Світова література. 6 клас. Ніколенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Джанні Родарі

1920-1980

Щоб діти швидко росли, дорослі годують їх кашею, а я раджу читати книжки — без цієї їжі діти не ростуть.

Джанні Родарі

Італію легко знайти на мапі Європи — своєю формою вона нагадує «чобіток». На півночі Італію оточують гори Альпи, укриті снігом, а південну частину омиває тепле Середземне море. Однак людей усього світу приваблює не тільки природна краса Італії. Славетна історія та багата культура Стародавнього Риму викликають бажання приїхати до Італії. Письменник Джанні Родарі любив свою батьківщину, вивчав її пам’ятки, але бачив у них не тільки величну історію, а й проблеми сучасних людей.

Джанні Франческо Родарі народився 23 жовтня 1920 р. в м. Оменьї на півночі Італії. Його батько працював пекарем. Проте він рано помер, і синам довелося забути про навчання і свої захоплення. Джанні здобув освіту в семінарії, там учнів одягали й годували безкоштовно. Потім юнак працював учителем початкових класів. Йому було лише 17 років, коли він уперше зайшов до класу. Молодий учитель намагався зробити навчання цікавим і веселим. Йому подобалося, коли учні на уроках вигадують, фантазують і грають.

Дж. Родарі з дітьми

Учителювання Дж. Родарі перервала війна. Він воював проти фашизму за визволення Італії в лавах Руху Опору. Після закінчення війни Джанні не повернувся до школи, йому запропонували створити дитячу сторінку відомої в країні газети «Уніта» («Єдність»). У межах цього видання Дж. Родарі продовжив уроки вигадки й цікавої гри вже з дітьми всієї Італії. У казках і віршах письменник порушував серйозні проблеми повоєнної країни, де було багато голодних і бездомних дітей. Усесвітнє визнання Дж. Родарі принесла казка «Цибулино» (1951). Діти різних країн полюбили відважного хлопчика-цибулинку, який навів лад у фантастичній фруктово-овочевій країні, провчив цитрусових нероб і дурисвітів, захистив своїх працьовитих родичів і друзів. Полюбився дітворі й інший його герой — володар чарівного голосу з казки «Джельсоміно в Країні Брехунів» (1959).

Твори Дж. Родарі — це казки XX ст., у них добро перемагає зло, а читач отримує цінний урок. У 1970 р. митець отримав найвищу винагороду для дитячих письменників і художників — Міжнародну премію імені Г. К. Андерсена. На врученні високої нагороди Дж. Родарі сказав: «Художні твори — як давні, так і сучасні — виховують розум, розвивають уяву й дарують дітям ключі від таємниць світу». А як на вашу думку?..

Коментарі

За часів античності зародилися народні форуми, олімпійські ігри й бої гладіаторів. Тієї доби панував розквіт мистецтва й водночас відбувалися й жорстокі події (війни, боротьба імператорів тощо). Нині на площах Рима, вулицях Мілана та Неаполя, біля каналів Венеції можна просто неба — завдяки архітектурі міст — вивчати всесвітню історію й розвиток мистецтва. Ці славетні міста залишаються джерелом натхнення для багатьох письменників. Рим називають «Вічним містом», а Венеція, за словами Лесі Українки, є «царицею моря і краси». Італія пишається своєю музичною культурою. На весь світ линуть народні неаполітанські пісні. Нам відомі традиційний Венеціанський карнавал і вишукана італійська опера.

м. Неаполь

м. Венеція

м. Мілан

Листівки з видами міст (1960)

Поштові листівки з видами міст

Купує в Італії кожен турист.

Ось Рим — Колізей¹, Капітолій² і Форум³...

Мілан із славетним готичним собором.

Ось Піза з своєю похилою вежею.

Венеція-краля з каналів мережею.

Ось Генуя — гавань, палаци блискучі,

Неаполь — затока, Везувій⁴ димучий...

Чудово! Прекрасно! Розкішні види!

А глянь за картинки — чи так воно вийде?

Чи справді в Венеції тільки й роботи —

Гондоли⁵ ганять і співать без турботи?

Чи справді безжурні неаполітанці

Тільки те й знають, що гулі і танці?

Не вірю я чужим речам,

А вірю я своїм очам,

Дозвольте, синьйори, самому розглянуться

На всі ті міста — у натурі, без глянцю.

м. Рим. Форум

м. Рим. Колізей

Хай сам подивлюся,

Хай сам я побачу,

Кому як живеться,

Хто скаче, хто плаче,

Хай сам я узнаю,

Хто як міркує,

Хто діло робить,

Хто байдикує,

Хто на роботу йде не снідавши,

Хто спать лягає не обідавши,

Та ще й на камені голому,

Бо ніде прихилити голову...

Погляньте і ви за картинки, синьйори:

Картинки веселі, життя — суворе.

(Переклад Миколи Лукаша)

¹ Колізей (латин. Colosseum) — найбільший театр Стародавнього Риму, побудований у І ст. н. е. для розважальних видовищ, зокрема гладіаторських боїв.

² Капітолій — один із семи пагорбів, на яких виник Стародавній Рим. На Капітолії розташовані Капітолійський храм, сенат, форум.

³ Форум — площа в центрі Стародавнього Риму, на якій збирався народ для обговорення важливих суспільних питань.

⁴ Везувій — діючий вулкан поблизу Неаполя.

⁵ Гондола — човен; один із символів італійського міста на воді — Венеції.

Робота з текстом

1. Назвіть міста Італії й пам’ятки, які згадав у вірші Дж. Родарі.

2. Як ви зрозуміли вислів «без глянцю»? У якому значенні його використав поет?

3. Які настрої викликали у вас картини, змальовані Дж. Родарі у вірші? До яких роздумів вони вас спонукали?

4. Які проблеми людського життя порушує автор?

Творче завдання

1. Принесіть на урок листівки з видами міст (сіл або селищ). Опишіть одну з них.

2. Яку листівку з краєвидом України ви б послали своєму другові за кордон? Поясніть свій вибір. Опишіть словами цю листівку.

Краса слова

Вірш Дж. Родарі «Листівки з видами міст» умовно можна поділити па дві частини. У першій ідеться про красу Італії, її історичні й архітектурні дива. У нашій уяві постають пам’ятки культури й історії Стародавнього Риму, звучить спів венеціанських гондольєрів і неаполітанців. Однак настрій вірша змінюється після запитання: «Чи так воно вийде?» Це ніби тимчасова зупинка для того, щоб автор перегорнув листівку й показав країну без прикрас — «без глянцю». У ліричного героя болить душа за тих італійців, які важко працюють і бідно живуть. Справді, чи завжди весело гондольєрові возити туристів вузенькими каналами Венеції або маленькому неаполітанцю співати для туристів? У заключній частині вірша рядки скорочуються, ритм прискорюється. Синьйорам, до яких звертається ліричний герой, треба швидко крутити головами: «Хто скаче, хто плаче...» Так автор нагадує туристам про мешканців країни, про життєві проблеми звичайних людей.

• Що обрав ліричний герой вірша Дж. Родарі? Який бік листівки є для нього справжньою Італією? Поміркуйте над цим.

Для обговорення

1. Коли ви збираєтеся в подорож, які цілі ви для себе ставите?

2. Поділіться враженнями про свої мандрівки, спостереженнями за культурою й життям мешканців інших місць. Покажіть і прокоментуйте зроблені вами фото та малюнки.

Перевірте себе