Всесвітня історія. 8 клас. Пометун

§ 2. Великі географічні відкриття. Виникнення колоніальних імперій

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Чи знаєте ви, чим уславився Христофор Колумб? Які події називають Великими географічними відкриттями?

1. ЯКИМИ БУЛИ ПЕРЕДУМОВИ ТА ХІД ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте й тезово запишіть передумови Великих географічних відкриттів.

Європейців здавна приваблювали мандрівки, та їхні можливості були скромними через недостатній розвиток кораблебудування й картографії. Проте наприкінці XV ст. з’явилися необхідні технічні засоби, завдяки яким стали можливими дослідження й відкриття в астрономії та розвиток військової справи. До прикладу, європейці навчилися точно визначати географічні координати за Полярною зорею, а мандрівники почали активно використовувати компаси й астролябії — пристрої для визначення розташування небесних тіл. Це дало змогу впевненіше почуватися на морі, відпливати подалі від берега та вільно орієнтуватися у водному просторі. Завдяки побудові та вдосконаленню каравели — швидкого й маневреного вітрильника — моряки швидше долали чималі відстані, адже кораблі нового типу були оснащені прямими й косими вітрилами, тож могли йти морем за будь-якого типу вітру.

Щоб спорядити тривалі морські експедиції, потрібні були значні кошти. Охочі ризикнути знаходилися з кількох причин. Так, європейці прагнули відшукати новий торговельний шлях до Індії, адже Єгипет і Червоне море контролювали араби, які встановлювали високі ціни на східні товари. Особливо подорожчали прянощі, як-от чорний перець, кориця, мускатний горіх, які не лише додавали їжі смаку, а й допомагали довше зберігати харчі.

Прянощі збирали на далеких тихоокеанських островах, переправляли до Індії, а вже звідти арабські торговці везли їх до Єгипту. Там духмяний вантаж купували венеційські та генуезькі купці, які своєю чергою продавали спеції по всій Європі. Саме через велику кількість посередників ціна на прянощі була дуже високою.

Як не дивно, але розвиток торгівлі призвів до дефіциту золотих і срібних монет, адже місцеві поклади дорогоцінних металів вичерпувалися. Тому європейці, зачаровані розповідями про казково багаті країни Сходу, мріяли якнайшвидше туди потрапити. Для експедицій не бракувало охочих: завершилася Реконкіста (боротьба за звільнення Іспанії та Португалії від арабів-завойовників, що тривала протягом VIII-XV ст.), і досвідчене дворянство Іспанії та Португалії залишилося без військової здобичі. Тож чимало воїнів вирушало в ризиковані подорожі, сподіваючись розбагатіти та прославитися.

Римсько-католицька церква переслідувала власну мету: духовенство сподівалося на навернення язичницьких народів у християнство.

ДОСЛІДІТЬ

1. На картосхемі визначте основні напрямки подорожей, що спричинили Великі географічні відкриття.

2. Поставте кілька запитань до інфографіки, що відображають інформацію, яку вона містить. Обміняйтеся ними з однокласниками й однокласницями. Дайте стислі відповіді на запитання інших. Знайдіть, як показано описані експедиції, на картосхемі в завданні 1.

У 1488 р. португальський мореплавець Бартоломеу Діаш із командою досягнув крайньої південної точки Африканського материка — мису Доброї Надії.

У 1497 р. розпочалася подорож Васко да Гами. Його кораблі оминули мис Доброї Надії і в травні 1498 р. дістались Індії. Уперше європейці встановили безпосередні контакти з віддаленою країною, про скарби якої складали фантастичні розповіді.

У 1492 р. португалець Христофор Колумб із командою на трьох кораблях вирушив з Іспанії на захід океаном. Через 33 дні виснажливого плавання моряки врешті побачили землю. Мандрівники дісталися Багамських островів, Куби, а згодом — Гаїті. Оскільки Колумб вірив, що прибув до Індії, то й місцеве населення він назвав індіанцями.

Протягом 1519-1522 рр. тривала перша навколосвітня подорож, яку очолював португалець Фернан Магеллан.

Проте наслідки відкриттів були непередбачуваними насамперед для самих видатних мореплавців. Наприклад, Христофор Колумб спочатку представив свої ідеї досягти Індії західним шляхом португальському королеві, але той не підтримав його, адже проект був занадто дороговартісним. Тож Колумб вирушив до Іспанії. Обіцянка забезпечити іспанській короні доступ до незліченних скарбів Індії та Китаю зацікавила короля Фернанда та королеву Ізабеллу, і монархи уклали з мореплавцем договір: Колумбу обіцяли титул віцекороля та великі прибутки з нововідкритих земель, які мали перейти під владу іспанської корони.

