Підручник з Захисту Вітчизни. 10 клас. Гнатюк - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Розділ 5. Вогнева підготовка
§ 11. СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ТА ПОВОДЖЕННЯ З НЕЮ
◄ ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ►
Перші зразки вогнепальної стрілецької зброї з'явилися на Сході. У 690 р. під час облоги Мекки араби використовували один з найдавніших видів стрілецької зброї - модфу. Вона складалася з короткого кованого ствола, укріпленого на держаку. Стріляти із цієї зброї необхідно було з опори. Заряд складався з порошкоподібної суміші селітри, вугілля і сірки. Її засипали у ствол через дульний отвір. Потім у ствол поміщали свинцеву кулю. Підпалювали суміш, підносячи розпечений металевий прут до отвору в стінці ствола.
Через кілька століть вогнепальна стрілецька зброя з'явилася і в європейців у вигляді так званої петриналі - копії арабської модфи.
Арабська модфа: Т - ствол; Д - дерев’яний держак - соха; С - вилкоподібна підставка; Б - свинцеві кулі
Стрільба з петриналі
Підпалювання пороху, який засипали у ствол петриналі, відбувалося за допомогою запального шнура або розпеченого металевого прута через верхній затравочний отвір.
Ґнотовий замок
У 1372 р. в Німеччині з’явилася перша подоба сучасної рушниці - ґнотовий аркебуз. Ґнотовий замок, що використовувався в аркебузі для підпалювання пороху, був примітивним важелем, який після натискання на спусковий гачок опускав тліючий ґніт на запальну полицю. На ній розташовувався запалювальний заряд, призначений для підпалювання основного порохового заряду, який був у стволі.
Полум'я від запалювального до основного порохового заряду розповсюджувалося через отвір у стволі.
У Франції подібна зброя називалась кулеврина, у слов'ян - пищаль.
Приблизно у другій половині XV ст. було винайдено коліщатковий замок - більш надійний і безпечний, ніж ґнотовий. За його допомогою висікали іскри, які підпалювали порох на запальній поличці.
Одним з перших конструкторів коліщаткового замка вважається Леонардо да Вінчі. На малюнку зображено схему замка.
Принцип дії цього пристрою був такий. Щоб приготувати замок до роботи, потрібно було спеціальним ключем із прямокутним отвором повернути за прямокутну вісь коліщатко із зазубринами 1 проти годинникової стрілки за схемою. При цьому спуск 5 виходив із зачеплення з коліщатком. Ланцюжок, який кріпився до коліщатка з ексцентриситетом, тягнув за собою шток, що стискав пружину коліщатка 4. При повороті коліщатка на певну величину (на схемі на 90°) спуск знову заходив у зачеплення з коліщатком, а курок 2 з кременем притискався до нього. Притискання курка до коліщатка та зачеплення спуска відбувалось за рахунок пружини курка і спуска 3.
Щоб замок висік іскри, потрібно було потягнути за спуск. Він виходив із зачеплення з коліщатком. При цьому пружина 4 починала розтискатися і через шток та ланцюжок розкручувала коліщатко за годинниковою стрілкою. По коліщатку із зазубринами терся кремінь, висікаючи іскри (як у сучасній запальничці), що підпалювали порох на запальній полиці. Далі полум’я поширювалось через отвір у стволі до основного порохового заряду.
У 1610 р. з'явився кременевий замок. Він був простіший і надійніший, ніж коліщатковий. Перед пострілом відводився назад і фіксувався курок, у якому було закріплено шматок кременя. Після натискання на спусковий гачок курок звільнявся з фіксатора і бив об кресало, висікаючи іскри, що підпалювали порох на полиці.
Кременевий замок (мал. на с. 92) був основою вогнепальної зброї протягом майже двох з половиною століть. Йому на зміну прийшов замок з капсулем. Капсуль з’явився завдяки винайденню ударних складів - хімічних твердих речовин, які вибухали під час удару. Перший з таких складів - гримуча ртуть, яку винайшов у 1774 р. доктор Бойєн, головний лікар французького короля.
