Світова література. 6 клас. Ніколенко

СЛОВО ДО ЧИТАЧІВ XXI СТОЛІТТЯ

Дорогі шестикласники!

Увесь цивілізований світ рухається й швидко змінюється. Усі освічені й культурні люди розуміють, що без книжки немає ані окремої особистості, ані держави. Книжки є також запорукою людяності, порозуміння та миру на землі. Тому той, хто хоче знайти своє місце в стрімкому XXI ст., відчувати себе повноправним громадянином України та світу, має навчитися не тільки читати, а й учитуватися в текст, не просто знаходити інформацію, а й опрацьовувати її — аналізувати, порівнювати, критично оцінювати, мати власну думку, творчо сприймати.

Якими ж мають бути люди нового тисячоліття — тисячоліття передових ідей і технологій? Вони повинні мислити й мріяти, ставити перед собою завдання й виконувати їх, прокладати траєкторію життя й вести за собою інших до нових звершень. Ці якості не приходять самі собою, але їх можна сформувати за допомогою книжок, ставши справжніми читачами.

Люди нового покоління прагнуть оволодіти іноземними мовами, щоб вільно спілкуватися з представниками інших країн і водночас любити своє, українське, нашу мову й культуру, які ми маємо зберегти як дорогоцінний скарб!

Юні друзі! Цей підручник навчить вас розуміти давнину й сучасність, відкриє вам перли мистецтва слова та допоможе опанувати здобутки різних народів. З ним вам буде корисно, цікаво й захопливо мандрувати у світі художньої літератури, яка робить кожного з нас Людиною. Нових вам успіхів і відкриттів, читачі XXI ст.! І нехай книжки супроводжують вас скрізь на вашому життєвому шляху!

Автори

Вступ

Література як вид мистецтва

Мистецтво не має меж.

Вільям Шекспір

Минають роки й століття, змінюються люди та країни, зникають одні й народжуються інші цивілізації. Ми ввійшли в стрімке XXI ст., яке дивує технічними винаходами й науковими відкриттями. Однак як би не змінювався світ, великим духовним надбанням людства завжди залишається мистецтво, що не підвладне часові. Матеріальні речі (будинки, автомобілі, одяг, взуття та ін.) швидко «старішають» і відходять, а витвори мистецтва ніколи не втрачають свого значення. У них закарбовані вічні цінності людства, важливі для розвитку кожної особистості. Як слушно зазначив Й. В. Ґете, «мистецтво допомагає людині стати людиною й знайти сенс свого існування».

Мистецтво виникло в сиву давнину, коли давні люди почали малювати в печерах, вирізьблювати на камінні й кістках сцени зі свого життя, танцювати, співати й поетично розповідати про навколишній світ і самих себе. Навіть тоді, коли ще не було писемності, прагнення краси вже було притаманне людям. Воно стало основою мистецтва.

Мистецтво є процесом творення особливого художнього світу, що подібний до реального світу, але водночас відрізняється від дійсності, бо розбудований за законами краси й має власні закони розвитку. Мистецтво — це ще й особливий спосіб пізнання світу та людини, форма спілкування, діалог (автора й того, хто сприймає мистецтво, а також багатьох людей різних поколінь, країн і культур між собою). Мистецтво звернене до людських почуттів, упливає на них і формує внутрішній світ особистості та її моральні якості, тобто виховує. Воно допомагає людині сформувати естетичний смак (уміння розрізняти красиве й потворне, художнє та нехудожнє, оцінювати твори, орієнтуватись у світі мистецтва) й отримати велику насолоду від творів мистецтва.

О. Роден. Рука Творця. 1898 р.

Властивістю мистецтва є його образність — утілення в конкретних формах певних уявлень про світ, життя, людські стосунки, ідеали, цінності.