Після першої експедиції іспанці зустріли Колумба із захопленням. Він відзвітував про подорож королю й королеві. Згодом він ще тричі вирушав через Атлантику, але омріяних багатств так і не знайшов. Через те, що експедиції не стали, як очікувалося, прибутковими, іспанський уряд позбавив його звань, піддав гонінням, а з часом про Колумба взагалі забули. Дослідники вважають, що до кінця життя мореплавець вірив, що він досяг східного узбережжя Азії.

Іспанці ж уперто споряджали експедиції на захід. Учасник однієї з таких подорожей флорентієць Амеріго Веспуччі колоритно описав «Індію» Колумба. Він упевнено заявив, що нововідкриті землі — це ніяка не Азія. Його міркування переконали тогочасних інтелектуалів, і вони назвали заокеанські землі Америкою.

Важливою для європейців була експедиція Педру Алваріша Кабрала до Південної Америки. Його враження підвищили інтерес до цих земель і, на жаль, зумовили їх сплановану колонізацію Португалією. У 1577-1580 рр. англійський мореплавець Френсіс Дрейк удруге обійшов земну кулю на кораблях. Він детальніше дослідив західне узбережжя Північної й Південної Америки.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривки зі щоденника Христофора Колумба. Що, на вашу думку, найбільше хвилювало мореплавця? Визначте слова, які підтверджують вашу думку.

Зі щоденника Христофора Колумба

Субота, 13 жовтня

Коли розвиднілось, на берег прийшло багато чоловіків — усі, як я вже казав, високі на зріст і дуже гарні <...> Острів’яни привозили клубки бавовняної пряжі, списи та інші дрібні речі, яких не варто описувати. Я був дуже уважний і намагався дізнатися, чи є в них золото, шматочки якого дехто носив у вухах. На мигах я запитав, звідки це у них. Мені пояснили: пливучи на південь або повертаючись звідти до острова, можна зустріти володіння царя, у якого повні бочки золота, і їх дуже багато <...>

Субота, 13 жовтня

<...> Адмірал пішов оглянути берег, але таких дерев не знайшов. Зустрівши аборигенів, показав їм зразки рослин, привезених із Кастилії, а також золото й перлини. Вони підтвердили, що кориця й перець ростуть неподалік, південно-східніше від цих місць, а золото, як пояснили старі індіанці, слід шукати в Бохіо. Ним прикрашають шию та вуха, руки й ноги. Там багато перлин. У Бохіо є великі кораблі і дорогі товари <...>

2. Розгляньте зображення. Опишіть, що ви на ньому бачите. Яким художник зобразив Христофора Колумба? Чим займаються інші моряки? Що дехто з них намагається знайти в прибережному піску? Які емоції у вас викликають зображення європейців та корінних мешканців острова? Чому? Які уявлення прагнув сформувати художник у глядачів і глядачок?

Джон Вандерлін. Висадка Колумба в Америці. 1847 р.

2. ЯК ЄВРОПЕЙЦІ ЗАВОЙОВУВАЛИ НОВИЙ СВІТ ТА ЗАСНОВУВАЛИ КОЛОНІАЛЬНІ ІМПЕРІЇ

Результати Великих географічних відкриттів змінили світ. Насамперед європейці зустрілися з незнайомими цивілізаціями Нового світу (так тоді назвали щойно відкриті землі) — Америки. Колонізація цих територій привела до зміни торговельних шляхів, а сама торгівля набула світового масштабу. До того ж під час експедицій було досліджено значну частину земної поверхні й остаточно доведено кулястість Землі.

ПОМІРКУЙТЕ

Чому європейці прагнули підкорити якомога більше територій?

Незабаром після відкриття Америки розпочалася Конкіста Нового світу.

Завойовники-конкістадори (воїни, монахи, збіднілі гідальго (представники шляхетних родин), навіть злочинці та жебраки) були засліплені жагою золота. Невеликі загони у 300-400 осіб вирушали в походи проти місцевих держав, про які йшлося в попередньому параграфі. Завойовники мали вогнепальну зброю та вміло використовували міжусобну боротьбу між панівними та підкореними народами. Це полегшило процес завоювання Америки, у результаті чого місцеві народи та їхня культура безжально винищували.

