Зарубіжна література. Повторне видання. 7 клас. Міляновська

ПЕРЕДМОВА

Підручник «Зарубіжна література. 7 клас» укладено відповідно до модельної навчальної програми «Зарубіжна література. 5-9 класи» для закладів середньої освіти з українською мовою навчання» 2021 року зі змінами 2023 року (авт.: Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В., Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795). Зміни до програми схвалено експертною комісією з літератури (української та зарубіжної) (протокол № 5 від 2.06.2023)

До підручника увійшов передбачений програмою теоретичний матеріал, а також тексти художніх творів, які супроводжено статтями про життя і творчість авторів та авторок.

Підручник також містить рубрики Літературний коментар, Історична енциклопедія, Теорія літератури, Мистецька галерея, Читаємо мовою оригіналу, Твір за вибором і Для тих, хто хоче знати більше. У них викладено матеріал з теорії та історії літератури в обсязі, передбаченому модельною навчальною програмою для 7 класу, а також запропоновано цікаву додаткову інформацію.

До кожного твору подано запитання й завдання, які передбачають закріплення та повторення вивченого матеріалу, стимулюють інтелектуальну і творчу діяльність учнів і учениць, розвивають їхні мовлення та уяву.

Запитання і завдання зазвичай розподілені за підрозділами: Готуємося до роботи з творами; Працюємо над змістом твору; Міркуємо самостійно; Узагальнюємо та підсумовуємо; Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше; Застосовуємо теоретичні поняття.

Окремо дібрано запитання і завдання в рубриках: Що спитав у нас Згадайко? (для повторення вивченого), Завдання від Фантазерчика (для розвитку уяви і фантазії), Потіште Знаюсю своїми знаннями! (для контролю знань, діагностики і корекції).

У підручнику використано ілюстрації до літературних творів, виконані в різних мистецьких стилях і техніках. Таке представлення допоможе семикласникам і семикласницям розширити кругозір в образотворчому мистецтві, ознайомитися з роботами художників і художниць із різних куточків світу та різних історичних епох.

Вступ. Оригінал і переклад

Світова література напрочуд різноманітна. Вона представлена великою кількістю жанрів, безліччю сюжетів, образів, характерів, художніх засобів. Водночас література кожного народу має свої національні риси і, звісно ж, свою національну мову.

На жаль, не усі твори ми можемо сприймати тією мовою, якою їх написав автор, тобто мовою оригіналу. Здебільшого ми звертаємося до перекладів літературних текстів. Причому за способом перекладу розрізняють адекватні (або повні, відповідні) й буквальні (або дослівні, точні).

У художній літературі зазвичай використовують адекватні переклади. Вони не просто відображають зміст чи ознайомлюють нас із певною інформацією, а й передають стиль автора, емоційний стан персонажів, культурно-історичне тло твору, особливості жанру.

Найважче фахівцям і фахівчиням перекладати ліричні віршовані твори. Наприклад, дуже складно відтворити в українських перекладах будову японських віршів-мініатюр хайку (які ви вивчали в 6 класі). Цікаво, що в японській мові слова короткі, а багато з них взагалі односкладові. Тому в одному рядку хайку, у якому за правилами віршування, як ви пам’ятаєте, має бути 5 або 7 складів, японською мовою може міститися велике поширене речення, а українською — лише 2-3 слова.

Зрозуміло, що в художньому перекладі повноцінне відтворення змісту, форми і настрою твору — доволі складне завдання. Тому перекладачі намагаються якомога повніше передати художній задум автора / авторки.

Як ви пам’ятаєте з вивченого в попередніх класах, оригіналом, або першотвором, називають текст, з якого здійснюють переклад.

Перекладом називають: 1) відтворення оригіналу засобами іншої мови; 2) результат процесу відтворення.

Видатний український митець Іван Франко наголошував: «Переклад має передавати не тільки слова, а й думку першотвору». В Україні впродовж багатьох десятиліть формувалися традиції перекладацької майстерності, чимало поколінь митців і мисткинь присвятили свою діяльність художньому перекладу. Серед них Іван Франко, Марко Вовчок, Леся Українка, Микола Бажан, Микола Терещенко, Максим Рильський, Марія Пригара, Микола Зеров, Василь Мисик, Дмитро Паламарчук, Микола Лукаш, Василь Стус, Борис Тен, Андрій Содомора, Ольга Сенюк і багато-багато інших. Майстри українського перекладу ознайомили нас із найкращими взірцями світової літератури, створеними як у далекому минулому, так і в наші дні.

За сферою застосування розрізняють переклади: наукові, технічні, побутові, юридичні, публіцистичні, художні

На уроках зарубіжної літератури, вивчаючи поезію, ми час від часу послуговуємося підрядковим перекладом, або підрядником. Особливістю цього перекладу є буквальний (дослівний) переклад художнього твору з добором усіх значень використаних в оригіналі слів. У підрядниках зазвичай не зберігають риму й ритм, і нерідко вони стають своєрідними чернетками для адекватних художніх перекладів.

Часто трапляються машинні переклади, виконані за допомогою комп’ютерних програм. Хоча самі програми створюють люди, однак машинні переклади здійснюються автоматично без їхньої участі.

Скористайтеся покликанням https://cutt.ly/zwKbVcJA або QR-кодом і перегляньте презентацію до теми «Оригінал і переклад». Зробіть висновок про важливість перекладацької діяльності та внесок українських перекладачів.