Підручник з Астрономії (рівень стандарту). 11 клас. Пришляк - Нова програма
Додатки
НАЙЯСКРАВІШІ ЗОРІ
№ п/п |
Назва |
Сузір'я |
m |
Відстань пк |
Світність L=E/E⊙ |
Температура K |
Радіус R/R⊙ |
1 |
Сіріус |
α Вел. Пес |
-1,46 |
2,7 |
22 |
11 000 |
1,3 |
2 |
Канопус |
α Кіль |
-0,75 |
55,0 |
20 000 |
7500 |
85,0 |
3 |
Арктур |
α Волопас |
-0,05 |
11,1 |
113 |
5000 |
14,0 |
4 |
Рігель |
α Кентавр |
-0,01 |
1,3 |
1,4 |
5800 |
1,2 |
5 |
Вега |
α Ліфра |
+0,03 |
8,1 |
55 |
11 000 |
2,0 |
6 |
Капелла |
α Візничий |
+0,08 |
13,7 |
151 |
5600 |
13,0 |
7 |
Рігель |
β Оріон |
+0,13 |
250,0 |
50 000 |
12 000 |
52,0 |
8 |
Проціон |
α Мал. Пес |
+0,37 |
3,5 |
7,6 |
7000 |
2,0 |
9 |
Бетельгейзе |
α Оріон |
+0,47 |
150,0 |
13 000 |
3000 |
426,0 |
10 |
Ахернар |
α Ерідан |
+0,51 |
40,0 |
870 |
15 000 |
4,0 |
11 |
Гадар |
β Кентавр |
+0,63 |
150,0 |
10 000 |
20 000 |
8,0 |
12 |
Альтаїр |
α Орел |
+0,76 |
5,1 |
11,3 |
9000 |
1,4 |
13 |
Альдебаран |
α Телець |
+0,86 |
20,0 |
160 |
4500 |
21,0 |
14 |
Антарес |
α Скорпіон |
+0,91 |
130,0 |
6300 |
3000 |
300,0 |
15 |
Спіка |
α Діва |
+0,91 |
80,0 |
2400 |
25 000 |
2,6 |
16 |
Поллукс |
β Близнята |
+1,14 |
11,0 |
37 |
5000 |
4,5 |
17 |
Фомальгаут |
α Півд. Риба |
+1,19 |
7,7 |
17 |
10 000 |
1,4 |
18 |
Денеб |
α Лебідь |
+1,25 |
500,0 |
70 000 |
10 000 |
90,0 |
19 |
Регул |
α Лев |
+1,35 |
27,0 |
200 |
13 000 |
2,8 |
20 |
Кастор |
α Близнята |
+1,58 |
16,0 |
50 |
11 000 |
2 |
ЗАТЕМНЕННЯ МІСЯЦЯ, ЯКІ МОЖНА ПОБАЧИТИ В УКРАЇНІ (2019—2062 рр.)
Дата |
Час |
Фаза |
21.01.19 |
7-10 |
повне |
17.07.19 |
00-31 |
0,65 |
19.08.35 |
4-08 |
0.10 |
12.02.36 |
00-13 |
повне |
07.08.36 |
5-50 |
повне |
06.06.39 |
21-54 |
0.84 |
30.11.39 |
18-55 |
0.94 |
18.11.40 |
21-02 |
повне |
16.05.41 |
3-42 |
0.05 |
Дата |
Час |
Фаза |
08.11.41 |
6-30 |
0.17 |
12.02.55 |
0-42 |
повне |
17.06.57 |
5.25 |
0.76 |
11.12.57 |
2-52 |
0.92 |
06.06.58 |
22-12 |
повне |
30.11.58 |
5-14 |
повне |
05.04.61 |
0-54 |
повне |
25.03.62 |
5-34 |
повне |
18.09.62 |
21-29 |
повне |
ЗАТЕМНЕННЯ СОНЦЯ, ЯКІ МОЖНА СПОСТЕРІГАТИ В УКРАЇНІ (2020—2187 рр.)