У 1807 р. шотландський священик Джон Форсайт запатентував зброю, яка мала такий принцип дії. Перед кожним пострілом солдат клав на спеціальну полицю кульку з ударним складом, яка отримала назву капсуль. Після натискання на спусковий гачок зведений перед тим курок бив по капсулю, він вибухав, підпалюючи порох. Полум'я від вибуху розповсюджувалось у ствол зброї через отвір і підпалювало пороховий заряд. У результаті цього відбувався постріл.
У XIX ст. розпочинається широке застосування вогнепальної зброї з нарізним стволом. Навіть кругла куля, отримавши швидке обертання, проходячи по нарізах, мала кращу влучність і дальність порівняно з кулею, випущеною з гладкоствольної рушниці такого самого калібру. А довгаста куля мала ще кращі балістичні якості. Заряджалась така зброя все ще через дульні отвори.
Коліщатковий замок Леонардо да Вінчі
Пістолет з коліщатковим замком
Кременевий замок: 1 - курок; 2 - курковий гвинт; 3 - верхня губа курка; 4 - кремінь; 5 - кришка (кресало); 6 - полиця; 7 - підкресальна пружина
Капсульний замок
Незабаром на зміну капсульній зброї прийшла казнозарядна, тобто така, що заряджалась не через дульний отвір, а з тильної (казенної) частини ствола. Хоча така зброя була відома ще із XIV ст., однак, через низький технічний рівень виготовлення в ті часи, вона не знайшла широкого застосування.
Великий поштовх у розвитку стрілецької зброї відбувся внаслідок винайдення в XIX ст. унітарного патрона.
Першим розробником унітарного патрона є швейцарець Ж. С. Паулі, який у 1812 р. запатентував цей винахід. Крім того, під нього він створив казнозарядну рушницю. Незважаючи на переваги цього патрона, винахід пройшов непоміченим, отож подальший розвиток унітарного патрона пов’язаний з іменем німецького зброяра Йоганна Ніколауса фон Дрейзе. У 1827 р. він запропонував патрон, у якому в одній паперовій гільзі об’єднувались куля, порох і капсуль.
Досвід використання паперових патронів засвідчив, що вони псуються від вогкості. Тому через деякий час почалося застосування унітарних патронів з металевою гільзою, що значно підвищило скорострільність зброї. Ці патрони заряджали з казенної частини ствола.
Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї була її автоматизація. Автоматична зброя з’явилась наприкінці XIX ст. Першість у її серійному виготовленні і практичному застосуванні належить Росії. У 1913 р. В. Г Федоров запропонував свій автомат.
Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся в роки Другої світової війни. Створено велику кількість пістолетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюдження мав пістолет-кулемет Шпагіна.
Автомат Федорова
Пістолет-кулемет Шпагіна
Снайперська гвинтівка Драгунова
Автомат Калашникова
У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої автоматичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), ручний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Драгунова.
На початку 50-х років минулого століття розпочалась ера автомата Калашникова (АК), модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, у тому числі і Збройних Сил України.
◄ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗБРОЯРСТВА ►
Історія українського зброярства бере свій початок від сивої давнини. Спочатку українські майстри виготовляли холодну зброю. Осередками зброярства були ремісничі майстерні, котрі, як правило, розташовувалися в усіх без винятку давньоруських містах.
У першій чверті XIV ст. до західноукраїнських земель через Польщу з Німеччини прийшла й нова зброя - вогнепальна. Спочатку її представляли лише гармати, що були дуже короткі (до 1 м), але мали широкий ствол.
У Львові перші гармати з'явились у 1394 р. Вони були завезені із заходу. У 1468 р. було створено міську людвисарню, тобто ливарню гармат, що постачала артилерійське озброєння для Львова й різних замків. У середині XIV ст. з’явилися перші рушниці, що відрізнялись від гармат лише меншими розмірами та вагою.
В Україні першою ручною вогнепальною зброєю була пищаль. Перші згадки про неї датуються 1471 р.
Пищалі були двох типів: ручні й гаківниці. Ручні отримали назву «рушниці», бо були легкі - їх можна було тримати в руках під час стрільби. Гаківниці важили більше (до 10 кг), тож, стріляючи, їх треба було на щось спирати. В основному з них стріляли тільки з мурів. Щоб захистити плече від відбою, під дулом, недалеко від верхнього кінця, чіпляли гак, яким зброю кріпили за мур, звідси й назва - «гаківниці». Дуже часто гаківниці лежали в окремих ложах, як і гармати (на початку XVI ст. з'явився окремий вид гаківниць, так звані кози, більшого розміру, щось середнє між рушницею й гарматою).
