Історія України. 7 клас. Пометун
§ 7. Київська держава за князя Ярослава Мудрого
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Уявіть себе літописцями і створіть перелік здобутків князя Володимира, завдяки яким він увійшов в історію як Володимир Великий. Які зміни в державі відбулися?
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте зображення наступника Володимира — князя Ярослава Мудрого (правив у 1019-1054 рр.). Висловте припущення, які особливості політики київського князя воно відображає. Перевіряйте свої міркування, працюючи з текстом параграфа.
Поштова марка «1000 років з початку правління Ярослава Мудрого» (худ. М. Кочубей)
1. Якою була зовнішня політика Ярослава Володимировича
ПОМІРКУЙТЕ
Створіть таблицю, у якій зазначте основні напрями зовнішньої політики Ярослава та приклади відповідних подій.
По смерті Володимира Великого між його синами розгорнулася боротьба за київський престол. Вона завершилася в 1019 р. перемогою Ярослава. До 1036 року співправителем Ярослава був його брат Мстислав, чернігівський князь.
Ярослав продовжив традиції зовнішньої політики держави, закладені його батьком — Володимиром Великим. Він спрямовував свої сили на розширення територіальних володінь, охорону кордонів, налагодження відносин із провідними європейськими країнами. На півночі й північному заході Ярослав приєднав до Русі-України землі між Чудським озером і Балтикою, де з оборонною метою заснував місто Юр’їв (нині Тарту, Естонія).
Опікуючись західними кордонами, він уклав договір із польським королем Казимиром, відповідно до якого територія між річками Сян і Буг входила до складу Русі. Згодом для зміцнення західних рубежів на річці Сян було засновано місто Ярослав.
Ярослав Мудрий (сучасне зображення)
Для охорони південних кордонів на прилеглій до річок Рось і Трубеж території збудували міста Корсунь, Канів, Юр’їв (Біла Церква). Міста та фортеці заклали і вздовж річки Сула. Навколо Києва насипали велетенські земляні вали, на вершинах яких установили високі дубові стіни для захисту від ворожих нападів. У 1036 р. Ярослав розгромив печенігів, які намагалися захопити Київ.
ДОСЛІДІТЬ
1. Простежте за картою (с. 19), як змінилися кордони Русі-України за Ярослава Мудрого. Які наслідки це мало для її зовнішньополітичного становища?
2. На основі документа поясніть, на які сили спирався Ярослав. Чи була його перемога легкою? Чи міг Ярослав у зовнішній політиці віддавати перевагу постійним воєнним діям? Чому?
Про перемогу Ярослава Мудрого з «Повісті минулих літ»
Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав, зібравши багато війська з варягів і слов’ян, прийшов до Києва і... вистроїв дружину свою... І стали вони перед містом, а печеніги почали наступати. І сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір.
Ярослав покладався не лише на військову силу, а й на дипломатичні зв’язки з іншими країнами. Князь підтримував дружні стосунки з Польщею, Угорщиною, Францією, Норвегією, Швецією. Ці зв’язки зміцнювалися завдяки «шлюбній дипломатії», у якій і Володимир Великий, і Ярослав Мудрий (якого історики навіть прозвали «Тестем Європи») досягли чималих успіхів. Ці правителі замість міжусобних чвар прагнули укладати шлюби й між княжими родинами всередні держави.
ДОСЛІДІТЬ
1. Поясніть за схемами, як розвивалася «шлюбна дипломатія». Як це впливало, на вашу думку, на міжнародне і внутрішнє становище Русі-України?
2. Чому, на вашу думку, нащадки шанують пам’ять про доньок Ярослава? Знайдіть про них додаткову інформацію. Чи могла жінка часів раннього європейського середньовіччя реалізуватися як державна діячка? Поясніть свою думку.
1 — пам’ятник Анні Ярославні, м. Санліс, Франція (скульптор В. Зноба);
2 — пам’ятник королю Андрашу та його дружині Анастасії Ярославні поблизу озера Балатон, Угорщина (скульптор Б. Корж)
2. Як князь Ярослав Володимирович розбудовував державу
ПОМІРКУЙТЕ
Які напрями внутрішньої політики обрав князь Ярослав?
Ярослав спрямував внутрішню політику на централізацію держави, послабленої за часів міжусобної боротьби. Він упорядкував державне управління та зменшив данину, що сприяло пожвавленню землеробства і скотарства, розвитку ремесел і промислів. Розвивалася торгівля: товари з Русі транспортували до Візантії, країн Кавказу та Арабського Сходу. Місто Володимир контролювало торговельні шляхи до західних країн: Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії. У внутрішній торгівлі важливе значення мав Соляний шлях від Києва до узбережжя Чорного моря.
Населення Русі користувалось у торгових розрахунках, окрім монет, злитками срібла — гривнями. За одну гривню можна було купити вола або десять телят. Ярослав продовжив карбування монет, започатковане Володимиром Великим, що мало, окрім економічного, і політичне значення як ознака незалежності князя та могутності його держави. На срібниках Ярослава було зображено тризуб і святого Георгія (при хрещенні Ярослав одержав ім’я Георгій, Юрій).
