Історія України. 7 клас. Пометун
Узагальнюємо знання й уміння за розділом 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – в першій половині XI ст.
ВИКОНУЄМО ПРОЄКТ
«РУСЬ-УКРАЇНА СЕРЕД ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ»
Український учений, професор, літературознавець Дмитро Наливайко у 1998 р. опублікував дослідження під назвою «Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XI-XVIII ст.», за яке був удостоєний звання лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. На той час, на початку української незалежності, ці погляди були зовсім новими. Основний висновок дослідження полягав у тому, що Русь-Україна впродовж багатьох років сприймалася у світі як велика і значуща європейська держава, яка «належала, поряд з імперією Карла Великого, до найзначніших державних утворень раннього європейського середньовіччя, була першорядним за значенням центром цивілізації в східній частині континенту».
Очевидно ви знаєте, що сьогодні політичні та громадські діячі Російської Федерації (зокрема, її президент) заперечують роль середньовічної держави України у світовій історії, намагаються применшити її значущість, стверджують, що Україна протягом усієї історії була залежною частиною Росії. Щоб мати свою думку, пропонуємо вам, відштовхнувшись від положень Дмитра Наливайка, провести власне дослідження ролі, яку відіграла Русь-Україна.
Об’єднайтеся в групи. Нехай кожна група обере одне з пропонованих завдань, виконає його і представить свої думки однокласникам та однокласницям, а за бажанням — батькам чи іншим зацікавленим дорослим.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 1
1. Проаналізуйте уривок із книжки Дмитра Наливайка й визначте, які торговельні шляхи проходили територією Русі-України в Х-ХІ ст. Які свідчення про торгові зв’язки залишились у писемних джерелах? Яку роль це відігравало в розвитку держави?
Як констатують дослідники, Русь, розташована на найважливіших торговельних шляхах того часу, включала низку нових вузлових торговельно-економічних пунктів...
Після падіння Західної Римської імперії, впродовж другої половини І тисячоліття н. е. виникають нові торговельні артерії, які набувають дедалі більшого значення. ...Важливе місце належало Балтійському й Чорному морям, а також шляхові «із варяг у греки», який їх пов’язував і проходив по руських землях, замикаючи на сході всю систему європейських торговельних шляхів того часу. Із сухопутних торговельних шляхів один із найважливіших ішов тоді від Києва на захід, через Краків і Прагу в південну Німеччину, до міста Регенсбург, важливого в ті часи торгового центру на Дунаї. ...Словом, у ІХ-ХІ ст. Русь, перебуваючи на перехресті важливих торговельних шляхів, була пов’язана з «усіма сторонами світу», і все це відіграло неабияку роль у її тогочасному економічному й культурному піднесенні...
Торговельні зв’язки Русі з Німеччиною зафіксовані вже у джерелах X ст., в митних статутах деяких чеських та південно-німецьких міст. А в наступному XI ст. в уже згадуваному Регенсбурзі навіть виникає окрема корпорація купців, так званих русаріїв, котрі спеціалізувалися на торгівлі з Києвом та іншими містами Русі. Київ особливо вабив німецьких купців багатством товарів і місцевого, і візантійського та східного походження, в Х-ХII ст. він був також важливим транзитним пунктом торгівлі.
2. Доповніть інформацію наведеного уривка відомостями з 2-3 інших джерел щодо розвитку зовнішньої торгівлі Русі-України і значення цього процесу для тогочасної держави.
3. Знайдіть в інтернеті карту Русі-України того періоду й нанесіть на неї відповідні торговельні шляхи. Підготуйте цю карту та пояснення до неї для презентації в класі. Під час представлення розкажіть про торговельні шляхи й товари, подорожі купців та значення зовнішньої торгівлі.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 2
1. Проаналізуйте уривок із книжки Дмитра Наливайка й визначте, про що свідчать численні династичні шлюби представників/представниць князівських родин Русі. Які факти наводить автор?
Про велику політичну роль Русі в тогочасній Європі красномовно свідчать розгалужені династичні зв’язки київських князів, особливо Ярослава Мудрого... з дворами європейських держав... В ті часи шлюби між особами правлячих династій служили виключно політичним цілям, і правителі європейських держав прагнули породичатися з могутніми київськими князями та заручитися їхньою підтримкою в дипломатичних та воєнних акціях. Так, уже 1014 року до Києва прибули чеські й угорські посли з проханням до князя Володимира видати дочок за їхніх королів; син київського князя Святополк у цей же час одружився з польською княжною, а всі ці шлюби, зрештою, укладалися з метою створення союзу чотирьох держав — Русі, Польщі, Чехії й Угорщини — проти Германської імперії...
