Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Пометун

§ 15. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

На які століття припадає зріле (високе) середньовіччя? Які зміни відбулись у житті європейців за часів раннього середньовіччя? Які держави існували в ті часи, хто і як ними правив?

ДОСЛІДІТЬ

1. Розташуйте наведені словосполучення (терміни) в логічній послідовності, що відображає розвиток середньовічного суспільства, і поясніть цю послідовність: роздробленість, зростання влади місцевих феодалів, міжусобні війни, монархії раннього середньовіччя, централізована держава.

2. Опрацьовуючи параграф, відстежуйте, чи правильними були ваші міркування.

1. Що таке роздробленість держави

ПОМІРКУЙТЕ

Працюючи в парах, визначте, що таке роздробленість держави і якими були її причини. Обговоріть свої міркування з однокласниками та однокласницями.

Хоч яким різноманітним був історичний шлях європейських держав, на кожному етапі вони мали спільні характеристики розвитку. Так, IX-XV ст. були періодом якісних змін для більшості з них.

Європейські монархії раннього середньовіччя контролювали значні території, проте не були міцними. У різні періоди середньовіччя країни Західної Європи переживали роздробленість — розпад великих держав на низку дрібних володінь.

Роздробленість держав була спричинена кількома важливими процесами, що відбувалися у країнах Європи. Насамперед передумовою роздробленості було натуральне господарство. У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника й себе продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не виробляли в їхньому маєтку.

Окремі землі ставали все більш незалежними. Монархи, розплачуючись із васалами за службу земельними наділами, створювали умови для появи незалежних великих землевласників із замками, власними васалами і військом. Так з’являлися маленькі держави, де сеньйори збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази й навіть карбували власні монети. Тому, наприклад, герцогів і графів називали ще «сеньйорами в короні», а короля — «першим серед рівних».

Між цими «державами» часто спалахували війни, від яких найбільше потерпали селяни, чиє майно знищувалося. Посиленню роздробленості значною мірою сприяв усталений порядок, коли монархи наділяли своїх синів частиною батьківських земель. Водночас у результаті роздробленості у Європі виникли нові держави і сформувались народи із власною культурою та способом життя.

ДОСЛІДІТЬ

Пригадайте, про якого короля йдеться на початку уривка з документа. Як ставиться автор до роздробленості Франкської держави? Як ви вважаєте чому? Про які риси роздробленості можна дізнатися з уривка?

Із твору диякона Флора Ліонського «Скарга про розділ імперії» (XI ст.)

Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа, отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами...

2. Чим характеризується станово-представницька монархія

ПОМІРКУЙТЕ

Сформулюйте й поставте однокласникам та однокласницям 2-3 запитання про сутність станово-представницької монархії.

Хай якими сильними були феодали, роздробленість не могла тривати вічно. Слабкість центральної влади стримувала економічний розвиток. Поступово у XIII ст. в багатьох європейських країнах виникла потреба в міцній королівській владі.

ДОСЛІДІТЬ

Проаналізуйте інформацію зі схеми й ілюстрацій та виконайте завдання:

• 1) поясніть, які верстви населення і чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади;
• 2) зіставте зміст схеми і зображення. Які з чинників зміцнення королівської влади відображено на ілюстраціях? Поясніть свою думку.

Чинники зміцнення королівської влади

1. Жан Фуке. Прибуття Карла IV у місто Сен-Дені. XV ст.

2. Військо феодалів. Середньовічна мініатюра XIV ст.

У період розвиненого середньовіччя в Західній Європі почалося нове зміцнення держав. Королівська влада перетворювалася на силу, що долала опір непокірних феодалів і зосереджувала владу у своїх руках. Поступово складалися єдині для всієї країни органи управління, закони та податки, що свідчило про початок централізації держав.

Проте ці зміни королівська влада мусила проводити за підтримки найвпливовіших станів тогочасного суспільства. Із цією метою у XII-XV ст. почали створюватися нові органи влади, у діяльності яких брали участь не лише духовні та світські феодали, а й третій стан: найчастіше купці, банкіри. Тому і ці органи, і монархії називалися станово-представницькими.

