Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 11 клас. Полянський (2024)

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ В ЄВРОПІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

Курс всесвітньої історії в 11-му класі присвячений періоду від завершення Другої світової війни до сьогодення. Підручник відповідає Державному стандарту й оновленій у 2022 р. програмі зі всесвітньої історії. У ньому використано основні підходи й ідеї автора щодо вивчення історії, реалізовані в підручниках зі всесвітньої історії для 9-го та 10-го класів, зокрема компетентнісний підхід.

Підручник складається із шести розділів, які поділені на параграфи. Також подано узагальнення до розділів і загалом курсу, хронологічну таблицю важливих подій.

У підручнику простежуються міжпредметні зв’язки з історією України, громадянською освітою, географією, літературою, іноземною мовою.

В умовах інформаційного суспільства суттєво розширити можливості навчання допомагають цифрові технології. З метою формування інформаційно-цифрової компетентності, що передбачено вимогами Нової української школи (НУШ), у підручнику вміщено QR-коди, у яких зашифрована певна інформація: відео- чи аудіоматеріали з мережі «Інтернет», що перебувають у вільному доступі (українською та англійською мовами).

Кожний розділ підручника закінчується «Узагальненням», у якому викладено основні тези вивченого матеріалу. Також до кожного розділу подано тестові завдання для самоперевірки знань.

Запитання перед параграфом допоможуть вам поновити в пам’яті матеріал, вивчений у 10-му класі. Завершує параграф рубрика «Основні події».

Важливим складником підручника є «Свідчення» — висловлення істориків, політиків, військових діячів, митців, пересічних людей. Історичний опис минулого не завжди є фотографічною копією подій. У підручнику вміщено суперечливі, а подеколи й протилежні оцінки фактів чи історичних постатей. До висловлень подано запитання та завдання.

Характер багатьох запитань і завдань пошуковий та проблемний. Вони розпочинаються так: «Чи вважаєте ви, що...», «Як, на вашу думку...», «Висловте власне ставлення...» та ін.

Використовуючи вміщені в підручнику матеріали, ви дійдете висновків щодо історичних подій, перевірите свої навички критичного оцінювання історичних джерел, навчитеся відстоювати власну позицію в різноманітних життєвих ситуаціях.

Формування цих компетентностей (готовність застосовувати свої знання, навички й уміння на практиці) є одним з основних завдань вивчення історії.

У підручнику подано чимало фотографій, карикатур, уривків з історичних документів, авторських діаграм, схем, таблиць, які є важливим джерелом інформації. Статистичні дані й інші показники не потрібно запам’ятовувати. Вони допоможуть вам удосконалити навички аналізування та упорядкування інформації, установлення логічних зв’язків між тими чи тими історичними подіями.

До цих матеріалів також подано запитання та завдання проблемно-пошукового характеру, спрямовані на закріплення і набуття знань, навичок і компетентностей.

Історичні карти допоможуть сформувати уявлення про історичний простір, у якому відбувалися певні події, явища та процеси.

До історичних термінів і понять, обов’язковість знання, розуміння та застосування яких передбачено навчальною програмою і вимогами до НМТ / ЗНО, подано пояснення.

Щиро бажаю успіхів у навчанні.

Автор

Розділ І. Облаштування повоєнного світу

§ 1. Реалізація ялтинсько-потсдамських домовленостей: здобутки та прорахунки

Пригадайте

• Які рішення ухвалили учасники Кримської (Ялтинської) і Берлінської (Потсдамської) конференцій 1945 р.?

• У чому полягало значення кожної із цих конференцій?

• Як ви вважаєте, чому наслідки війни та рішення Кримської (Ялтинської) конференції виявилися суперечливими? Що, на вашу думку, мали на увазі ті, хто називав цю конференцію «останнім Мюнхеном XX ст.»?

1. Ознаки Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин

Система міжнародних відносин, утворена внаслідок рішень Кримської (Ялтинської) і Берлінської (Потсдамської) конференцій, на десятиліття вперед визначила долю Європи й відносини між Заходом і Совєтським Союзом. Після закінчення Другої світової війни зникла потреба воювати зі спільним ворогом. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин стала інструментом розколу між учорашніми союзниками й поділила світ на «сфери життєвих інтересів» двох наддержав — США та СССР.

Конфронтація між ними спричинила поділ Європи на два озброєні табори. Унаслідок ворожнечі нові європейські кордони не були формально визнані міжнародною спільнотою до середини 70-х років XX ст. Японія ж досі не підписала мирний договір із Росією через окупацію в 1945 р. японських Курильських островів Совєтським Союзом.

Словник

Конфронтація — протиставлення, протистояння, зіткнення.