...Наприкінці 40-х рр. XI ст. встановлюються династичні зв’язки Русі з віддаленою Францією: король Генріх І одружується з княжною Анною, дочкою Ярослава Мудрого. Як зазначав ще П.-Ш. Левек, французький історик другої половини XVII ст., «Русь тоді мала більше єдності, більше щастя, більше сили й обширу, ніж Франція», і за допомогою зазначеного шлюбу Генріх І сподівався підняти авторитет своєї династії як у самій Франції, так і на міжнародній арені... За підрахунками..., із 36 відомостей про «міжнародні» шлюбні союзи київських Рюриковичів у XI ст. 8 припадає на Німеччину, 2 — на Францію, 5 — на скандинавські країни й Англію, тоді тісно з ними пов’язану, 7 — на Польщу, 6 — на Угорщину, 3 — на половецьких князівен, 1 шлюб було укладено з візантійською принцесою і 3 — із представниками візантійської аристократії. Як бачимо, дані доволі промовисті: із загального числа 36 шлюбних союзів київських Рюриковичів тридцять припадає на держави Центральної й Західної Європи і лише кілька — на Візантійську імперію та половецькі ханства.
2. Представте інформацію уривка на слайді презентації.
3. Знайдіть у відкритих джерелах цікаву інформацію про про 2 князів/княгинь Русі-України, які взяли шлюби з представницями/представниками європейських монархічних родів. Доповніть нею презентацію (4-5 слайдів) і поділіться вашими «відкриттями» з класом. Висловіть власні судження щодо значення таких фактів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 3
1. Проаналізуйте уривок із книжки Дмитра Наливайка й визначте, які твори переважно перекладали в Русі-Україні. Як ви думаєте, чому? Яке значення, на думку автора, мало поширення перекладної літератури?
На ґрунті міцних економічних і політичних зв’язків розвивалося міжнародне культурне спілкування Русі, яке в ХІ-ХII ст. набуло значного розмаху та інтенсивності. Безперечно, найважливішими й найпліднішими для культурного розвитку Русі були її зв’язки з Візантією... За вражаюче короткий час... Русь засвоїла величезні літературні багатства Візантії, насамперед церковно-повчального змісту, а також історичні хроніки, перекладні повісті тощо.
Як відомо, перекладні твори становлять більшу частину загального фонду літератури Русі, великий вплив вони справляли й на розвиток власної оригінальної літератури. ...Це активне перекладання знаменувало залучення Русі до загальноєвропейських скарбів книжності й ширше — її включення в загальний процес європейського культурного й літературного розвитку.
2. Представте інформацію уривка на слайді презентації.
3. Знайдіть додаткові відомості про розвиток давньоруської літератури X—XI ст. й доповніть нею презентацію (4-5 слайдів). Підготуйте представлення результатів роботи у класі й висловіть власні судження щодо значення таких фактів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 4
1. Проаналізуйте уривок із книжки Дмитра Наливайка й визначте, які джерела розповідають про Русь-Україну. Як автори джерел відгукуються про Київську державу та її правителів? Чи можемо ми, на вашу думку, довіряти цим джерелам? Чому?
Найістотнішого розвитку набула в той час така форма зв’язків, як відтворення Русі в західноєвропейських істерико-літературних пам’ятках.
Першою такою відомістю в науці вважається коротке повідомлення «Бертинських анналів» за 839 рік про прибуття до імператора франків Людовика Благочестивого разом з візантійськими послами, послів «народу россів», котрі не могли виїхати на батьківщину прямим шляхом по Дніпру, оскільки цей шлях перетяли ворожі варварські племена, і змушені були добиратися обхідним шляхом через Західну Європу...
...Найбільше «руських відгуків» у західних хроніках відноситься до часу розквіту Київської держави, до XI і першої половини XII ст. Авторам західних хронік... вона уявлялася великою й могутньою державою на європейському сході, і вони незмінно називають її rerum, що означає велику державу з сильним правителем на чолі...
