Правління князів: походи й реформи. 7 клас. Воропаєва

Розділ IV. Королівство Руське

Роман Мстиславич: «ворог злий бояр нікчемних, друг селянства і міщан»

«...Був він самодержцем всієї Руської землі, ...кидався на поганих (половців) як лев, сердитий як рись, нищив їх як крокодил, переходив їхні землі як орел, а хоробрий був як тур, наслідуючи діда свого Мономаха».

Галицько-Волинський літопис

Князь Роман Мстиславич. Реконструкція

Князь Роман Мстиславич. Сучасний малюнок

1. Походження князя.

Роман Мстиславич — це ще один князь, який залишив помітний слід в історії нашої держави. Він був природженим володарем, який перемагав ворогів, долав перешкоди й торував собі шлях передовсім здавна випробуваним способом — мечем. То був перший володар майбутнього Королівства Руського, яке постало на його очах і для становлення якого він так багато зробив. То був керманич, котрого сучасники й нащадки нарекли «Самодержцем всієї Руської землі». То був, безперечно, наймогутніший з усіх руських князів кінця ХII — початку ХIII ст. Він був сином великого київського князя Мстислава Ізяславича та його дружини Агнешки — дочки польського князя Болеслава III Кривоустого. Коли Роман подорослішав, він одружився з донькою овруцького князя Рюрика Ростиславича Предславою, здобувши таким чином могутнього покровителя.

Польський історик Ян Длугош дає таку характеристику князю Роману.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Він винищує своїм тиранством майже всю галицьку знать, маючи звичай, на виправдання своїх злочинів, вживати прислів'я...: «Ніхто не зможе спокійно насолодитися медом, якщо спершу не прігнітить бджолиний рій». Своєю лютістю і тиранством він навів не тільки на своїх, а й на сусідів такий страх, здобув собі за короткий час таку славу і владу, що з легкістю володів усіма руськими областями і всі князі Русі були його данниками та підданими... («Хроніки з історії Польщі»)

• 1) Яку оцінку постаті Романа Мстиславича дає автор?
• 2) Порівняйте наведену інформацію з оцінкою постаті князя Романа, поданою у Галицько-Волинському літописі (дивись епіграф до цієї статті). Зробіть власні висновки.
• 3) Чим ви можете пояснити жорстоке ставлення князя Романа до галицьких бояр?

Історик початку XIX ст. В. Татищев так нам змальовує постать Романа.

ВУСТАМИ ДОСЛІДНИКА

В. Татищев: «Сей Роман Мстиславич... на зріст був хоча не дуже великий, але широкий і понад міру сильний; з лиця гарний, очі чорні, ніс великий з горбом, волосся чорне і коротке; вельми ярий був у гніві; запинався, коли сердився, довго не міг слова вимовити; багато веселився з вельможами... Багатьох жінок любив, але жодна ним не володіла...».

• 1) Як дослідник змальовує зовнішність князя Романа? Порівняйте словесний портрет із зображенням князя.
• 2) Як зовнішність князя характеризує його вдачу?

2. Об’єднання Волинського і Галицького князівств.

Наприкінці ХII ст. склалися сприятливі внутрішньо- та зовнішньополітичні передумови для об’єднання Волинського і Галицького князівств у єдину державу. У 1199 р., після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів, сина Ярослава Осмомисла — князя Володимира, Роман Мстиславич завдяки своїм непересічним якостям політика й полководця приєднав Галицьке князівство до Волинського. Наслідком цього важливого кроку стало утворення нової, потужної Галицько-Волинської держави, майбутнього Королівства Руського.

РОБОТА З КАРТОЮ

• 1) Позначте на картосхемі кордони Галицько-Волинської держави, утвореної князем Романом Мстиславичем.
• 2) Охарактеризуйте особливості її географічного розташування та визначте переваги.
• 3) Підпишіть країни, з якими межувала Галицько-Волинська держава.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому саме Роману Мстиславичу вдалося об’єднати Волинь і Галичину в єдину державу?

3. Галицько-Волинська держава за правління Романа Мстиславича.

Страта галицьких бояр. Художник М. Горелик

Роман ще з юних років усвідомив, що запорука сильної князівської влади полягає в незалежності від земельної аристократії — боярства з його замками, величезними земельними наділами, особистими військовими загонами. Тому він послідовно обмежує сваволю бояр (особливо в Галичині, де вона набула найбільших масштабів).

Водночас Роман Мстиславич дбає про широку суспільну підтримку своїх заходів, спираючись на міщан, середніх і дрібних бояр. Це дозволило йому суттєво зміцнити центральну владу в князівстві, піднести його економічну та військову могутність. Князь регулярно опікувався розвитком міст, сільського господарства, промислів, ремесел і торгівлі.