Дата |
Час макс. |
Фаза Київ |
Вид |
Місце повної фази |
21.06.2020 |
8-51 |
0.04 |
К. |
Азія |
10.06.2021 |
14-14 |
0.13 |
К. |
Арктика |
25.10.2022 |
12-35 |
0.62 |
Ч. |
— |
29.03.2025 |
14-38 |
0.01 |
Ч. |
— |
12.08.2026 |
21-03 |
0.86 |
П. |
Азія |
02.08.2027 |
12-33 |
0.37 |
П. |
Африка |
21.06.2039 |
21-22 |
0.92 |
К. |
Європа |
11.06.2048 |
17-00 |
0.90 |
К. |
Європа |
14.11.2050 |
16-20 |
0.70 |
Ч. |
— |
12.09.2053 |
11-45 |
0.40 |
П. |
Азія |
05.11.2059 |
9-58 |
0.50 |
К. |
Африка |
30.04.2060 |
13-49 |
0.57 |
П. |
Азія |
20.04.2061 |
5-35 |
0.97 |
П. |
Одеса, Крим |
06.07.2187 |
10-44 |
0.98 |
П. |
Харків, Черкаси |
П — повне затемнення, К — кільцеподібне затемнення, Ч — часткове затемнення. Час максимальної фази затемнення подано за київським часом.
АСТРОБЛЕМИ
Давні геологічні структури, які пов'язані з падінням великих метеоритів
Назва |
Адреса |
Діам., км |
Вік |
Садбері (Sudbury) |
Канада, Онтаріо |
200 |
1,8 млрд р. |
Вредефорт (Vredefort Ring) |
Півд. Африка |
200 |
2 млрд р. |
Попигайська |
Півн. Сибір, Росія |
100 |
|
Бовтиська |
с. Бовтишка, Черкаська обл. |
31 |
65 ± 1,2 млн р. |
Оболоньська |
с. Оболонь, Семенівський р-н, Полтавська обл. |
20 |
169 ± 7 млн р. |
Тернівська |
с. Веселі Терни, Кіровоградська обл. |
15 |
280 ± 10 млн р. |
Іллінецька |
м. Іллінці, Вінницька обл. |
6,5 |
400 ± 30 млн р. |
Білилівська |
с. Білилівка, Житомирська обл. |
5,5 |
165 ± 6 млн р. |
Ротмистрівська |
с. Ротмистрівка, Черкаська обл. |
2,2 |
130 ± 10 млн р. |
Зеленогайська |
с. Зелений Гай, Кіровоградська обл. |
0,8 |
60 млн р. |
Зеленогайська |
с. Зелений Гай, Кіровоградська обл. |
0,7 |
60 млн р. |
АСТРОНОМІЧНІ ОБСЕРВАТОРІЇ УКРАЇНИ І СВІТУ
Назва |
Місто |
Країна |
Рік заснування |
Головна астрономічна обсерваторія НАНУ http://www.mao.kiev.ua |
Київ |
Україна |
1944 |
Київська астрономічна обсерваторія http://www.observ.univ.kiev.ua |
Київ |
Україна |
1845 |
Кримська астрофізична обсерваторія http://www. crao.crimea.ua |
Научний |
Україна |
1908 |
Львівська астрономічна обсерваторія http://astro.franko.lviv.ua |
Львів |
Україна |
1769 |
Миколаївська астрономічна обсерваторія http://www.mao.nikolaev.ua |
Миколаїв |
Україна |
1821 |
Одеська астрономічна обсерваторія http://www.astro-observatory.odessa.ua |
Одеса |
Україна |
1871 |
Полтавська гравіметрична обсерваторія pgo@poltava.ukrtel.net |
Полтава |
Україна |
1926 |
Ужгородська лабораторія космічних досліджень http://www.univ.uzhgorod.ua |
Ужгород |
Україна |
1957 |
Харківська астрономічна обсерваторія Із 2002 р. Інститут астрономії http://astron.kharkov.ua |
Харків |
Україна |
1806 |
Харківський інститут радіоастрономії http://www.nbuv.gov.ua/institutions/rai |
Харків |
Україна |
1985 |
Паризька астрономічна обсерваторія http://www.obspm.fr |
Париж |
Франція |
1671 |
Гринвіцька астрономічна обсерваторія http://www.nmm.ac.uk |
Лондон |
Англія |
1675 |
Вільнюська астрономічна обсерваторія http://www.astro.ff.vu.lt |
Вільнюс |
Литва |
1753 |
Краківська астрономічна обсерваторія http://www.oa.uj.edu.pl |
Краків |
Польща |
1795 |
Пулковська астрономічна обсерваторія http://www.gao.spb.ru |