У такому плані, зокрема, характеризує Русь Адам Бременський, видатний географ XI ст., у своїй «Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum». Про місцезнаходження Русі тут говориться, що це «найдальша і найбільша країна слов’ян»... Адам Бременський знав про природні багатства Русі, і він порівнює її зі «зрошеним садом, виповненим усілякими благами». Київ, столиця Русі, характеризується у Адама Бременського як... «суперник Константинополя і найкоштовніша окраса грецького світу»...
Цікаві відомості про Русь кінця X — початку XI ст. містить «Хроніка» Тітмара Мерзебурзького, зокрема про походи польського короля Болеслава Хороброго на Київ у 1013-1018 рр. ...Тітмар передає їхній подив розмірами й багатством столиці Русі: «У великому цьому місті, яке служить столицею держави, є понад чотириста церков і вісім торжищ, а народу незліченна сила»... Звичайно, не обійшлося тут без перебільшень, зокрема, фантастичним є число церков, назване Тітмаром, але цілком безперечний той факт, що за масштабами того часу Київ дійсно був великим містом, яке вражало іноземців.
Окреме місце в тогочасних пам’ятках посідає послання єпископа Бруно Кверфуртського до імператора Генріха II, в якому розповідається про перебування автора на Русі за часів князя Володимира. ...Для Бруно Русь — християнська країна, опора й спільник у його місіонерській діяльності, а князь Володимир — це «правитель русів, славний могутністю і багатством» («magnus regno et civitiis rerum»).
2. Представте інформацію уривка на 2-3 слайдах презентації.
3. Знайдіть додаткові відомості про авторів хронік чи їхні відомості щодо перебування в Русі-Україні й доповніть цією інформацією презентацію (2-3 слайди). Підготуйте представлення результатів роботи у класі й висловіть власні судження щодо значення таких фактів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 5
1. Проаналізуйте уривок із книжки Дмитра Наливайка й визначте, про кого розповідає автор. Які факти наведено? Яка інформація може бути достовірною й цінною для історика? Які висновки він може зробити на основі цієї інформації?
Значний «руський відгомін» знаходимо у скандинавських сагах, німецькій епічній поезії, французьких піснях і переказах і рицарському романі. Серед саг... найбагатша «руськими епізодами» «Сага про Гаральда Сіґурдарсона», герой якої, вояк, а пізніше король Норвегії (1046-1066 рр.), належить до найяскравіших і найколоритніших постатей скандинавського середньовіччя. Ще юнаком Гаральд утік до двору Ярослава (1031 р.) й допомагав йому у війнах з печенігами, про що свідчать і руські літописи. В Києві він закохався в Єлизавету, дочку Ярослава Мудрого, і перш ніж просити її руки, вирушив зі своїм загоном на пошуки слави й багатства, заручившись попередньою домовленістю з князем. Він служив у візантійського імператора, відзначився у війнах, що їх вела імперія в Італії, Африці та Малій Азії, побував як паломник у Єрусалимі і лише 1042 року повернувся до Києва й одружився з Єлизаветою. Невдовзі по тому він вирушив на батьківщину, відвоював королівський трон і впродовж двадцяти років правив Норвегією, відзначаючись твердістю і жорстокістю.
Як розповідає сага, під час втечі з Візантії, де він... потрапив до в’язниці, Гаральд, пливучи Чорним морем до Русі, склав кілька пісень, звернених до Єлизавети, «дочки конунга Ярослава», руки якої він домагався. Наведемо кілька строф із пісні Гаральда в перекладі:
«Сталася, звичайно, запекла й жорстока битва. Ще юнак, я навіки втратив свого повелителя, теж юнака, який поліг у битві. Але дівчина з золотим перснем, яка живе на Русі, мене не кохає.
Я знаюсь на восьми мистецтвах: вмію кувати вірші, можу мчати на швидкому коні, часто плаваю, вмію бігати на легких лижах, метати спис і гребти веслом. Але дівчина з золотим перснем, яка живе на Русі, мене не кохає.
Ніхто, ні жінка, ні юнак не стануть заперечувати, що саме ми на світанку в південному місті змахнули мечами, метнули списи; там є багато доказів наших подвигів. Але дівчина з золотим перснем, яка живе на Русі, мене не кохає».
Українською мовою цю пісню переклав Іван Франко під назвою «Пісня про дівчину з руської країни».
2. Представте інформацію уривка та ваші висновки на 3-4 слайдах презентації.
3. Знайдіть в інтернеті ілюстрації до цієї інформації й доповніть вашу презентацію.
