Додатки

№ п/п

Назва

Сузір'я

m

Відстань пк

Світність L=E/E_⊙

Температура K

Радіус R/R_⊙

1

Сіріус

α Вел. Пес

-1,46

2,7

22

11 000

1,3

2

Канопус

α Кіль

-0,75

55,0

20 000

7500

85,0

3

Арктур

α Волопас

-0,05

11,1

113

5000

14,0

4

Рігель

α Кентавр

-0,01

1,3

1,4

5800

1,2

5

Вега

α Ліфра

+0,03

8,1

55

11 000

2,0

6

Капелла

α Візничий

+0,08

13,7

151

5600

13,0

7

Рігель

β Оріон

+0,13

250,0

50 000

12 000

52,0

8

Проціон

α Мал. Пес

+0,37

3,5

7,6

7000

2,0

9

Бетельгейзе

α Оріон

+0,47

150,0

13 000

3000

426,0

10

Ахернар

α Ерідан

+0,51

40,0

870

15 000

4,0

11

Гадар

β Кентавр

+0,63

150,0

10 000

20 000

8,0

12

Альтаїр

α Орел

+0,76

5,1

11,3

9000

1,4

13

Альдебаран

α Телець

+0,86

20,0

160

4500

21,0

14

Антарес

α Скорпіон

+0,91

130,0

6300

3000

300,0

15

Спіка

α Діва

+0,91

80,0

2400

25 000

2,6

16

Поллукс

β Близнята

+1,14

11,0

37

5000

4,5

17

Фомальгаут

α Півд. Риба

+1,19

7,7

17

10 000

1,4

18

Денеб

α Лебідь

+1,25

500,0

70 000

10 000

90,0

19

Регул

α Лев

+1,35

27,0

200

13 000

2,8

20

Кастор

α Близнята

+1,58

16,0

50

11 000

2

Дата

Час

Фаза

21.01.19

7-10

повне

17.07.19

00-31

0,65

19.08.35

4-08

0.10

12.02.36

00-13

повне

07.08.36

5-50

повне

06.06.39

21-54

0.84

30.11.39

18-55

0.94

18.11.40

21-02

повне

16.05.41

3-42

0.05

Дата

Час

Фаза

08.11.41

6-30

0.17

12.02.55

0-42

повне

17.06.57

5.25

0.76

11.12.57

2-52

0.92

06.06.58

22-12

повне

30.11.58

5-14

повне

05.04.61

0-54

повне

25.03.62

5-34

повне

18.09.62

21-29

повне

Дата

Час макс.

Фаза Київ

Вид

Місце повної фази

21.06.2020

8-51

0.04

К.

Азія

10.06.2021

14-14

0.13

К.

Арктика

25.10.2022

12-35

0.62

Ч.

—

29.03.2025

14-38

0.01

Ч.

—

12.08.2026

21-03

0.86

П.

Азія

02.08.2027

12-33

0.37

П.

Африка

21.06.2039

21-22

0.92

К.

Європа

11.06.2048

17-00

0.90

К.

Європа

14.11.2050

16-20

0.70

Ч.

—

12.09.2053

11-45

0.40

П.

Азія

05.11.2059

9-58

0.50

К.

Африка

30.04.2060

13-49

0.57

П.

Азія

20.04.2061

5-35

0.97

П.

Одеса, Крим

06.07.2187

10-44

0.98

П.

Харків, Черкаси

Назва

Адреса

Діам., км

Вік

Садбері (Sudbury)

Канада, Онтаріо

200

1,8 млрд р.

Вредефорт (Vredefort Ring)

Півд. Африка

200

2 млрд р.

Попигайська

Півн. Сибір, Росія

100

Бовтиська

с. Бовтишка, Черкаська обл.

31

65 ± 1,2 млн р.

Оболоньська

с. Оболонь, Семенівський р-н, Полтавська обл.

20

169 ± 7 млн р.

Тернівська

с. Веселі Терни, Кіровоградська обл.

15

280 ± 10 млн р.

Іллінецька

м. Іллінці, Вінницька обл.

6,5

400 ± 30 млн р.

Білилівська

с. Білилівка, Житомирська обл.

5,5

165 ± 6 млн р.

Ротмистрівська

с. Ротмистрівка, Черкаська обл.

2,2

130 ± 10 млн р.

Зеленогайська

с. Зелений Гай, Кіровоградська обл.

0,8

60 млн р.

Зеленогайська

с. Зелений Гай, Кіровоградська обл.

0,7

60 млн р.

