Основи правознавства. Повторне видання. 9 клас. Наровлянський
§ 22-23. Адміністративна та кримінальна відповідальність
1. Загальний порядок притягнення до відповідальності
• Пригадайте, які ознаки правопорушення ви знаєте.
Однією з ознак правопорушення є юридична відповідальність, до якої притягають правопорушника/правопорушницю. Процес притягнення до відповідальності відбувається за правилами, визначеними відповідними кодексами — адміністративних правопорушень, Кримінальним і Кримінальним процесуальним.
Закон визначає вік, з якого можливе притягнення до різних видів відповідальності. До адміністративної відповідальності притягають осіб, які досягли 16 років. Злочини — більш небезпечні, тому Кримінальний кодекс України передбачає, що за окремі тяжкі злочини вік притягнення до відповідальності зменшений.
Особу, яку притягують до кримінальної відповідальності, визнають осудною, тобто якщо вона могла під час вчинення правопорушення усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час визначення міри покарання або стягнення, яке накладають на правопорушника, ураховують обставини, що стосуються як особи самого порушника, так і обставини, за яких скоєно правопорушення.
З Кримінального кодексу України
Стаття 19. Осудність
1) Осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
2) Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
3) Не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановления вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню. (...)
Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, сексуальне насильство, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення й транспортних засобів, викрадення або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство. (...)
• Які обставини, на вашу думку, потрібно враховувати при визначенні того, яке стягнення необхідно застосувати до правопорушника? Порівняйте свої припущення зі схемою 38.
Схема 38
Цікаві факти
Найдавнішим покаранням була кровна помста. Вона не знала обмежень, не завжди була чітко визначена. В історії відомі випадки кровної помсти племені гиляків ведмедю, який убив людину. Кровна помста й нині іноді трапляється в окремих державах Азії, Африки (хоча це й суперечить офіційним законам, що діють у більшості держав).
*
На зміну кровній помсті прийшов принцип рівної помсти, або таліону, — «око за око, зуб за зуб». На відміну від кровної помсти, таліон передбачає максимально можливу еквівалентність шкоди. Так, традиція одного з африканських племен вимагає, щоб помста здійснювалася лише тоді, коли винуватець досягне віку того, кого він образив, кому завдав шкоди.
*
Найдавніша збірка законів Київської держави — «Руська правда» — за скоєні злочини передбачала здебільшого грошові покарання. При цьому розмір відшкодування суттєво залежав від соціального статусу особи, яка стала жертвою злочину. Так, за вбивство селянина потрібно було заплатити 5 гривень, за вбивство ремісника — 12 гривень, а за вбивство княжого отрока, конюха чи повара — 40 гривень.
Різного покарання заслуговують ті, хто вперше порушив закон, і правопорушник, який має не одну судимість. Різними мають бути стягнення для водія, який грубо знехтував Правила дорожнього руху й збив кількох людей на пішохідному переході, котрі внаслідок цього загинули, і для водія, який несуттєво перевищив швидкість і не встиг зупинитися, коли пішохід вибіг на дорогу в невстановленому місці, отримавши тілесні ушкодження.
Закон також визначає перелік обставин, які вважають пом’якшуючими й обтяжуючими.
2. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
• Пригадайте, які правопорушення належать до адміністративних. Наведіть приклади таких правопорушень.
Зважаючи на велику кількість і різноманіття адміністративних правопорушень, українське законодавство надає право розглядати справи щодо них великому колу посадових осіб та органів.
• Ознайомтеся з поданим витягом із Кодексу України про адміністративні правопорушення та визначте, які органи й посадові особи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Чи доводилося вам мати справу з тим, що рішення щодо відповідальності за адміністративні правопорушення приймають інші органи?
З Кодексу України про адміністративні правопорушення
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, — виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; (...)
4) районними, районними в місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом;
5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Напевно, ви помітили, що в Кодексі зазначено: «інші органи (посадові особи)». Розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право податківці, митні органи, органи державного пожежного нагляду, органи рибної та лісової охорони тощо. Кожний із цих органів уповноважений розглядати справи в тій сфері, яку він контролює: контролери — за безкоштовний проїзд, податківці — за порушення податкового законодавства, органи рибної та лісової охорони — справи щодо браконьєрів тощо.