В Україні в середині XVI ст. з'явилися ґнотові аркебузи, що мали назву «гаркебуз». Ними були озброєні українські реєстрові козаки і, значною мірою, запорізькі.
В Україні ґнотові та коліщаткові замки були привізними. Старі замки поступово витіснялися більш зручними в користуванні та простішими за конструкцією кремінно-ударними замками.
В Україні в період XVI—XVIІ ст. використовували таку вогнепальну стрілецьку зброю: півгаки, карабіни, бандолети, яничарки, самопали і згадувані вже пищалі.
Розглядаючи історію українського зброярства, не можна не згадати про українського винахідника Я. У. Рощепея (1879-1958).
Яків Устимович Рощепей (1879-1958)
Яків Устимович Рощепей (Рощепій), селянин Чернігівської губернії, став відомий своїми розробками автоматичних і самозарядних гвинтівок. Першу модель автоматичної гвинтівки він створив у 1902-1905 рр.
1907 р. Яків Рощепей запропонував нову, удосконалену модель автоматичної гвинтівки, а 1910-го з’являється чергова автоматична гвинтівка Рощепея. Після революції 1917 р. винахідник працював на київському заводі «Арсенал». Хоча спеціалізація конструктора і не збігалася з профілем заводу, він продовжував утілювати мрію своєї юності - створювати ідеальну автоматичну гвинтівку. Після десяти років напруженої праці, 14 серпня 1928 р., Яків Рощепей представив науково-технічній раді збройово-кулеметного тресту проект нової автоматичної гвинтівки. Рада відзначила простоту і надійність гвинтівки Рощепея, бездоганність її автоматики, однак застосування нестандартного патрона стало на заваді її серійному виготовленню.
Похований Яків Устимович Рощепей у рідному селі Осовець Бобровицького району Чернігівської області.
◄ ОЗБРОЄННЯ ІНОЗЕМНИХ АРМІЙ ►
Стрілецька зброя в іноземних арміях характеризується великим різноманіттям. Розглянемо деякі зразки вогнепальної стрілецької зброї, яка використовується в армії США.
1. Напівавтоматичний пістолет Beretta М9.
Калібр 9 мм.
Магазин на 15 набоїв.
Прицільна дальність стрільби 50 м.
2. Напівавтоматичний пістолет М11 (SIG Sauer Р226).
Калібр 9 мм.
Магазин на 15-20 набоїв.
Прицільна дальність стрільби 50 м.
3. Автоматична гвинтівка М16 різних модифікацій.
Гвинтівка М16
Згори вниз: М16А1, М16А2, М4, М16А4 Калібр 5,56 мм.
Бойова скорострільність 800-900 пострілів на хвилину.
Прицільна дальність 550 м.
4. Автоматична гвинтівка М4.
Калібр 5,56 мм.
Бойова скорострільність до 970 пострілів на хвилину.
Магазин на 30 набоїв.
5. Автоматична гвинтівка НК416. Використовується спеціальними підрозділами армії США.
Калібр 5,56 мм.
Бойова скорострільність до 850 пострілів на хвилину.
Магазин коробчастий до 40 набоїв, барабанний - до 100 набоїв.
6. Помпова рушниця Mossberg 500.
Прицільна дальність стрільби 40 м.
Максимальна дальність стрільби: 50 м для дробу, 300 м - для куль.
7. Напівавтоматична снайперська система М110.
Калібр 7,62 мм.
Прицільна дальність 800 м.
Магазин на 10 або 20 набоїв.
8. Кулемет М240.
Калібр 7,62 мм.
Скорострільність до 950 пострілів на хвилину.
Максимальна дальність стрільби 3725 м.
9. Автоматичний станковий гранатомет Мк 19 (Mark 19).
Калібр 40 мм.
Скорострільність до 375 пострілів на хвилину.
Максимальна дальність до 1500 м.
◄ СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ ►
Нині продукцію військово-промислового комплексу України іноземні фахівці визнають однією з кращих у світі.