Конкіста (від ісп. — «завоювання») — загарбницькі походи іспанців на Новий світ наприкінці XV — у XVI ст.

Коли іспанці з’явилися на Юкатані, майя переживали період глибокої економічної та політичної кризи. Незважаючи на це, перша зустріч з ними була для європейців невдалою: їх схопили і майже всіх принесли в жертву богам, лише двом вдалося врятуватися. У відповідь на це Франсіско де Монтехо, який очолив завойовників, наказав винищити цілі поселення майя. Та тільки у 1697 р., після виснажливої боротьби, останнє незалежне місто майя впало перед конкістадорами.

Досить поширеним є міф про повне знищення носіїв цивілізації майя, проте вчені стверджують, що сотні тисяч людей сьогодні зберігають мову своїх предків, певні традиції та мешкають там само, де жили їхні пращури.

Захоплення сучасної Мексики очолив Ернан Кортес. Протягом 1519-1521 рр. йому вдалося повалити імперію ацтеків і знищити її столицю Теночтитлан. Так землі сучасної Мексики стали іспанськими колоніями. А коли тут виявили значні поклади золота й срібла, життя індіанців взагалі стало нестерпним, адже саме вони змушені були добувати дорогоцінні метали для поневолювачів. Важка праця, незадовільний побут та відсутність імунітету до епідемічних хвороб, які привезли із собою європейці, зумовили швидке вимирання корінного населення. І вже в середині XVII ст. в Мексиці жило менше третини від загальної кількості індіанців доколумбової ери. Відбулася справжня демографічна катастрофа.

У 1529 р. іспанець Франсіско Пісарро отримав дозвіл від іспанської корони очолити кампанію із завоювання Перу. Це була його третя спроба, яка й принесла конкістадорам успіх. Пісарро зумів хитрощами узяти в полон імператора інків Атауальпу в битві біля Кахамарки в листопаді 1532 р. Іспанці обіцяли звільнити правителя інків за величезний викуп золотом і сріблом, й Атауальпа виконав цю умову. Але Пісарро звинуватив його в різних злочинах і наказав стратити. Того ж року Пісарро увійшов до столиці інків Куско, чим завершив завоювання Перу. У січні 1535 р. він заснував місто Ліма. Проте доля помстилася жорстокому конкістадорові: Пісарро став жертвою політичної боротьби за владу й був убитий у 1541 р.

Як бачимо, іспанці та португальці боролися за те, щоб захопити якомога більше земель. Їхні правителі намагалися домовитися про розподіл сфер впливу. Так, у 1494 р. було укладено Тордесільяську угоду, за якою лінією поділу вибрали меридіан, що пролягав Атлантикою на захід від островів Зеленого Мису. Простори на схід від цієї лінії належали португальцям, тоді як іспанцям — західні території. Згодом, у 1529 р., за Сарагоським договором нова лінія розмежування в західній півкулі проходила антимеридіаном Тордесільяської лінії. Так формувалися колоніальні імперії.

Колоніальна імперія — держава, яка складалася з метрополії (політичного центру) та територій, що перебували в колоніальній залежності від неї.

Іспанські королі проголосили всі завойовані території своєю власністю, а їх жителів — своїми підданими. З часом іспанська колоніальна імперія включала території площею в тисячі квадратних кілометрів. Вона була найбільшою в тогочасному світі й складалася з двох віцекоролівств, якими управляли призначені іспанським монархом правителі. Значні прибутки іспанській короні приносила монополія (виняткове право) на торгівлю з володіннями в Америці. Іноземці могли придбати колоніальні товари виключно в Севільї, сплативши значні митні збори.

Колоніальна політика португальців була іншою. У них не вистачало фізичної спроможності утримувати володіння в Азії та Африці. Тому вони захоплювали землі, де вирощували найкращі прянощі, та морські шляхи, що вели до них. Португальцям, до слова, вдалося витіснити арабських купців із торгівлі з Індією, тож саме вони отримали монополію на торгівлю прянощами. А ще португальці зводили уздовж узбережжя Африки та Південної Азії добре укріплені торговельні пункти — факторії.

Так, монархи Португалії оволоділи величезними просторами сучасної Бразилії, однак там не було омріяного золота, зате місцеве населення вирощувало бавовну, каву та цукрову тростину, чим забезпечувало португальській короні величезні прибутки.