Необхідно знати, що в разі скоєння адміністративного правопорушення складають відповідний протокол. Той, кого звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, має право ознайомитися з протоколом, внести свої зауваження чи пояснення, а при розгляді справи та винесенні рішення про стягнення має право користуватися послугами адвоката.
3. Адміністративні стягнення
Скоєно адміністративне правопорушення. Уповноважений орган розглянув справу. Час приймати рішення. Якщо особа визнана винною в скоєнні адміністративного правопорушення, до неї застосовують адміністративне стягнення.
• Запропонуйте, які стягнення, на вашу думку, доцільно застосовувати до осіб, які скоїли адміністративні правопорушення.
• Ознайомтеся з поданим витягом із Кодексу України про адміністративні правопорушення та порівняйте перелік, наведений у ньому, з вашими пропозиціями.
З Кодексу України про адміністративні правопорушення
Стаття 24. Види адміністративних стягнень
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватися такі адміністративні стягнення:
1) попередження; 2) штраф; (...)
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, отриманих унаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
51) громадські роботи;
6) виправні роботи;
61) суспільно корисні роботи;
7) адміністративний арешт;
8) арешт з утриманням на гауптвахті.
Законами України можуть бути встановлені й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців/іноземок і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушили правопорядок.
Закон передбачає досить велику кількість адміністративних стягнень. При цьому закон визначає також розмір цих стягнень. Так, адміністративний арешт може тривати до 15 діб, арешт з утриманням на гауптвахті — до 10 діб, ці стягнення накладаються тільки судом, тривалість виправних робіт, як адміністративного стягнення, не може перевищувати двох місяців. Для кожного правопорушення Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено перелік стягнень, які можуть бути застосовані в цьому випадку. Але визначити стягнення, яке потрібно застосувати в конкретному випадку, повинен той орган, який розглядає справу. Відповідальність за адміністративні правопорушення настає із 16 років, але для притягнення до відповідальності неповнолітніх осіб установлено особливі правила. Так, щодо них не можна в будь-якому випадку застосовувати адміністративний арешт. Крім того, закон передбачає, що до неповнолітніх осіб можуть застосовувати спеціальні заходи впливу, які не є адміністративними стягненнями, але можуть вплинути на неповнолітнього/неповнолітню правопорушника/правопорушницю.
З історії українського права
Тацій Василь (нар. 1940 р.) — український учений-правознавець, почесний ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, почесний президент Академії правових наук України. Вивчає проблеми теорії держави та права, кримінального права. Академік Національної академії наук України. Брав участь у розробленні Конституції України та багатьох законів України. Перший з українських юристів удостоєний звання Герой України (19.08.2004), повний кавалер ордена Ярослава Мудрого (всіх п’яти ступенів).
Часто адміністративне правопорушення стає першим кроком до більш серйозних правопорушень — злочинів, тому жодне адміністративне правопорушення не повинне залишитися непокараним.
До неповнолітніх осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, можуть застосовувати спеціальні заходи впливу, передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення. Це можуть бути зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення в потерпілого/потерпілої; попередження; догана або сувора догана, а також передання неповнолітньої особи під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам/громадянкам на їхнє прохання.
4. Кримінальна відповідальність і кримінальні покарання
Цікаві факти
В Ірані встановлено плату «за пролиту кров» — 20 тис. доларів. За давніми традиціями вбивця може уникнути покарання, сплативши так звану «дію» — певну суму родині вбитого. Кримінальний кодекс Ірану так визначає розмір компенсації: «100 верблюдів, 200 корів, 1000 овець, 200 шовкових суконь, 1000 золотих або срібних монет». Для полегшення процедури розрахунку влада й установила грошовий еквівалент.
*
В історії держави Ізраїль було винесено лише один смертний вирок військовому злочинцю А. Ейхману, який був визнаний винним у масових убивствах під час Другої світової війни. У зв’язку з тим, що законодавство країни не дозволяло виконати вирок на її території, його було страчено на кораблі, що знаходився поза територіальними водами Ізраїлю.
