Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Могорита

§ 5. Людина та людство в часі

На уроці ви дізнаєтеся:

  • Що означає послідовність подій у часі?
  • Які одиниці вимірювання часу осягнула людина?
  • Як будувати шкалу часу в історії?
  • Навіщо вміти розв’язувати хронологічні задачі?
  • Які основні періоди історії людства?

Уважно розгляньте «хмару» слів. Як ви вважаєте, чому вона має форму круга? Яку на вашу думку роль відіграє час в історичному дослідженні?

1. Що таке хронологія?

Ваше життя сповнене буденних справ: ви поспішаєте до школи на навчання, відвідуєте секції та гуртки, бібліотеки й театри, зустрічаєтеся з друзями чи добрими знайомими, займаєтеся хатніми справами. Усе розплановано й потребує певного часу. Ви вже розмірковували над тим, що ж таке час, мріяли про подорож у часі. Питання часу завжди турбує людей, йому присвячено безліч досліджень і філософських праць. Люди поки що не навчилися керувати часом. Отже, єдине, що залишається, — удосконалити способи обліку часу, щоб якомога раціональніше його витрачати. Так з’явилися, зокрема, календарі. У сучасному календарі великий відрізок часу, що дорівнює року, поділено на коротші: місяці, тижні та дні.

Словник

Час — тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами.

Пригадайте, на рухові яких небесних тіл ґрунтується календар та яка тривалість року в днях.

Історія навколо нас. Перший годинник, винайдений людиною, — сонячний. Він визначав час за напрямком тіні. Однак таким годинником не можна було скористатися в похмурі дні. Давні ассирійці та єгиптяни використовували водяний годинник. Він мав форму циліндра, з якого витікала цівка води.

В епоху Середньовіччя набули поширення піскові годинники, які складалися з двох скляних посудин, з’єднаних вузькою горловиною. Час визначали за допомогою піску, що пересипався з однієї посудини в іншу.

У XIV ст. з’явилися перші механічні годинники. Їх установлювали на міських площах. Годинники не мали циферблата й стрілок, а про час сповіщав дзвін. Тільки через 300 років механічний годинник отримав годинникову та секундну стрілки. Перші наручні годинники почали виготовляти приблизно 200 років тому. Водночас з’явився перший електронний годинник.

Найточніше вимірює час атомний годинник, а найменш точними були перші механічні годинники з похибкою до 15 хвилин за годину.

Творче завдання

Розгляньте ілюстрації (1-4). Які типи годинників на них зображено?

Робота в парі

Прочитайте висловлення про час. Обговоріть, як ви розумієте одне з них (на вибір).

  • «Учорашній день — це історія. Завтрашній — загадка, а сьогоднішній — подарунок» (Еліс Морз Ерл, американська письменниця).
  • «Час летить — це погана новина. Хороша новина — ви пілот свого часу» (Майкл Альтшулер, американський підприємець).

Послідовність історичних подій у часі називають хронологічною послідовністю. Саме хронологічну послідовність подій враховує історичний метод досліджень. Чому це так важливо? Бо хронологічна послідовність дає змогу пов’язати події між собою. Одні історичні події можуть бути наслідком попередніх і причиною наступних. Водночас упродовж певного проміжку часу в різних місцях може відбутися кілька різних подій, часто не пов’язаних між собою. На уроках історії ви навчитеся складати хронологічні таблиці й таблиці синхронності історичних подій.

2. Як здійснюють відлік історичного часу?

Хронологічну послідовність подій називають також історичним часом. Великі відтинки історичного часу називають епохами, кожну з яких характеризує своєрідний етап розвитку людської діяльності. Аби правильно викласти послідовність подій, визначають систему літочислення.

В Україні, як і в більшості країн світу, літочислення ведуть від народження Ісуса Христа (Різдва Христового). Таку систему літочислення називають християнською, або нашою ерою. Усі події, що сталися до першого року нашої ери, вважають такими, що відбулися до нашої ери (скорочено до н. е.). Проміжок часу в тисячу років називають тисячоліттям, а в сто років — століттям.

У якому тисячолітті та столітті ми живемо? Запишіть їхні початок і кінець.

3. Що таке шкала часу?

Проілюструвати послідовність і тривалість історичних подій можна за допомогою шкали часу (стрічки часу).

Шкала часу — це пряма лінія, поділена на часові проміжки (тисячоліття, століття, роки).

За допомогою шкали часу можна розв’язувати хронологічні задачі. Ви, певно, здивувалися: «Які задачі можуть бути на уроці історії? Це ж не математика». Однак ви помилилися.

Словник

Хронологія — наука про впорядкування подій у порядку їхнього виникнення в часі.

