Зарубіжна література. 6 клас. Ніколенко

Іван Крилов. 1769-1844

Тварини мої за мене говорять.

Іван Крилов

Іван Крилов народився в м. Москві (Росія) у сім’ї бідного армійського офіцера. Після смерті батька родина довго жила дуже бідно. Хлопцеві не довелося систематично навчатися в школі, але він багато читав, самостійно вивчив французьку, італійську й грецьку мови, математику, а також навчився грати на скрипці.

Мати, домагаючись призначення синам пенсії, переїхала до Санкт-Петербурга. Там І. Крилов улаштувався на службу до Імператорської публічної бібліотеки, де працював майже 30 років. Його ще з юності вабила література. Спочатку пробував свої сили як драматург. Згодом вирішив видавати літературні журнали. Однак справжнє визнання й усенародну любов йому принесли байки. Протягом життя написав майже 200 творів, які перекладено багатьма мовами світу. Найвідомішими серед них є «Бабка і Муравель» (рос. «Стрекоза и Муравей»), «Квартет¹», «Вовк і Ягня» (рос. «Волк и Ягнёнок»). Байки І. Крилова люблять читати діти.

Перші байки І. Крилов написав, наслідуючи Езопа й тексти французького байкаря Ж. де Лафонтена. Митець використовував багатства живої народної мови — прислів’я, приказки, порівняння, звороти, епітети, вигуки. Відомі історії з хитрою лисицею, підступним вовком, працьовитими мурахами набули в байках І. Крилова національного колориту, а традиційні персонажі стали яскравими характерами.

Письменник значно оновив жанр байки. Якщо Езопові твори були напрочуд лаконічними й прозовими, то байки І. Крилова, написані віршованою мовою, увібрали (крім ознак казки про тварин і прислів’я) ознаки оповідання зі стислими характеристиками персонажів та елементами описів. У багатьох його байках мораль виголошує не автор, а один з алегоричних персонажів.

Відмінності байок Езопа й І. Крилова

Байки Езопа	Байки І. Крилова
Прозова форма.	Віршована форма.
Характери персонажів прості, однозначні.	Ускладнення характерів персонажів, які можуть змінюватися.

¹ Квартет — музичний або вокальний ансамбль, що складається з чотирьох виконавців. Слово квартет у байці використано не тільки в прямому значенні, але і як метафора творчої діяльності людей, що потребує високої майстерності й злагодженості.

Продовження табл.

Байки Езопа	Байки І. Крилова
Описи відсутні.	Невеликі описи (природи, портретів, місця дії).
Діалоги стислі.	Діалоги розгорнуті, можуть переходити в полілоги.
Традиційні засоби інакомовлення — алегорії та натяки.	Окрім традиційних, використовуються авторські засоби інакомовлення (епітети, метафори, крилаті вислови), жива мова.

І. Крилова захоплювали українські краєвиди, народні пісні, історія козацтва. Ще за життя творчість байкаря високо оцінили Т. Шевченко, Є. Гребінка. Його байки добре знали І. Франко, М. Старицький, Л. Глібов. Твори І. Крилова українською мовою перекладали П. Тичина, М. Рильський, М. Терещенко, А. Присяжнюк, Н. Кир’ян, Г. Манів та ін.

Готуємося до читання

Під час читання знайдіть слова й вислови: а) зі сфери мистецтва; б) з розмовної сфери.

Квартет (1811)

Вигадниця Мартишка,

Осел,

Козел

Та клишоногий Мишка

Затіяли Квартет заграть.

Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали

Й під липу в лузі посідали,

Щоб світ мистецтвом чарувать.

Ударили в смички — ладу ж дарма шукать!

«Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа. — Постривайте!

Хіба заграєм так? Інакше посідайте.

Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,

Я, прима, сяду проти втори;

Тоді вже піде музика не та:

У танець підуть ліс і гори!»

Знов сіли, почали Квартет;

А діло все не йде вперед.

«Стривайте ж, я знайшов секрет, —

Кричить Осел, — усе в нас піде ладом,

Як поряд сядем».

Послухали Осла, поважно сіли вряд;

А все-таки Квартет не йде на лад.

Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари

І свари,

С. Ашуров. Ілюстрація до байки I. Крылова «Квартет». 1984 р.

Кому і як сідать.

Припало Солов’ю якраз там пролітать,

До нього всі вдались як до свого спасіння:

«Будь ласка, — мовили, — та ж наберись терпіння,

Допоможи Квартет улаштувать,

І ноти, й інструмент зуміли ми дістать,

Скажи лиш, як сідать!»

«Щоб буть музикою, потрібне тут уміння

Та трохи тонших би ушей, —

Їм одмовляє Соловей, —

Тож, як сідати — сварки марні,

Бо з вас музики незугарні».

(Переклад Федора Скляра)

Компетентності

Обізнаність. 1. Назвіть алегоричних персонажів байки. Які риси людей вони втілюють? Читацька діяльність. 2. Які моменти байки вам видались особливо смішними? Чому? Знайдіть слова та вислови, які автор використовує з насмішкою (відкритою або прихованою). Людські цінності. 3. Яку ідею утверджує автор? Комунікація. 4. Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб досягти успішних результатів у колективній творчій справі? Ми — громадяни. 5. Які людські вади висміяно в байці? 6. Яку роль відіграє Соловей у творі? Чию позицію він утілює? Творче самовираження. 7. Підготуйте виразне читання (або інсценування) байки в особах. Прокоментуйте інтонації персонажів. Навчаємося для життя. 8. Чому персонажам не вдалося створити справжній квартет?

Готуємося до читання

Які антитези (протиставлення) з байки Езопа збережені у творі І. Крилова?

