Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Наровлянський - Нова програма

§ 3-4. Поняття та види соціальних норм

• Висловте свою думку щодо врегулювання взаємин між людьми в різних ситуаціях, зображених на ілюстраціях.

1. Соціальні норми

Кожний із вас знає різні правила, які регулюють взаємини між людьми. На дорогах діють Правила дорожнього руху, на хокейному майданчику — спортивні правила.

Правила (норми) загального характеру, які регулюють відносини в людському суспільстві та встановлені державою, суспільством, об’єднаннями громадян тощо, називають соціальними нормами.

Соціальні норми дуже різноманітні (див. схему 7, с. 24). Їх можна розрізняти за змістом, сферою регулювання — політичні норми, норми культури, естетичні норми, технічні норми тощо. Соціальні норми можна розрізняти за суб’єктами їх установлення та охорони, за способами закріплення тощо.

Схема 7

Протягом багатьох десятиліть, а іноді й століть формуються звичаї та традиції. Саме завдяки традиціям ми святкуємо день народження чи Новий рік, за звичаями відзначаємо весілля або ювілеї. Звичаї та традиції суттєво відрізняються в різних державах, різних народів та етнічних групах. Ці соціальні норми закріплюються здебільшого у свідомості людей. Людина самостійно вирішує, чи дотримуватися тих чи інших традицій, звичаїв, і в разі їхнього недотримання її чекає лише громадський осуд.

• Наведіть приклади традицій і звичаїв, притаманних українському народу й іншим народам, відомих з власного досвіду та з повідомлень засобів масової інформації.

З появою релігії та вірувань з’являються й відповідні релігійні норми. Вони встановлюються священними книгами, рішеннями вищих органів релігійних конфесій і вважаються похідними від вищих сил — Бога. Ці норми є дійсними лише для прихильників тієї чи іншої релігії, а в разі недотримання релігійних норм людину можуть відлучити від церкви, піддати анафемі (прокляттю), застосувати інші релігійні заходи впливу.

• Які релігії та релігійні норми вам відомі? Пригадайте, які священні книги різних конфесій ви знаєте.

Нині в державі існує багато різних громадських організацій та об’єднань, які мають регулювати своє внутрішнє життя, взаємини між членами колективу. Вони визначають порядок прийому до об’єднання громадян, порядок формування керівних органів та їхньої діяльності, інші внутрішні норми таких об’єднань. Зрозуміло, що ці норми стосуються лише тих, хто є членами відповідних об’єднань громадян. Такі норми називають корпоративними нормами. До них належать норми статутів політичних партій, громадських організацій тощо.

Досить часто в житті ви використовуєте норми моралі.

Мораль — це норми, засновані на співвідношенні критеріїв добра і зла, порядності й непорядності, людяності та жорстокості.

Норми моралі підтримує суспільство, за їхнє порушення настає моральний і громадський осуд.

2. Поняття та ознаки права

Серед багатьох правил, які існують у людському суспільстві, є особливі, які встановлює держава. Такі правила отримали назву норми права.

Що таке право? Це слово має два значення. З одного боку, право розуміють як можливість для людини щось робити: кожен із вас має право безоплатно навчатися, лікуватися, звертатися до державних органів для захисту своїх інтересів. Ваші батьки мають право на власність, зокрема на житло, на своєчасне отримання заробітної плати, ваші дідусь і бабуся мають право отримувати пенсію. Можливість особи задовольняти свої потреби законним шляхом називають суб’єктивним правом.

З іншого боку, право має ще одне, ширше, значення.

Об’єктивним правом називають систему загальнообов’язкових, формально визначених норм, правил поведінки, що встановлюються й підтримуються державою та регулюють важливі суспільні відносини.

Саме це право вивчає наука «правознавство».