Щоб правильно виконувати такі завдання, потрібно накреслити лінію, позначену на кінці стрілкою, яка символізує напрямок часу. На шкалі позначають вертикальну риску (Різдво Христове), що ділить час на ери (до н. е. та н. е.). Також позначають рік, у якому живуть, та умову задачі, після чого виконують необхідні математичні обчислення та записують відповідь.

І. Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення

Міжнародний документ «Загальна декларація прав людини» було ухвалено в 1948 р. Скільки років відділяє цю подію від сьогодення?

Розв’язання: Накресліть шкалу часу, на якій позначте відповідні дати подій. Виконайте обчислення: 2022 - 1948 = 74 (р.)

Відповідь: Від дати ухвалення «Загальної декларації прав людини» минуло 74 роки.

II. Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої

Обчисліть, скільки минуло років від викупу Т. Шевченка з кріпацтва (1838) до його першої подорожі в Україну (1843).

Розв’язання: 1843 - 1838 = 5 (р.)

Відповідь: Від викупу Т. Шевченка з кріпацтва до його першої подорожі в Україну минуло 5 років.

III. Задача на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення чи іншої події

У 2018 р. урочисто відсвяткували 1030-річчя хрещення Русі-України князем Володимиром Великим. У якому році християнство стало провідною релігією на українських землях?

Розв’язання: 2018 - 1030 = 988 (р.)

Відповідь: Хрещення Русі-України відбулося 988 року.

4. Якими є періоди в історії людства?

Як уже зазначалося, великі відрізки історичного часу ми називаємо епохами, або періодами. Кожну епоху в історії людства характеризують спільні ознаки та досягнення, завдяки яким люди відрізняють один історичний період від інших.

Найдавнішим історичним періодом є первісна доба. Це також найдовший період в історії людства, що бере свій початок від появи людини й триває до появи писемності, міст і держав (доісторичність). Цей період тривав приблизно до 3 тис. років до н. е. Саме виникнення писемності, міст, а відтак і держав, історики вважають ознаками появи цивілізацій, тобто досягнення такого етапу розвитку людської спільноти, коли соціальні відносини почали переважати над природними умовами.

Упродовж тривалого часу відбувалося формування інтелекту (мислення) людини й мови. У процесі розселення люди освоїли різні території та континенти. Зазнали змін і заняття людей — від мисливства та збиральництва вони перейшли до одомашнення тварин і землеробства. Зародилося та почало розвиватися ремесло. Люди навчилися виготовляти одяг і посуд, будувати житла й перші транспортні засоби (човни та вози). Розвиток ремесла зумовив появу міст. Цю епоху в історії людства вчені називають стародавністю. Це час появи й розвитку перших держав, який завершився близько VIII ст. до н. е.

На зміну первісній добі прийшов період античності (у перекладі з латинської мови означає «давній»). Розпочалася ця епоха близько VIII ст. до н. е. зародженням Стародавньої Греції та завершилася наприкінці V ст., коли перестав існувати Стародавній Рим. Саме давні греки подарували світові принципи демократії, тобто народовладдя, за якими вільні громадяни мали змогу брати участь в управлінні державою. Принципи демократії та свободи людини нині становлять основу розвитку більшості держав світу. Значними були за часів античності досягнення в усіх сферах культури: освіти, науки, архітектури та мистецтва.

Наступним історичним періодом стала доба Середньовіччя, яка тривала від кінця V ст. до кінця XV ст. та була проміжним етапом між стародавнім світом і Новим часом. Про цей період ви могли вже багато чути, адже він пов’язаний із популярною в наш час епохою лицарства.

Пригадайте, що вам відомо про військову доблесть середньовічних лицарів та їхню честь.

Це час існування великих держав, розвитку міських ремесел і торгівлі. У середньовічній Європі в цей період панувала християнська релігія, яка вплинула на державне управління та розвиток культури. Образ цієї епохи відображають неприступні кам’яні фортеці, а також величні, сповнені урочистості храми.

Епоха, яка прийшла на зміну Середньовіччю, — Новий час, що тривав від кінця XV ст. до початку XX ст. Відкриття нових земель і морських шляхів, що дуже були потрібні європейцям для розвитку торгівлі, започаткували цей період в історії людства. Стрімко розвивалися наука й техніка. Великих змін зазнало господарство. Потреба збільшення виробництва товарів привела до появи нових знарядь праці. Завдяки механізації праці з’явилися фабрики та заводи. Швидкому подоланню великих відстаней сприяло використання парового двигуна в пароплавстві та будівництво залізниць.

Щодо періоду в історії людства, який розпочався з 1914 р., коли вибухнула Перша світова війна, в істориків немає одностайності. Одні вважають, що цей період тривав до 80-х років XX ст., інші — що він триває донині, а дехто взагалі сумнівається в доцільності виокремлення цього періоду, який називають Новітнім часом в історії людства. Це період стрімкого технічного розвитку, утворення нових держав. Водночас він сповнений багатьох трагічних подій.

