Підручник з Зарубіжної літератури. 5 клас. Ніколенко - Нова програма

ІНДІЙСЬКА НАРОДНА КАЗКА

ПАНЧАТАНТРА

Знання — це добро, що не знає втрати, ані злодієві, ані цареві його не відібрати.

Індійське прислів’я

Однією з найдавніших індійських пам'яток, що дійшла до наших часів, є книжка «Панчатантра». Вона написана мовою давніх індійців — санскритом¹, у якій знаходяться витоки багатьох європейських мов, у тому числі й української. Історія виникнення «Панчатантри» достеменно не відома, як і її оригінал, оскільки вона збереглася в кількох варіантах (без авторства).

¹ Санскрит — літературно оброблена давньоіндійська мова.

Деякі вчені вважають, що укладачем цієї книжки був монах Пурнабхадра, який приблизно в 1198-1199 рр. на основі обробки індійських фольклорних джерел створив великий збірник творів із повчальним змістом. Однак це лише одна з версій.

Коли ж була створена «Панчатантра»? Учені дійшли висновку, що приблизно в IV ст. н. е., коли побутові оповідки набули ознак казки (чарівної, про тварин, соціально-побутової).

Назву пам’ятки «Панчатантра» (панча — п’ять, тантра — книга) перекладають по-різному: «П’ять книг», «П’ять повчань», «П’ять хитрощів», «П’ять кошиків житейської мудрості».

У книжці п’ять частин (тантр): «Втрата дружби», «Придбання друзів», «Про війну ворон і сов», «Втрата набутого», «Несподівані діяння». Щоб надати їй цілісності, на якомусь етапі з’явилось обрамлення (рамка) — слово про нерозумних синів царя Амарашакті, яких відправили на навчання до мудрого брахмана¹ Вішнушармана. Він починає розповідати історію, герой якої, у свою чергу, розповідає іншу, у яку вставляється ще одна оповідка. Так триває до п’яти разів. Потім усе починається спочатку. Така побудова розповіді подібна до принципу дерев’яної ляльки «матрьошки». Згодом цей прийом набув поширення не тільки в Азії, а й у Європі.

¹ Брахман — представник вищого суспільного кола в Індії, духовний наставник; бог-творець.

Невідомий автор. Ілюстрація до «Панчатантри». Фрагмент. Бл. 1200 р.

На початку «Панчатантри» проголошено основну мету книжки — слугувати для її читачів (передовсім юнаків) «наукою розумної поведінки». Щоб виконати доручення царя Амарашакті (якомога швидше навчити царевичів — за шість місяців), Вішнушарман написав «Панчатантру». Прочитавши мудрий та захопливий твір, юнаки набули необхідного досвіду й розуму.

Отже, кожна з п’яти частин «Панчатантри» ілюструє заповіді житейської мудрості. У першій частині «Втрата дружби» розповідається про витівки шакала, який руйнує небезпечну для нього дружбу бика та лева. У другій частині «Придбання друзів» показано, як слабкі істоти — ворон, миша, газель і черепаха, — діючи спільно, здатні допомогти одне одному й перемогти сильніших за них. Третя частина «Про війну ворон і сов» навчає різних прийомів воєнної науки, серед яких надається перевага хитрощам. Четверта частина «Втрата набутого» розпочинається історією про мавпу, яка обманула дельфіна, що хотів отримати її серце, а вона прагнула вибратися з моря на сушу. П’ята частина «Несподівані діяння» розповідає про вчинки, зумовлені жадібністю, недбальством, нерозважливістю.

Численні оповідки «Панчатантри» містять різноманітні настанови й практичні поради. У збірці викрито ненажерливість, користолюбство, невдячність, пихатість, разом із тим утверджуються вірність, дружба, співчуття до ближнього й інші чесноти. Найголовнішою цінністю, що проголошується в «Панчатантрі», є розум як основна умова людського життя й доброчинності. Повчальний зміст книжки втілено в розважальній та захопливій формі.

Характерною особливістю збірки є те, що фольклорні джерела протягом тривалого часу пройшли певну літературну обробку й змінилися, а також поєдналися між собою. Тому в цій книжці панує синтез¹ різних елементів, у тому числі казкових і неказкових, фантастичних і реальних.

¹ Синтез — поєднання різних елементів в єдине ціле.

Н. Балух. Панчатантра. 2008 р.

Поряд із вигаданими персонажами (боги, напівбоги, демони) діють цілком реальні герої — люди та тварини. У «Панчатантрі» можна знайти окремі епізоди, пов’язані з життям давніх індійців, у тому числі засудження інтриг і лицемірства царського двору, жорстокості й жадібності чиновників, влади багатства та поневолення народу. Завдяки алегорії у творі викриваються вади суспільства й окремих людей. У «Панчатантрі» змальовано широку панораму індійського побуту та соціального життя.

«Панчатантра» стала напрочуд популярною за межами Індії. Її переклали багатьма мовами світу. Вона посідає гідне місце разом з іншими збірками національного фольклору («Тисяча і одна ніч» та ін.).

«Фарбований шакал» — один із казкових творів, що ввійшов до «Панчатантри». У ньому зображено життя тварин, яке дуже подібне до життя людей. Тварини вміють говорити, здатні на людські почуття, здійснюють вчинки, притаманні людям. В алегоричній формі розкриваються особливості реального світу, у якому люди інколи діють нерозумно, допускають помилки.

Основна мета казки «Фарбований шакал» — навчити слухачів (і читачів) довіряти не зовнішньому вигляду чогось, а його сутності, проникати в глибину явищ і навколишнього світу, а також бути собою, учитися розрізняти тих, хто своїми хитрощами вводить в оману інших. В образах тварин утілено риси людей, що нерідко трапляються й у нашому житті.