Назва

Місто

Країна

Рік заснування

Головна астрономічна обсерваторія НАНУ

http://www.mao.kiev.ua

Київ

Україна

1944

Київська астрономічна обсерваторія

http://www.observ.univ.kiev.ua

Київ

Україна

1845

Кримська астрофізична обсерваторія

http://www. crao.crimea.ua

Научний

Україна

1908

Львівська астрономічна обсерваторія

http://astro.franko.lviv.ua

Львів

Україна

1769

Миколаївська астрономічна обсерваторія

http://www.mao.nikolaev.ua

Миколаїв

Україна

1821

Одеська астрономічна обсерваторія

http://www.astro-observatory.odessa.ua

Одеса

Україна

1871

Полтавська гравіметрична обсерваторія

pgo@poltava.ukrtel.net

Полтава

Україна

1926

Ужгородська лабораторія космічних досліджень

http://www.univ.uzhgorod.ua

Ужгород

Україна

1957

Харківська астрономічна обсерваторія

Із 2002 р. Інститут астрономії

http://astron.kharkov.ua

Харків

Україна

1806

Харківський інститут радіоастрономії

http://www.nbuv.gov.ua/institutions/rai

Харків

Україна

1985

Паризька астрономічна обсерваторія

http://www.obspm.fr

Париж

Франція

1671

Гринвіцька астрономічна обсерваторія

http://www.nmm.ac.uk

Лондон

Англія

1675

Вільнюська астрономічна обсерваторія

http://www.astro.ff.vu.lt

Вільнюс

Литва

1753

Краківська астрономічна обсерваторія

http://www.oa.uj.edu.pl

Краків

Польща

1795

Пулковська астрономічна обсерваторія

http://www.gao.spb.ru

С.-Петербург

Росія

1839

Ондржейовська астрономічна обсерваторія

http://www.expats.cz/ondreiovobservatory

Прага

Чехія

1898

Маунт-Вілсон обсерваторія

http://www.mtwilson.edu

Каліфорнія

США

1904

Астрофізична обсерваторія у Вікторії

http://www.nrc-cnrc.gc.ca

Брит. Колумбія

Канада

1910

Абастуманська астрономічна обсерваторія

http://www.genao.org

Абастумані

Грузія

1932

Бюроканська астрономічна обсерваторія

http://www.aras.am/bao.html

Бюрокан

Вірменія

1946

Спеціальна астрофізична обсерваторія

http://www.sao.ru

Півн. Кавказ

Росія

1966

Астрономічна обсерваторія Мауна-Кеа

http://www.ifa.hawaii.edu/mko

Гавайї

США

1970

Американська астрономічна обсерваторія

http://www.lco.cl

Лас-Кампанес

Чилі

1976

Шемахинська астрономічна обсерваторія

http://www.shao.az

Шемаха

Азербайджан

1960

Науковий інститут космічного телескопа «Габбла»

http://www.stsci.edu/hst/

США

2010

Дуже Великий Телескоп (VLT)

http://www.eso.org/vlt

Пустеля Атакама

Чилі

1998

Обсерваторія Роке-де-лос-Мучачос

http://www.ias.es

Ла-Пальма, Канарські острови

Іспанія

1985

Аресібська астрономічна обсерваторія

http://www.naic.edu

Аресібо

Чилі

1963

Обсерваторія Лландо де Чайнантор

http://www.almaobservatory.org

Пустеля Атакама

Чилі

1997

Параметр

Величина

Мінімальна відстань від Землі, км

356 410

Максимальна відстань від Землі, км

406 740

Середня відстань від Землі, км

384 400

Середній ексцентриситет орбіти

0,0549

Середній нахил площини орбіти до екліптики

5°08'43''

Період обертання по орбіті, діб

27,32

Середня періодичність зміни фаз Місяця, діб

29,53

Середній кутовий радіус Місяця

15'33"

Маса, кг

7,35 • 10²³

Середня густина, кг/м³

3340

Прискорення сили тяжіння, м/с²

1,62

Друга космічна швидкість, км/с

2,38

Максимальна температура вдень, °С

+13

Мінімальна температура вночі, °С

-170

Освітленість від повного Місяця на земній поверхні, лк

0,25

Освітленість від повної Землі на місячній поверхні, лк

16

Середня відображувальна здатність від усієї місячної поверхні, %

12,44

Відображувальна здатність материкових областей, %

13,44

Відображувальна здатність морських областей, %

7,3

Загальна площа поверхні Місяця, км²

3,8 • 10⁷

Площа морів на всій поверхні, %

16,9

Площа морів на видимому боці, %

31,2

Площа поверхні, яку можна спостерігати в результаті лібрації, %

59

Спектральний клас

Колір

Температура, К

Типові зорі

O

Блакитний

20 000

Наос (ζ Корми)