Післявоєнне переважання США ґрунтувалося, з одного боку, на привабливості американських демократичних цінностей, а з іншого — на наявності в США ядерної зброї. Атомна бомба виявилася найсильнішим американським аргументом у відносинах із СССР, який, порушивши свої міжнародні зобов’язання, насаджував у країнах Центрально-Східної Європи маріонеткові комуністичні режими. Головним аргументом СССР була багатомільйонна армія, що залишилася майже в усіх країнах, куди на завершальному етапі війни ввійшли совєтські війська.

• Проаналізуйте схему. Які ознаки Ялтинсько-Потсдамської системи є, на вашу думку, найважливішими? Обґрунтуйте свою позицію.

Характерні ознаки Ялтинсько-Потсдамськоїсистеми міжнародних відносин

2. Організація Об’єднаних Націй (ООН). Україна — співзасновниця ООН

• Перегляньте архівні кінокадри про відкриття Сан-Франциської міжнародної конференції (англ.). https://gramota.kiev.ua/qr/vshistory/8.html.

• Чим, на вашу думку, були зумовлені урочиста обстановка, високий рівень представництва держав-учасниць і великий інтерес преси й пересічних людей до цієї події?

Установча конференція зі створення нової всесвітньої організації замість Ліги Націй відбулась у квітні-червні 1945 р. в м. Сан-Франциско (США). У ній узяли участь делегації 50-ти держав, зокрема й Української ССР. Ці країни, а також Польщу, яка не була учасницею конференції, однак восени 1945 р. також підписала Статут ООН, вважають країнами — засновницями організації. Україна — серед них.

Голова української делегації на конференції в м. Сан-Франциско (США) підписує від імені Української ССР. Статут ООН. 1945 р.

У Статуті ООН були закріплені мета та принципи діяльності нової всесвітньої організації. Конференція також заснувала Міжнародний суд — головний судовий орган ООН.

• Пригадайте структуру й засади діяльності Ліги Націй. Порівняйте їх із метою та принципами діяльності ООН. Як ви вважаєте, чи відповідають сьогоднішнім реаліям проголошені в середині минулого століття мета й принципи діяльності ООН?

• Ознайомтеся зі структурою ООН. Як ви вважаєте, чи забезпечує вона успішне виконання Організацією Об’єднаних Націй покладених на неї обов’язків і завдань у XXI ст.? Які додаткові повноваження чи зобов’язання доцільно надати ООН сьогодні?

Головним політичним органом ООН є Генеральна Асамблея, у якій кожна держава має один голос. Для ухвалення рішень щодо підтримання миру й безпеки, прийняття до ООН нових країн, бюджетних питань потрібно дві третини голосів, щодо інших питань — проста більшість.

Рада Безпеки ООН відповідає за підтримання міжнародного миру й безпеки. До її складу входять 15 країн: постійні члени, серед яких США, Китай, Велика Британія і Франція. Ще 10 країн обирають на сесії Генеральної Асамблеї терміном на два роки.

Також під опікою ООН діють спеціалізовані організації. За сферою діяльності їх поділяють на три групи: економічна (найбільша група), соціальна та культурно-гуманітарна.

• Знайдіть у мережі «Інтернет» відеофільм «Історія створення ООН» (укр.). Чому офіційною датою створення ООН вважають саме 24 жовтня 1945 р., а не інший день?

• Які країни можуть бути членами ООН?

3. Загальна декларація прав людини (1948) і міжнародні пакти про права людини (1966)

Після утворення Організації Об’єднаних Націй постало питання вироблення міжнародного механізму захисту прав людини. Було створено комісію ООН із прав людини, яка мала підготувати відповідний законопроєкт. Першу його частину було ухвалено Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. як Загальну декларацію прав людини. Це один із найважливіших документів сучасності, який проголошує верховенство прав людини.

Декларацію ратифікувала більшість держав світу, зокрема й Україна. У ній закріплені важливі принципи: право на життя, рівний правовий статус, невтручання держави в приватне життя, соціально-економічні й політичні права та свободи людини незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану тощо.

Свідчення

• Чому ідеї, проголошені в преамбулі Декларації, сформульовані як «завдання»? Як ви вважаєте, чи багато було держав, які на той час уже виконали це «завдання»? Чи багато таких держав нині? Наведіть приклади, якщо вони вам відомі.

«Беручи до уваги, що народи Об’єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і вирішили сприяти соціальному прогресу й поліпшенню умов життя при більшій свободі.., Генеральна Асамблея проголошує цю Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи й усі держави, щоб кожна людина та кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального й ефективного визнання та здійснення їх як серед народів країн — членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їхньою юрисдикцією».

З преамбули Загальної декларації прав людини. (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015)

Декларація сформулювала стандарти прав людини, до яких повинна прагнути кожна держава світу.