С.-Петербург |
Росія |
1839 |
Ондржейовська астрономічна обсерваторія http://www.expats.cz/ondreiovobservatory |
Прага |
Чехія |
1898 |
Маунт-Вілсон обсерваторія http://www.mtwilson.edu |
Каліфорнія |
США |
1904 |
Астрофізична обсерваторія у Вікторії http://www.nrc-cnrc.gc.ca |
Брит. Колумбія |
Канада |
1910 |
Абастуманська астрономічна обсерваторія http://www.genao.org |
Абастумані |
Грузія |
1932 |
Бюроканська астрономічна обсерваторія http://www.aras.am/bao.html |
Бюрокан |
Вірменія |
1946 |
Спеціальна астрофізична обсерваторія http://www.sao.ru |
Півн. Кавказ |
Росія |
1966 |
Астрономічна обсерваторія Мауна-Кеа http://www.ifa.hawaii.edu/mko |
Гавайї |
США |
1970 |
Американська астрономічна обсерваторія http://www.lco.cl |
Лас-Кампанес |
Чилі |
1976 |
Шемахинська астрономічна обсерваторія http://www.shao.az |
Шемаха |
Азербайджан |
1960 |
Науковий інститут космічного телескопа «Габбла» http://www.stsci.edu/hst/ |
США |
2010 |
|
Дуже Великий Телескоп (VLT) http://www.eso.org/vlt |
Пустеля Атакама |
Чилі |
1998 |
Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос http://www.ias.es |
Ла-Пальма, Канарські острови |
Іспанія |
1985 |
Аресібська астрономічна обсерваторія http://www.naic.edu |
Аресібо |
Чилі |
1963 |
Обсерваторія Лландо де Чайнантор http://www.almaobservatory.org |
Пустеля Атакама |
Чилі |
1997 |
ДОВІДКОВІ ДАНІ ПРО МІСЯЦЬ
Параметр |
Величина |
Мінімальна відстань від Землі, км |
356 410 |
Максимальна відстань від Землі, км |
406 740 |
Середня відстань від Землі, км |
384 400 |
Середній ексцентриситет орбіти |
0,0549 |
Середній нахил площини орбіти до екліптики |
5°08'43'' |
Період обертання по орбіті, діб |
27,32 |
Середня періодичність зміни фаз Місяця, діб |
29,53 |
Середній кутовий радіус Місяця |
15'33" |
Маса, кг |
7,35 • 1023 |
Середня густина, кг/м3 |
3340 |
Прискорення сили тяжіння, м/с2 |
1,62 |
Друга космічна швидкість, км/с |
2,38 |
Максимальна температура вдень, °С |
+13 |
Мінімальна температура вночі, °С |
-170 |
Освітленість від повного Місяця на земній поверхні, лк |
0,25 |
Освітленість від повної Землі на місячній поверхні, лк |
16 |
Середня відображувальна здатність від усієї місячної поверхні, % |
12,44 |
Відображувальна здатність материкових областей, % |
13,44 |
Відображувальна здатність морських областей, % |
7,3 |
Загальна площа поверхні Місяця, км2 |
3,8 • 107 |
Площа морів на всій поверхні, % |
16,9 |
Площа морів на видимому боці, % |
31,2 |
Площа поверхні, яку можна спостерігати в результаті лібрації, % |
59 |
СПЕКТРАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗІР
Спектральний клас |
Колір |
Температура, К |
Типові зорі |
O |
Блакитний |
20 000 |
Наос (ζ Корми) |
B |
Білий, блакитний |
15 000 |
Беллатрис (γ Оріона) |
A |
Білий |
10 000 |
Сиріус |
F |
Жовтий, білий |
8 000 |
Альтаїр (α Орла) |
G |
Жовтий |
6 000 |
Сонце |
K |
Жовтий, помаранчевий |
4 500 |
Альдебаран (α Тільця) |
M |
Помаранчевий, червоний |
3 000 |
Бетельгейзе (α Оріона) |
ТЕРМІН ЖИТТЯ ЗІР
Спектральний клас |
Термін життя (років) |
O |
менше 106 |
B |
107 |
A |
108 |
F |
109 |
G |
1010 |
K |
1011 |
M |
понад 1011 |