Музика, живопис, література, скульптура, архітектура, театр, кіно та інші витвори людської майстерності — усе це види мистецтва, що виробила людська фантазія. Вони споріднені між собою. У них виявляється найголовніша ознака мистецтва — краса, що не втрачає своєї значущості за будь-яких змін у суспільстві. Краса слугує не фізичним, а духовним потребам особистості, тому мистецтво потрібне тим, хто шукає сенс життя, своє місце у світі, ідеал.

А. Рубльов. Трійця. 1411 або 1425-1427 рр.

Водночас види мистецтва відрізняються між собою за способом сприйняття, матеріалом і співвідношенням із часом і простором. Види мистецтва ми сприймаємо по-різному: музику — слухаємо, живопис і скульптуру — споглядаємо, театральні вистави та кіно — дивимось і слухаємо одночасно. Крім того, види мистецтва розрізняються тим матеріалом, яким користується митець. Наприклад, письменник послуговується словом, композитор і музикант — звуками, художник — фарбами. Різниця між видами мистецтва відчувається в часовому й просторовому вимірах. Так, література та музика здатні розкрити життя людини протягом тривалого часу. А живопис, скульптура, архітектура й графіка фіксують тільки певний момент предмета, явища чи стану людини. У мистецтві хореографії, театру та кіно важливими є і простір, і послідовність у часі.

Бібліотека Конгресу США (заснована 1800 р., тут зберігається понад 132 млн книжок 470 мовами світу). м. Вашингтон

Художня література — один із найважливіших видів мистецтва. Оскільки основним матеріалом літератури є слово, то її називають мистецтвом слова, або словесним мистецтвом. За допомогою слова можна не тільки змальовувати навколишній світ, а й вибудувати світ уявний, створити художній образ і нову художню реальність. Завдяки багатозначності художнього слова літературні твори можуть прочитуватися по-різному в будь-які часи. Це забезпечує невмирущу цінність літератури.

Мистецтво слова завжди приховує таємницю й надихає людей на добро та красу.

Словник термінів

Мистецтво — 1) одна з форм суспільної свідомості; 2) вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, утілюючи духовні ідеали (митця, народу, епохи, людства); 3) у широкому значенні — досконале вміння в якійсь справі або галузі, майстерність.

Література (художня) (з латин. littera — буква, літера) — 1) сукупність писаних і друкованих художніх творів народу, епохи, людства; 2) різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність засобами слова.

Функції художньої літератури як виду мистецтва:

• пізнавальна (дає змогу пізнати світ і людину); • виховна (виховує моральні якості й естетичний смак); • естетична (розбудовує світ за законами краси; • створення яскравих художніх образів, у яких утілено уявлення про життя та духовні ідеали); • гедоністична (дає насолоду від процесу читання й осмислення прочитаного).

Україна і світ

Українське слово мистецтво походить від німецького Meister (майстер), яке утворилося від латинського magister (навчитель). Наприкінці XIX ст. це слово ввела в широкий обіг Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач) — відома письменниця й перекладачка, громадська й культурна діячка. Людину, яка створює шедеври мистецтва, українською мовою називають митцем (якщо це чоловік) і мисткинею (якщо це жінка).

Для обговорення

Виразно прочитайте висловлювання видатних людей про різновиди мистецтва. Як ви зрозуміли ці вислови?

1. Музика — посередник між духовним і чуттєвим життям людини (композитор Людвіг ван Бетховен).

2. Живопис — це вираження невидимого через видиме (художник Ежен Делакруа).

3. Скульптура — це правда, яка стає зримою й об’ємною (скульптор Огюст Роден).

4. «Ну що б, здавалося, слова... / Слова та голос — більш нічого. / А серце б’ється — ожива, / Як їх почує!..» (поет Тарас Шевченко).

Творче завдання

1. Складіть власне висловлювання про літературу як вид мистецтва (усно).

2. Складіть речення зі словом митець (або мисткиня).

Перевірте себе

• 1. Як ви розумієте поняття мистецтво? Назвіть його основні ознаки.
• 2. Які види мистецтва ви знаєте? Чим вони подібні та чим відрізняються?
• 3. Чим вирізняється художня література від інших різновидів мистецтва?