B

Білий, блакитний

15 000

Беллатрис (γ Оріона)

A

Білий

10 000

Сиріус

F

Жовтий, білий

8 000

Альтаїр (α Орла)

G

Жовтий

6 000

Сонце

K

Жовтий, помаранчевий

4 500

Альдебаран (α Тільця)

M

Помаранчевий, червоний

3 000

Бетельгейзе (α Оріона)

Спектральний клас

Термін життя (років)

O

менше 10⁶

B

10⁷

A

10⁸

F

10⁹

G

10¹⁰

K

10¹¹

M

понад 10¹¹

Дата

Подія

15 000 000 000 р. до н. е.

Зародження Всесвіту — Великий Вибух.

5 000 000 000 р. до н. е.

Зародження Сонячної системи.

4 500 000 000 р. до н. е.

Утворення Землі.

3 500 000 000 р. до н. е.

Початок архейської ери в шкалі геологічного літочислення.

1 900 000 000 р. до н. е.

На Землі з'явились перші водорості.

500 000 000 р. до н. е.

Початок палеозойської ери — з'явились перші спорові рослини.

400 000 000 р. до н. е.

На Землі виникли перші риби.

230 000 000 р. до н. е.

Початок мезозойської ери — з'явились хвойні рослини.

200 000 000 р. до н. е.

Початок юрського періоду — виникли перші плазуни і птахи.

67 000 000 р. до н. е.

Початок кайнозойської ери — з'явились квіткові рослини і ссавці.

65 000 000 р. до н. е.

Катастрофічне зіткнення Землі з астероїдом, коли загинули динозаври.

4 000 000 р. до н. е.

З'явились австралопітеки — людиноподібні мавпи, прародичі людини.

2 000 000 р. до н. е.

Початок антропогенного періоду — виникли розумні люди.

200 000 р. до н. е.

З'явились неандертальці — підвид людини розумної.

40 000 р. до н. е.

З'явились кроманьйонці — можливі предки європеоїдної раси.

5509 р. до н. е.

1 вересня початок ери літочислення від «створення світу» за календарем Візантії.

5508 р. до н. е.

1 березня початок літочислення від «створення світу» за календарем Русі.

4713 р. до н. е.

1 вересня початок відліку літочислення юліанського періоду.

4200 р. до н. е.

У Єгипті створено сонячний календар, що ґрунтувався на тропічному році.

3761 р. до н. е.

7 жовтня початок літочислення від «створення світу» за єврейським календарем.

2100 р. до н. е.

Перші згадки про метеорити в давньоєгипетському папірусі.

2000 р. до н. е.

Збудовано Стоунгендж — давня астрономічна обсерваторія в Англії.

600 р. до н. е.

У Вавилоні створили сонячний годинник.

555 р. до н. е.

Піфагор уперше визначив параметри земної кулі і ввів слово космос для позначення Всесвіту.

433 р. до н. е.

Метон обчислив цикл для відліку тропічного року та синодичного місяця.

350 р. до н. е.

Євдокс уперше створив карту зоряного неба, на якій є екліптика і зодіак.

330 р. до н. е.

Арістотель сформулював будову геоцентричної системи світу.

250 р. до н. е.

Архімед створив астраріум — годинник, що відтворює видимий на небі рух Сонця і планет.

240 р. до н. е.

Ератосфен уперше виміряв дугу меридіана для визначення радіуса Землі.

222 р. до н. е.

Арістарх Самоський висунув ідею про геліоцентричну систему світу.

125 р. до н. е.

Гіппарх склав каталог зір і позначив їх яскравість зоряними величинами.

46 р. до н. е.

Римський імператор Юлій Цезар увів календар, який на його честь назвали юліанським.

140 р. н. е.

Клавдій Птоломей написав книгу «Велика математична побудова астрономії» (Мегісте).

525 р.

Діонісій Малий запровадив літочислення від втілення (народження) Ісуса Христа.

622 р.

16 липня початок ісламської ери літочислення — ера гіджра.

988 р.

Князь Володимир запровадив юліанський календар.

1054 р.

Спалах Наднової в сузір'ї Тельця, про яку є згадки в літописах Київської Русі.

1091 р.

Перші згадки про політ боліда в літописах Київської Русі.

1330 р.