ХРОНОЛОГІЯ КОСМІЧНИХ ПОДІЙ
Дата |
Подія |
15 000 000 000 р. до н. е. |
Зародження Всесвіту — Великий Вибух. |
5 000 000 000 р. до н. е. |
Зародження Сонячної системи. |
4 500 000 000 р. до н. е. |
Утворення Землі. |
3 500 000 000 р. до н. е. |
Початок архейської ери в шкалі геологічного літочислення. |
1 900 000 000 р. до н. е. |
На Землі з'явились перші водорості. |
500 000 000 р. до н. е. |
Початок палеозойської ери — з'явились перші спорові рослини. |
400 000 000 р. до н. е. |
На Землі виникли перші риби. |
230 000 000 р. до н. е. |
Початок мезозойської ери — з'явились хвойні рослини. |
200 000 000 р. до н. е. |
Початок юрського періоду — виникли перші плазуни і птахи. |
67 000 000 р. до н. е. |
Початок кайнозойської ери — з'явились квіткові рослини і ссавці. |
65 000 000 р. до н. е. |
Катастрофічне зіткнення Землі з астероїдом, коли загинули динозаври. |
4 000 000 р. до н. е. |
З'явились австралопітеки — людиноподібні мавпи, прародичі людини. |
2 000 000 р. до н. е. |
Початок антропогенного періоду — виникли розумні люди. |
200 000 р. до н. е. |
З'явились неандертальці — підвид людини розумної. |
40 000 р. до н. е. |
З'явились кроманьйонці — можливі предки європеоїдної раси. |
5509 р. до н. е. |
1 вересня початок ери літочислення від «створення світу» за календарем Візантії. |
5508 р. до н. е. |
1 березня початок літочислення від «створення світу» за календарем Русі. |
4713 р. до н. е. |
1 вересня початок відліку літочислення юліанського періоду. |
4200 р. до н. е. |
У Єгипті створено сонячний календар, що ґрунтувався на тропічному році. |
3761 р. до н. е. |
7 жовтня початок літочислення від «створення світу» за єврейським календарем. |
2100 р. до н. е. |
Перші згадки про метеорити в давньоєгипетському папірусі. |
2000 р. до н. е. |
Збудовано Стоунгендж — давня астрономічна обсерваторія в Англії. |
600 р. до н. е. |
У Вавилоні створили сонячний годинник. |
555 р. до н. е. |
Піфагор уперше визначив параметри земної кулі і ввів слово космос для позначення Всесвіту. |
433 р. до н. е. |
Метон обчислив цикл для відліку тропічного року та синодичного місяця. |
350 р. до н. е. |
Євдокс уперше створив карту зоряного неба, на якій є екліптика і зодіак. |
330 р. до н. е. |
Арістотель сформулював будову геоцентричної системи світу. |
250 р. до н. е. |
Архімед створив астраріум — годинник, що відтворює видимий на небі рух Сонця і планет. |
240 р. до н. е. |
Ератосфен уперше виміряв дугу меридіана для визначення радіуса Землі. |
222 р. до н. е. |
Арістарх Самоський висунув ідею про геліоцентричну систему світу. |
125 р. до н. е. |
Гіппарх склав каталог зір і позначив їх яскравість зоряними величинами. |
46 р. до н. е. |
Римський імператор Юлій Цезар увів календар, який на його честь назвали юліанським. |
140 р. н. е. |
Клавдій Птоломей написав книгу «Велика математична побудова астрономії» (Мегісте). |
525 р. |
Діонісій Малий запровадив літочислення від втілення (народження) Ісуса Христа. |
622 р. |
16 липня початок ісламської ери літочислення — ера гіджра. |
988 р. |
Князь Володимир запровадив юліанський календар. |
1054 р. |