Бабка і Муравель (1808)

Жвава Бабка-Стрибунець

Красне літо проспівала;

Озирнулась... Ба! Навала —

Від зими вже вихорець.

Помертвіло, голо в полі,

Вже нема квітної волі,

Як під листом будь-яким

Був готовий стіл і дім.

Все пройшло: зима холодна

Скруту й голод приведе;

Бабці вже співати зле:

В розум це ж кому спаде,

Щоб співати, як голодна!

Вбита горем і сумна,

Йде до Муравля вона:

«Не покинь мене, кум милий!

Дай мені набратись сили —

Й до весни лиш, любий мій,

Прогодуй і обігрій!»

«Кумцю, чудно щось тоді-то:

Чи ти працювала в літо?» —

Муравель її спитав.

«Чи ж до того, кумцю, було!

В моріжках м’яких у нас

Пустощі, пісні всякчас,

Так що й голову забула». —

«А, так ти...» — «Я без біди

Літо ціле проспівала». —

«Проспівала? Добре дбала —

Та вже й потанцюй піди!»

(Переклад Анатолія Присяжнюка)

О. Капустіна. Ілюстрація до байки І. Крилова «Бабка і Муравель». 2013 р.

Компетентності

Читацька діяльність. 1. Пригадайте байку Езопа, що має подібний сюжет. Поміркуйте, чому І. Крилов змінив героїв байки: Цикаду — на Бабку, Мурашок — на Муравля. Комунікація. 2. Знайдіть у творі крилаті вислови. Поясніть їх. 3. Визначте позицію автора. До кого він ставиться прихильно? Ми — громадяни. 4. Назвіть вади та чесноти, які протиставлені у творі за допомогою антитези. Висловте власну оцінку кожного з персонажів байки. Сучасні технології. 5. Подивіться в інтернеті мультиплікаційні версії байки «Бабка і Муравель» і висловте власне ставлення до них.

Готуємося до читання

Пригадайте байку Езопа «Вовк і Ягня». Читаючи байку І. Крилова, знайдіть зміни в сюжеті твору.

Роздивіться ілюстрацію О. Дідковської до байки «Вовк і Ягня». Що відображено художницею? Які настрої та почуття втілено в ілюстрації?

Вовк і Ягня (1808)

У сильних винен завжди, хто слабкий;

В історії є прикладів чимало;

Та ми історії ніколи не писали;

Але те ж саме кажуть нам байки.

Ягня в спекотний день прийшло води напитись;

І треба ж лихові такому приключитись —

Тут Вовк голодний біг, шукав обід.

Побачив він Ягня, задумав поживитись;

При цьому зберегти законний вид.

Кричить йому: «Ти як посміло

Моє тут каламутити питво

Своїм нечистим рилом?

За це нахабство, далебі,

Зірву я голову тобі!» —

«Коли світлійший Вовк дозволить пояснити,

Насмілюсь я сказать: я воду не бруднив,

О. Дідковська. Ілюстрація до байки І. Крилова «Вовк і Ягня». 2000-ні роки

Від Світлості Його я значно нижче пив,

І Світлості питво не міг я сколотити:

Це зрозуміти Вас прошу». —

«Виходить, я брешу?!

Негідник! Чи було нахабство більше в світі!

Пригадую: ти тут мені в позаминулім літі

Нагрубіянив, чим образив дуже:

Я не забув цього, мій друже!» —

«Помилуйте, мені лиш рік від роду», —

Ягнятко каже. — «То це був твій брат». —

«Нема братів у мене». — «То це був кум чи сват.

Чи хтось іще із вашої породи.

І ви самі, і ваші пси, і пастухи —

Усі мені ви завдаєте шкоди

І кривдите, як тільки є нагода;

А ти відповіси за їх гріхи». —

«У чому ж винен я?!» — «У всьому чисто!

Доволі розбирать вину твою, щеня!

Ти винен вже тому, що дуже хочу їсти», —

Сказав — і в темний ліс він поволік Ягня.

(Переклад Надії Кир’ян)

Український контекст у байці Л. Глібова «Вовк та Ягня» (1854)

Український байкар Л. Глібов по-своєму втілив сюжет про Вовка та Ягня. Прочитайте фінал байки Л. Глібова й порівняйте із фіналом байки І. Крилова. Знайдіть спільне та відмінне. Визначте засоби української мови, що увиразнюють образи персонажів.

(...) — Так чим же я Вам досадив? —

Ягнятко, плачучи, питає.

— Цить, капосне! Либонь, не знає...

Ще й огризається, щеня!

Що ти за птиця?! Ти — Ягня!

Як сміло ти мене питати?

Вовк, може, їсти захотів!..

Не вам про теє, дурням, знати! —

І — Вовк Ягнятко задавив...

Нащо йому про теє знати,

Що, може, плаче бідна мати

Та побивається, як рибонька об лід:

Він Вовк, він пан... йому не слід...

Компетентності

Читацька діяльність. 1. Визначте подібність і відмінності байки І. Крилова й однойменного твору Езопа. 2. Які риси байкар додав характерам персонажів? 3. Як змінювалися настрій та поведінка кожного з персонажів? Комунікація. 4. Прочитайте звертання Вовка до Ягняти. Про що свідчить така форма звертання? 5. Як автор ставиться до своїх героїв? Ми — громадяни. 6. Яка мораль байки? Чи актуальна вона в наш час? Навчаємося для життя. 7. Чи існують «сильні» і «слабкі» у сучасному суспільстві? Як «сильні» мають ставитися до «слабких»?

Радимо прочитати

Крилов І. А. Байки. — Київ, 2012.