Завдяки колоніям могутність Іспанії зростала, тож інші держави теж прагнули захопити нові землі за океаном. Наприклад, у 1497 р. купці з міста Брістоль (Англія) організували власну експедицію через Атлантику, а генуезець Джованні Каботто зібрав команду, яка на єдиному кораблі досягла півострова Ньюфаундленд. Ці землі було оголошено власністю англійської корони. Ще один мандрівник-завойовник француз Жак Картье доплив до північноамериканських берегів у 1534 р. Збереглася історія про те, як ці землі отримали сучасну назву. А розповідає вона ось що. Нібито європейці зустріли індіанців, які полювали на хутрових звірів, і запитали в них, як же зветься їхня земля. Один з індіанців відповів: «Канада!» (дослівно — «Поселення!»). З часом ця назва усталилася для великої країни, території якої на довгий період стали власністю Франції.

Колонізатори Північної Америки спочатку поводилися досить миролюбно. Тамтешні племена не мали таких скарбів, як ацтеки чи майя. Але землі індіанців були родючими, у лісах водилося багато звірини, тож усі могли здобувати засоби для існування. Та в XVII ст. вихідців із Європи різко побільшало, і їм потрібно було все більше й більше землі для господарювання — і проти аборигенів застосували зброю. До того ж почали обмежувати простір, на якому вони могли мешкати, резерваціями — особливими територіями, які було не дозволено покидати. Зменшення кількості робочих рук змусило колонізаторів вільної Південної та згодом Північної Америки шукати шляхи залучення робочої сили з інших джерел. Це зумовило новий етап розвитку работоргівлі, коли до Нового світу масово завозили темношкірих невільників та невільниць з Африки.

Вивіз рабів з Африки, їх продаж у Південній Америці, придбання на виручені гроші цукру та іншої сировини чи товарів з Північноамериканських колоній, а потім реалізація їх у Європі виявилися вельми прибутковою справою. Така схема отримала назву «Торгівля золотим трикутником». Ціна будь-якого товару (чи рабів, чи рому, чи цукру) на кожній ланці цієї схеми суттєво зростала і забезпечувала величезні прибутки.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок із праці священника-домініканця Бартоломе де Лас-Касаса «Історія Індій» (XVI ст.). Про які події йдеться в тексті джерела? Як автор ставиться до описаних подій? Чи можемо ми вважати свідчення автора достовірними? Як їх можна перевірити?

Бартоломе де Лас-Касаса

Історія Індій

(Уривок)

Християни... чинили серед індіанців надзвичайні жорстокості. Вступаючи в поселення, вони не залишали живими нікого — ні старих, ні немовлят... І оскільки всі, хто міг утекти, ховались у лісі чи в горах, рятуючись від людей таких нелюдяних і безжальних <...> то були навчені люті пси, які, побачивши індіанця, в одну мить роздирали його на шматки <...> А якщо інколи — зі справедливих причин — індіанці вбивали когось із християн, то ті умовлялися між собою, що за одного християнина... мають убивати сто індіанців.

Єдина й справжня причина того, чому християни розорили та знищили безліч ні в чому не винних людей, — це прагнення захопити їхнє золото. Християни хотіли за короткий час збагатитися їхніми скарбами <...> Вони йшли з хрестом у руці та з ненаситною жадобою золота в серці...

2. Розгляньте картосхему. Яке століття вона відображає? Володіння якої країн и виділено жовтим кольором? Чиї колоніальні володіння були найбільшими? Спрогнозуйте, які колоніальні імперії розширюватимуть свої володіння в майбутньому.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Назви хронологічні межі та час найважливіших Великих географічних відкриттів.
2. Поясни значення понять «колоніальна імперія», «конкіста», «аборигени».
3. Схарактеризуй кількома реченнями досягнення видатних мореплавців XV — початку XVI ст.
4. Чому в XVI ст. значно активізувався розвиток торгівлі і як цей процес вплинув на економічний розвиток країн Європи?
5. Визнач спільні й відмінні риси в колоніальній політиці Іспанії та Португалії. Чому обидві країни масово завозили темношкірих невільників і невільниць з Африки?
6. Заповни хронологічну таблицю «Великі географічні відкриття». За потреби скористайся відкритими джерелами.

ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ
Рік відкриття	Мореплавець, який очолив експедицію	Які відкриття було здійснено
1492
1498
1500	Педру Алвіш Кабрал
		Доведено, що Земля має форму кулі