Спалах Наднової в сузір'ї Тельця, про яку є згадки в літописах Київської Русі. |
1091 р. |
Перші згадки про політ боліда в літописах Київської Русі. |
1330 р. |
Вільям Оккам сформулював принцип, який відомий як «Бритва Оккама». |
1483 р. |
Надруковано першу книгу з астрономії українського автора Юрія Дрогобича (Котермака). |
1543 р. |
Миколай Коперник сформулював засади геліоцентричної системи світу. |
1546 р. |
Тіхо Браге довів, що комети розташовуються далі, ніж Місяць. |
1582 р. |
Запроваджено Григоріанський календар (новий стиль) у деяких країнах Європи. |
1600 р. |
Джордано Бруно був спалений на вогнищі інквізиції за ідею життя у космосі. |
1609 р. |
Галілео Галілей провів перші спостереження Місяця та планет за допомогою телескопа. |
1609 р. |
Йоганн Кеплер сформулював закони руху планет — 1-й та 2-й закони Кеплера. |
1644 р. |
Рене Декарт висунув першу гіпотезу про утворення Сонячної системи. |
1647 р. |
Ян Гевелій склав першу детальну карту Місяця. |
1659 р. |
Відкрито кільце Сатурна. |
1676 р. |
Рене Рьомер за допомогою супутників Юпітера вперше визначив швидкість світла. |
1687 р. |
Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння. |
1728 р. |
Джеймс Брадлей визначив швидкість світла за допомогою аберації світла від зір. |
1740 р. |
Едмонд Галлей передбачив повернення у 1758 р. комети, яку пізніше назвали на його честь. |
1761 р. |
Михайло Ломоносов відкрив атмосферу Венери під час її проходження по диску Сонця. |
1766 р. |
Йоганн Тіціус відкрив закон планетних відстаней, який назвали правилом Боде-Тіціуса. |
1772 р. |
Петр Паллас у Сибіру знайшов метеорит масою близько 500 кг. |
1781 р. |
Вільям Гершель відкрив Уран. |
1782 р. |
Джон Гудрайк висунув припущення, що зоря Алголь (β Пресея) є подвійною зоряною системою. |
1783 р. |
Вільям Гершель відкрив рух Сонця в напрямку сузір'я Геркулес. |
1801 р. |
Джузеппе Піацці відкрив перший астероїд — Цереру. |
1814 р. |
Йозеф Фраунгофер виявив численні лінії поглинання у спектрі Сонця. |
1826 р. |
Генріх Ольберс сформулював фотометричний парадокс — парадокс Ольберса. |
1839 р. |
Василь Струве в Пулковській обсерваторії одним із перших виміряв паралакс Веги (α Ліри) |
1842 р. |
Христіан Допплер довів існування ефекту зміни довжини хвилі в акустиці й оптиці. |
1846 р. |
Йоганн Галле відкрив планету Нептун на основі обчислень Адамса та Леверьє. |
1848 р. |
Вільям Томсон (лорд Кельвін) увів абсолютну шкалу температур. |
1851 р. |
Жан Фуко за допомогою маятника довів обертання Землі навколо осі. |
1852 р. |
Рудольф Вольф увів індекс сонячної активності, який називають числом Вольфа. |
1859 р. |
Норман Погсон увів коефіцієнт для визначення зоряних величин — формулу Погсона. |
1860 р. |
Джеймс Максвелл створив теорію електромагнітного поля. |
1864 р. |
Едуард Рош довів наявність нижньої межі для орбіти природного супутника планети — межа Роша. |
1865 р. |
Г. Ріхтер висунув гіпотезу про занесення на Землю життя з космосу — панспермія. |
1865 р. |
Рудольф Клаузіус сформулював парадокс «теплової смерті Всесвіту». |
1871 р. |
Джон Релей опублікував працю про поляризацію світла та пояснив блакитний колір неба. |
1877 р. |