Останніми роками було створено автомат «Сорока», пістолети-кулемети «Гоблін» та «Ельф». Після «Гобліна» з'явився «Трансформер», який поєднав досягнення в характеристиках попередників і мав уже зовсім інший дизайн. Зразок у складеному вигляді являє собою паралелепіпед розмірами приблизно 35x10 см. Автомат приводиться в бойову готовність за 1 с.
Штурмова гвинтівка (автомат) «Малюк» (Вулкан-М)
В Україні створено декілька нових зразків пістолетів: «Форт», КБ-С-1 «Вієм», «Гном» та ін. Усі вони мають стволи з підвищеним ресурсом, ємність магазинів 7-20 набоїв.
Багато зроблено для розвитку протитанкової зброї. У сучасному гранатометі використано новий підхід, і хоча калібр гранатомета всього 24 мм (проти 40 мм у гранатометів старого покоління), він успішно пробиває броню будь-якого танка. Початкова швидкість гранати більш ніж удвічі перевищує початкову швидкість кумулятивної гранати під РПГ-7 (ручний протитанковий гранатомет старого покоління). При цьому вага гранати - 100 г, а кумулятивна граната для РПГ-7 важить 2,2 кг.
В Україні сформувалася власна школа розробників і налагоджене серійне виробництво снайперських гвинтівок. Серед них хороші характеристики мають гвинтівки «Форт- 301», VPR 308.
Українські технології в галузі розробки і виробництва стрілецької зброї привертають увагу фахівців військової сфери як на Заході, так і на Сході.
Зараз на озброєнні ЗСУ є і стрілецька зброя радянських часів, і та, що розроблена і виготовлена в незалежній Україні, зокрема пістолети Форт-17, автомати «Вулкан», снайперські гвинтівки VPR-308, кулемети «МАЯК КМ-7,62».
◄ КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНОЇ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ, ЇЇ БОЙОВІ ВЛАСТИВОСТІ, ПРИНЦИП ДІЇ ►
Поняттям стрілецька зброя позначають ствольну зброю калібром менше ніж 20 мм, призначену для метання кулі, дробу або картечі.
Метання вражаючого елемента (кулі, дробу або картечі) може відбуватися за допомогою енергії стисненого, скрапленого чи ствердженого газу (газова стрілецька зброя), а також стисненого повітря (пневматична стрілецька зброя). Стрілецька зброя, у якій для метання вражаючого елемента використовується енергія газів, що утворюються при горінні метального заряду в стволі, називається вогнепальною стрілецькою зброєю.
Сучасну стрілецьку зброю можна класифікувати за різними критеріями:
а) за призначенням:
• бойова (призначена для ураження живої сили і (або) техніки);
• навчальна (призначена для вивчення будови і навчання прийомів поводження зі стрілецькою зброєю, конструкція якої не дозволяє вести стрільбу);
• мисливська;
• спортивна;
б) за ступенем автоматизації перезаряджання:
• неавтоматична (усі операції перезаряджання виконуються за рахунок м’язової енергії стрільця);
• автоматична (стрілецька зброя з повною автоматизацією перезаряджання). Різновидом автоматичної зброї є самозарядна стрілецька зброя - зброя, спусковий механізм якої дозволяє вести тільки одиночну стрільбу;
в) за енергією, яка використовується для метання вражаючого елемента:
• вогнепальна;
• газова;
• пневматична;
г) за кількістю обслуги:
• індивідуальна (обслуговується під час стрільби одним стрільцем);
• групова (обслуговується під час стрільби групою стрільців - розрахунком або екіпажем);
ґ) за наявністю нарізів у каналі ствола:
• нарізна (має ствол або стволи тільки з нарізними каналами);
• гладкоствольна (має ствол або стволи тільки з гладкими каналами);
• комбінована (має стволи як з нарізними, так і з гладкими каналами);
д) за калібром (не стосується спортивної і мисливської стрілецької зброї):
• малокаліберна (нарізна стрілецька зброя калібру до 6,5 мм включно);
• нормального калібру (нарізна стрілецька зброя калібру понад 6,5 до 9 мм включно);
• великокаліберна (нарізна стрілецька зброя калібру понад 9 до 20 мм включно);
е) за наявністю механізму подачі:
• однозарядна (одноствольна стрілецька зброя без механізму подачі і з одним патронником);