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, підлягає кримінальній відповідальності. При цьому рішення про винуватість особи та призначення їй кримінального покарання, на відміну від адміністративних стягнень, приймає тільки суд. Жодний інший державний орган не уповноважений розглядати питання про кримінальну відповідальність!
Схема 39
У разі визнання особи винною в скоєнні кримінального правопорушення суд призначає покарання (див. схему 39, с. 148). Законом передбачено різні види покарань. Нині найсуворішим покаранням, яке передбачене Кримінальним кодексом України, є довічне позбавлення волі. Воно передбачене за вчинення особливо тяжких злочинів. Довічне позбавлення волі не може бути застосоване до неповнолітніх осіб, осіб у віці понад 65 років і жінок, які є вагітними під час вчинення злочину або на час постановления вироку.
Одним із поширених видів покарання є позбавлення волі на певний строк. Найменший строк позбавлення волі — 1 рік, максимальний за найбільш тяжкі злочини — до 15 років.
У багатьох випадках суд може вважати недоцільним позбавлення волі, застосовуючи обмеження волі строком від 1 до 5 років. Засуджену особу не ізолюють від суспільства, але вона перебуває в спеціальній установі, під постійним наглядом, її обов’язково залучають до праці.
Можливе також застосування виправних робіт строком від 6 місяців до 2 років. Засуджена особа працює на своєму робочому місці, але з її заробітної плати державі відраховують від 10 до 20 %.
Якщо злочинні дії були пов’язані з певною діяльністю, посадою (касир витратив доручені йому гроші, керівник використав службове становище для отримання хабара тощо), можливе додаткове покарання — позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 1 до 5 років.
Застосовують також матеріальне покарання — штраф або конфіскацію майна. Конфіскація майна — це його безоплатне вилучення за рішенням суду. Суд може вилучити все майно або лише його частину. При цьому закон визначає той перелік майна, що необхідне для існування засудженої особи та її сім’ї, яке не може бути конфісковане в будь-якому випадку.
Кримінальним кодексом передбачено також такий вид покарання, як громадські роботи. Це покарання полягає у виконанні засудженою особою у вільний від роботи або навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, які визначають органи місцевого самоврядування. Ці роботи призначають на строк від 60 до 240 годин, не більше ніж по 4 години на день.
Суд може позбавити злочинця військового або спеціального звання, кваліфікаційного чину чи рангу (таке покарання, крім військовослужбовців, може бути призначене, наприклад, співробітникам поліції, суддям, прокурорам, державним службовцям).
5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб
• Обговоріть і висловте припущення, чому неповнолітні особи скоюють кримінальні правопорушення.
Неповнолітню особу, яка скоїла кримінальне правопорушення, також притягають до відповідальності. Передбачивши відповідальність для неповнолітніх осіб, держава визначила певні особливості притягнення їх до відповідальності.
Першою особливістю кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб є те, що до них застосовують не всі види кримінальних покарань. Зверніть увагу на схему 39 на с. 148. На ній виділено зеленим кольором ті покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх правопорушників/правопорушниць. При цьому строки можливих покарань для них зменшено. Так, максимальний строк позбавлення волі для неповнолітніх осіб становить 10 років (крім покарання неповнолітніх осіб за навмисне вбивство, коли строк позбавлення волі може становити до 15 років). Максимальна тривалість громадських робіт — 120 годин, при цьому в день неповнолітня особа може працювати не більше 2 годин. Арешт може тривати від 15 до 45 діб, виправні роботи — від 2 місяців до 1 року. Арешт, громадські та виправні роботи можуть застосовувати щодо неповнолітніх осіб, які досягли 16-річного віку.
З історії українського права
Левицький Кость (1859-1941) — український юрист, громадський і державний діяч. Очолював товариство українських правників (Львів). У 1918 р. очолював уряд Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) — Державний Секретаріат, потім — член уряду ЗУНР в еміграції (Відень).
Вивчав проблеми історії держави та права, цивільного права.