Асаф Холл відкрив Фобос і Демос — супутники Марса. |
1881 р. |
Джованні Скіапареллі відкрив на Марсі «канали». |
1884 р. |
Гринвіцький меридіан за міжнародною угодою прийнято за початковий. |
1900 р. |
Макс Планк відкрив енергію кванта та закон випромінювання чорного тіла. |
1902 р. |
Костянтин Ціолковський вивів формулу для визначення швидкості ракети. |
1908 р. |
Упав Тунгуський метеорит (Сибір, Росія). |
1913 р. |
Генрі Рассел побудував діаграму спектр—світність зір. |
1917 р. |
Альберт Айштайн згідно із загальною теорією відносності побудував статичну модель Всесвіту. |
1919 р. |
Гуго Зелігер сформулював гравітаційний парадокс нескінченного Всесвіту. |
1919 р. |
Створено Міжнародний Астрономічний Союз (МАС). |
1922 р. |
Олександр Фрідман побудував нестатичну модель Всесвіту. |
1925 р. |
Запроваджено Всесвітній час для обчислення астрономічних ефемерид. |
1925 р. |
Джордж Хейл відкрив 22-річну періодичність активності Сонця. |
1929 р. |
Юрій Кондратюк опублікував книгу «Завоювання міжпланетних просторів». |
1929 р. |
Едвін Габбл відкрив розбігання галактик. |
1930 р. |
Клайд Томбо відкрив Плутон. |
1931 р. |
Карл Янський відкрив радіовипромінювання Молочного Шляху. |
1932 р. |
Лев Ландау теоретично довів можливість існування нейтронних зір. |
1934 р. |
Франк Дайсон запропонував для енергозбереження створити сферу навколо Сонця. |
1946 р. |
Джордж Гамов запропонував гарячу модель Всесвіту. |
1950 р. |
У Парижі заснована Міжнародна Федерація Астронавтики. |
1950 р. |
Ян Оорт висунув гіпотезу про існування «хмари комет» за орбітою Плутона. |
1957 р. |
Початок космічної ери: в СРСР створено перший у світі штучний супутник Землі. |
1958 р. |
Створено НАСА (Національне Космічне Агентство, США). |
1958 р. |
Ван Аллен виявив радіаційні пояси навколо Землі. |
1959 р. |
АМС «Луна-1» (СРСР) стала першою штучною планетою Сонячної системи. |
1959 р. |
АМС «Луна-3» (СРСР) уперше у світі сфотографувала зворотний бік Місяця. |
1961 р. |
Юрій Гагарін (СРСР) уперше у світі облетів Землю на космічному кораблі «Восток». |
1963 р. |
Створено СЕТІ (SETI) — організацію для пошуків життя у Всесвіті. |
1963 р. |
Відкриті квазари — позагалактичні джерела радіовипромінювання. |
1965 р. |
Арно Пензіас і Роберт Вілсон відкрили реліктове випромінювання. |
1966 р. |
АМС «Луна-9» (СРСР) здійснила першу у світі м'яку посадку на поверхню Місяця. |
1967 р. |
АМС «Венера-4» (СРСР) досягла атмосфери Венери. |
1967 р. |
Відкриті пульсари (нейтронні зорі). |
1969 р. |
На Місяць зробив посадку пілотований космічний корабель «Аполлон-11» (США). |
1969 р. |
В Австралії впав метеорит Марчесон, у якому знайшли залишки ДНК. |
1970 р. |
АМС «Луна-16» (СРСР) в автоматичному режимі доставила на Землю ґрунт із Місяця. |
1970 р. |
АМС «Венера-7» (СРСР) зробила м'яку посадку на поверхню Венери. |
1972 р. |
Старт АМС «Піонер-10» (США) — перший політ за межі Сонячної системи. |
1972 р. |
Запроваджено міжнародний атомний час — ТАІ. |
1974 р. |
Перша спроба відіслати повідомлення інопланетянам радіотелескопом Аресібо (США). |
1975 р. |
АМС «Венера-9, 10» (СРСР) отримали телевізійне зображення поверхні Венери. |
