Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)

§ 8. Інтеграційні процеси. США й інші важливі центри ухвалення рішень у світовій політиці

Пригадайте

• Пригадайте з курсу економічної географії особливості економіко-географічного положення Європи, її сучасну політичну карту, а також форми державного правління і територіального устрою європейських країн.

1. Від Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) до Європейського Союзу (ЄС)

Після Другої світової війни європейці понад усе бажали уникнути в майбутньому воєн. Ця мета, вочевидь, потребувала тісної співпраці між країнами заради запобігання конфліктам. З огляду на тяжкі наслідки війни створити нову Європу було складно без допомоги США. Американський «план Маршалла» став важливим кроком на шляху до європейської інтеграції, для якої на континенті існували цивілізаційні (спільні цінності, соціальні й політичні ідеали), економічні (подібні економічні системи), історичні та військово-політичні передумови.

У 1949 р. «з метою досягнення більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їхньому економічному та соціальному прогресу» було утворено Раду Європи. Головним завданням організації є узгодження законодавств країн-учасниць для забезпечення норм демократії, які викладені в Європейській конвенції з прав людини.

Першим офіційним кроком до сучасного Європейського Союзу (ЄС) стала «Декларація Шумана» (названа на честь її натхненника, міністра закордонних справ Франції Робера Шумана) про спільний контроль над видобутком вугілля і виплавленням сталі, виголошена 9 травня 1950 р. Цей день нині щороку відзначають як День Європи.

Свідчення

• Чому, на ваш погляд, французький дипломат особливу увагу приділив франко-німецьким відносинам?

«Мир у світі неможливо забезпечити без будівничих зусиль, сумірних рівню небезпеки, що постає перед ним.

...Європу не вдасться створити відразу або відповідно до єдиної схеми. Натомість потрібні конкретні досягнення, які приведуть до вироблення справжньої солідарності. Аби європейські держави почали зближуватися, Франції та Німеччині потрібно нарешті відмовитися від багаторічного протистояння. Будь-які вжиті заходи мають бути передовсім спрямовані на них.

...Об’єднання виробництва вугілля і сталі закладе спільні підвалини для розвитку економіки, першого етапу Європейської федерації. Зміниться доля всього регіону, що роками виробляв зброю для війни, аби самому стати її незмінною жертвою».

З «Декларації Шумана» (europewb.org.ua/projects/ declaration.shuman)

У 1951 р. в Парижі було підписано договір, за яким наступного року шість країн — Франція, Західна Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург — утворили Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС). Важливим політичним наслідком створення ЄОВС було зміцнення франко-німецьких відносин. Також ЄОВС стало першою наднаціональною європейською інституцією.

Країни ЄОВС з року в рік розширювали свою співпрацю і в 1957 р. підписали в Римі договори про заснування двох загальноєвропейських структур: Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС, або «Спільний ринок») і Європейського співтовариства з атомної енергетики (Євроатом). В угодах було закріплено чотири основні свободи: вільний товарообіг у країнах ЄЕС, свобода пересування, свобода надання послуг у межах ЄЕС, а також вільний обіг капіталу. Утворення ЄЕС було важливим кроком до спільного ринку європейських країн.

У 1965 р. було підписано Договір про злиття, за яким ЄОВС, Євроатом і ЄЕС об’єднали свої законодавчі, судові й адміністративні органи. Країни-учасниці спільно розробляли економічну політику, міждержавні проєкти, митні тарифи, регулювали валютно-фінансову систему, створювали спільний ринок праці й капіталів. Основними органами спільноти стали Європейська комісія, Рада Європейських співтовариств, Європейський парламент і Суд Європейських співтовариств. За кілька років було утворено Європейську раду.

До кінця 1960-х років було в основному завершено створення зони вільної торгівлі та ліквідовано мита всередині європейської спільноти. Символами спільноти були затверджені в середині 1980-х років прапор і гімн («Ода до радості» Фрідріха Шиллера на музику Людвіга ван Бетховена — https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/72.html) Європейського економічного співтовариства, що згодом стали офіційними символами Європейського Союзу. Коло золотих зірок на прапорі символізує солідарність і гармонію між народами Європи. Кількість зірок залишається незмінною.