Вершиною політичних успіхів князя Романа стало здобуття у 1202 р. Києва та включення його до сфери свого впливу. Після такої перемоги можна було стверджувати, що більшість давньоруських земель, за винятком Чернігівщини, увійшла до складу держави Романа Мстиславича.

Роману Мстиславичу належить цікавий проєкт встановлення «доброго порядку». Князь бачив, як згубно впливає на становище Русі роздробленість земель, за якої кожен удільний князь вважав свій уділ окремою державою. Щоб уникнути міжусобиць, князь Роман запропонував обирати великого князя київського радою наймогутніших князів. Великий князь не повинен був своїх синів саджати князями у волості, а дати їм на прокорм по місту або по селу, і вони мали підпорядковуватися батькові. При нападах ворога належало ставати на захист земель усім князям під керівництвом великого князя. Свій престол він мав передати найстаршому синові чи братові, тобто найстаршому в роду. Літописець таким чином передає нам основну ідею Романового проекту: «Разом добре: коли небагато князів у Руській землі було і старійшого слухали, тоді всі навколишні боялися й шанували, і не сміли воювати, як бачимо нині». На жаль, руські князі не дослухалися до пропозицій Романа Мстиславича і задум князя так і не був реалізований.

Галицько-Волинська держава за князювання Романа Мстиславича

Роман Мстиславич проводив активну зовнішню політику. Він підтримував тісні зв’язки з Візантією, вів успішну боротьбу проти половців. Князь уклав союзницьку угоду з Угорщиною та встановив тісні дипломатичні відносини з Польщею.

У 1204 р. один із наймогутніших середньовічних понтифіків, Папа Римський Інокентій III, відрядив до Романа Мстиславича представницьке посольство й запропонував надати йому королівську корону і титул короля Русі. Князь Роман відхилив цю пропозицію, імовірно, через відсутність належної довіри до хитрого та амбіційного Інокентія III. Ці події знайшли своє відображення і в Галицько-Волинському літописі.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Роман Мстиславич приймає послів Папи Інокентія III. Художник М. Неврєв

...Також і Папа, почувши, що Роман підкорив під себе усю Русь, переміг, угрів, ляхів, послав до нього свого посла намовляти перейти в католицьку віру, обіцяючи йому... королем в Русі зробити. Посол говорив йому, що Папа може зробити його багатим, могутнім, шанованим за допомогою Петрового меча. Роман, вийнявши свого меча, сказав послові: «Чи такий отой Петров меч у Папи? Доки маю його при нозі своїй... буду примножувати землю Руську...». (Галицько-Волинський літопис)

• 1) Поміркуйте, чому Папа Римський запропонував князю Роману Мстиславичу стати королем на Русі. Якої мети хотів досягнути Папа Інокентій III, запропонувавши Роману королівську корону?
• 2) Як князь Роман аргументував свою відмову Папі Римському?

4. Загибель князя Романа.

У 1205 р. князь Роман із невідомої причини розірвав багаторічний союз із краківським князем Лешком Білим і його братом Конрадом, вторгся в Малопольщу, захопив два міста і зупинився на Віслі поблизу міста Завихост. Тут, від’їхавши з малим загоном від головних сил, Роман несподівано був атакований поляками і загинув у бою.

МОВОЮ ДЖЕРЕЛА

Король Русі на ім’я Роман, вийшовши за межі своїх кордонів і бажаючи пройти через Польщу до Саксонії... вбитий двома братами, князями польськими, Лешком і Конрадом, на річці Вісла. (Галицько-Волинський літопис)

Після смерті в Романа Мстиславича залишилося двоє малолітніх синів Данило й Василько.

Значення діяльності.

У 1199 р. відбулася подія величезної історичної ваги: волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Галицьке і Волинське князівства в єдину державу. Таким чином, виникло нове утворення, якому судилося стати продовжувачем традицій Русі-України. Воно стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі. Давньоруський літописець називав засновника Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича «самодержцем усієї Русі». На межі XII—XIII ст. його держава за розмірами не поступалася Священній Римській імперії.

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ

Вчимося мислити критично

Дослідник М. Котляр відзначає, що «Роман належав до числа найбільш уславлених героїв Давньої Русі. Полководець і лицар, державний діяч і дипломат Роман Мстиславич стоїть поруч з такими видатними особистостями, як Володимир Святославич, Ярослав Мудрий і Володимир Мономах». Що дало підставу досліднику поставити Романа Мстиславича нарівні з такими видатними постатями, як Володимир Великий, Ярослав Мудрий та Володимир Мономах?

Мислимо креативно

Напишіть коментарі (як позитивні, так і негативні), які ви б розмістили в соціальних мережах (наприклад, в Instagram), оцінюючи діяльність князя Романа Мстиславича.

Творче завдання

Князь Роман Мстиславич загинув у зеніті своєї слави. З’ясуйте обставини смерті князя. Складіть панегірик на смерть Романа Мстиславича, який би прославляв його діяльність.