Свідчення

• Як ви вважаєте, чому в СССР приховували від громадян текст Загальної декларації прав людини? Чому цей документ вважали «антисовєтським»?

«Є Декларація прав людини 1948 р., яка гарантує нам певні права... Захід змусив Московію надрукувати Декларацію... Тоді в СССР уперше була надрукована Декларація прав людини ООН — у газеті “Известия” 2 серпня 1975 р. ...До цієї дати Декларацію вилучали навіть у таборах і називали антисовєтським документом».

Левко Лук’яненко, український правозахисник і громадський діяч (Національний інтерес — це найвищий інтерес. — https://zbruc.eu/node/65584)

Пригадайте

• Пригадайте з курсу «Громадянська освіта» інформацію про механізми захисту прав людини, національні та міжнародні стандарти захисту прав людини, правозахисні організації.

Другою частиною міжнародного документа про права людини вважають розроблені в 1966 р. Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права та Міжнародний пакт про громадянські й політичні права. В обох документах міститься зобов’язання держав забезпечувати дотримання прав людини, створювати умови, за яких людина може користуватися не тільки економічними, соціальними, культурними, а й громадянськими та політичними правами. Також проголошено право народів на самовизначення, економічний, соціальний та культурний розвиток, рівність прав чоловіків і жінок.

У Міжнародному пакті про економічні, соціальні й культурні права визначені права: на працю, справедливі умови праці; соціальне забезпечення, зокрема соціальне страхування; певний життєвий рівень; медичне обслуговування; освіту; на участь у культурному житті.

Міжнародний пакт про громадянські й політичні права гарантує право на життя, захист від рабства та незаконного утримання в неволі; гуманне поводження з ув’язненими; свободу пересування і свободу вибору місця проживання; захист від незаконного втручання в приватне життя людини; на недоторканність її житла. Також пакт захищає право на свободу думки, совісті, релігії; вільне вираження думок; забороняє пропагування війни, засуджує прояви національної, расової чи релігійної ненависті тощо.

Свідчення

• Чи виправдано, на вашу думку, що в обох документах велику увагу приділено не тільки соціально-економічним, а й громадянським і політичним правам людини? Чи однаково вони важливі? Яке місце у вашій особистій системі цінностей належить цим правам?

«Ст. 2. Держави... зобов’язуються гарантувати, що проголошені... права здійснюватимуться без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану... чи іншої обставини».

З Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042)

«Визнання гідності, властивої всім членам людської сім’ї, рівних невід’ємних їхніх прав є основою свободи, справедливості й загального миру... ідеал вільної людської особи, яка користується громадянською та політичною свободою та свободою від страху й нужди, можна здійснити, тільки якщо будуть створені такі умови, за яких кожен може користуватися своїми економічними, соціальними й культурними правами, так само, як і своїми громадянськими та політичними правами... За Статутом Організації Об’єднаних Націй держави зобов’язані поважати й дотримуватися прав і свобод людини... кожна окрема людина, маючи обов’язки щодо інших людей та того колективу, до якого вона належить, повинна домагатися заохочення і дотримання прав, визнаних у цьому пакті».

З преамбули Міжнародного пакту про громадянські й політичні права (http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_043)

Пригадайте

• Як було звільнено від нацизму країни Центрально-Східної Європи наприкінці Другої світової війни?

4. Уключення Центрально-Східної Європи до сфери впливу совєтської імперії

На конференції в м. Сан-Франциско у квітні 1945 р. СССР, США та Велика Британія ухвалили Декларацію про звільнену Європу, у якій зобов’язалися підтримувати демократичні перетворення у звільнених країнах і гарантували свободу вибору їхнього подальшого розвитку.

Основні політичні сили в країнах Центрально-Східної Європи виявляли готовність до співпраці заради відбудови зруйнованої економіки, вирішення нагальних соціальних проблем.

У боротьбі за вплив між СССР, США й Великою Британією Сталін мав певні переваги, бо після звільнення Центральної та Східної Європи від нацизму там залишилася совєтська армія. По суті, на зміну нацистській прийшла совєтська окупація. Після війни СССР узяв курс на приведення до влади в країнах Центрально-Східної Європи місцевих комуністів. Проте, згідно з рішеннями Кримської (Ялтинської) конференції, у цих країнах мали відбутися демократичні вибори. Це означало б неминучу поразку комуністичних партій і СССР, адже комуністи не мали значної підтримки й не могли розраховувати на чесну перемогу на виборах.

Отже, вибори пройшли в атмосфері залякування та фальсифікації результатів. Вони мали б бути визнані недійсними або такими, що не відбулися, однак комуністи скористалися виборами для створення політичних коаліцій — «народних фронтів». Відігравши роль «троянського коня», уряди «національної єдності» було невдовзі замінено відвертою комуністичною диктатурою.