Вільям Оккам сформулював принцип, який відомий як «Бритва Оккама».

1483 р.

Надруковано першу книгу з астрономії українського автора Юрія Дрогобича (Котермака).

1543 р.

Миколай Коперник сформулював засади геліоцентричної системи світу.

1546 р.

Тіхо Браге довів, що комети розташовуються далі, ніж Місяць.

1582 р.

Запроваджено Григоріанський календар (новий стиль) у деяких країнах Європи.

1600 р.

Джордано Бруно був спалений на вогнищі інквізиції за ідею життя у космосі.

1609 р.

Галілео Галілей провів перші спостереження Місяця та планет за допомогою телескопа.

1609 р.

Йоганн Кеплер сформулював закони руху планет — 1-й та 2-й закони Кеплера.

1644 р.

Рене Декарт висунув першу гіпотезу про утворення Сонячної системи.

1647 р.

Ян Гевелій склав першу детальну карту Місяця.

1659 р.

Відкрито кільце Сатурна.

1676 р.

Рене Рьомер за допомогою супутників Юпітера вперше визначив швидкість світла.

1687 р.

Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння.

1728 р.

Джеймс Брадлей визначив швидкість світла за допомогою аберації світла від зір.

1740 р.

Едмонд Галлей передбачив повернення у 1758 р. комети, яку пізніше назвали на його честь.

1761 р.

Михайло Ломоносов відкрив атмосферу Венери під час її проходження по диску Сонця.

1766 р.

Йоганн Тіціус відкрив закон планетних відстаней, який назвали правилом Боде-Тіціуса.

1772 р.

Петр Паллас у Сибіру знайшов метеорит масою близько 500 кг.

1781 р.

Вільям Гершель відкрив Уран.

1782 р.

Джон Гудрайк висунув припущення, що зоря Алголь (β Пресея) є подвійною зоряною системою.

1783 р.

Вільям Гершель відкрив рух Сонця в напрямку сузір'я Геркулес.

1801 р.

Джузеппе Піацці відкрив перший астероїд — Цереру.

1814 р.

Йозеф Фраунгофер виявив численні лінії поглинання у спектрі Сонця.

1826 р.

Генріх Ольберс сформулював фотометричний парадокс — парадокс Ольберса.

1839 р.

Василь Струве в Пулковській обсерваторії одним із перших виміряв паралакс Веги (α Ліри)

1842 р.

Христіан Допплер довів існування ефекту зміни довжини хвилі в акустиці й оптиці.

1846 р.

Йоганн Галле відкрив планету Нептун на основі обчислень Адамса та Леверьє.

1848 р.

Вільям Томсон (лорд Кельвін) увів абсолютну шкалу температур.

1851 р.

Жан Фуко за допомогою маятника довів обертання Землі навколо осі.

1852 р.

Рудольф Вольф увів індекс сонячної активності, який називають числом Вольфа.

1859 р.

Норман Погсон увів коефіцієнт для визначення зоряних величин — формулу Погсона.

1860 р.

Джеймс Максвелл створив теорію електромагнітного поля.

1864 р.

Едуард Рош довів наявність нижньої межі для орбіти природного супутника планети — межа Роша.

1865 р.

Г. Ріхтер висунув гіпотезу про занесення на Землю життя з космосу — панспермія.

1865 р.

Рудольф Клаузіус сформулював парадокс «теплової смерті Всесвіту».

1871 р.

Джон Релей опублікував працю про поляризацію світла та пояснив блакитний колір неба.

1877 р.

Асаф Холл відкрив Фобос і Демос — супутники Марса.

1881 р.

Джованні Скіапареллі відкрив на Марсі «канали».

1884 р.

Гринвіцький меридіан за міжнародною угодою прийнято за початковий.

1900 р.

Макс Планк відкрив енергію кванта та закон випромінювання чорного тіла.

1902 р.

Костянтин Ціолковський вивів формулу для визначення швидкості ракети.

1908 р.

Упав Тунгуський метеорит (Сибір, Росія).

1913 р.

Генрі Рассел побудував діаграму спектр—світність зір.

1917 р.

Альберт Айштайн згідно із загальною теорією відносності побудував статичну модель Всесвіту.

1919 р.

Гуго Зелігер сформулював гравітаційний парадокс нескінченного Всесвіту.

1919 р.

Створено Міжнародний Астрономічний Союз (МАС).

1922 р.

Олександр Фрідман побудував нестатичну модель Всесвіту.

1925 р.

Запроваджено Всесвітній час для обчислення астрономічних ефемерид.