• багатозарядна (стрілецька зброя з механізмом подачі або більш ніж з одним патронником);
є) за вражаючим елементом:
• кульова (призначена для стрільби кулею);
• дробова (призначена для стрільби дробом або картеччю);
• кульо-дробова (двоствольна або багатоствольна стрілецька зброя, що має ствол або стволи, призначені для стрільби кулею, і ствол або стволи для стрільби дробом або картеччю);
ж) за кількістю стволів:
• одноствольна;
• двоствольна;
• багатоствольна;
з) за розташуванням стволів:
• з горизонтальними стволами (двоствольна стрілецька зброя зі стволами, осі яких розташовуються в одній горизонтальній площині);
• з вертикальними стволами (двоствольна стрілецька зброя зі стволами, осі яких розташовуються в одній вертикальній площині);
и) за конструкцією:
• пістолет (стрілецька зброя, конструктивно призначена для утримання і управління при стрільбі однією рукою);
• револьвер (пістолет з блоком патронників або стволів, які обертаються);
• гвинтівка (нарізна стрілецька зброя, конструктивно призначена для утримання і управління під час стрільби двома руками з упором прикладу в плече);
• рушниця (гладкоствольна або комбінована стрілецька зброя, конструктивно призначена для утримання і управління під час стрільби двома руками з упором прикладу в плече);
• снайперська гвинтівка (бойова гвинтівка, конструкція якої забезпечує підвищену точність стрільби);
• карабін (полегшена гвинтівка з укороченим стволом);
• автомат (автоматичний карабін);
• пістолет-кулемет (автомат, у конструкції якого передбачена стрільба пістолетними патронами);
• кулемет (автоматична стрілецька зброя для ведення тривалої безперервної стрільби, у конструкції якої передбачене використання опори для стрільби);
• ручний кулемет (кулемет, у конструкції якого передбачене, як основне, положення для стрільби, опора кулемета на сошку і упор приклада в плече);
• станковий кулемет (кулемет, у конструкції якого передбачена установка його для стрільби на станок);
• єдиний кулемет (кулемет, у конструкції якого передбачене використання його як ручного і як станкового);
• танковий кулемет (кулемет, у конструкції якого враховані вимоги монтажу та бойового використання на танках);
• авіаційний кулемет (кулемет, у конструкції якого враховано вимоги монтажу та бойового використання на літальних апаратах);
і) за конструкцією спортивної стрілецької зброї:
• довільна (спортивна стрілецька зброя, для опорних конструктивних елементів якої правилами стрілецьких змагань дозволено мати форму і розміри, що відповідають антропометричним особливостям конкретного стрільця);
• стандартна (спортивна стрілецька зброя, для опорних конструктивних елементів якої правилами стрілецьких змагань встановлено певну форму і розміри).
Гранатомети не належать до стрілецької зброї.
Гранатомет — вогнепальна зброя, призначена для ураження броньованої техніки, фортифікаційних споруд або живої сили противника гранатою (гранатометним пострілом).
Калібр гранатометів може становити 20—112 мм.
Бойові властивості стрілецької зброї - це сукупність таких властивостей зброї, які характеризують її вогневий вплив на противника за умови нормального технічного стану
зброї і її безвідмовної роботи.
Як правило, бойові властивості характеризуються трьома параметрами: потужністю стрільби, маневреністю зброї, надійністю роботи зброї.
Потужність стрільби (N) вимірюється загальною кількістю кінетичної енергії, яку мають кулі, що влучили в ціль за одиницю часу. Її можна визначити за формулою:
N - потужність стрільби;
Е - кінетична енергія кулі біля цілі;
n - кількість пострілів на хвилину (бойова скорострільність);
Р - ймовірність влучення кулі в ціль (менша за одиницю).
Підставимо в (1) вираз для кінетичної енергії кулі (Е):
m - маса кулі;
v - швидкість кулі біля цілі.
Отримаємо:
Формуємо компетентності
Користуючись формулою (2), поясніть, за рахунок чого можна збільшити потужність стрільби.