На основі наведеного терміна можна визначити певні ознаки, притаманні саме праву та його нормам (див. схему 8). На відміну від багатьох інших правил, норми права є загальнообов’язковими для всіх, хто перебуває на території держави, яка їх прийняла, незалежно від бажання, ставлення до права й держави. Ще одна важлива ознака норм права — їхня формальна визначеність. Це означає, що норми права закріплюють у чітких нормах і правилах поведінки, викладених здебільшого в спеціальних документах.

Право регулює найзагальніші, найважливіші взаємини між людьми, відносини між установами, організаціями, державами в ситуаціях, які стосуються домінуючої в суспільстві частини населення. Право — вияв волі держави, правові норми встановлює тільки держава. Вона не лише запроваджує правові норми, а й забезпечує їхнє дотримання, використовуючи для цього, за потреби, апарат примусу, тобто саме держава гарантує дотримання норм права.

Важливо зазначити, що норми права мають системний характер, це — система норм. Норми, закріплені в різних правових актах, не існують незалежно одна від одної, вони узгоджуються між собою, не можуть суперечити одна одній, а, навпаки, повинні взаємодоповнюватися.

Схема 8

У світі існує чимало кумедних законів. Чи не найбільше їх у США. Ось лише деякі з них.

В окрузі Моухейв, штат Арізона, людина, яка вкрала мило, зобов’язана митися ним доти, поки воно повністю не буде використане.

•

За правилами, прийнятими в Данвіллі, штат Пенсильванія, стан пожежних шлангів підлягає перевірці за годину... до початку пожежі.

•

У Холіоні, штат Массачусетс, людину покарають, якщо вона буде поливати галявину перед будинком під час дощу.

•

Один із міських декретів Сан-Франциско забороняє піднімати розкидані конфетті з метою їх повторного використання.

3. Джерела права

Як відомо, право — це система норм. Як з’являються та як закріплюються правові норми? Способи, форми вираження й закріплення правових норм називають джерелами права (див. схему 9).

Схема 9

Мабуть, найдавнішим із них є правовий звичай. Звичаї формуються протягом багатьох років, навіть століть, закріплюються у свідомості більшості людей, а потім визнаються державою або навіть світовим співтовариством. Раніше правовий звичай мав важливе значення, нині він здебільшого його втратив. Чимало правових звичаїв стали нормами правових актів. Так, правовий звичай недоторканності посланців, навіть ворогуючої держави, що існував у середньовіччі, у XX ст. було визнано більшістю держав світу, а пізніше закріплено в міжнародній угоді про недоторканність дипломатів.

Отже, правові звичаї — це соціальні норми правил поведінки, що утворилися під час їхнього фактичного застосування протягом тривалого часу, санкціоновані державою.

В окремих державах, наприклад у США, Великій Британії, важливе значення має таке джерело права, як правовий прецедент. Суть його полягає в тому, що рішення з конкретної справи, прийняте судом чи державним органом, визнається зразком — прецедентом — для розв’язання подібних справ надалі.

Правовий прецедент (від латин. praecedens, praecedentis — той, що передує) — рішення компетентного органу держави для врегулювання конкретної життєвої ситуації та визнане загальнообов’язковим для врегулювання аналогічних життєвих ситуацій у майбутньому.

Недоліком цих двох норм права є їхня недостатньо чітка визначеність.

Серед правових прецедентів і звичаїв, які нині діють у Великій Британії, є дуже різноманітні за змістом і значенням. Так, саме звичаєм визначено, що прем’єр-міністром країни стає лідер партії, яка перемогла на виборах до парламенту. Це не записано в жодному законі, але такого порядку дотримуються вже кількасот років. Також звичаєм установлено, що голова палати лордів — лорд-канцлер — сидить на мішку з вовною; що парламентарі голосують не підняттям рук, а проходячи крізь різні двері.

Жодним законом у Великій Британії не визначено, як мають проводитися мітинги та демонстрації, але ще на початку XIX ст. один з англійських судів прийняв рішення, яким установив порядок проведення зборів, мітингів і демонстрацій, що застосовується й тепер як прецедент.