1925 р.

Джордж Хейл відкрив 22-річну періодичність активності Сонця.

1929 р.

Юрій Кондратюк опублікував книгу «Завоювання міжпланетних просторів».

1929 р.

Едвін Габбл відкрив розбігання галактик.

1930 р.

Клайд Томбо відкрив Плутон.

1931 р.

Карл Янський відкрив радіовипромінювання Молочного Шляху.

1932 р.

Лев Ландау теоретично довів можливість існування нейтронних зір.

1934 р.

Франк Дайсон запропонував для енергозбереження створити сферу навколо Сонця.

1946 р.

Джордж Гамов запропонував гарячу модель Всесвіту.

1950 р.

У Парижі заснована Міжнародна Федерація Астронавтики.

1950 р.

Ян Оорт висунув гіпотезу про існування «хмари комет» за орбітою Плутона.

1957 р.

Початок космічної ери: в СРСР створено перший у світі штучний супутник Землі.

1958 р.

Створено НАСА (Національне Космічне Агентство, США).

1958 р.

Ван Аллен виявив радіаційні пояси навколо Землі.

1959 р.

АМС «Луна-1» (СРСР) стала першою штучною планетою Сонячної системи.

1959 р.

АМС «Луна-3» (СРСР) уперше у світі сфотографувала зворотний бік Місяця.

1961 р.

Юрій Гагарін (СРСР) уперше у світі облетів Землю на космічному кораблі «Восток».

1963 р.

Створено СЕТІ (SETI) — організацію для пошуків життя у Всесвіті.

1963 р.

Відкриті квазари — позагалактичні джерела радіовипромінювання.

1965 р.

Арно Пензіас і Роберт Вілсон відкрили реліктове випромінювання.

1966 р.

АМС «Луна-9» (СРСР) здійснила першу у світі м'яку посадку на поверхню Місяця.

1967 р.

АМС «Венера-4» (СРСР) досягла атмосфери Венери.

1967 р.

Відкриті пульсари (нейтронні зорі).

1969 р.

На Місяць зробив посадку пілотований космічний корабель «Аполлон-11» (США).

1969 р.

В Австралії впав метеорит Марчесон, у якому знайшли залишки ДНК.

1970 р.

АМС «Луна-16» (СРСР) в автоматичному режимі доставила на Землю ґрунт із Місяця.

1970 р.

АМС «Венера-7» (СРСР) зробила м'яку посадку на поверхню Венери.

1972 р.

Старт АМС «Піонер-10» (США) — перший політ за межі Сонячної системи.

1972 р.

Запроваджено міжнародний атомний час — ТАІ.

1974 р.

Перша спроба відіслати повідомлення інопланетянам радіотелескопом Аресібо (США).

1975 р.

АМС «Венера-9, 10» (СРСР) отримали телевізійне зображення поверхні Венери.

1975 р.

Створено Європейське космічне агентство — ESA.

1976 р.

АМС «Вікінг-1,2» (США) передали телевізійні зображення поверхні Марса.

1977 р.

Старт апаратів «Вояджер» (США), які полетять до зір із посланням до інопланетян.

1977 р.

Відкрито кільце Урана під час затемнення планетою слабкої зорі.

1981 р.

У США змонтовано радіоінтерферометр «Дуже велика антена» з 27 антен діаметром 25 м.

1984 р.

Відкрито кільце Нептуна під час покриття планетою слабких зір.

1985 р.

У Харкові створено радіоастрономічний інститут (РІ НАНУ).

1986 р.

АМС «Вега-1,2» (СРСР) уперше було одержано зображення ядра комети Галлея.

1987 р.

Спалах Наднової в сусідній галактиці Магелланова Хмара, яку було видно неозброєним оком.

1991 р.

Заснована Українська астрономічна асоціація.

1992 р.

Створено Національне космічне агентство України.

1993 р.

Створено УРАН — Український радіоінтерферометр НАНУ.

1993 р.

Створено Союз наукових товариств Росії — СНТР.

1993 р.

Змонтованого найбільший у світі телескоп-рефлектор із діаметром дзеркала 10 м (Гавайї, США).

1994 р.

Падіння на Юпітер комети Шумейкера-Леві.

1995 р.

Виведено на орбіту перший український штучний супутник Землі «Січ».

2012 р.

АМС «Вояджер-1» пролетить геліопаузу — межу міжзоряної та сонячної плазми.

13 333 р.

Північний полюс світу внаслідок прецесії опиниться поблизу зорі Вега в сузір'ї Ліра.