Слід зазначити, що автоматична зброя є потужною за рахунок високої скорострільності (п). Однак влучність у неї нижча, ніж у неавтоматичної та самозарядної, за рахунок більшого розсіювання куль (Pавт < Рнеавт). Для підвищення Равт рекомендується стріляти короткими чергами, наприклад по три постріли.
Маневреність зброї - рухливість зброї, її вогнева маневреність (гнучкість вогню) і можливість різноманітного застосування.
Рухливість зброї визначається зручністю її транспортування на полі бою або в поході. Вона забезпечується обмеженням маси та габаритів зброї і боєприпасів. Залежить від способу та зручності транспортування зброї, від часу переведення її з бойового положення в похідне.
Гнучкість вогню характеризується швидкостями відкриття вогню при установці зброї на вогневій позиції, переключення зброї для виконання нової задачі, можливістю швидкого перенесення вогню з однієї цілі на іншу.
Можливість різноманітного застосування - це здатність вести вогонь по різних цілях з різних положень.
Надійність роботи зброї - сукупність властивостей, що характеризують безвідмовність роботи зброї, її живучість і невразливість у бою.
Безвідмовність роботи зброї оцінюється кількістю затримок під час стрільби на 1000 пострілів.
Живучість зброї характеризує тривалість нормальної роботи її деталей. Вона забезпечується застосуванням високоякісних матеріалів для відповідальних деталей, дотриманням правил експлуатації тощо.
Невразливість зброї в бою характеризується відсутністю в ній деталей, які легко виводяться з ладу ударною хвилею, кулями, осколками; захищеністю найбільш важливих деталей і механізмів від бойових пошкоджень.
Принцип дії вогнепальної стрілецької зброї
Постріл здійснюється зі ствола зброї.
Ствол
Ствол призначений для направлення польоту кулі. Усередині він має канал з нарізами 1, що служать для надання кулі обертального руху. Тильна (казенна) частина ствола 3 гладка і виготовлена за формою гільзи патрона. Вона призначена для розміщення патрона й називається патронником. Перехід від патронника до нарізної частини каналу ствола називається кульовим входом 2.
Для того щоб відбувся постріл, потрібно:
• помістити патрон у патронник і надійно там його зафіксувати (закрити канал ствола спеціальним пристроєм - затвором), щоб під час пострілу гільза не рухалась у напрямку, протилежному напрямку польоту кулі;
• спеціальним пристроєм (курком) ударити по бойку, який далі вдаряє по капсулю патрона. Далі відбуваються процеси, описані в § 12 підручника.
Словник термінів
Замок рушничний - частина рушниці (кулеврини, аркебуза, мушкета, фузеї), яка відповідає за підпалювання заряду.
Кумулятивна граната - граната, під час вибуху якої утворюється направлений струмінь продуктів вибуху (кумулятивний струмінь), який пробиває перешкоду, наприклад броню танка.
Унітарний патрон - пристрій, у якому всі елементи пострілу — куля (заряд дробу), пороховий заряд і запалювальний пристрій (капсуль) — об’єднані в одне ціле за допомогою гільзи.
Фузея - рушниця з ударно-кремінним замком, що була поширена в XVII—XVIII ст.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
1. Розкажіть про історію виникнення і розвитку стрілецької зброї. Винахід якої речовини став поштовхом для створення стрілецької вогнепальної зброї?
2. Поміркуйте. Чому гранатомет не належить до стрілецької зброї?
3. Робота в групах. Об’єднайтесь у групи і підготуйте повідомлення про сучасне стрілецьке озброєння однієї з країн-членів НАТО (кожна група обирає одну країну).
Формуємо компетентності
1. Користуючись додатковою інформацією, підготуйте повідомлення про один зі зразків стрілецької зброї, яка була розроблена й виготовлена в незалежній Україні.
2. Знайдіть у мережі Інтернет зображення і опис автомата АК-74 та кулемета РПК. Що має більшу маневреність - автомат чи кулемет? Відповідь обґрунтуйте.
3. Визначте потужність стрільби з автомата: маса кулі 3,4 г, скорострільність 600 пострілів на хвилину, швидкість кулі біля цілі 100 м/с, ймовірність влучення кулі в ціль 0,5.