Прапор Європейського Союзу

Пригадайте

• Коли й унаслідок яких подій Німеччина була поділена на дві держави: Федеративну Республіку Німеччини та Німецьку Демократичну Республіку?

Історичною подією для німців та важливим етапом в інтеграції Європи стало об’єднання Німеччини. Улітку 1987 р. під час рок-концерту перед будівлею рейхстагу в східній частині Берліна відбулася велелюдна акція протесту прихильників возз’єднання Німеччини. Тодішній президент США Рональд Рейган закликав СССР зруйнувати Берлінський мур. На початку 1989 р. в Центральній та Східній Європі відбулися мирні демократичні революції, унаслідок яких комуністи втратили владу в цих країнах. Після цього сотні тисяч жителів Східної Німеччини (НДР) почали виходити на мирні антиурядові протести. Водночас тисячі просили політичного притулку в посольствах ФРН та інших країн.

Падіння Берлінського муру. 1989 р.

Ще на початку 1989 р. комуністичний керівник НДР Еріх Гонеккер заявляв, що мур і надалі стоятиме. Та після того, як деякі сусідні зі Східною Німеччиною країни відкрили свої кордони, Берлінський мур утратив значення. Еріх Гонеккер позбувся посади, а на початку листопада 1989 р. влада НДР оголосила про відкриття кордону. Берлінський мур як символ розділення Німеччини, Європи та світу було зруйновано.

• Знайдіть у мережі «Інтернет» хронікальні відеокадри про падіння Берлінського муру. Пригадайте, ким, коли та з якою метою було споруджено цей мур. У чому, на вашу думку, полягало значення і символізм його падіння?

У 1990 р. США, СССР, Велика Британія, Франція, ФРН та НДР узгодили самоліквідацію НДР і її входження до складу ФРН. Наприкінці року вперше після Другої світової війни відбулися загальнонімецькі вибори, а наступного року бундестаг об’єднаної Німеччини переїхав із Бонна до Берліна. Канцлер Німеччини Гельмут Коль, якого вважають «канцлером німецького об’єднання», від імені уряду запевнив, що Німеччина визнає післявоєнні кордони непорушними й підтверджує, що східний кордон і надалі проходитиме по річках Одер і Нейсе.

На початку 1992 р. в м. Maacтрихті (Нідерланди) дванадцять країн ЄЕС підписали договір про розширення повноважень наднаціональних структур і поступовий перехід до «Європи без кордонів». Договір передбачає тісне політичне й економічне співробітництво, а в перспективі — спільні збройні сили. У 1993 р. ЄЕС стало складником Європейського Союзу.

У межах Європейського Союзу почав діяти спільний ринок, у 2002 р. запроваджено офіційну валюту більшості країн ЄС — євро. Нині евро є однією з основних світових валют.

• Перегляньте відеосюжет про утворення ЄС. Які, на вашу думку, обставини й причини зумовили тривалий, у пів століття, процес утворення Європейського Союзу?

https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/74.html

• Як ви ставитеся до того, що не всі європейські країни є членами ЄС й не прагнуть уступити до організації?

Утім, процес європейської інтеграції не був безхмарним, про що свідчать події у Великій Британії. Між цією країною та Європейським Союзом тривалий час були складні відносини, що створило передумови її виходу з ЄС. У 2007 р. лейбористський уряд, якому закидали невиважену соціальну й зовнішню політику (зокрема, участь у війні проти Іраку), подав у відставку. До влади повернулися консерватори. Через економічні проблеми в країні зміцнили свої позиції евроскептики — противники членства країни в ЄС. Вони звинувачували Євросоюз у штучному стримуванні темпів розвитку країни, «законодавчій колонізації» (вищість загальноєвропейських законів над британськими), збільшенні кількості мігрантів. Натомість єврооптимісти переконували, що членство в ЄС робить країну економічно сильнішою.