Він будував нові міста: Корсунь, Богуслав, Юр’їв. Водночас розширювалися старі «гради», поступово перетворюючись на потужні осередки ремісництва й торгівлі, як-от Чернігів, Переяслав, Володимир, Турів. Зростав життєвий рівень населення Русі-України. Його загальна чисельність наприкінці XI ст. становила понад 5 млн осіб.
ДОСЛІДІТЬ
Чому монету називали «срібником»? З якою метою на монеті зображено герб князя Ярослава? Що символізувало зображення святого Георгія? Як на сучасній українській банкноті відображено спадкоємність грошового обігу Русі-України?
1 — срібник Ярослава із зображенням святого Георгія та княжим гербом;
2 — сучасна українська банкнота номіналом 2 гривні із зображенням Ярослава Мудрого
3. Які зміни за часів Ярослава Мудрого відбулися в культурі й церковному житті Русі-України
ПОМІРКУЙТЕ
Чому ім’я Ярослава пов’язують із розвитком церковного та культурного життя Русі-України?
За князювання Ярослава Київ розвинувся як політичний і духовний центр Русі. Було здійснено величезну розбудову міста. Територія нового граду зросла в сім разів порівняно з городищем Володимира. Довжина міського валу становила 3,5 км, подекуди досягаючи 14 м у висоту.
Окрасою Києва стали Золоті ворота (названі на кшталт однойменних воріт у Константинополі) — головний в’їзд до міста. Чимало науковців схиляються до думки, що дерев’яні стіни споруди були захищені від пошкоджень листами міді, тому кожен, хто прибував до Києва в сонячний день, бачив яскравий блиск Золотих воріт. Над брамою воріт було збудовано церкву Благовіщення, яку всередині оздобили фресками й мозаїкою.
Центром архітектурного осередку Ярославового міста став собор Святої Софії (Премудрості Божої), будівництво якого завершилося в 1037 р. Величну будівлю, увінчану тринадцятьма куполами, зсередини прикрасили фресками й мозаїкою. Тут можна було побачити сцени релігійного характеру й портрети засновника храму — князя Ярослава та членів його родини. Собор вважали головним храмом Русі. А ще в ньому зберігали найцінніші книжки та навчали грамоти й основ наук дітей із заможних родин. Виникали школи й при інших храмах і монастирях.
Митрополія — територія, на якій розташовані храми, що перебувають під церковною владою митрополита.
Митрополит — другий після патріарха сан у православній церковній ієрархії.
Також Ярослав опікувався церквою, прагнув поширення християнства в руських землях. Коли князь Володимир Великий охрестив Русь, священники заснували Київську митрополію, підпорядковану константинопольському патріархові. Київськими митрополитами були візантійці, яких призначали в Константинополі.
За сприяння князя Ярослава в 1051 р. собор (тобто зібрання) руських єпископів уперше обрав митрополитом русича Іларіона. Того ж року було закладено Печерський монастир — у майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя. Було засновано й інші монастирі на Русі. Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі майстерню для переписування книжок. У Києві розпочали роботу над перекладами грецьких та інших книг церковнослов’янською мовою. Також було укладено літописний звід та створено перший в історії Русі-України збірник законів «Руська правда».
Князь Ярослав зажив собі слави як добре освічений, розумний і талановитий правитель. Вважають, що за правління Ярослава Мудрого Русь-Україна досягла найвищого розвитку.
ДОСЛІДІТЬ
Яку інформацію можемо отримати з наведених джерел? Які висновки зробити?
1 — зображення князя Ярослава (мозаїка на станції метрополітену «Золоті Ворота», художники Г. Корінь і В. Федько);
2 — одна з найвищих державних нагород України — орден князя Ярослава Мудрого І ступеня;
3 — Анна Ярославна (живопис, невідомий художник XIX ст.)
ПЕРЕВІР СЕБЕ
- 1. Назви роки правління Ярослава Володимировича.
- 2. Скористайся картою (с. 19) та покажи землі, які було приєднано до Русі в той час. Визнач за текстом параграфа найважливіші події за часів Ярослава Мудрого.
- 3. Визнач, які важливі зміни відбулись у культурному й релігійному житті Русі за Ярослава Мудрого.
- 4. Як розбудовувався Київ за часів князя Ярослава?
- 5. Які спільні й відмінні риси внутрішньої та зовнішньої політики Володимира Святославича і Ярослава Володимировича?
- 6. Чому князя Ярослава історики назвали «Мудрим»?
- 7. Вислов своє ставлення до діяльності Ярослава Мудрого.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Скористайся текстом підручника, інформацією з відкритих джерел і створи інфографіку, яка ілюструватиме правління Ярослава. Використай інструмент дослідження. https://vse.ee/cfwx
Відкрий цифровий додаток і виконай завдання до § 7. https://vse.ee/cfwx