Для узгодження діяльності комуністів у Центрально-Східній Європі СССР у 1947 р. створив Інформаційне бюро комуністичних і робітничих партій країн Європи (Комінформбюро). Воно мало замінити розпущений у 1943 р. Комуністичний Інтернаціонал (Комінтерн). Країни, у яких були встановлені залежні від СССР комуністичні режими, утворили так званий Східний блок, або соціалістичний табір.

Установлення просовєтських комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи

Країна	Рік	Обставини встановлення комуністичного режиму
Албанія	1945	Комуністи встановили свою владу, попередньо знищивши, дискредитувавши або виславши більшість демократичної еліти країни. До виборчих списків було включено лише комуністів та їхніх прихильників, а опозицію піддано терору.
Болгарія	1945	Вибори в умовах, коли в країні перебували совєтські війська, виграла коаліція, у якій більшість становили комуністи. Невдовзі вони знищили своїх партнерів по коаліції та узурпували владу. Цар Симеон II у 1946 р. виїхав за кордон.

Словник

Соціалістичний табір — термін, який позначає Совєтський Союз та інші країни, що проголосили себе соціалістичними.

Продовження табл.

Східна Німеччина	1945	Східна частина Німеччини опинилась у совєтській зоні окупації. У 1949 р. тут було проголошено Німецьку Демократичну Республіку (НДР).
Польща	1947	На Кримській (Ялтинській) конференції СССР погодився з проведенням вільних виборів і створенням коаліційного уряду. Проте в Совєтському Союзі та в Польщі були заарештовані авторитетні польські діячі, які не поділяли комуністичні погляди. Переможцями на виборах 1947 р. було проголошено комуністів.
Румунія	1947	До 1958 р. в Румунії перебували совєтські війська, що зумовило включення до складу уряду представників нечисленної Комуністичної партії Румунії. Наприкінці 1947 р. було проголошено Румунську Народну Республіку, а короля Міхая змусили зректися престолу й виїхати за кордон.
Угорщина	1947	На перших післявоєнних виборах (1945) перемогли не комуністи; президентом також став не комуніст. Проте комуністи, які контролювали таємну поліцію, заарештували й стратили багатьох своїх політичних опонентів. До 1948 р. вони встановили повний контроль над Угорщиною.
Чехословаччина	1948	Було створено коаліційний уряд на чолі з Едвардом Бенешем. Однак комуністи за підтримки СССР узяли під контроль радіо, армію та поліцію. Їхній лідер Клемент Готвальд став прем’єр-міністром. Таємна поліція заарештувала провідних некомуністичних діячів. У 1948 р. комуністи остаточно захопили владу.

Коли югославський лідер Йосиф Броз Тіто висловив надію на створення федерації балканських народів і поширення впливу на Албанію, Сталін різко розкритикував його. У відповідь на це Тіто відмовився від співпраці із СССР. Надалі югославські комуністи покладалися на власні сили й ресурси. Ворожнеча між двома комуністичними країнами тривала до смерті Сталіна в 1953 р.

• Розгляньте совєтську карикатуру на Иосифа Броз Тіто. З яким історичним персонажем художник ототожнює югославського лідера? Яке, на вашу думку ставлення до Югославії формувала в населення СССР така пропаганда?

Совєтська карикатура «Його шлях». 1950-ті роки

Основні події

• 1944 p. — створення Світового банку.
• 1945 р. — створення ООН.
• 1946 р. — створення ЮНЕСКО.
• 1945-1948 рр. — установлення залежних від СССР комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи.
• 1948 р. — ухвалення Загальної декларації прав людини.
• 1966 р. — укладення міжнародних пактів про права людини.

Запитання та завдання

1. Поясніть історичні поняття «конфронтація», «соціалістичний табір».

2. Використовуючи схему на с. 8, охарактеризуйте Ялтинсько-Потсдамську систему міжнародних відносин.

3. Якими були історичні передумови й причини створення Організації Об’єднаних Націй?

4. Яку роль відіграла Україна у створенні ООН? Яке місце нині посідає наша країна в ООН?

5. У чому, на вашу думку, полягає значення Загальної декларації прав людини (1948) і міжнародних пактів про права людини (1966)?

6. Використовуючи історичну карту (див. форзац 1), охарактеризуйте територіальні зміни, які відбулися в Європі за підсумками Другої світової війни.

7. Використовуючи схему на с. 10, охарактеризуйте мету, принципи й механізми діяльності ООН і спеціалізованих організацій під її опікою.

8. Якими методами СССР домігся встановлення контролю над країнами Центрально-Східної Європи? Аргументуйте вашу позицію.

9. Чи залишаються, на вашу думку, важливими ідеї та принципи Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права в сучасному світі?