За результатами референдуму (2016) із незначною перевагою (51,9% проти 48,1 %) перемогли євроскептики. Тривалий і складний процес виходу країни зі складу ЄС отримав назву брексит (англ. brexit — скорочена форма від Britain — Британія та exit — вихід). Однак утілити в життя ідею виходу країни зі складу ЄС було для політиків набагато складніше, ніж заявити про це. Завершив процес у 2020 р. консервативний уряд Бориса Джонсона.

Особистості

Борис Джонсон (нар. 1964 р.) — прем’єр-міністр Великої Британії (2019-2022). Активний учасник кампанії з виходу країни з ЄС. Послідовно обстоював надання Україні допомоги від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 р. Відзначений найвищою нагородою України для іноземців — орденом Свободи.

Проте брексит не зупинив подальший розвиток Європейського Союзу, що відбувається у двох напрямах: поглиблення інтеграційних процесів і прийняття нових членів із числа країн Центрально-Східної Європи. Україна на законодавчому рівні закріпила прагнення вступити до ЄС. Улітку 2022 р. Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство в ЄС. Процедура вступу передбачає, що договір про приєднання до ЄС має бути схвалений більшістю в Європейському парламенті та всіма країнами — членами ЄС. Потім усі національні парламенти, зокрема й Верховна Рада України, ратифікують протокол про вступ України до ЄС.

Мітинг єврооптимістів. 2018 р.

Мітинг євроскептиків. 2018 р.

• Перегляньте відеосюжет про те, як улаштований Євросоюз. Єдиним органом ЄС, до якого делегують представників безпосередньо громадяни країн ЄС за результатами виборів, є Європарламент (до інших органів ЄС представників направляють уряди).

https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/75.html

• Наскільки, на вашу думку, важливим є право європейців безпосередньо впливати на політику ЄС? Чи плануєте ви особисто брати участь у виборах до Європарламенту після вступу України до ЄС?

2. Утвердження США як провідної держави «вільного світу»

Після Другої світової війни Сполучені Штати Америки не повернулися до довоєнної політики ізоляціонізму. На відміну від європейських країн, США вийшли з війни зміцнілими: на американську землю не впала жодна німецька чи японська бомба; людські втрати були меншими, ніж в інших країнах; завдяки військовим замовленням союзників промисловість отримала потужне прискорення, долар було визнано світовою грошовою одиницею.

Однак після війни США пережили також складний період посилення внутрішньополітичної реакції. У 1950 р. маловідомий сенатор-республіканець Джозеф Маккарті заявив, що в нього є список із понад двохсот прізвищ активних комуністів, які здійснюють підривну діяльність в уряді США. Виступ Джозефа Маккарті поклав початок агресивному антикомунізму й «полюванню на відьом». У США розпочалася галаслива кампанія, що отримала назву маккартизм.

Словник

Маккартизм — явище у внутрішній політиці США в період «холодної війни» (1950-1954), сутність якого полягала в боротьбі з комуністичним проникненням і шпигунством на користь СССР переважно в органах влади, профспілках і серед інтелектуальної еліти, у переслідуванні осіб із ліберальними переконаннями.

Конгрес ухвалив закон про внутрішню безпеку, згідно з яким усі ліві організації мали зареєструватися в міністерстві юстиції США як агенти іноземних держав. Ніхто в країні вже не міг покладатися на конституцію, що захищала його права. Навіть знані люди не почувалися в безпеці, а всесвітньо відомий актор Чарлі Чаплін мусив емігрувати до Європи.

Переслідувань зазнали чимало діячів культури й науки. Двоє людей навіть було страчено за сфальсифікованим звинуваченням у шпигунстві. Звичними стали наклепи та безпідставні звинувачення, унаслідок яких тисячі людей було звільнено з роботи як «неблагонадійних». Тільки на четвертий рік маккартизму терпець увірвався, і сенат засудив діяльність Джозефа Маккарті.