1975 р. |
Створено Європейське космічне агентство — ESA. |
1976 р. |
АМС «Вікінг-1,2» (США) передали телевізійні зображення поверхні Марса. |
1977 р. |
Старт апаратів «Вояджер» (США), які полетять до зір із посланням до інопланетян. |
1977 р. |
Відкрито кільце Урана під час затемнення планетою слабкої зорі. |
1981 р. |
У США змонтовано радіоінтерферометр «Дуже велика антена» з 27 антен діаметром 25 м. |
1984 р. |
Відкрито кільце Нептуна під час покриття планетою слабких зір. |
1985 р. |
У Харкові створено радіоастрономічний інститут (РІ НАНУ). |
1986 р. |
АМС «Вега-1,2» (СРСР) уперше було одержано зображення ядра комети Галлея. |
1987 р. |
Спалах Наднової в сусідній галактиці Магелланова Хмара, яку було видно неозброєним оком. |
1991 р. |
Заснована Українська астрономічна асоціація. |
1992 р. |
Створено Національне космічне агентство України. |
1993 р. |
Створено УРАН — Український радіоінтерферометр НАНУ. |
1993 р. |
Створено Союз наукових товариств Росії — СНТР. |
1993 р. |
Змонтованого найбільший у світі телескоп-рефлектор із діаметром дзеркала 10 м (Гавайї, США). |
1994 р. |
Падіння на Юпітер комети Шумейкера-Леві. |
1995 р. |
Виведено на орбіту перший український штучний супутник Землі «Січ». |
2012 р. |
АМС «Вояджер-1» пролетить геліопаузу — межу міжзоряної та сонячної плазми. |
13 333 р. |
Північний полюс світу внаслідок прецесії опиниться поблизу зорі Вега в сузір'ї Ліра. |
Література
1. Програма «Астрономія»/ Я. С. Яцків, В. М. Івченко, А. М. Казанцев, О. П. Ващенко, І. П. Крячко. Наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407 — К., 2017.
2. Астрономія: 11 кл.: підручник для загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / М. П. Пришляк; за заг. Ред. Я. С. Яцківа. — Харків: Вид-во «Ранок», 2011.— 160 с.: іл.
3. Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь.— Львів, 2003. — с. 548 рис. 137
4. Тола Х., Атлас астрономії / Пер. з англ. О. В. Буйвол. — Харків: Вид-во «Ранок», 2006. — 96 с.: іл.
5. Челлонер Дж., Атлас космосу/ Пер. з англ. О. В. Буйвол. — Харків: Вид-во «Ранок», 2005. — 80 с.: іл.
6. uk.wikipedia.org — сайт мереживої енциклопедії
7. https://www.eso.org — сайт Європейської Південної обсерваторії (ESO).
8. https://spacegid.com — освітній ресурс.
9. https://www.nasa.gov/ — сайт Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА)
Безкоштовні програми для дослідження та отримання інформації про Всесвіт
• Stellarium — програма для перегляду зоряного неба, віртуальний планетарій.
• Celestia — симулятор космосу, що дозволяє подорожувати Всесвітом у трьох вимірах.
• Celestia Origin — змістовний збірник унікальних аддонів (додатків) для космічного симулятора Celestia.
• SpaceEngine — космічний симулятор-планетарій, що дозволяє досліджувати Всесвіт у трьох вимірах.
• Aladin — інтерактивний небесний атлас, що дозволяє користувачу роздивлятись та досліджувати оцифровані астрономічні світлини.
• WorldWide Telescope — програма, що допомагає шанувальникам астрономії досліджувати Всесвіт.
• SkyChart — атлас космічних об'єктів, що дозволяє отримувати карти неба шляхом використання різних каталогів.