Зарубіжна література. 8 клас. Паращич

Класицизм: характерні ознаки як художнього напряму

Класицизм — літературний напрям, що виник у XVII столітті у Франції й набув поширення в країнах Європи до початку XIX століття.

У багатьох країнах, і передусім у Франції, класицизм став першим офіційним художнім методом, який визнав уряд. Королі й царі наближали до себе письменників, а ті, у свою чергу, прославляли їх у творах, проголошували необхідність громадського служіння державним інтересам. Твори стали більш чіткими, врівноваженими, цілісними, підпорядкованими загальноприйнятим канонам класицизму. Кохання, дружба, родинні взаємини — усе це приносилося віднині в жертву патріотичному обов’язкові. Якщо головною ідеологічною опорою бароко була релігія, то пріоритетними для класицистів стали інтереси та потреби світської влади, зокрема монархічної держави.

У своїх пошуках розумних правил творчості класицизм звертався до античних теоретиків літератури — Арістотеля, Горація, брав за взірець їхні погляди на літературу. На базі «Поетики» Арістотеля та «Послання до Пізонів» Горація француз Ніколя Буало розробив естетичну програму класицизму, яку виклав у книзі «Мистецтво поетичне» (1674).

Церква Сен-Мадлен в Парижі, Франція

  • Класицизм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям у європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст.
  • Найбільшого розквіту сягнуло у Франції (XVII ст.).
  • Теоретичне підґрунтя класицизму — антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля.
  • Ознаки класицистичного мистецтва: орієнтування на античне мистецтво, яке проголошувалося ідеальним, зразковим, класичним, гідним наслідування.

Естетична програма класицизму

Основні правила класицизму

  • Зображення героїв позитивних (зразок для наслідування) або негативних (моральний урок читачам).
  • Дотримання в драматургії правила трьох єдностей: єдність дії (чітка композиція), єдність часу (один день), єдність місця (в одному місці).
  • Підкреслення в образах героїв однієї риси характеру (честі, обов’язку, хоробрості, лицемірства, жадібності тощо).
  • Конфлікт пристрасті (серця) і обов’язку (розуму) — розум перемагає.
  • Класицисти стверджували вічність ідеалу прекрасного, що спонукало їх наслідувати традиції античних майстрів. Вони вважали так: якщо одні епохи створюють зразки прекрасного, то завдання митців наступних часів полягає в тому, щоб наблизитися до них. Звідси — встановлення загальних правил, необхідних для художньої творчості.
  • Мистецтво, на думку класицистів, має боронити суспільні інтереси, формувати уявлення людей про те, яким має бути цей світ, змальовувати гідні наслідування приклади громадської поведінки та суспільної моралі.
  • У літературі простежувався чіткий розподіл на певні жанри (див. таблицю далі).

Гіацинт Ріґо. Портрет Ніколя Буало — французького поета, теоретика класицизму

Жанри класицизму

Високі (ода, епопея, трагедія, героїчна поема)

Середні (науковий твір, елегія, сатира)

Низькі (комедія, пісня, лист у прозі, епіграма)

Темами для творів високих жанрів були події загальнонаціонального та історичного значення, у них брали участь монархи, видатні діячі, придворні тощо. Високі жанри були написані піднесеною, урочистою мовою

Темами для середніх і низьких жанрів були наука, природа, людські вади, соціальні пороки. У них діяли представники середніх і нижчих класів, мова наближалася до розмовного стилю, утверджувались ідеї пізнання світу й людської природи, викривалися вади суспільства й характерів

Етапи розвитку класицизму

В історичному плані класицизм подолав два етапи. Перший етап пов’язаний із розквітом монархічних держав, коли абсолютизм сприяв розвитку всіх сфер суспільства (економіки, політики, науки, культури). Головним завданням класицистів на цьому етапі було прославлення монархії, національної єдності держави під владою короля.

На другому етапі історичного розвитку монархія виявила свої вади, що обумовило зміну спрямованості класицизму. Письменники вже не тільки прославляли монархів та часи їхнього правління, а й критикували соціальні пороки, викривали людські вади, хоча й не заперечували абсолютизм загалом. Якщо на першому етапі домінували ода, епопея, героїчна поема, а художні образи були величними й піднесеними, то на другому етапі характери героїв наблизилися до реальних людей, на перший план вийшли комедії, сатири, епіграми тощо.

Найвидатніші представники класицизму

Розвитку українського класицизму не сприяли ані політичні, ані загальнокультурні умови. Класицизм в Україні охопив обмежену кількість жанрів, переважно тих, які вважали у теорії класицизму низькими, а то й взагалі неприпустимими, зокрема бурлеск. Шедевром українського класицизму стала героїко-комічна поема І. Котляревського «Енеїда».

У Києві чудовим зразком наслідування класицизму є Червоний корпус Київського університету, збудований упродовж 18371843 рр. за проектом Вікентія Беретті.

Червоний корпус Київського університету з боку саду (арх. Вікентій Беретті)

  • 1. Що сприяло виникненню класицизму?
  • 2. Назвіть основні ознаки класицизму як літературного напряму.
  • 3. Розкажіть про поділ літератури за законами класицизму на твори високих і низьких жанрів. Наведіть приклади творів різних жанрів.
  • 4. Що таке правило трьох єдностей? Наведіть приклади.
  • 5. Хто є головним теоретиком літератури французького класицизму?
  • 6. Назвіть найвидатніших представників класицизму в різних видах мистецтва.