Зарубіжна література. 7 клас. Ніколенко

Фрідріх Шиллер

1759—1805

Уявляй людей такими, якими вони повинні бути, якщо ти бажаєш на них впливати, проте уявляй їх такими, якими вони є насправді , якщо тобі треба діяти поруч із ними.

Фрідріх Шиллер

Сторінки життя та творчості

Ім’я Фрідріха Шиллера є символом мужності та творчої свободи.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився 10 листопада 1759 р. в м. Марбаху (Німеччина). Його мати була дочкою сільського пекаря, батько — військовим фельдшером. У дитинстві Фрідріха віддали на навчання до латинської школи, проте він був байдужим до латини, але дуже любив читати художні твори.

Подальшу долю Ф. Шиллера визначив герцог Вюртемберзький, який був жорстоким правителем, але грав роль «освіченого монарха». Він створив воєнну школу Карлсшуле в м. Штутгарті, перетворену згодом на академію. Уся система навчання полягала в різках, якими карали за найменшу провину. На лихо сім’ї Шиллерів, герцог примітив Фрідріха й змусив його піти до академії на вісім років. 1780 р. юнак закінчив медичний факультет академії і став військовим лікарем із мізерною платнею. Єдиною розрадою були книжки, тоді ж він почав писати й власні твори — вірші та п’єси. Проте герцог заборонив йому писати будь-що, крім медичних документів. За порушення наказу Ф. Шиллерові погрожували в’язницею, і тоді він надумав утекти. На щастя, йому це вдалося! Так почалися мандри митця Європою. Письменник багато працював, серйозно вивчав філософію, історію й культуру. У його творчості поступово утверджується образ сильної особистості, яка вступає в боротьбу з несправедливим ладом, утверджує ідеали добра, честі й правди у світі.

м. Штутгарт. Старий замок. (Німеччина). Сучасне фото

Зауважте

Шиллер називав себе «громадянином світу», прагнучи слугувати своїм мистецтвом усьому людству.

Улітку 1787 р. митець оселився в м. Веймарі. Це невеличке місто на той час стало центром німецької літератури. Там жив і письменник Иоганн Вольфганг Ґете, а також композитори Ференц Ліст, Йоганн Штраус, Ріхард Вагнер, Йоганн Себастьян Бах та ін.

1797 рік у житті Й. В. Ґете і Ф. Шиллера називають «роком балад». Поети неначе вступили у своєрідне змагання. Листуючись, вони обов’язково додавали до своїх листів віршовані твори. Так, у 1797 р. з’явилися чудові балади Ф. Шиллера «Рукавичка», «Нурець», «Івікові журавлі», «Лицар Тогенбург» та ін.

Письменник помер 9 травня 1805 р. у м. Веймарі. Йому було лише 45 років, але він зробив дуже багато для світової літератури. Його безсмертні образи є зразком для всіх, хто любить красу й свободу.

Словник термінів

Символ (з грец. symbolon — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Символ має завжди переносне значення. Символічними у творі можуть бути окремі предмети (навіть деталі), образи, художній простір і час та інші елементи тексту.

Рукавичка (1797)

Історія створення

За основу твору взято подію, яка нібито відбулася при дворі французького короля Франциска І (1515-1547). Прототипом героя балади Ф. Шиллера став лицар Делорж, про подвиги якого збереглося багато легенд і фольклорних переказів.

Творче читання

Ждучи на грища й забави,

В звіринці своїм величаво

Король Франциск сидів;

Тіснились вельможі при троні,

А кругом, на високім балконі,

Дам барвистий вінок процвів.

Король дав знак рукою —

І з ґрат сторожкою стопою

Виходить лев;

Але не лунає рев:

Пустелі друг

Зором німим обводить круг

Арени —

І випростав з позіхом члени,

І гривою стряс густою,

І ліг самотою.

І знову владар мате рукою —

На знак царський

Тигр жаський

З клітки рине тісної

Скоком потужним;

Лева він бачить і виє,

Напружує шию,

Кола страшні вибиває хвостом

І лиже рот язиком;

І кроком несміло-пружним

Лева обходить він

І, волі невольний син,

Повнить арену риком

Хрипким і диким. —

Погас його рев луною,

І осторонь хижий ліг.