Світове лідерство США формувалося в атмосфері складних зовнішньополітичних випробувань. Крок за кроком США в протистоянні із СССР утверджувалися в статусі світового лідера й центру згуртування демократичних сил. Зокрема, Сполучені Штати приділяли багато уваги розвитку космічної програми, яка була важливою частиною совєтсько-американського військового змагання. Зрештою американська космічна програма перевершила совєтські досягнення. У липні 1969 р. американські астронавти висадилися на Місяць.

Перемога США над СССР у «холодній війні», розпуск Організації Варшавського договору та розпад совєтської імперії поклали край існуванню біполярного світу й утвердили США як світового лідера у XXI ст.

3. Роль США та ЄС у сучасних міжнародних відносинах

Сполучені Штати Америки та Європейський Союз — основні дійові особи на світовій політичній арені у XXI ст. В умовах руйнування Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин США залишалися єдиною наддержавою.

Чинники, які визначають статус США в системі міжнародних відносин у XXI ст.

• Найбільша економіка світу.

• Одна з найбільш багатонаселених країн світу.

• Країна є привабливою для зовнішніх мігрантів.

• Оскільки долар залишається основною світовою валютою, США мають змогу знижувати витрати на розвиток національної економіки, лідирувати у світовій торгівлі, основних фінансових організаціях світу (МВФ, Світовий банк тощо), у наданні міжнародної економічної та гуманітарної допомоги.

• Американський капітал присутній у більшості міжнародних корпорацій, а США — найбільший світовий інвестор.

• Лідерство в здійсненні наукових досліджень і розробленні інноваційних технологій.

• Лідерство у сфері реалізації міжнародних освітніх програм. Дослідження в американських університетах активно підтримують державні структури, бізнес і недержавні агентства.

• Розвиток високотехнологічних галузей промисловості (авіакосмічна, медична та фармацевтична, військова, телекомунікаційна, комп’ютерна).• Лідерство у військовій сфері. Збройні сили оснащені найсучаснішими видами озброєнь, уключаючи зброю масового знищення. Також США є світовим лідером за обсягом військових витрат і продажу озброєнь.

• США продовжують впливати на тенденції світової масової культури через інтернет, друковані ЗМІ, радіо й телебачення.

46-й президент США демократ Джозеф (Джо) Байден, який у 2020 р. переміг на виборах республіканця Дональда Трампа, пообіцяв відродити світове лідерство американської дипломатії. Головним інструментом було визначено дипломатію, а не військові втручання.

Особистості

Джозеф (Джо) Байден (нар. 1942 р.) — президент США. Представник Демократичної партії. За освітою історик, політолог, юрист. 36 років працював у сенаті США, і його кар’єра охопила каденції семи президентів, 8 років обіймав посаду віцепрезидента США. Найстарший за віком на момент вступу на посаду президент в історії США.

Основні зовнішньополітичні пріоритети США

Попередження економічної кризи та створення більш стабільної глобальної економіки.

Обстоювання демократії в США й у світі.

Створення гуманної та ефективної системи імміграції.

Активна взаємодія із союзниками й партнерами.

Подолання кліматичної кризи та заохочення «зеленої енергетики».

Забезпечення світового технологічного лідерства США.

Урегулювання головного для США геополітичного виклику XXI ст. — відносин із Китаєм.

Допомога Україні в протистоянні російській агресії.

4. Країни й організації — центри ухвалення рішень, важливих для безпеки, розвитку та стабільності в сучасному світі

У першій чверті XXI ст. провідні країни й організації справляють значний вплив на світові безпекові, політичні, соціально-економічні та гуманітарні процеси. Таких «гравців» називають центрами ухвалення рішень. До них належать Сполучені Штати Америки — країна, яка після розпаду Совєтського Союзу не має конкурентів за військовою потужністю. А в економічному вимірі США давно є країною № 1 у світі. Тому до позиції США дослухається більшість держав світу, їхнє слово є вирішальним у багатьох питаннях.

Китай — друга економіка світу, що стрімко розвивається. Це провідна країна Азії, яка прагне зрівнятися зі Сполученими Штатами в міжнародній політиці.

На Європейському континенті дедалі більший вплив мають Велика Британія, країни Європейського Союзу та НАТО.

