований напій у Китаї, як чай, незабаром перекочував і в Японію, ставши улюбленим напоєм японського народу.

Сцена чайної церемонії (згенеровано штучним інтелектом в традиційному японському стилі дереводруку)

Надзвичайні працелюбність, винахідливість, терплячість — саме такі риси відобразилися в культурі японців. Багато запозичивши у китайців, японці створили неповторну, самобутню власну культуру.

ПОМІРКУЙМО!

До традиційної японської культури належить ікебана («живі квіти») — мистецтво розставляти квіти у вазі. Це мистецтво зародилося в VI ст. До ікебани входять три обов’язкових елементи конфуціанської тріади, що символізують Небо, Землю і Людину. Композиції ікебани створюються за принципом асиметрії та мінімалізму, де кожен елемент має значення. Мистецтво ікебани часто відносять до практики медитацій, оскільки під час створення композиції із квітів людина досягає спокою і гармонії.

• Поміркуйте, коли для людини може бути корисним створення ікебани.

ЗНАЮ МИНУЛЕ ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

За допомогою дружніх смайлів оцініть свої успіхи у вивченні теми «Китай та Японія в Середньовіччі».

2. Перевірте, як засвоїли матеріал, виконавши онлайн-вправу.

qr.orioncentr.com.ua/1lPAE

Обговорюємо в групі

3. Обговоріть у класі результати дослідження історії середньовічних Китаю та Японії (завдання на с. 65). Чим вони були схожими, а чим відрізнялися від європейських держав Середньовіччя, народів Великого Степу?

Мислю творчо

4. Дізнайтеся детальніше про традицію чайної церемонії в Японії. Організуйте в класі чи для друзів годину дозвілля в стилі «Чайна церемонія».

5. Ознайомтеся з прикладами мистецтва ікебани за допомогою мережі «Інтернет». Створіть власну композицію та представте її у класі. Поміркуйте, чому мистецтво ікебани популярне в сучасному світі.

Ікебана (фото з фейсбук-сторінки Ikenobo Ukraine)

Ці дати допоможуть вам орієнтуватися в подіях. Запам’ятайте їх:

  • Межа III-IV ст. виникнення держави в Японії
  • 1271-1368 рр. монгольське правління в Китаї