Певне місце в системі джерел права посідає нормативно-правовий договір, суть якого полягає в тому, що правова норма є наслідком угоди або домовленості між різними органами чи посадовими особами. Прикладом такого документа є Конституційний договір, укладений у червні 1995 р. між Президентом і Верховною Радою України; угоди, які укладаються між Урядом України, профспілками й об’єднаннями роботодавців тощо.

Останнім часом зростає значення міжнародно-правових актів — договорів, що укладаються між державами й визнаються ними як обов’язкові. Нині в Україні міжнародні договори стають складовою частиною внутрішнього законодавства, якщо Верховна Рада України дасть згоду на обов’язковість таких договорів. У цьому випадку вони діють на території України разом із законами України.

Іноді виокремлюють релігійно-правові норми (норми церкви, які держава визнає загальнообов’язковими, наприклад обмеження участі жінок у суспільному житті в деяких ісламських країнах).

Згідно з кримінальним кодексом Ірану, який ґрунтується на законах шаріату — законах ісламу — упійманого вперше крадія карають ампутацією чотирьох пальців правої руки. Злочинця, крадія, упійманого вдруге, позбавляють усіх пальців на лівій нозі. Упійманого втретє чекає довічне позбавлення волі.

Основним джерелом права в більшості країн світу є нормативно-правовий акт — офіційний документ, прийнятий (виданий) уповноваженим на це суб’єктом у визначених законом формі та порядку, який установлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Спільною особливістю всіх джерел, об’єднаних цим поняттям, є те, що нормативно-правовий акт видають органи держави, яким надано таке право. Він має точне формулювання, чітко й недвозначно визначає юридичні норми. Основними видами нормативно-правових актів є закони й підзаконні акти. Це джерело права є основним і в нашій державі.

4. Поняття та елементи системи права

Схема 10

Надзвичайно широке коло суспільних відносин регулюють правові норми, тому не дивно, що право має певну внутрішню структуру (див, схему 10).

Норми права регулюють відносини майже в усіх сферах суспільного життя. Саме правові норми визначають порядок улаштування на роботу та звільнення, відносини покупця з магазином і порядок спадкування, порядок укладання та припинення шлюбу, порядок притягнення до відповідальності злочинця й порядок отримання землі в оренду. Зрозуміло, що норми, які регулюють надзвичайно різні відносини, суттєво відрізняються.

Норми, які регулюють відносини в певній сфері суспільного життя, об’єднують у групи. З одного боку, їх об’єднує те, що вони регулюють (одні норми стосуються праці людини, інші — сім’ї, треті — відносин щодо землі), — об’єкт правового регулювання. З іншого — ці групи відрізняються методом (способом), за допомогою якого правові норми регулюють відносини.

З історії українського права

Кістяківський Богдан Олександрович (1868-1920) — видатний український філософ і правознавець, доктор права, академік Української академії наук. Викладач, декан юридичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Досліджував проблеми теорії держави та права, філософію права. Один із перших вітчизняних правознавців, який розробляв теорію правової держави.

Якщо людина купує продукти в магазині чи на ринку, вона домовляється про покупку з продавцем. Діючи в межах закону людина має певний вибір у діях (домовляється про ціну, кількість та якість товару, товар тощо). Так само мають вибір у діях особи, які укладають шлюб. Учасники відносин рівні між собою. У цих випадках право дає вибір учасникам відносин. Такий метод регулювання називають диспозитивним, таким, що дає право вибору. А от коли йдеться про покарання злочинця — убивці, крадія, грабіжника, ніхто не дає злочинцеві вибір — відбувати покарання чи ні, так само ніхто не погоджує з людиною необхідність сплати податків. У цьому випадку правова норма не залишає людині вибору, навіть передбачає можливість застосування сили з боку держави, один з учасників має можливість нав'язувати свою волю іншому — ідеться про імперативний метод регулювання відносин.

Сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини в певній сфері за допомогою специфічного методу правового регулювання, називають галуззю права.