Як ви вже знаєте, відповідальність, залежно від скоєного кримінального правопорушення, настає із 14 або 16 років. Дехто з вас може зробити висновок, що до 14, а то й до 16 років можна робити будь-що, немає підстав для хвилювання — усе одно покарання не буде. Проте такий висновок безпідставний. Якщо кримінальне правопорушення вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, вона все одно підлягає певній відповідальності. Справу про кримінальне правопорушення розглядає суд, за рішенням якого винного/винну, який/яка не досягнув/досягнула відповідно 14 або 16 років, може бути піддано примусовим заходам виховного характеру, зокрема направлено до спеціальної навчально-виховної установи на строк до 3 років. До такого закладу направляють, незважаючи на незгоду батьків і самої дитини. Такі примусові заходи вживають щодо дитини у віці від 11 років.
Якщо суд, ураховуючи обставини справи, особу порушника/порушницю, тяжкість скоєного, вважитиме можливим, він має право застосувати умовне засудження або відстрочення виконання вироку. У цьому випадку призначене покарання відкладають на певний, визначений судом строк, протягом якого засуджений/засуджена перебуває під наглядом органів внутрішніх справ. Якщо він/вона виправдовує довіру, не порушує громадський порядок і закон, суд звільняє його//її від відбування покарання. В іншому випадку суд направляє таку особу для відбування призначеного покарання, тобто скасовує відстрочення.
Висновки
Відповідальність за адміністративні правопорушення (проступки) настає із 16 років. Адміністративне правопорушення від кримінального відрізняється меншим ступенем суспільної небезпеки. Справи про адміністративні правопорушення розглядають різні державні органи залежно від виду правопорушення. За скоєні правопорушення на винну особу накладають адміністративне стягнення. До неповнолітніх осіб також можуть застосовувати спеціальні заходи впливу, передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення.
Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, підлягає кримінальній відповідальності. Прийняти рішення про притягнення до кримінальної відповідальності може тільки суд. Кримінальним кодексом України передбачено різні види кримінальних покарань — від штрафу до довічного позбавлення волі. Кримінальна відповідальність за ряд найтяжчих злочинів настає із 14 років, а за інші — із 16 років. Законом передбачено певні особливості притягнення до відповідальності неповнолітніх осіб.
Запам’ятайте: адміністративні стягнення, покарання.
Подивіться в інтернеті
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 — Кримінальний кодекс України;
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 — Кодекс України про адміністративні правопорушення;
http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html — статистика злочинів в Україні на сайті Генеральної прокуратури України.
Запитання та завдання
1. З якого віку настає відповідальність за адміністративні та кримінальні правопорушення?
2. Які органи мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення?
3. Які види адміністративних стягнень ви знаєте?
4. У чому полягають особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб?
5. Висловте свою думку, чим небезпечні адміністративні правопорушення та злочини.
6. Які підстави необхідні для притягнення особи до кримінальної відповідальності?
7. Які види кримінальних покарань вам відомі?
8. У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх осіб?
9. Чи доводилося вам мати справу чи бути свідком адміністративних правопорушень? Яку відповідальність нестимуть (чи понесли), на вашу думку, правопорушники/правопорушниці?
10. У якому віці настає кримінальна відповідальність?
11*. Висловте свою точку зору щодо доцільності застосування різних видів покарань, а також скасування деяких із них або запровадження нових видів покарань.
12*. Доведіть, що норми Кримінального кодексу України передбачають гуманні підходи до покарання неповнолітніх осіб.
13*. Які причини, на вашу думку, найбільше впливають на збільшення (або зменшення) кількості правопорушень?
14*. Запропонуйте шляхи, які сприяли б зменшенню злочинності серед неповнолітніх осіб.
15. З якого віку настає відповідальність за скоєння кримінальних правопорушень? Висловте припущення, чому за окремі кримінальні правопорушення зменшено вік притягнення до кримінальної відповідальності.
16*. Чи є у вас пропозиції щодо підвищення або, навпаки, зменшення віку притягнення до відповідальності за окремі види кримінальних правопорушень?
17*. Пригадайте та висловте припущення, які правопорушення скоїли герої відомої української казки про Колобка.
18. Порівняйте заходи впливу, що застосовують щодо неповнолітніх осіб, й адміністративні стягнення, які застосовують щодо дорослих правопорушників/ правопорушниць.