Крім держав, центрами ухвалення рішень із багатьох питань також є міжнародні організації.

Організації — центри ухвалення рішень

Організація Об’єднаних Націй (ООН)	Не є світовим урядом і не ухвалює закони. Мета ООН: підтримання миру й безпеки на планеті; розвиток дружніх відносин між країнами; співпраця у вирішенні міжнародних проблем і забезпеченні поваги до прав людини; узгодження дій різних країн. ООН є майданчиком для врегулювання міжнародних конфліктів і вироблення стратегій із питань, які стосуються всіх і кожного.
Організація Північноатлантичного договору (НАТО)	Найкраще організована й дієва міжнародна організація у сфері оборони, безпеки та політики. Головною метою НАТО є захист свободи й безпеки всіх її членів політичними та військовими засобами відповідно до Статуту ООН.
Європейський Союз (ЄС)	Поєднує ознаки міжнародної організації і держави. Це водночас політичний, економічний і валютний союз, який має повноваження на участь у міжнародних відносинах і відіграє в них велику роль.
Рада Європи (РЄ)	Економічними та військово-політичними питаннями не опікується. Є центром прийняття рішень у сфері забезпечення і захисту цивільних, політичних, економічних, соціальних або культурних прав людини.
Світовий банк	Не є банком у звичайному розумінні цього слова, це міжнародне співтовариство країн або «акціонерів».
Міжнародний валютний фонд (МВФ)	Забезпечує стабільність міжнародної грошової системи; підтримує здійснення платежів між країнами, що мають різні валюти й валютні курси.

Європейський Союз проводить зовнішню політику як цілісне об’єднання і претендує на роль одного з глобальних учасників міжнародних відносин.

Чинники, які визначають вплив ЄС на міжнародні відносини

• Європейський Союз — окремий учасник міжнародних відносин, самостійно бере участь у важливих світових подіях, а також представлений у найбільших міжнародних структурах.

• Бере участь у врегулюванні міжнародних конфліктів.

• Має важелі впливу на інші країни.

• Має двосторонні договори з багатьма державами світу про торговельно-економічне співробітництво, які містять також і політичні умови: повага до прав людини, верховенство закону, демократії та ринкової економіки.

• Забезпечує 2/3 загальносвітового обсягу коштів, які спрямовують на допомогу найбіднішим країнам.

• ЄС має достатні можливості для здійснення міжнародних збройних місій.

Зовнішня політика Європейського Союзу полягає в поширенні в інших країнах своїх ідей, цінностей, здобутків в економічній, соціальній та політичній сферах, сприянні вирішенню таких глобальних проблем, як наркоторгівля, екстремізм, тероризм, нелегальна міграція тощо.

Основні події

1949 р. — створення Ради Європи.
1957 р. — Римські договори про створення ЄЕС.
1990 р. — об’єднання Німеччини.
1992 р. — Маастрихтський договір.

Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте найважливіші етапи європейської інтеграції.

2. Які глобальні політичні зміни у світі зробили можливим об’єднання Німеччини? Коли й за яких обставин це відбулося?

3. Охарактеризуйте основні положення Римських і Маастрихтського договорів та їхнє значення для загальноєвропейської інтеграції.

4. Чому країни Центрально-Східної Європи тривалий час залишалися поза інтеграційним процесом? Після яких подій східноєвропейські країни стали членами європейських структур, НАТО тощо?

5. Знайдіть у відкритих джерелах інформацію про події та процеси, що нині відбуваються в Європейському Союзі. Які виклики постали перед об’єднаною Європою та наскільки успішно, на вашу думку, ЄС їх долає?

6. Охарактеризуйте історичні передумови й причини утвердження США як провідної країни повоєнного світу.

7. Покажіть на історичній карті форзацу 1 динаміку вступу нових країн до Європейського Союзу.

8. Знайдіть у відкритих джерелах інформацію про те, на якому етапі перебуває інтеграція України в Європейський Союз; досягнення нашої країни та виклики, які Україна долає.

Зміст