Незважаючи на загальну періодизацію історичного часу, кожна держава має власну періодизацію, що відображає особливості історичного розвитку того чи того народу.

Робота в групі

Розгляньте ілюстрації (1-5). Яку епоху, на вашу думку, відображає кожна ілюстрація? Складіть коротке повідомлення про одну з них (на вибір).

ВИСНОВКИ

Хронологічну послідовність людської діяльності називають історичним часом. Для зручності літочислення історичний час поділяють на більші або менші відтинки: ера, тисячоліття, століття. Для розуміння плинності часу, простеження послідовності історичних подій використовують шкалу часу.

Завдання та запитання

1. Творче завдання. Виконайте завдання в зошиті. Розмістіть терміни, що визначають відрізки часу, від більшого до меншого.

рік

хвилина

тисячоліття

місяць

ера

пора року

епоха

століття

доба

тиждень

година

2. Згрупуйте дати за століттями. Які це століття?

569 р.; 1054 р.; 988 р.; 781 р.; 522 р.; 201 р.; 945 р.; 1015 р.; 291 р.; 715 р.

3. Розв’яжіть хронологічні задачі.

• Видатний український композитор, громадський діяч та історик М. Аркас народився в 1853 р. У 1890 р. він створив оперу «Катерина» за поемою Т. Шевченка. Через 18 років було видано його «Історію України-Русі» для дітей.

Якого року побачила світ «Історія України-Русі» М. Аркаса?

• Позначте всі дати на шкалі часу. Скільки років минуло з моменту виходу у світ «Історії України-Русі»?

• 4 жовтня 1582 р. Папа Римський Григорій XIII запровадив замість юліанського календаря новий — григоріанський, за яким одразу після 4 жовтня настало 15 жовтня. В Україні юридично цей календар було запроваджено 16 лютого 1918 р., а цей день стали вважати 1 березня.

Скільки років минуло з дати запровадження григоріанського календаря?

• Український історик Д. Яворницький, автор понад 1500 наукових праць, завершив навчання в Харківському університеті в 1881 р. За сім років він підготував збірник документів з історії українського козацтва, що був виданий у м. Санкт-Петербурзі (на той час столиця Російської імперії).

• У якому році було надруковано в м. Санкт-Петербурзі «Збірник документів з історії українських козаків»?

Домашнє завдання

4. Виконайте два з трьох завдань (на вибір).

• У якому столітті ви хотіли б побувати й узяти участь у певній події? Зберіть інформацію про цю подію (напишіть кілька речень). Складіть хронологічну задачу й виконайте обчислення.

• Про які віхи історії вашого життя або життя вашої родини ви можете дізнатися із сімейних архівів/світлин? Визначте рік події, установіть століття (перша чи друга половина).

• Побудуйте шкалу часу, позначивши на ній рік вашого народження, рік вступу до школи. Визначте, у якому році завершите навчання в школі.

5. Прочитайте текст. Дайте йому заголовок і складіть до нього кілька запитань. Визначте століття, у якому відбувалися події, згадані в тексті.

Східні слов’яни, займаючись землеробством, стежили за зміною пір року. Вони поділяли рік на місяці, назви яких збереглися донині (січень, лютий, березень, квітень, травень та ін.). Назви місяців походили від видів господарської діяльності. Узимку населення вирубувало (висікало) дерева, щоб використати ці землі під посіви. Звідси й назва місяця року — січень (від слова сікти). Весною зрубані дерева спалювали й отримували попіл, яким підживлювали землю. Оскільки найбільш поширеними були берези, то отримували березовий попіл. Звідси й назва місяця — березень. Наприкінці літа збирали врожай за допомогою серпів. Так з’явилася назва місяця — «серпень».

Місяць поділяли на 4 тижні, у тижні було 7 днів. Відлік днів у тижні вели з неділі. У цей день слов’яни відпочивали.

У давнину користувалися різними календарями: дерев’яними — робили зарубки на палицях, вузликовими — зав’язували на мотузці певну кількість вузлів (один вузол відповідав одному дню в році) і по одному щодня розв’язували.

У 1899 р. біля с. Ромашок, що на Київщині, археологи знайшли глечик, якому було понад 2 тис. років. На ньому у два ряди були розміщені знаки, які відповідають справжньому календарю. Цим календарем, напевне, користувалося місцеве населення.

Сучасна реконструкція Ромашківського календаря

Рік починався з березня. Так було до 1492 р., коли початок нового року перенесли на вересень. У 1700 р. знову запровадили зміни. Відтоді початок нового року відзначають 1 січня.