В Україні існує чимало галузей права.

• Користуючись ілюстраціями-підказками, висловте свою думку щодо того, які відносини регулює кожна з указаних галузей права.

Серед галузей права розрізняють: конституційне (або державне, яке встановлює основні норми існування та діяльності держави), трудове (регулює відносини, що виникають між працівником і роботодавцем або власником підприємства), кримінальне (установлює відповідальність за найбільш небезпечні порушення закону — злочини), цивільне (його норми регулюють майнові та деякі особисті немайнові відносини), сімейне (регулює відносини, які стосуються створення сім’ї, стосунки між подружжям, а також батьками та дітьми) і чимало інших.

До системи права належать також правові інститути. Правовий інститут, як правило, має більш вузький характер, ніж галузь, він об’єднує юридичні норми, що стосуються певного, чітко відокремленого виду суспільних відносин. Таким, наприклад, є інститут виборів, інститут власності, інститут необхідної оборони тощо. Інститут права може об’єднувати норми однієї або декількох галузей права (у цьому випадку говорять про міжгалузевий інститут права).

Конституційне право

Земельне право

Цивільне право

Адміністративне право

Трудове право

Сімейне право

Кримінальне право

Початковим елементом усієї правової системи є норми права — обов’язкові правила поведінки, що встановлені та підтримуються державою. Саме з них, як з «цеглин», складається «будинок» і правового інституту, і галузі права, і вся система права в цілому.

У штаті Флорида існує закон, згідно з яким злочинець зобов’язаний усно чи письмово попереджати жертву про майбутній злочин за 24 год до його скоєння. Порушення цього правила враховується судом як обтяжуюча обставина.

•

У Новому Орлеані не можна прив’язувати крокодила до пожежного гідранта на вулиці, а в Атланті — жирафа до телефонного стовпа.

•

У Балтиморі ви порушите закон, якщо візьмете із собою в театр... лева.

•

У штаті Техас заборонено стріляти з другого поверху готелю в бізонів.

•

На Алясці заборонено будити ведмедів, щоб їх сфотографувати.

•

У Чикаго не можна ловити рибу, одягненим у піжаму, а в штаті Айдахо — сидячи верхи на верблюді.

Отже, відносини між людьми регулюються різноманітними соціальними нормами. Особливе місце серед них посідають норми права, що регулюють найважливіші відносини між людьми, визначаються й підтримуються державою. Право регулює відносини між людьми, захищає їхні права й інтереси.

Джерелами права є нормативно-правові акти, правові звичаї, прецеденти, нормативно-правові договори, міжнародно-правові акти й релігійно-правові норми. Серед численних нормативно-правових актів особливе місце займають закони, що мають вищу юридичну силу.

Система права включає галузі права, правові інститути та норми права. Правові норми — ті «цеглинки», з яких «будується» уся система права.

Запам’ятайте: соціальні норми, право, галузь права, норма права, джерела права.

Подивіться в Інтернеті:

http://zakon0.rada.gov.ua/laws — база законодавства України на сайті Верховної Ради України.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке соціальні норми? Які види соціальних норм ви знаєте?

2. Поясніть поняття: «право», «галузь права», «інститут права», «норма права», «система права», «правовий прецедент».

3. Які ознаки права?

4. Назвіть відомі вам джерела права.

5*. Висловте свою думку щодо того, яку роль відіграє право в житті суспільства.

6. Чим право відрізняється від інших соціальних норм?

7. Наведіть приклади моральних норм, які підкріплені чинними нормами права.

8*. Висловте свою думку щодо можливості функціонування держави без правових норм.

9*. Порівняйте різні джерела права й проаналізуйте їхні недоліки та переваги.

10. Наведіть приклади норм, що належать до різних галузей права, а також випадки, коли ви чи ваші знайомі, герої фільмів або літературних творів були учасниками соціальних відносин, у яких діяли різні соціальні норми.