Система суду в середньовічній Європі також розподілялася за станами: феодали мали свій суд, духівництво — свій, а містяни — свій. Виняток становили лише селяни: вони підлягали судовій владі своїх панів та призначених ними суддів. Сеньйор міг на власний розсуд милувати чи карати підданих. Найвищим суддею був король. Якщо справа була складною, король призначав «Божий суд» — змагання між двома сторонами, що не порозумілися. Рицар міг брати участь у двобої сам чи виставити свого бійця. Вигравав справу той, хто перемагав у поєдинку.

Часто за вироком суду правих і винуватих виявляли шляхом випробувань окропом, розпеченим залізом. Пізніше на вимогу церкви такі випробування було скасовано.

Станово-представницька монархія — централізована держава, де влада монарха обмежується станово-представницьким органом.

ДОСЛІДІТЬ

Поєднайте інформацію мініатюри та документа, поясніть: хто і кому виносить вирок? Які елементи середньовічного суду представлені на мініатюрі? Чи було справедливим рішення суду, яке ухвалювали на основі поданого нижче закону? Чому?

Із «Золотої булли»

Залізний брусок, призначений для випробування в суді... має бути завдовжки з долоню, товщиною — у два пальці. Той, кого випробовують, повинен... взяти залізо й зробити, тримаючи його в руці, дев’ять кроків, а потім поволі опустити його на землю...

Через три дні після цього суддя повинен оглянути його руку. Якщо на ній залишилися сліди опіку, того, хто не витримав випробування, слід спалити живцем чи покарати інакше за вироком суду.

Суддя допитує засудженого. Середньовічна мініатюра XV ст.

3. Якими були станово-представницькі органи в Європі

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте особливості європейських станово-представницьких органів і їх роль у житті держави.

Станово-представницькі органи відігравали важливу роль у розвитку середньовічної Європи. Загальним для них був принцип представництва різних верств населення. Тривалий час рішення станових органів не були обов’язковими для виконання, а слугували тільки порадами для короля. Проте обрані представники намагалися контролювати ухвалення законів і нових податків, питання оголошення війни й миру та престолонаслідування.

У більшості країн вони працювали нерегулярно, скликалися королями в найскрутніших для країни обставинах.

ДОСЛІДІТЬ

Як наведені ілюстрації пов’язані з текстами пунктів 2 і 3? За таблицею з’ясуйте, у яких європейських державах, коли та які представницькі органи виникли. Зробіть висновки про розвиток станово-представницьких органів у Європі.

1. Засідання Гамбурзького суду. Мініатюра XV ст.

2. Засідання парламенту. Середньовічне зображення

Станово-представницькі органи в європейських державах

Країна	Час утворення	Назва
Іспанія (Кастилія)	XII ст.	Кортеси
Англія	1265 р.	Парламент
Франція	1302 р.	Генеральні штати
Швеція	1435 р.	Риксдаг
Німеччина	XV ст.	Рейхстаг
Нідерланди	1463 р.	Генеральні штати
Польща	Кін. XIV-XV ст.	Сейм

ПЕРЕВІР СЕБЕ

• 1. У який період панувала феодальна роздробленість?
• 2. Чому нові органи й монархії називали станово-представницькими?
• 3. Добери синоніми до слова «рейхстаг».
• 4. Склади хронологічну задачу, використавши дати створення представницьких органів у країнах Європи.
• 5. Схарактеризуй зв’язок між причинами та наслідками феодальної роздробленості.
• 6. Що сприяло процесам централізації в європейських країнах?
• 7. Вислови судження щодо причин появи та ролі станово-представницьких органів влади в країнах Європи.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Визнач і запиши 2-3 реченнями найсуттєвіші, на твою думку, зміни, що відбувались у розвитку держав у зрілому середньовіччі.

За покликанням https://vse.ee/cfww знайди завдання до § 15 в робочому зошиті та зошиті самооцінювання.