І знову владар маше рукою —

І зіво дверей вивертає їх:

Двох леопардів прудких;

В буянні мужнього палу

Тигра вони напали;

Той лапою б’є їх тяжкою,

І вже підводиться лев;

Ного могутній рев

Прогримів — і став спокій;

І, не давши волі злобі рвучкій,

Люті лягли по короткім бою.

Нової жде битви вельможне гроно.

І раптом упала з балкона

Рукавичка красної дами

Між хижаками.

Г. Рамберг. Ілюстрація до балади Ф. Шиллера «Рукавичка». 1809 р.

І мовить лицарю юна

Куніґунда, глузлива красуня:

«Щодня, щогодини, лицарю мій,

Присягаєтесь ви в любові своїй —

Принести рукавичку прошу я вас!»

І лицар Делорж поспішає і враз

Збігає вниз безстрашно,

І кроком твердим

Ступає між звіром тим,

І бере рукавичку відважно.

І, повні подиву й жаху німого,

Лицарі, й дами глядять на нього,

А він, спокійний, назад іде —

І гомін безмежний навколо росте

На честь його перемоги.

Куніґунда героя очима вітає —

Той погляд щастя йому обіцяє, —

Але, зійшовши під крики бучні,

Він рукавичку в лице їй кинув:

«Подяки, дамо, не треба мені!» —

Сказав і її покинув.

(Переклад Михайла Ореста)

Коментарі. У баладі Ф. Шиллера «Рукавичка» немає нічого фантастичного. Історична легенда наближена до реального життя. У творі чітко визначено два світи: світ звірів (лев, тигр, два леопарди) і світ людей (король Франциск, придворні, лицар Делорж, Куніґунда, дами). У тваринному світі триває боротьба не на життя, а на смерть. Проте така сама жорстока гра триває й серед людей. Король Франциск розважається, улаштовуючи бійки у своєму звіринці. Куніґунда заради власного задоволення здатна послати на смерть закоханого в неї лицаря Делоржа, не думаючи про наслідки. Рукавичка — лише привід для розваги. Куніґунда змушує Делоржа підняти її, а присутні мовчки спостерігають за жорстокою грою, як нещодавно вони споглядали бій звірів.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Яке враження справила на вас балада? 2. Які два світи можна виокремити в баладі? Як вони пов’язані між собою — за принципом антитези чи взаємодоповнення (паралелізму)? 3. Поділіть баладу на частини, дайте їм назви. Складіть план твору. 4. Який момент можна назвати кульмінаційним? Аргументуйте свою думку. 5. Хто з персонажів змінюється протягом твору? Наведіть цитати на підтвердження своєї думки. 6. Що засуджується й що прославляється в баладі? 7. Назвіть символи, використані в баладі Ф. Шиллера. Розкрийте їх зміст і роль у тексті.

Для обговорення. 1. Чи випадково впала рукавичка Куніґунди в центр звіринця? 2. Чи не порушив Делорж кодекс лицаря? Доведіть свою думку.

Творче завдання. Створіть (усно) портрет Делоржа, короля Франциска, Куніґунди.

Книжка і комп’ютер. 1. Якщо ви володієте німецькою мовою, знайдіть за допомогою Інтернету і ознайомтеся з оригіналом балади Ф. Шиллера «Рукавичка». 2. За допомогою Інтернету знайдіть і прочитайте інші переклади (1 за вибором) балади «Рукавичка». Визначте художні особливості прочитаних текстів.

Краса слова

В образі лицаря Делоржа втілено ідеал сміливості, честі, внутрішньої незалежності, людської гідності. За допомогою цього образу автор засуджує хижі закони суспільства, утверджуючи духовні цінності. Тому у фіналі балади перемагає Делорж.

• Скільки, на вашу думку, перемог здобув лицар Делорж у баладі? Наведіть відповідні цитати.

Перевірте себе

1. Що ви дізналися про Ф. Шиллера? 2. Визначте тему й ідею балади «Рукавичка». 3. Розкрийте її алегоричний зміст. 4. Назвіть частини сюжету балади. 5. Розкрийте значення символів у творі. 6. Фрідріх Шиллер розробляв теорію «естетичного виховання» (тобто виховання за допомогою мистецтва). Які чесноти, на вашу думку, виховує балада «Рукавичка»? 7. Поясніть епіграф до розділу. 8. Підготуйте усну розповідь на тему «Делорж — справжній лицар».